Рішення

від 11.08.2008 по справі 12668-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003,

м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 306

РІШЕННЯ

Іменем України

11.08.2008

Справа

№2-14/12668-2006

За

позовом Приватного підприємства «Чорномор - Тур», АДРЕСА_1

До

відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1,

АДРЕСА_1

Про   стягнення 

9670 грн.

Суддя Курапова З.І.    

П Р Е

Д С Т А В Н И К И:

Від

позивача - ОСОБА_2, копія дов. від 17.06.2008. у справі

Від

відповідача -ОСОБА_1 - СПД

Суть

спору: Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з

відповідача 9670 грн., у т.ч. 4670 грн. збитків і 5000 грн. моральної шкоди.

Свої

позовні вимоги позивач пояснює тим, що при виконанні  відповідачем 

підрядних робіт по будівництву зовнішньої  каналізації на підставі договору підряду  від 01.02.2003., відповідачем були виконані

роботи, яку не відповідають проекту, що підтверджується  висновком будівельно - технічної експертизи №

58\70 від 19.04.2005.  Рішенням

господарського суду міста Севастополя від 26 липня 2005 р. у справі № 20-6\159

за позовом СПД ОСОБА_1. до Приватного підприємства «Чорномор - Тур»  про стягнення 9871,21 грн.  і по зустрічному позову ПП «Чорномор -

тур»  до СПД ОСОБА_1. ,  СПД 

ОСОБА_1відмовлено у позові у частині стягнення вартості будівництва

зовнішніх сітей каналізації у сумі 3791 грн., у зустрічному позові відмовлено,

у т. ч. у частині  стягнення завданої

матеріальної шкоди  у сумі 5500

грн.,  у зв'язку з тим, що суду не булі

надані докази проведення демонтажних робіт з обґрунтуванням суми демонтажу.

Демонтаж зовнішньої каналізації був 

проведений в квітні 2006 р., його вартість становить 4670 грн., яку

позивач просить стягнути з відповідача. Вимоги про стягнення моральної шкоди

позивач пояснює тим,  що внаслідок

неправомірних дій відповідача був порушений 

порядок взаємовідносин підприємства з іншими особами, підприємство було

відключено від основної діяльності та змушено 

потратити значний час на рішення питання по приведенню території

оздоровчого табору в порядок. 

Заявою

від 11.08.2008. позивач збільшив позовні вимоги 

у частині стягнення майнової шкоди 

і просить стягнути 5542 грн. на підставі висновку судово - економічної і

судово-технічної експертизи.

Відповідач

позовні вимоги не визнав за мотивами, що спір 

про стягнення майнової шкоди та немайнової шкоди, заподіяної внаслідок

побудови каналізації, вже був розглянутий 

судом, у зв'язку з чим провадження по справі повинно бути припинено на

підставі ст.80 ГПК. Позивач намагається довести, що підставою відмови  у задоволенні вимог стала недоведеність

понесених ним витрат. Насправді ж, суди встановили факт відсутності збитків з

огляду на те, що не було необхідності здійснювати такі витрати. В рішенні суду

встановлено, вимоги про стягнення завданої матеріальної шкоди задоволенню не

підлягають, оскільки відповідно до акту Державної технічної комісії про прийом

до експлуатації, об'єкт  прийнятий до

експлуатації. Отже, у позивача не було ніякої необхідності демонтувати

каналізацію. Ствердження позивача, що відмова у задоволенні вимог обумовлена

тим, що на час розгляду справи у суді він ще не здійснив демонтаж каналізації,

а отже не міг довести суми збитків, але це твердження суперечить судової

практиці, що сформульована в постанові Верховного Суду України «Про практику

розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від

27.03.92 № 6,  яким передбачено, що

відшкодування шкоди  можливе  і у тому випадку, якщо витрати ще тільки  необхідно здійснити.

Позивачем

невірно застосовані норми  Цивільного

кодексу  з вимог про відшкодування шкоди.

Крім того, позивач заявив про застосування строків позовної давності.

На

підставі клопотання відповідача, судове засідання 11.08.2008. фіксувалось

технічними засобами. 

Розглянув

матеріали справи, заслухав доводи 

представників  позивача та

відповідача, суд -

Встановив

:

01.02.2003.

Приватний підприємецьОСОБА_1 (Підрядник) і Приватне підприємство «Чорномор -

Тур»  уклали договір підряду на

проведення  будівельних робіт на ДОТ

«Атлантика».

Позивачем

пред'явлені вимоги  про стягнення з

відповідача збитків, пов'язаних  з

неналежним виконанням відповідачем  робіт

по будівництву зовнішньої каналізації, у зв'язку з чим позивач поніс втрати на

демонтаж каналізації.

Як

слідує із матеріалів справи, і зазначено відповідачем у відзиві, спір про

стягнення збитків, пов'язаних з демонтажем обладнання вже був предметом

розгляду суду, у зв'язку з чим відповідач вважає, що провадження у справі

повинно бути припинено.

Але   вивчивши матеріали справи суд зазначає

наступне:

Рішенням

Господарського суду міста Севастополя від 26 липня 2005 р. у справі № 20-6\159

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Приватного

підприємства «Чорномор-тур» про стягнення 9871,21 грн. і за зустрічним позовом

Приватного підприємства «Чорномор-тур до Суб'єкта підприємницької діяльності

ОСОБА_1 про стягнення 24860 грн., первісний позов задоволений частково, з

приватного підприємства «Чорномор-тур» на користь СПД ОСОБА_1. стягнуто

5677  грн. заборгованості за договором

підряду від 01.02.2003., 400,66 грн. пені, 62,31 грн. державного мита  та 39,75 грн. витрат по інформаційно -

технічному забезпеченню судового процесу; в задоволенні зустрічного позову

відмовлено.

В

мотивувальної частині рішення зазначено, що будівництво каналізаційних мереж

здійснено СПД ОСОБА_1 без необхідного проекту, зовнішні мережі каналізації в

ДОЛ «Атлантики» не відповідають СніП 2.04.03-85, що підтверджується  висновком додаткової будівельно-технічної

експертизи № 570 від 19.04.2005., у зв'язку з чим СПД ОСОБА_1було відмовлено у

стягненні вартості будівництва  зовнішніх

сітей каналізації у сумі 3791 грн.       

У

зустрічному позові про стягнення матеріальної шкоди у сумі 5500 грн, пов'язаної

з демонтажем каналізації відмовлено, оскільки відповідно до акту Державної

технічної комісії про прийом до експлуатації закінченого будівництвом

об'єкта  сауни з басейном на території

ДОТ «Атлантики» від 24.03.2003. об'єкт прийнятий до експлуатації. У зв'язку із

зазначеним судом мотиву відмови у зустрічному позову, відповідач вважає, що у

позивача не було ніякої необхідності демонтувати каналізацію.

Однак,

відповідно до Постанови 

Севастопольського апеляційного суду 

від 19 вересня 2005 р. по справі № 20-6\159, якою рішення господарського

суду міста Севастополя від 26.07.2005. у справі № 20-6\159 залишено без змін,

зазначена інше мотивування  відмови ПП

«Чорномор - тур»  в стягненні

матеріальної шкоди, а саме - оскільки суду не було надано доказів проведення

демонтажних робіт з обґрунтуванням суми демонтажу.

Постановою

Вищого господарського суду України від 13 грудня 2005 р. у справі № 20-6\159

касаційна скарга ПП «Чорномор-Тур» задоволена частково, рішення господарського

суду м. Севастополя від 26.07.2005.  у

справі № 20-6\159  і Постанова

Севастопольського апеляційного суду змінено в частині стягнення  пені, індексу інфляції та річних, в інший

частині рішення і постанова залишені без змін.

У

Постанові Вищого господарського суду України зазначено, що ПП «Чорномор-тур не

доведено факту понесення ним збитків в сумі 5500 грн., т. к. заявлено про

необхідність понесення ним витрат у майбутньому, що не відповідає вимогам ст.

203 ЦК УРСР, в силу якої відшкодовуються фактично понесені витрати (прямі

збитки) та не одержані доходи.

Отже,

об'єктивно, Постановою Севастопольського апеляційного суду від 19 вересня 2005

р. і Постановою Вищого господарського суду України фактично змінена

мотивувальна частина рішення Господарського суду міста Севастополя від 26 липня

2005 р. у справі № 20-6\159 у частині відмови у стягнення матеріальної шкоди,

пов'язаної з демонтажем зовнішньої каналізації. Тобто у редакції Постанов

Севастопольського апеляційного суду і Вищого господарського суду у зустрічному

позові відмовлено у зв'язку з ненаданням доказів проведення демонтажних робіт з

обґрунтуванням суми демонтажу.

Відповідно

п.2 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд

припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або  іншого органу, який  в межах своєї компетенції вирішив

господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Предмет

- це матеріально-правової спір, вирішити який позивач просить у суду.

Підстава

- це обставини, на яких позивач обґрунтує свої позовні вимоги в суд.

Підставою

позовних вимог при розгляді справи у 

господарському суду м. Севастополя були збитки, яки позивач може понести

у майбутньому, у цьому провадженні позивач зазначає інші підстави позову -  просить стягнути реальні збитки, яки

підтверджує відповідними доказами.

  Відповідно до п.4.13.1.  Положення про підрядні контракти у

будівництві України, затвердженого Науково - технічною радою Міністерства

України у справах будівництва і архітектури № 9 від 15.12.93. (діючого у період

спірних правовідносин сторін), підрядник зобов'язаний виконувати роботи

відповідно до вимог проектної документації, будівельних норм та правил,

графіків виробництва робіт.

Згідно

з п.4.14.4 цього Положення замовник має право вимагати проведення додаткових

випробувань матеріалів, перевірки якості прихованих робіт, що не прийняти  ним. Витрати на проведення додаткових

випробувань та перевірок, якщо виконані роботи 

не відповідають встановленим нормам і стандартам, здійснюються за

рахунок підрядника.

Доводи

відповідача, що у позивача не було необхідності демонтувати зовнішні мережі

каналізації за мотивами, що Державної технічної комісією  було прийнято до експлуатації закінчений

будівництвом об'єкт сауни з басейном без заперечень, не можуть бути прийняти до

уваги, тому що будівництво каналізації проведено відповідачем з порушенням

будівельних норм та правил, що 

підтверджується висновком додаткової будівельно-технічної експертизи №

370 від 19.04.2005. (а. с. 72-78), проведеної в рамках розгляду справи

господарським судом м. Севастополя. Також, як зазначено вищі, СПД

ОСОБА_1рішенням  господарського суду м.

Севастополя від 26.07.2005. № 20-6\159 було відмовлено у стягненні вартості

зовнішніх сітей каналізації.

В

силу ст. 344 ЦК УРСР (в редакції 1963 р., діючого у період спірних

правовідносин сторін), якщо підрядник допустив відступи від умов договору, що

погіршили роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник вправі за своїм

вибором вимагати безоплатного виправлення зазначених недоліків у відповідний

строк або відшкодування понесених замовником необхідних витрат по виправленню

своїми засобами недоліків роботи, якщо договором передбачено таке право

замовника, або відповідного зменшення  винагороди

за роботу; при наявності в роботі істотних відступів від договору або інших

істотних недоліків замовник вправі вимагати розірвання договору з

відшкодуванням збитків.

Також,

відповідно до ст. 883 Цивільного кодексу України підрядник відповідає за

недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за

інші порушення договору (за недосягнення проектної  потужності, інших запроектованих показників

тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його провини; за неналежне

виконання обов'язків підрядник відшкодовує збитки в повному обсязі.  

Доводи

відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності за позовом, який

виник із не якості виконаних  робіт, не

можуть бути прийняти до уваги,  тому що

згідно з п.2 ч. 1 ст. 343 Цивільного кодексу УРСР (1963 р.) позови о недоліках

в роботі, виконаної по договору підряду, можуть бути пред'явлені замовником з

приводу прихованих недоліків протягом одного року. Згідно ч.1 ст. 884

Цивільного кодексу України підрядник гарантує досягнення об'єктом будівництва

визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість

експлуатації об'єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо

інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить

десять років від дня прийняття об'єкта 

замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або

законом.

Позивач

дізнався про невідповідність збудованих каналізаційних мереж  із висновку судової будівельно-технічної

експертизи № 570 від 19.04.2005. і у відповідності зі ст. 884 ЦК України строк

позовної давності на пред'явлення позовних вимог не втратив.

В

силу ст. 203 ЦК УРСР, у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання

боржником він зобов'язаний відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. При

цьому, відповідно до зазначеної норми під збитками розуміються витрати,

зроблені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також не одержані

кредитором доходи, які він одержав би, якби зобов'язання було виконано

боржником.

Відповідно

до ст.22,ч.1 ст. 623 ЦК України, ст. 224, абз.4 п.1 ст. 225 Господарського

кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її

цивільного права, має право їх 

відшкодування, а особа, яка порушила господарські зобов'язання повинна

відшкодувати завдані цим  збитки.

Позивачем

надані у матеріали справи Договір підряду на виконання робіт від 10.04.2006.,

укладений між ПП «Чорномор-тур» (Замовник) і ТОВ «Маер» (Підрядник) на демонтаж

зовнішньої каналізації, договірна вартість робіт  складає 4670 грн. (а. с. 20- 28). Виконання

демонтажу підтверджується актом виконаних відрядних робіт від 24 квітня 2006 р.

(а. с. 29 - 33). Платіжними дорученнями 

№ 326 і № 329 від 26.04.2006. позивач оплатив ТОВ  «Маер» 4670 грн.

   Ухвалою Господарського суду АРК від 26

листопада 2006 р.  у справі № 2-14\12668-2006  призначена судово-бухгалтерська та судова

будівельно-технічна експертизи  для

встановлення, чи відповідає договірна ціна по демонтажу споруд зовнішньої

каналізації, відповідає лі протяжність зовнішньої каналізації побудованої СПД

ОСОБА_1протяжності демонтованої каналізації.

Згідно

висновку експерта Кримського експертного бюро № 19\07 від 21.05.2008. вартість

демонтажу каналізації становить 5542 грн. На вказану суму позивачем збільшені

позовні вимоги у заяві від 11.08.2008.

Але

стягненню підлягають тільки реальні збитки. Як зазначено вищі, позивачем

понесені реальні витрати на демонтаж каналізації в сумі 4670 грн., у зв'язку з

чим позовні вимоги у частині стягнення матеріальної шкоди підлягають

задоволенню частково в сумі 4670 грн.

Суд

приймає до уваги доводи  відповідача, що

позивач невірно зазначив норми права на підставі яких просить стягнути збитки,

але відповідно до загальних засад цивільного законодавства, передбаченим ст. 3

ЦК України, якими є, зокрема, судовий захист цивільного права та інтересу;

справедливість, добросовісність та розумність, суд вважає необ'єктивним

відмовлення  у позові за фактичні

заподіяні збитки по договору підряду на підставі невірно застосованої  позивачем норми права.

Позовні

вимоги про стягнення моральної шкоди, пов'язаної з неналежним будівництвом СПД

ОСОБА_1., вже була предметом розгляду 

Господарського суду м. Севастополя у справі № 20-6\159, яким позивачу

відмовлено у стягненні моральної шкоди в сумі 2000 грн.

У

позовної заяві у даному проваджені позивач пред'явив до стягнення моральну

шкоду у більшому розмірі 5000 грн. на підставі ст. 1167 Цивільного кодексу

України.

Під

немайновою шкодою, заподіяною юридичної особі, слід розуміти втрати немайнового

характеру, що настали у зв'язку  з

приниженням її ділової репутації, посяганням 

на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням

комерційної таємниці, а також    

вчиненням дій, спрямованих на заниження престижу чи підрив довіри до її

діяльності. Доказів заподіяння моральної шкоди ділової репутації

підприємству,  позивач не надав, розмір

шкоди в сумі 5000 грн. не обґрунтував, у зв'язку з чим позовні вимоги у цій

частині задоволенню не підлягають.

Згідно

ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються

з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи,

призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням

речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката,

витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших  витрат, пов'язаних з розглядом справ.

За

проведення судової експертизи відносно правильності встановлення розміру витрат

на демонтаж каналізації  Кримським

експертним бюро пред'явлений рахунок № 19\07 від 21.05.2008., який сторонами не

оплачений. У зв'язку з підтвердженням пред'явленої позивачем суми, витрати на

проведення експертизи відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають стягненню з

відповідача.  

Державне

мито та  витрати на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу підлягають 

стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

У

судовому засіданні, яке відбулося 11 серпня 2008 р., оголошені тільки вступна

та резолютивна частині рішення.

Відповідно

до ст.84  Господарського процесуального

кодексу України рішення оформлено і підписано 15 серпня 2008 р.

З

огляду на викладене та керуючись ст. ст. 49, 82, 84 Господарського  процесуального кодексу  Україні, суд -

ВИРІШІВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Суб'єкта підприємницької

діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1 ( розрахункові рахунки невідомі)

на користь Приватного підприємства «Чорномор - Тур», м. Севастополь, вул.

Фадеєва, 1 (р\р  НОМЕР_1 в АБ «Південний»

м. Севастополя, МФО 384919, ЗКПО 30169807) 4670 грн. збитків, 46,70 грн.

державного мита  та 52,27 грн. витрат за

інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням

законної сили.

4.          В інший частині позову відмовити.

5.          Стягнути з Суб'єкта підприємницької

діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1 ( розрахункові рахунки невідомі)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримське експертне

бюро»  (р\р НОМЕР_1 в АКБ «Чорноморський

банк розвитку та реконструкції», МФО 384577, ЗКПО 31937105) 3600 витрат за

проведення судової експертизи.

6.          Наказ видати після набрання рішенням

законної сили.

Суддя

Господарського суду

Автономної

Республіки Крим                                       

Курапова З.І.