Постанова

від 21.05.2012 по справі 2а/0470/3807/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2012 р. Справа № 2а/0470/3807/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича при секретаріЛісна А.М. за участю: представника позивача представника відповідача Водоп'янова С.В. Товста Н.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "ГЕЛІОС - Д" до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська про визнання дій протиправними

ВСТАНОВИВ:

23.03.2012 року позивач звернувся з позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, у якому просить:

- визнати протиправними дії посадових осіб Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська, які полягають у проведенні перевірки ПП «Геліос-Д» (код ЄДРПОУ 35448064) без явності відповідної документації в результаті яких було складено Акт № 543/23-3/35448064 від 07.02.2012 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Геліос-Д» з питань правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за січень, лютий, березень, квітень 2011 року;

- визнати протиправними дії посадових осіб Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська щодо визнання правочинів по операціям з придбання товарів ПП «Геліос-Д» (код ЄДРПОУ 35448064) у контрагентів постачальників та по операціях з продажу цих товарів контрагентам покупцям з контрагентами у податковому періоді січень, лютий, березень, квітень 2011 року, та визнання визнання зазначених правочинів такими, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по право чинах, здійснених у відповідному періоді 2011 р.;

- зобов'язати Лівобережну МДПІ м. Дніпропетровська використовувати у своїй діяльності показники податкового обліку ПП «Геліос-Д» (код ЄДРПОУ 35448064) без коригувань, що зроблені на підставі Акту № 543/23-3/35448064 від 07.02.2012 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Геліос-Д» з питань правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за січень, лютий, березень, квітень 2011 року;

- заборонити Лівобережній МДПІ м Дніпропетровська надсилати Акт № 543/23-3/35448064 від 07.02.2012 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Геліос-Д» з питань правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за січень, лютий, березень, квітень 2011 року для подальшої реалізації податковим інспекціям за місцем реєстрації контрагентів ПП «Геліос-Д» (код ЄДРПОУ 35448064).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з порушенням вимог п.78.1.1 Податкового кодексу України, оскільки відповідачем не направлявся позивачу письмовий запит на витребування інформації, з порушенням вимог п.79.2 Податкового кодексу України, оскільки повідомлення про початок перевірки, що провадиться на підставі наказу, вручену позивачу через два дні після проведення перевірки. Також позивач наголошував на тому, що відповідач немає повноважень визнавати у акті перевірки правочини такими, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Ухвалою суду від 26.03.2012 року відкрито провадження у справі.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що відповідач направляв відповідачу листи № 475/10/23-3 від 06.01.2012 року, № 8711/10/23-3 від 18.03.2011 року та № 8754/10/23-3 від 18.03.2011 року, які є інформаційними запитами у розумінні пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, про надання пояснень та їх документального підтвердження з питань визначення правомірності декларування показників у податковій звітності з податку на додану вартість за січень, лютий, березень, квітень 2011 року. Позивач отримав вказані запити, про те у встановлений строк не надав відповіді. Крім того, відповідач зазначив, що наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Геліос-Д» № 157 від 31.01.2012 року та повідомлення № 12 від 31.01.2012 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки 07.02.2012 року були відправлені позивачу поштою 02.02.2012 року. Також позивач зазначив про те, що ним правомірно у Акті перевірки № 543/23-3/35448064 від 07.02.2012 року зазначено про те, що правочини укладені позивачем з його контрагентами є такими, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, оскільки позивачем не надано інформації щодо використання ПП «Геліос-Д» складських приміщень, наявності земельних ділянок, транспортних засобів, торгівельного обладнання, виробничих потужностей.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Суд може захистити право платника податку в разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом.

Суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 24.01.2006 року про те, що для можливості судового захисту законом не вимагається наявність негативних наслідків перевірки, а право на судовий захист пов'язане із самою протиправністю такої перевірки.

Отже, дії податкового органу по проведенню перевірки мають вплив на права, свободи та інтереси позивача, а тому можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства.

31.01.2012 року відповідачем прийнято наказ № 157 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «Геліос-Д» (податковий номер 35448064).

Як вбачається з тексту наданого наказу підставою для проведення перевірки відповідачем обрано п.п. 78.1.1. п.78.1 ст. 78 та ст. 79 Податкового кодексу України.

З повідомлення про проведення перевірки № 12 від 31.01.2012 року, яке адресовано приватному підприємству «Геліос-Д» (податковий номер 35448064) вбачається, що підставою для проведення перевірки відповідачем обрано п.п. 78.1.1. п.78.1 ст. 78 та ст. 79 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що повідомлення про проведення перевірки № 12 від 31.01.2012 року та наказ № 157 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «Геліос-Д» (податковий номер 35448064) від 31.01.2012 року направлено відповідачем позивачу поштою 02.02.2012 року.

Судом також встановлено, що відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку приватного підприємства «Геліос-Д» 07.02.2012 року, що вбачається з п.2.1 Акту перевірки № 543/23-3/35448064 від 07.02.2012 року.

Судом також встановлено, що повідомлення про проведення перевірки № 12 від 31.01.2012 року та наказ № 157 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «Геліос-Д» (податковий номер 35448064) від 31.01.2012 року позивач отримав 09.02.2012 року, тобто після закінчення документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «Геліос-Д», що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого знаходиться у матеріалах справи.

На підставі проведеної відповідачем перевірки складено Акт № 543/23-3/35448064 від 07.02.2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Геліос-Д» (код ЄДРПОУ 35448064) з питань правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за січень, лютий, березень, квітень 2011 року»

Згідно висновку вказаного акту перевірки встановлено неможливість фактичного здійснення позивачем господарських операцій через відсутність майна через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій купівлі-продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів; порушення ч.1 ст. 203, ч.1 ст. 207, ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення право чинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах позивача з постачальниками та покупцями.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу . Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Пункт 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік обставин для здійснення документальної позапланової перевірки.

Так, відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, з аналізу наведених правових норм суд приходить до висновку, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника органу державної податкової служби та за наявності підстав для її проведення; в свою чергу можливість для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України виникає виключно за наявності двох умов: 1) виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства; 2) не надання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит податкового органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Оскільки правовими підставами проведення перевірки відповідачем вказані саме п.п. 78.1.1. п. 78.1. ст. 78 ПК України, то для її проведення відповідачем мають бути доведені наступні обставини:

- відповідачем мали бути виявлені факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації;

- відповідачем мав бути виявлений факт не надання платником податків пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, зазначеним пунктом встановлені наступні умови законності призначення перевірки:

- виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації,

- направлення письмового запиту органом державної податкової служби до платника податків стосовно надання пояснень та їх документальних підтверджень,

- встановлення податковим органом факту отримання такого запиту,

- ненадання платником податків протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту пояснень та їх документальних підтверджень.

- після спливу зазначеного строку - прийняття наказу про проведення перевірки та направлення повідомлення платнику податків про дату та місце її проведення.

Вирішуючи питання наявності підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частин першої та другої пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Згідно з частиною третьою пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Частина четверта пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України встановлює, що запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Судом встановлено, що відповідачем надіслано на адресу позивача листа № 475/10/23-3 від 06.01.2012 року про надання пояснень та їх документального підтвердження з питань визначення правомірності декларування показників у податковій звітності з податку на додану вартість за січень, лютий, березень, квітень 2011 року. Лист підписано заступником голови Комісії з проведення реорганізації МДПІ, заступником начальника Древаль А.В.

Позивач отримав вказаного листа 10.01.2012 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого знаходиться у матеріалах справи.

Крім того, судом встановлено, що відповідач у 2011 році направляв позивачу листа № 8711/10/23-3 від 18.03.2011 року про надання пояснень та їх документального підтвердження з питань визначення правомірності декларування показників у податковій звітності з ПДВ за січень 2011 року. Лист підписано Першим заступником начальника Лівобережної МДПІ Глухим О.Г.

Позивач отримав даного листа 31.03.2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого знаходиться у матеріалах справи.

Відповідач 25.03.2011 року також направив позивачу листа № 8754/10/23-3 від 18.03.2011 року про надання пояснень та їх документального підтвердження з питань визначення правомірності декларування показників у податковій звітності з ПДВ за січень 2011 року. Лист підписано Першим заступником начальника Лівобережної МДПІ Глухим О.Г.

Суд зазначає, що вказані вище листи відповідача про надання пояснень та їх документального підтвердження з питань визначення правомірності декларування показників у податковій звітності з податку на додану вартість є запитами про подання інформації у розумінні частин першої та другої пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що запити відповідача про подання інформації оформлені у відповідності до частин першої та другої пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України та Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом визначений Кабінетом Міністрів України у постанові від 27.12.2010 року № 1245.

Судом встановлено, що позивач у десятиденний строк з дня отримання запитів про подання інформації не надав відповідачу витребуваної інформації та документів на її підтвердження.

Судом також встановлено, що відповідач направив позивачу повідомлення про проведення перевірки № 12 від 31.01.2012 року та наказ № 157 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «Геліос-Д» (податковий номер 35448064) від 31.01.2012 року направлено позивачу поштою 02.02.2012 року.

Відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Суд зазначає, що власне надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення у розумінні пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України передбачає направлення адресатові листа з повідомленням про вручення. Тобто для факту надіслання достатньою є передача податковим органом відповідного виду поштової кореспонденції на пошту, тоді як подальше вручення (отримання) адресатом такого листа є окремою дією, яка не впливає на початок проведення органом державної податкової служби документальної позапланової невиїзної перевірки платника податку.

Також суд зазначає, що у Податковому кодексі України розрізняються поняття «надіслання» та «отримання» без їх ототожнення.

Крім того, у відповідності до п.79.3 ст. 79 Податкового кодексу України присутність платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Аналогічну позицію займає Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі № 1017/11/13-12 від 09.04.2012 року.

На підставі викладеного, суд відхиляє доводи позивача стосовного того, що відповідач вправі був провести документальну позапланову невиїзну перевірку позивача лише після вручення позивачу повідомлення про проведення перевірки та наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Крім того, відповідачем у відповідності до вимог ч.2 ст. 72 КАС України, надано суду докази (копій актів перевірок Лівобережної МДПІ № 1134/23-3/36728505 від 05.04.2011 року та ДПІ Ленінського району м. Дніпропетровська № 573/233-30465305 від 11.05.2011 року) виявлення за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації фактів, що свідчать про можливі порушення позивачем податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації.

На підставі викладеного суд вважає, що у відповідача на момент прийняття рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки були обставини зазначені у п.78.1.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

За таких обставин, суд вважає правомірними дії відповідача стосовно призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача за наслідками якої складено Акт № 543/23-3/35448064 від 07.02.2012 року.

Щодо позовної вимоги - визнати протиправними дії посадових осіб Лівобережної МДПІ м Дніпропетровська щодо визнання правочинів по операціям з придбання товарів ПП «Геліос-Д» (код ЄДРПОУ 35448064) у контрагентів постачальників та по операціях з продажу цих товарів контрагентам покупцям з контрагентами у податковому періоді січень, лютий, березень, квітень 2011 року, та визнання визнання зазначених правочинів такими, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по право чинах, здійснених у відповідному періоді 2011 р., то суд зазначає наступне.

У відповідності до Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а саме: п. 11 ч. 1 статті 10, державна податкова служба вправі подавати позови про визнання угод недійсними.

Про те, позиція Верховного Суду України з цього питання є такою, що органи державної податкової служби втратили право звертатися з позовами про визнання недійсними будь-яких правочинів. Зокрема, як зазначив Верховний Суд України, позовні вимоги, пред'явлені органами державної податкової служби на підставі статей 207, 208 ГКУ, про визнання недійсними договорів, укладених після 01.01.2004 р., судовому розгляду не підлягають, а провадження у справі належить закривати на підставі ч. 1 статті 157 КАС України, оскільки відповідно до статті 228 ЦК України визнання нікчемного правочину недійсним у суді не вимагається (постанова Верховного Суду України № 07/79 від 26.06.2007 р. та постанова Верховного Суду України № 08/31 від 04.03.2008 р.).

У відповідності до частини 2 «Нарахування податкових зобов'язань і застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість посиланнями на нікчемність правочинів, за наслідками яких сформовано податковий кредит» Довідки про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону України "Про податок на додану вартість" Вищого адміністративного суду України від 15.04.2010 року податковий орган не повинен звертатися з окремими позовом до адміністративного суду про визнання недійсним правочину. Натомість орган державної податкової служби має право або пред'явити позов про стягнення в дохід держави з осіб, що вчинили нікчемний правочин, отриманого ними на виконання такого правочину із застосуванням частини першої статті 208 Господарського кодексу України, або визначити платнику податків податкове зобов'язання за результатами перевірки, вказавши на нікчемність правочину в акті перевірки із посиланням на частину першу статті 207 Господарського кодексу України та статтю 228 Цивільного кодексу України.

Таким чином, висновки про нікчемність правочинів, а також про не спрямованість правочинів на реальне настання правових наслідків можуть бути зроблені органами державної податкової служби самостійно під час проведення перевірок платника податків, без додаткового звернення в суди із відповідними позовами, обґрунтованість яких підлягає перевірці судом під час розгляду справи про застосування конфіскаційних санкцій, передбачених статтею 208 ГКУ або під оскарження повідомлення-рішення, яким визначено податкове зобов'язання платнику податків за результатами такої перевірки.

На підставі викладеного, суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними дії посадових осіб Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська щодо визнання правочинів по операціям з придбання товарів ПП «Геліос-Д» (код ЄДРПОУ 35448064) у контрагентів постачальників та по операціях з продажу цих товарів контрагентам покупцям з контрагентами у податковому періоді січень, лютий, березень, квітень 2011 року, та визнання визнання зазначених правочинів такими, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по право чинах, здійснених у відповідному періоді 2011 р.

Щодо позовних вимог - зобов'язати Лівобережну МДПІ м. Дніпропетровська використовувати у своїй діяльності показники податкового обліку ПП «Геліос-Д» (код ЄДРПОУ 35448064) без коригувань, що зроблені на підставі Акту № 543/23-3/35448064 від 07.02.2012 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Геліос-Д» з питань правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за січень, лютий, березень, квітень 2011 року та заборонити Лівобережній МДПІ м Дніпропетровська надсилати Акт № 543/23-3/35448064 від 07.02.2012 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Геліос-Д» з питань правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за січень, лютий, березень, квітень 2011 року для подальшої реалізації податковим інспекціям за місцем реєстрації контрагентів ПП «Геліос-Д» (код ЄДРПОУ 35448064), то суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з визначенням, наведеним у статті 3 КАС, позивач -це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Згідно зі статтею 104 КАС до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Отже, з наведених процесуальних норм закону випливає, що судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. В контексті наведених приписів КАС України має значення лише суб'єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу позивача суб'єктом владних повноважень на момент звернення до суду.

Як вбачається з інформації наданої відповідачем, яка міститься у письмових поясненнях від 16.05.2012 року № 8194/10/10-1 останнім не було здійснено жодних коригувань показників податкового обліку ПП «Геліос-Д» (код ЄДРПОУ 35448064) на підставі Акту № 543/23-3/35448064 від 07.02.2012 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Геліос-Д» з питань правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за січень, лютий, березень, квітень 2011 року.

Таким чином, права чи законні інтереси позивача не є порушеними з боку відповідача, а тому позовна вимога про зобов'язання Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська використовувати у своїй діяльності показники податкового обліку ПП «Геліос-Д» (код ЄДРПОУ 35448064) без коригувань, що зроблені на підставі Акту № 543/23-3/35448064 від 07.02.2012 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Геліос-Д» з питань правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за січень, лютий, березень, квітень 2011 року не підлягає задоволенню.

Суд також зазначає, що Акт перевірки є службовим документом, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Таким чином, сам Акт перевірки не може порушувати права та законні інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин, а тому його надсилання відповідачем для подальшої реалізації податковим інспекціям за місцем реєстрації контрагентів ПП «Геліос-Д» (код ЄДРПОУ 35448064) також не може порушувати права та законні інтереси позивача.

На підставі викладеного, суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги - заборонити Лівобережній МДПІ м Дніпропетровська надсилати Акт № 543/23-3/35448064 від 07.02.2012 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Геліос-Д» з питань правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за січень, лютий, березень, квітень 2011 року для подальшої реалізації податковим інспекціям за місцем реєстрації контрагентів ПП «Геліос-Д» (код ЄДРПОУ 35448064).

Відповідно до статті 94 КАС України у разі відмови у задоволенні позовних вимог судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Геліос -Д»» до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська про визнання дій протиправними - відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 21 травня 2012 року

Суддя С.В. Златін