Постанова

від 04.05.2012 по справі 2а-2136/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 травня 2012 року 10:09 № 2а-2136/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В. при секретарі судового засідання Сервачинській І.М., за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 06.03.2012 р. № 27/10-021),

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Імпекс» про стягнення податкової заборгованості у розмірі 2 902 887,13 гривень, -

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекції у Святошинському районі міста Києва (далі -позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Імпекс»(далі -відповідач, ТОВ «Буд Імпекс») стягнення податкової заборгованості у розмірі 2 902 887,13 гривень.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що згадана сума є податковим боргом, не сплаченим у встановлений законом строк Товариством з обмеженою відповідальністю «Буд Імпекс». Вжиті податковим органом заходи по стягненню цієї суми не призвели до позитивного результату -погашення податкового боргу, що стало підставою для звернення до суду з метою примусового стягнення коштів з рахунків платника податків відповідно до п. 20.1.18 ст. 20, п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва справі від 17 лютого 2011 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.

У судових засіданнях 19 березня 2012 року та 04 травня 2012 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

В судові засідання 19 березня 2012 року та 04 травня 2012 року уповноважений представник відповідача не з'явився, відповідач належним чином повідомлений судом про дату, час та місце судового розгляду відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України.

Від відповідача заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надходило, тому суд відповідно до ст. 71, ч. 4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України вирішує справу за відсутності відповідача на основі наявних у справі доказів.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 04 травня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Буд-Імпекс»(код ЄДРПОУ 25267106) зареєстроване як юридична особа 22.09.1997 року Святошинською районною у місті Києві державною адміністрацією, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 36), та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Святошинському районі м. Києва з 29.09.1997 року, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків форми № 4-ОПП № 1668/29-109 від 19.06.2007 року (а.с. 37).

Станом на момент розгляду справи у відповідача згідно облікових карток платника податків, обліковується заборгованості по платежам до бюджету у розмірі 2 902 887,13 грн., яка виникла у зв'язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов'язань самостійно визначених відповідачем у податковій звітності та нарахованих контролюючим органом (а.с. 27-32).

Як вбачається з матеріалів справи, податкова заборгованість виникла у відповідача на підставі:

- податкового повідомлення-рішення форми «Р»№ 0001492360 від 16 червня 2011 року, яким відповідачу за порушення п.п. 3.1.1 пп. 3.1 ст. 3, п.п. 4.1 ст. 4, п.п. 6.1 ст. 6, п.п. 7.3.1 пп. 7.3 ст. 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»у загальному розмірі 1 332 437, 50 грн., з яких 1 065 950,00 грн. - основного платежу та 266 487,50 грн. - штрафних (фінансових) санкцій (а.с. 15);

- податкового повідомлення-рішення форми «Р»№ 0001502360 від 16 червня 2011 року, яким відповідачу за порушення п.п. 4.1.1 пп. 4.1 ст. 4, п.п. 11.3.1 пп. 11.3 ст. 11 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94ВР «Про оподаткування прибутку підприємства»збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток»у загальному розмірі 1 665 547,50 грн., з яких 1 332 438,00 грн. - основного платежу та 333 109,50 грн. - штрафних (фінансових) санкцій (а.с. 16);

- податкового повідомлення-рішення форми «Р»№ 0016841501/0 від 08 серпня 2011 року, яким до відповідача застосовано штрафні санкції за платежем «податок на прибуток підприємств»у розмірі 170,00 грн. на підставі п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (а.с. 10);

- податкового повідомлення-рішення форми «Р»№ 0024181501/0 від 14 жовтня 2011 року, яким до відповідача застосовано штрафні санкції за платежем «податок на прибуток підприємств»у розмірі 1 020,00 грн. на підставі п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (а.с. 6);

- самостійно поданого податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища № 333066 від 19.01.2011 р. за 2010 рік, в якому відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 33,14 грн. (а.с. 26).

Враховуючи те, що з 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (далі -ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, правовідносини щодо стягнення суми боргу регулюються нормами даного Кодексу.

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до 14.1.156. ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 54.1. статті 54 ПК України встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, крім випадків, передбачених податковим законодавством. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 56.11 ст. 56 ПК України податкове зобов'язання самостійно визначене платником податку оскарженню не підлягає .

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів , що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з наведених положень Податкового кодексу України, самостійно визначені відповідачем суми збору за забруднення навколишнього природного середовища згідно податкового розрахунку № 333066 від 19.01.2011 р. вважаються узгодженими у день подання відповідного розрахунку, оскарженню в адміністративному та судовому порядку не підлягають та повинні бути сплачені протягом 10 календарних днів.

Вказані податкові зобов'язання були частково погашені за рахунок надміру сплачених сум - у розмірі 10,43 грн. Заборгованість відповідача із збору за забруднення навколишнього природного середовища становить 22,71 грн.

Щодо сум грошових зобов'язань, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 58.1 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V ПК України, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до положень п. 58.3. ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Як вбачається з матеріалів справи, 16 червня 2011 року, на підставі Акту перевірки № 149/23-60/25267106 від 31.05.2011 року, ДПІ у Святошинському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р»№ 0001502360 від 16 червня 2011 року, яким відповідачу за порушення п.п. 4.1.1 пп. 4.1 ст. 4, п.п. 11.3.1 пп. 11.3 ст. 11 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94ВР «Про оподаткування прибутку підприємства»нараховано суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» у загальному розмірі 1 665 547, 50 грн. (1 332 438,00 грн. -за основним платежем та 333 109,50 грн. - штрафних (фінансових) санкцій) та податкове повідомлення-рішення форми «Р»№ 0001492360, яким відповідачу за порушення п.п. 3.1.1 пп. 3.1 ст. 3, п.п. 4.1 ст. 4, п.п. 6.1 ст. 6, п.п. 7.3.1 пп. 7.3 ст. 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»у загальному розмірі 1 332 437, 50 грн. (1 065 950,00 грн. -за основним платежем та 266 487,50 грн. - штрафних (фінансових) санкцій).

Вказані рішення були направлені відповідачу поштою за його податковою адресою, однак повернуті поштовим відділенням 21.06.2011 року з відміткою про відсутність відповідача за його місцезнаходженням, що підтверджується копією поштового конверту (а.с. 14).

Отже, відповідно до приписів положень п. 58.3 ПК України податкові повідомлення-рішення від 16 червня 2011 року № 0001502360 та № 0001492360 вважаються врученими відповідачу 21 червня 2011 року .

08 серпня 2011 року, на підставі Акту перевірки № 15-110/1621 від 08.08.2011 року, ДПІ у Святошинському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р»№ 00168441501 від 08 серпня 2011 року, яким до відповідача за порушення пп. 49.18.2 п. 49.18 статті 49 Податкового кодексу України було застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем «податок на прибуток підприємств»у розмірі 170,00 грн.

Вказане рішення було направлене відповідачу поштою за його податковою адресою, однак повернуте поштовим відділенням 02.09.2011 року з відміткою про відсутність відповідача за його місцезнаходженням, що підтверджується копією поштового конверту (а.с. 13).

Отже, відповідно до приписів положень п. 58.3 ПК України податкове повідомлення-рішення від 08 серпня 2011 року № 00168441501 вважається врученим відповідачу 02 вересня 2011 року.

14 жовтня 2011 року, на підставі Акту перевірки № 15-110/2333 від 14.10.2011 року, ДПІ у Святошинському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р»№ 0024181501 від 14 жовтня 2011, яким до відповідача за порушення пп. 49.18.2 п. 49.18 статті 49 Податкового кодексу України було застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем «податок на прибуток підприємств»у розмірі 1 020,00 грн.

Вказане рішення було направлене відповідачу поштою за його податковою адресою, однак повернуте поштовим відділенням 02.11.2011 року з відміткою про відсутність відповідача за його місцезнаходженням, що підтверджується копією поштового конверту (а.с. 9).

Отже, відповідно до приписів положень п. 58.3 ПК України податкове повідомлення-рішення від 14 жовтня 2011 року № 0024181501 вважається врученим відповідачу 02 листопада 2011 року.

Згідно з пунктом 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Абзацом 5 п. 56.18 ст. 56 ПК України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів , що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Доказів оскарження зазначених вище податкових повідомлень-рішень в адміністративному або судовому порядку відповідач суду не надав, відтак визначені податковим органом податкові зобов'язання, відповідно до пп. 56.17.5, п. 56.18 ст. 56 ПК України, вважається узгодженими та підлягають сплаті протягом 10 календарних днів.

Відповідач доказів сплати податкових зобов'язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями № 0001502360, № 0001492360 від 16 червня 2011 року, № 00168441501 від 08 серпня 2011 року, № 0024181501 від 14 жовтня 2011, суду не надав.

Згідно підпункту 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом.

Враховуючи те, що грошові зобов'язання, які фактично узгоджені відповідачем, не були погашені протягом граничного строку, вони відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14 ПК України визнаються податковим боргом.

Згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

Виходячи з положень п. 58.3 ст. 58 ПК України податкова вимога надсилається органом податкової служби в порядку визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.

На виконання вказаних положень, 26 липня 2011 року ДПІ у Святошинському районі м. Києва було направлено поштою на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ю»№ 2152 на суму наявного на той час боргу у розмірі 2 901 697,13 грн., однак поштове відправлення було повернуте поштовим відділенням 04.08.2011 року з відміткою про відсутність відповідача за його місцезнаходженням, що підтверджується копією поштового конверту (а.с. 34).

З огляду на зазначене та на приписи абз. 3 п. 58.3. ст. 58 ПК України, податкова вимога № 2152 від 26 липня 2011 року вважається врученою відповідачу 04 серпня 2011 року.

Доказів оскарження зазначеної вимоги в адміністративному або судовому порядку відповідач суду не надав.

Податковим кодексом України та Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1037, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за № 1432/18727 передбачено направлення платнику лише однієї податкової вимоги при наявності у нього податкового боргу.

Згідно п. 6.3. Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1037, якщо сума податкового боргу збільшується внаслідок його адміністративного оскарження, раніше надіслана податкова вимога не відкликається. На суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Оскільки податковий борг Відповідача до цього часу не переривався та не погашено в повному обсязі, то нові вимоги прийняттю не підлягали.

У зв'язку з тим, що відповідач не відреагував на вищезазначену вимогу та не погасив заборгованість, інші вимоги податковим органом не формувались.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування вищенаведених доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу.

Станом на момент розгляду справи загальний розмір податкової заборгованості відповідача становить 2 902 887,13 гривень.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Виходячи з положень п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності -шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 93.5 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Органи державної податкової служби згідно п. 20.1.8 ст. 20 ПК України мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, враховуючи те, що вжиті позивачем заходи щодо стягнення податкового боргу не призвели до позитивного результату (погашення податкового боргу), який станом на день розгляду справи становить 2 902 887,13 гривень, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується витягом з картки особового рахунку платника податків - відповідача; суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до п. 8 ч. 6 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України дана постанова підлягає негайному виконанню.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, ч. 4 ст. 94, 160-162, 167, 1832, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Імпекс» (код ЄДРПОУ 25267106, адреса: м. Київ, вул. Качалова, 5-В) на користь Державного бюджету України заборгованість у розмірі 2 902 887, 13 грн. (два мільйони дев'ятсот дві тисячі вісімсот вісімдесят сім грн. 13 коп.), з яких:

- 1 287 493,50 грн. по податку на додану вартість підлягають перерахуванню на рахунок № 31110029700009 в ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, КЕКД 14010100, одержувач УДК у Святошинському районі м. Києва, код 26077945;

- 1 615 370, 92 грн. по податку на прибуток підлягають перерахуванню на рахунок № 31118009700009 в ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, КЕКД 11021000, одержувач УДК у Святошинському районі м. Києва, код 26077945;

- 22,71 грн. по збору за забруднення навколишнього середовища підлягають перерахуванню на рахунок № 33119329700009 в ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, КЕКД 50080200, одержувач УДК у Святошинському районі м. Києва, код 26077945.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 183-2, 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.В. Патратій

Повний текст постанови складено та підписано: 11 травня 2012 року.