Рішення

від 26.04.2012 по справі 2-4375

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-4375 Головуючий у суді у 1 інстанції - Хитров Номер провадження 22-ц/1890/833/12 Суддя-доповідач - Гагін Категорія - 49

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2012 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Гагіна М. В.,

суддів - Ільченко О. Ю., Смирнової Т. В.,

за участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2

на рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 29 лютого 2012 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, треті особи: ОСОБА_1 та ОСОБА_2, про встановлення факту батьківства та факту перебування членів сім'ї померлого на його утриманні, -

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи його тим, що від ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 має трьох дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Оскільки, у період народження дітей ОСОБА_4 перебував в зареєстрованому шлюбі з іншою жінкою, відомості про батька вищезазначених дітей були записані в свідоцтві про їх народження відповідно до вимог ст.135 СК України.

Померлий ОСОБА_4 перебував на обліку як пенсіонер у Головному управлінні ПФУ в Сумській області, то їх діти мають право в разі встановлення батьківства ОСОБА_4 отримувати пенсію за втрату годувальника.

Просила встановити факт батьківства ОСОБА_8 та встановити факт перебування їх на його утриманні.

Рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 29 лютого 2012 року встановлено факт батьківства ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 відносно дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Встановлено факт перебування ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 на повному утриманні як членів сім'ї у померлого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять скасувати зазначене рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3.

При цьому зазначають, що позов про визнання батьківства може пред'являтися лише до живих батьків, а визнання батьківства після смерті особи виключається з огляду на те, що у позовному провадженні позов має пред'являтися до відповідача, яким має бути особа, яку позивач вважає батьком дитини. Крім того, вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області є неналежним відповідачем.

Вказують, що ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не можуть бути дітьми їх померлого батька ОСОБА_4, оскільки у свідоцтві про народження дітей вказано прізвище «ОСОБА_5» та по-батькові «ОСОБА_6» або «ОСОБА_7».

Крім того, суд не звернув увагу на те, що при оформленні пенсії в органах Пенсійного фонду України померлий ОСОБА_4 зазначив лише одну неповнолітню особу, що перебувала на його утриманні - ОСОБА_1

Вважають, що походження дитини від певної особи може бути достовірно встановлено висновком судової генетичної експертизи для проведення якої необхідно відібрання зразків крові від матері, дитини та особи, що є батьком дитини. Водночас проведення експертизи можливе лише за життя особи, а тому в даному випадку це неможливо.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2 та її адвоката ОСОБА_9, які підтримали доводи апеляційної скарги, ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_10, які заперечували проти доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, місцевий суд виходив з того, що ОСОБА_3 надані належні докази, що за життя ОСОБА_4 проявляв батьківську турботу та піклування відносно її неповнолітніх дітей ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а також останні перебували на повному утриманні як члени сім'ї померлого.

Проте, повністю погодитись з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов цих висновків неповно з'ясувавши всі обставини справи, без належної оцінки всіх зібраних у справі доказів, що призвело до помилкового висновку та застосування норм матеріального права.

Зазначені порушення у відповідності до пунктів 1, 3, 4 частини 1 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення й ухвалення нового - про відмову у задоволенні позову з огляду на таке.

В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції підставно зазначив про необхідність, з огляду на дію законів та інших нормативно-правових актів у часі, застосування щодо сімейних відносин, які виникли до 01 січня 2004 року, положень КпШС УРСР, а не СК України.

Проте, враховуючи фактичні обставини справи та наявні у справі письмові докази суд дійшов висновків, які не ґрунтуються на положеннях як КпШС Української РСР, так і СК України.

Відповідно до частин 2 та 3 ст.53 КпШС УРСР в разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків батьківство може бути встановлено в судовому порядку.

При встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір'ю дитини і відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

За змістом ст.130 СК України передумовою звернення до суду з заявою про встановлення факту батьківства є смерть того, батьківство кого встановлюється.

Факт батьківства такої особи може бути встановлений на підставі доказів, що достовірно засвідчують походження дитини від певної особи, зібраних відповідно до вимог ЦПК України.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_3 має чотирьох дітей, у яких прізвища ОСОБА_3 та які народилися: ОСОБА_11 - ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Позивач та всі діти зареєстровані й проживають з 22 вересня 1999 року у квартирі АДРЕСА_1 (а.с.4).

З 05 жовтня 1993 року ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі не перебуває.

Запис про батька дітей у книзі народження відділу державної реєстрації актів цивільного стану щодо ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 проводився за одноособою заявою матері - ОСОБА_3 та батьком зазначено ОСОБА_15, а не ОСОБА_4, для зазначення батьком якого у позивача перешкод не було.

ОСОБА_3 з 01 січня 2003 року перебувала на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради й отримувала допомогу з 01 січня 2003 року по 28 лютого 2011 року на дітей ОСОБА_12, ОСОБА_7 та ОСОБА_13 як одинока мати, тобто не зазначала про наявність утримувача своїх дітей (ас.68, 69).

ОСОБА_4 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_17 з лютого 1978 року по лютий 2008 року (а.с.34, 58, 59).

ОСОБА_4 від зазначеного шлюбу має двох дітей: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.60-61).

ОСОБА_4 був зареєстрований та проживав з 24 лютого 1990 року по 30 травня 2005 року у квартирі АДРЕСА_2, а з 29 листопада 2005 року по ІНФОРМАЦІЯ_7 - у кімнаті АДРЕСА_3 (а.с.24, 62, 63).

ОСОБА_4 звертаючись до відповідача за призначенням та перерахунком пенсії, особисто зазначив та надав довідки, у яких не міститься даних про його спільне проживання й утримання позивача та її дітей, вказуючи про перебування на його утриманні лише сина ОСОБА_1, що підтверджується матеріалами пенсійної справи заведеної у 1999 році.

ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_4 помер (а.с.15).

З огляду на зазначені письмові докази спростовуються доводи позивача про визнання за життя ОСОБА_4 свого батьківства відносно дітей ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_7 і їх утримання ним.

Матеріали справи не містять і позивачем у порушення вимог ст.ст.10, 60 ЦПК України суду не надано належних і допустимих доказів і, зокрема, висновків відповідних судових експертиз про походження від ОСОБА_4 її дітей ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_7.

Отже, за встановлених обставин у суду першої інстанції були відсутні підстави для встановлення факту батьківства ОСОБА_4 відносно дітей ОСОБА_3 - ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_7. Оскільки наявні у справі письмові докази не підтверджують як спільне проживання й ведення спільного господарства ОСОБА_4та ОСОБА_3 до народження дітей ОСОБА_12 та ОСОБА_13, їх спільного виховання і утримання, а також походження від нього ОСОБА_7.

В силу положень ч.2 ст.59, ст.ст.63, 64 ЦПК України покази свідків у справі, які лише повідомили суд про відомі їм обставини у зв'язку з розглядом цієї справи не спростовують зазначені вище письмові докази.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.1 ст.307,п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.309, ст.313, ч.2 ст.314, ст.ст.316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 29 лютого 2012 року у даній справі скасувати та ухвалити нове.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, треті особи: ОСОБА_1 та ОСОБА_2, про встановлення факту батьківства та факту перебування членів сім'ї померлого на його утриманні.

Рішення набрало законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -