Рішення

від 23.04.2012 по справі 2610/4232/2012

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2610/4232/2012

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23 квітня 2012 року Шевченківський районний суду м. Києва у складі

головуючого судді - Фролової І.В.,

при секретарі - Калугіній М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1, представник заявника: ОСОБА_2, заінтересована особа: Четверта київська державна нотаріальна контора про встановлення факту постійного місця проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини,-

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт постійного місця проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 у квартирі АДРЕСА_1 з 2002 року до часу відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Заявник та представник заявника в судове засідання з'явились та просили заяву задовольнити.

Суд, вислухавши пояснення заявника та його представника, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено і це вбачається із матеріалів справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_3 ( надалі -Спадкодавець), про що в Книзі реєстрації смертей 24 травня 2008 року зроблено відповідний актовий запис №10099. Факт смерті Спадкодавця підтверджується Свідоцтвом про смерть від 24 травня 2008 року Серія НОМЕР_1.

Після смерті Спадкодавця відкрилася спадщина: земельна ділянка площею 0,1500 га, кадастровий номер 3210945600:01:030:0044, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Те, що зазначена земельна ділянка належала Спадкодавцю підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку Серія ЯД № 784746 від 25 жовтня 2007 року.

Спадкодавцем було складено Заповіт, посвідчений державним нотаріусом Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори 02 червня 1997 року (надалі -Заповіт). Відповідно до Заповіту все належне їй майно Спадкодавець заповіла своїй донці -ОСОБА_1 (надалі -Заявник), окрім якої спадкоємців за Заповітом та за законом немає. Згідно з Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 28369496 від 14 жовтня 2011 року спадкова справа не відкрилася.

Заявник ОСОБА_1 є донькою Спадкодавця, що підтверджується свідоцтвом про народження та свідоцтвом про шлюб, в якому підтверджено зміну прізвища Заявника з ОСОБА_3 на ОСОБА_1.

Оскільки на час відкриття спадщини Заявник проживала разом зі Спадкодавцем, і протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України (шість місяців після відкриття спадщини), ОСОБА_1 не заявила про свою відмову від спадщини, то у відповідності до ч. 3 ст. 1268 ЦК України вона є такою, що прийняла спадщину.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

У відповідності до ч. 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

З огляду на зазначену норму права, 24 листопада 2010 року Заявник звернулася в Четверту Київську державну нотаріальну контору з Заявою про видачу їй Свідоцтва про право на спадщину (надалі -Заява). В зазначеній Заяві ОСОБА_1 повідомила про те, що вона фактично прийняла спадщину, оскільки з 2002 року і до часу відкриття спадщини постійно проживала разом зі Спадкодавцем в належній їй, ОСОБА_1 квартирі.

У відповідь на Заяву ОСОБА_1 отримала листа від 30 листопада 2010 року № 2232 за підписом Державного нотаріуса Четвертої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_5, в якому повідомлялося про відмову у видачі Свідоцтва про право на спадщину. Відмову мотивовано тим, що ОСОБА_1 пропущено строк встановлений законодавством України для прийняття спадщини.

Відсутність Свідоцтва про право на спадщину позбавляє Заявника можливості виконати свій обов'язок, передбачений ст. 1299 ЦК України, щодо державної реєстрації нерухомого майна (земельної ділянки) у відповідних органах, а в подальшому унеможливлює реалізацію прав власника успадкованого майна щодо вільного володіння, користування та розпорядження власним майном.

Разом з тим, ч. 3 ст. 1296 ЦК України визначено, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Зволікання з виконанням зобов'язань, передбачених ч. 1 ст. 1297, ч. 1 ст. 1299 ЦК України, щодо оформлення права на спадщину, у складі якої є нерухоме майно, або їх невиконання також не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Саме до цього зводяться роз'яснення, надані Пленумом Верховного Суду України в п. 27 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування». Так, згідно з ч. 1 ст. 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцю після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Відмовляючи у видачі Свідоцтва про право на спадщину, нотаріус виходив з того, що спадкоємиця ОСОБА_1 не була зареєстрована в квартирі, в якій до смерті проживав Спадкодавець, а тому помилково вважав, що ОСОБА_1 пропустила строк на прийняття спадщини. Заявнику було рекомендовано звернутися до суду із заявою про продовження строку для прийняття спадщини.

Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

У зв'язку з вищевикладеним Заявник вимушена була звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, з метою оформлення права власності на нерухоме спадкове майно відповідно до вимог ч. 1 ст. 1297, ст. 1299 ЦК України.

Факт постійного проживання Заявника разом з Спадкодавцем на час відкриття спадщини підтверджується наступним:

Спадкодавець постійно проживала та була зареєстрована на день смерті в квартирі, що належить на праві власності ОСОБА_1 і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується Довідкою № 611 від 06 жовтня 2010 року, виданою Комунальним підприємством «ВВЕДЕНСЬКЕ».

Право власності Заявника на зазначену квартиру підтверджується Свідоцтвом про право власності на квартиру серії КВ № 71426, виданим Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації 27.06.2002 року, зареєстроване КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» 05.07.2002 року.

Заявник є власником особового рахунку зазначеної квартири, що підтверджується Довідкою № 900 від 06 жовтня 2010 року, виданою Комунальним підприємством «ВВЕДЕНСЬКЕ».

До 2002 року мама Заявника -ОСОБА_3 -проживала окремо від доньки, в АДРЕСА_3. Але в 2002 році, зважаючи на похилий вік матері, а також на те, що вона страждала на хронічні захворювання серця (хронічна серцево-судинна недостатність та хронічна ішемічна хвороба серця -підтверджується Довідкою про причину смерті від ІНФОРМАЦІЯ_1 року), Заявник перевезла маму у свою власну квартиру по АДРЕСА_1. Крім серцевих захворювань ОСОБА_3 страждала на важку форму інсулінозалежного діабету. Тобто, вона потребувала спеціального дрібного харчування (5-6 прийомів їжі на день), постійного контролю за рівнем цукру в крові та регулярних ін'єкцій інсуліну.

Квартира, в якій ОСОБА_1 проживала разом з мамою, знаходиться на шостому поверсі шестиповерхового будинку. Зважаючи на хронічні захворювання, мама Заявника не мала змоги самостійно придбавати собі продукти харчування, ліки тощо, готувати собі їжу, забезпечувати інші власні побутові та господарські потреби. У зв'язку з цим, ОСОБА_1 хоча і мала зареєстроване місце проживання по АДРЕСА_4 (разом із власною родиною), але постійно проживала саме із своєю мамою, доглядаючи за нею до самої її смерті, а свою родину лише навідувала кожного дня.

Згідно зі ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»реєстрація місця проживання або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 23 постанови № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»будь-яка особа, яка постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається такою, що своєчасно прийняла спадщину.

Таким чином, сама по собі реєстрація місця проживання спадкоємця в іншому місці (за іншою адресою), ніж зареєстроване місце проживання спадкодавця, не може бути єдиним і достатнім підтвердженням того, що спадкоємець не проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Факт постійного проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини підтверджується доданими документами, а саме Довідками від 06 жовтня 2011 року, видані Комунальним підприємством «ВВЕДЕНСЬКЕ»; Свідоцтво про право власності ОСОБА_1 на квартиру, в якій до смерті проживала Спадкодавець.

В судовому засіданні була присутня свідок ОСОБА_6, яка підтвердила факт постійного проживання Заявника разом зі Спадкодавцем.

В судовому засіданні був присутній свідок ОСОБА_7, який підтвердив факт постійного проживання Заявника разом зі Спадкодавцем.

В судовому засіданні був присутній свідок ОСОБА_8, який підтвердив факт постійного проживання Заявника разом зі Спадкодавцем.

В судовому засіданні був присутній свідок ОСОБА_9, який підтвердив факт постійного проживання Заявника разом зі Спадкодавцем.

Ст. 257 ЦПК України визначено, що заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

В судове засідання не з'явилась заінтересована особа: Четверта київська державна нотаріальна контора, була належним чином повідомлена, заперечень проти задоволення заяви не надіслала.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 169, 208, 209, 212-215, 218, 292, 294 ЦПК України, ст. ст. 29, ч. 3 ст. 1268 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1, представник заявника ОСОБА_2, заінтересована особа: Четверта київська державна нотаріальна контора про встановлення факту постійного місця проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини -задовольнити.

Встановити факт постійного місця проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_3 у квартирі АДРЕСА_1 з 2002 року до часу відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: