Постанова

від 27.04.2012 по справі 2а-522/12/2770

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

27.04.12Справа №2а-522/12/2770 10 год. 55 хв.

м. Севастополь

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Мінько О.В.;

при секретарі - Бойко М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя до товариства з обмеженою відповідальністю "ВК И Д" про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Севастополя звернулася до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ВК И Д" про стягнення заборгованості в сумі 680,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у порушення вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", в редакції, яка діяла під час виникнення спірних правовідношень, не сплатив заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 05.03.2012 р. відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 05.03.2012 р. закінчено підготовче провадження по справі, справу призначено до судового розгляду.

Позивач в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву з проханням розглянути справу за відсутністю представника, на задоволенні позовних вимог наполягає.

Відповідач в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, про дату та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Про причини неприбуття в судове засідання або про поважність причин неприбуття, відповідач суд не повідомив, письмові заперечення проти позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються не надав.

Оскільки до повноважень адміністративних судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб- учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, які повернуті органами поштового зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат не значиться" і таке інше, можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до частини другої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Згідно з частиною шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, встановивши обставини по справі, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Статтею 4 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 р. № 1251-XII (далі - Закон № 1251), в редакції, яка діяла під час виникнення спірних правовідношень, передбачено, що платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 9 Закону № 1251, в редакції, яка діяла під час виникнення спірних правовідношень, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни

Згідно з пунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-III (далі - Закон № 2181), в редакції, яка діяла під час виникнення спірних правовідношень, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181, в редакції, яка діяла під час виникнення спірних правовідношень, встановлено, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Відповідно до підпункту 17.1.1 пункту 17.1 Закону № 2181, в редакції, яка діяла під час виникнення спірних правовідношень, платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Встановлено, що відповідач зареєстрований Ленінською районною державною адміністрацією м. Севастополя 02.06.1995 р. як юридична особа, та знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Севастополя як платник податків та зборів з 06.06.1995 р.

29.12.2010 р. Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Севастополя проведена камеральна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "ВК И Д" з питання несвоєчасного надання податкових декларацій з податку на додану вартість за період січень-квітень 2010 р.

За результатами перевірки складений акт від 29.12.2010 р. № 919/15-219/23197034/9817/10.

На підставі перевірки позивачем встановлено порушення Закону № 2181, а саме: податкові декларації з податку на додану вартість за період січень-квітень 2010 р. до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя не надані, та прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.01.2012 р. № 00000100152/0 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість в сумі 680,00 грн.

Зазначено повідомлення-рішення направлено платнику поштою з повідомленням про вручення та повернуто до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя з відміткою поштового відділення "за зазначеною адресою не значиться" (а.с. 9).

27.04.2010 р. Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Севастополя на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "ВК И Д" направлена перша податкова вимога від 27.04.2010 р. № 1/148 з пропозицією погасити наявну заборгованість перед бюджетом в сумі 595,49 грн. Вказана вимога була повернута до позивача з позначкою поштового відділення "за зазначеною адресою не значиться".

Відповідно до підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181, в редакції, яка діяла під час виникнення спірних правовідношень, першу податкову вимогу було розташовано на "Дошці податкових повідомлень" 17.05.2010 р., про що свідчить акт від 17.05.2010 р. № 161/24-0.

18.06.2010 р. Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Севастополя на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "ВК И Д" направлена друга податкову вимогу від 18.06.2010 р. № 2/253 з пропозицією погасити наявну заборгованість перед бюджетом в сумі 595,49 грн. Вказана вимога була повернута до позивача з позначкою поштового відділення "за зазначеною адресою не значиться".

Другу податкову вимогу було розташовано на "Дошці податкових повідомлень" 27.09.2010 р., про що свідчить акт від 27.09.2010 р. № 229/24-0.

Станом на 01.12.2011 р. внаслідок несплати суми нарахованого зобов`язання у товариства з обмеженою відповідальністю "ВК И Д" недоїмка склала 1275,96 грн., що підтверджується обліковою карткою платника податку (а.с. 16-17). Згідно з обліковою карткою платника податків відповідачу нараховано 680,00 грн. заборгованості відповідно до податкового повідомлення-рішення від 26.01.2012 р. № 00000100152/0.

За таких обставин, наявність заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "ВК И Д" перед бюджетом в сумі 680,00 грн. підтверджується матеріалами справи, зокрема, обліковою карткою платника податків.

Відповідачем на час розгляду справи доказів погашення заборгованості до суду не наведено.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем у відповідності з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України надані суду належні та допустимі докази, які підтверджують правомірність та законність постанов про накладення штрафів, а також факт наявності боргу та його не сплату.

Враховуючи зазначене, аналізуючи законодавство України, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя обґрунтовані, засновані на законі та підлягають задоволенню, а сума заборгованості - стягненню з відповідача.

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України повний текст постанови складено та підписано 04.05.2012 р.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя, задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВК И Д" (юридична адреса: вул. Карантинна, 23 А, м. Севастополь, 99008; ЄДРПОУ 23197034, р/р 26006011000379 в ПАТ "БТА Банк", МФО 321723, р/р 260070111301 в Ф "КРИМ.ДИР." АБ "Кліринговий дім" м. Симф., МФО 384920) на користь Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя (юридична адреса: вул. Кулакова, 37, м. Севастополь, 99011; ОКПО 23193148) у дохід Державного бюджету Ленінського району м. Севастополя суму заборгованості у розмірі 680 (шістсот вісімдесят) грн. 00 коп. по штрафних (фінансових) санкціях за ненадання податкових декларацій з податку на додану вартість (код платежу 14010100, яка підлягає перерахуванню на р/р 31112029700007, МФО 824509, одержувач державний бюджет ГУДКУ в м. Севастополі) шляхом: стягнення коштів, які перебувають у власності товариства з обмеженою відповідальністю "ВК И Д", у тому числі за рахунок готівки, що належить платнику податків, а також стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих платника; продажу майна платника податків товариства з обмеженою відповідальністю "ВК И Д", яке перебуває у податковій заставі.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя О.В. Мінько