ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 квітня 2012 р. № 2а-13379/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
за участю:
секретаря судового засідання Павлишина Ю.І.,
представника позивача Меца Р.І.
представника відповідача Кармелюка Т.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптик-Україна»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень,-
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптик-Україна»звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.10.2011 року № 0001952380/26644, № 0001952380/26645, № 0001952380/26647.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акту ДПІ у Шевченківському районі м. Львова, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності позивача, є необґрунтованими. Позивач зазначає, що ним укладались договори з контрагентом, на підставі якого здійснювалось проведення ремонтних та пусконалагоджувальних робіт поліграфічного обладнання. Вказане підтверджується відповідним договорами на проведення ремонтних та пусконалагоджувальних робіт поліграфічного обладнання, податковими накладними, актами виконаних робіт, актами попереднього огляду, що повністю відповідають вимогам податкового законодавства. З огляду на це висновки відповідача про порушення вимог податкового законодавства не відповідають фактичним обставинам справи.
ДПІ у Шевченківському районі м. Львова подано до суду заперечення на позов, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову. Свої заперечення обґрунтовує тим, що в контрагента позивача ТзОВ «ТДК «Трейд»відповідно до акту перевірки Бориспільської ОДПІ відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, тобто відсутня фінансово - господарська діяльність, що, в свою чергу, вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності вказаним контрагентом відповідно договорів, укладених з позивачем.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Додатково пояснив, що господарські відносини між позивачем та контрагентами носили реальний характер, що підтверджуються належними первинними документами. Крім того, зазначив, що висновки податкового органу ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені посиланнями на будь-які первинні документи. У зв'язку з цим просить суд позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив. Додатково пояснив, що проведеним дослідженням фінансово-господарської діяльності контрагента позивача встановлено неможливість виконання відповідних договорів, укладених з позивачем, що, в свою чергу, свідчить про укладення договорів без мети настання реальних наслідків. Позивачем, натомість, не подано суду достатніх та належних доказів на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентами. У зв'язку з викладеним вище, просить суд відмовити позивачеві у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Позивач -ТзОВ «Оптик Україна», місцезнаходження: м. Львів, вул. Клепарівська, 8/9, фактична адреса -м. Львів, вул. Б.Хмельницького, 116, зареєстроване виконавчим комітетом Львівської міської ради як юридична особа 18.04.2005р., код ЄДРПОУ -33533629, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи. Позивач взятий на облік як платник податків в ДПІ у Шевченківському районі м. Львові 04.05.2005 за № 9.
Відповідно до направлення № 900 від 23.09.2011р. та на підставі п.75.1, ст. 75, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ зі змінами та доповненнями, відповідно до наказу ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 23.09.2011р. №965 проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТзОВ «Оптик Україна»(ЄДРПОУ 33533629) з питань проведення взаєморозрахунків з ТОВ «ТДК Трейд»(ЄДРПОУ 37391130), за період з 01.01.2011р. по 30.06.2011р.
За результатами вказаної перевірки складено акт від 06.10.2011р. № 2649/23-8/33533629. Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем п.5.1 та пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції Закону України від 22.05.1997р. № 283/97-ВР та пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ внаслідок чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 198450грн., в тому числі за І кв. 2011р. на суму 74088 грн., за ІІ кв. 2011р. 124412 грн.; а також вимог п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість у сумі 19670 грн. за березень 2011р. та зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 39600 грн.
На підставі акту перевірки від 06.10.2011р. № 2649/23-8/33533629, відповідно до пп.54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України ДПІ у Шевченківському районі м. Львова прийнято податкові повідомлення-рішення:
- від 24.10.2011р. №0001952380/26644, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 217023 грн., в тому числі за основним платежем 198500 грн., та штрафні санкції 18523 грн.
- від 24.10.2011р. № 0001962380/26645, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 19670 грн.;
- від 24.10.2011р. № 0001972380/26647, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 39600 грн.
Спір між сторонами виник стосовно правомірності податкових повідомлень-рішень ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 24.10.2011р. № 0001952380/26644, №0001962380/26645, № 0001972380/26647
При вирішенні спору суд виходив з наступного.
Між ТзОВ «Оптик -Україна»та ТзОВ «Прем'єр Груп»було укладено договори №03/11-Лв від 22.03.2011р. на проведення ремонтних та пусконалагоджувальних робіт поліграфічного обладнання (обладнання для гарячого тиснення «Cavomit») та №04/11-Лв від 25.04.2011р. на проведення ремонтних та пусконалагоджувальних робіт поліграфічного обладнання (машина для офсетного друку Heidelberg Speedmaster SM 74-6+L (№626204), що використовується останнім в господарській діяльності.
На виконання зазначених вище договорів між ТзОВ «Оптик-Україна» та ТзОВ «ТДК «Трейд», в свою чергу, були укладені відповідні договори № 0506/1ТДК від 23.03.2011р. та №0506/2ТДК від 25.04.2011р. на проведення ремонтних та пусконалагоджувальних робіт поліграфічного обладнання, взаєморозрахунки за якими проводились за період березень-травень 2011р.
На підтвердження виконання умов вказаних вище договорів із ТзОВ «ТДК «Трейд»позивач надав копію журналу-ордеру і відомість по рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками за 1 півріччя 2011р.», акт попереднього огляду машин для офсетного друку Heidelberg Speedmaster SM 74-6+L сер. № 626204 від 26.04.2011р., акт попереднього огляду обладнання для гарячого стискання Camovit від 23.03.2011р., акт здавання -приймання виконаних робіт від 25.05.2011р. відповідно до договору № 0506/2ТДК від 25.04.2011р., акт здавання -приймання виконаних робіт від 31.03.2011р. відповідно до договору №0506/1ТДК від 23.03.2011р., податкові накладні від 24.03.2011р. №32401, від 31.05.2011р. №53103, від 16.05.2011р. №51601, додаток №1 до Договору № 0506/2ТДК від 25.04.2011р перелік та вартість робіт та запасних частин від 23.03.2011р., додаток №1 до Договору №0506/1ТДК від 23.03.2011р перелік та вартість робіт та запасних частин; акт №24 здачі - прийняття послуг від 31.03.2011р.
Після виконання робіт ТзОВ «ТДК «Трейд»позивач передав виконані роботи ТзОВ «Прем'єр Груп», що підтверджується актами здавання -приймання виконаних робіт від 31.03.2011р. та від 31.05.2011р.
Розрахунок між ТзОВ «Прем'єр Груп»та позивачем здійснювався в безготівковому порядку за договором №03/11-Лв від 22.03.2011р. в сумі 357 408,00 грн. - 23.03.2011р.; за договором №04/11-Лв від 25.04.2011р. в сумі 160 066,38 грн. -08.06.2011р., в сумі 226 000,00 грн. 16.05.2011р., в сумі 260 000, 00 грн. 30.05.2011р., що підтверджується відповідними банківськими виписками.
В свою чергу, позивач оплатив вартість виконаних робіт ТзОВ «ТДК «Трейд»в сумі 225 000,00 грн. 16.05.2011р., що підтверджується банківською випискою.
Суми податку на додану вартість, згідно з отриманими від ТзОВ «ТДК «Трейд»податкових накладних ТзОВ «Оптик Україна»включило до складу податкового кредиту в березні 2011р. 355620 грн., в тому числі ПДВ 59270 грн. згідно з податковою накладною від 24.03.2011р.
Проте, суд не вважає ці докази належними і достатніми для спростування висновків відповідача, виходячи з наступного.
Бориспільською ОДПІ на підставі наказу від 11.07.2011р. №549 проведено документальну невиїзну перевірку ТзОВ «ТДК «Трейд»з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за період квітень, травень 2011р., про що складено акт документальної невиїзної перевірки від 11.07.2011 №491/236/37391130
Перевіркою достовірності відображеного показника у поданій податковій декларації з податку на додану вартість при проведенні господарських взаєморозрахунків (придбання) з ТОВ «ТДК «Трейд»за березень 2011р. встановлено, що ТзОВ «Оптик Україна»отримувало послуги по ремонту машини для офсетного друку у ТОВ «ТДК «Трейд».
Вказаною перевіркою також встановлено, що ТзОВ «ТДК «Трейд»податкова звітність з податку на прибуток до Бориспільської ОДПІ не подавалась, не встановлено наявність власних, орендованих, одержаних за договорами лізингу, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, які могли б використовуватись при здійсненні фінансово -господарської діяльності.
Крім того, проведено почеркознавче дослідження підписів виконаних від імені ОСОБА_4. (директора ТзОВ «ТДК «Трейд») на документах щодо фінансово -господарської діяльності про що отримано висновок спеціаліста СТКЗР по обслуговуванню м.Бровари та Броварського району Київської області НДЕКЦ при ГУМВС України в Київській області від 13.04.2011р. №95, яким встановлено, що підписи на документах виконані не ОСОБА_4, а іншою особою. При цьому, ОСОБА_4 не відомо чим саме займалось вказане підприємство, в кого знаходиться печатка та бухгалтерська документація.
Таким чином, в ході перевірки встановлено неможливість фактичного здійснення ТзОВ «ТДК «Трейд»господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій, а також відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.
Позивачем, в свою чергу, не надано достатніх та належних доказів, які б спростовували висновки Бориспільської ОДПІ стосовно неможливості фактичного здійснення ТзОВ «ТДК «Трейд»господарських операцій.
На вимогу суду позивачем не надано доказів, що б підтверджували транспортування (перевезення) запасних частин, які використовувались в процесі виконання робіт, в яких було б вказано, яке саме підприємство здійснювало перевезення, копії дорожніх листів, чи будь-які інші документи, які б підтверджували перевезення запасних частин, отриманих від ТзОВ «ТДК «Трейд»та, в свою чергу, які б засвідчували реальність здійснення господарських операцій. Позивачем не надано актів приймання - передачі запасних частин або інших доказів, які б підтверджували таку передачу від ТзОВ «ТДК «Трейд»до позивача і від позивача до ТзОВ «Прем'єр Груп». Відсутні докази, які б підтверджували проведення розвантажувально -навантажувальних робіт при передачі запасних частин. Крім того, не надано також відповідних сертифікатів, технічних паспортів на запасні частини, що використовувались в процесі виконання робіт.
Судом не беруться до уваги твердження позивача про те, що відповідно до постанови Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2011р. у справі № 2а-3888/11/1070 за позовом ТзОВ «ТДК Трейд»до Бориспільської ОДПІ визнано протиправним та скасовано наказ Бориспільської ОДПІ від 07.11.2011р. № 549 «Про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки»ТзОВ «ТДК «Трейд» на підставі якого проводилась документальна невиїзна перевірка та складений відповідно акт документальної невиїзної перевірки від 11.07.2011 №491/236/37391130, виходячи з такого.
Із аналізу вказаної постанови випливає, що в ній не встановлено жодних обставин, що стосуються фінансово -господарської діяльності ТзОВ «ТДК «Трейд»та не спростовано висновків Бориспільської ОДПІ щодо неможливості фактичного здійснення ТзОВ «ТДК «Трейд»господарських операцій.
Крім того, в матеріалах справи відсутні відомості про набрання вказаною постановою суду законної сили.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, під валовими витратами розуміються суми будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Положення п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону визначає перелік витрат, які включаються до складу валових, зокрема, до них віднесено суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).
Нормою п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 вказаного Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 вказаного Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з п.198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Виходячи з вимог вказаного вище Закону, відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до вимог п. 3.2 ст. 3 цього Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до пп. 2.4 п. 2 Положення «Про документальне забезпечення запасів в бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 05.06.1995 року № 168/704, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Згідно з пп. 2.15 -2.16 п. 2 вказаного Положення, первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документів обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічний зв'язок показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним документам, встановленому порядку приймання, зберігання та витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, юридичним або фізичним особам.
Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні. Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-ХІV, обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку. Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені до вимог чинного законодавства.
Стаття 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-ХІV встановлює вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з положеннями цієї статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
При цьому, згідно з ч. 2 цієї статті, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Отже, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні відповідати вимогам чинного законодавства України. При цьому, фактичні витрати на послуги повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання тієї чи іншої господарської операції.
Первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-ХІV.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про неможливість реального виконання господарської операції між позивачем та його контрагентом - ТзОВ «ТДК «Трейд»з урахуванням обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання робіт, відсутність у контрагентів необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської операції в силу відсутності технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо, а також відсутність інших доказів реального виконання господарської операції. При цьому, виключно обставини щодо розрахунку за товар не можуть братися судом як доказ реального виконання господарської операції.
В свою чергу, встановлені судом обставини дають підстави вважати, що висновки відповідача про порушення позивачем вимог п.5.1 та пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції Закону України від 22.05.1997р. № 283/97-ВР та пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ внаслідок чого ним занижено податок на прибуток на загальну суму 198450грн., в тому числі за І кв. 2011р. на суму 74088 грн., за ІІ кв. 2011р. 124412 грн.; а також вимог п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість у сумі 19670 грн. за березень 2011р. та зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 39600 грн. є правомірними.
Зважаючи на те, що позивачем порушено вимоги податкового законодавства в межах цього спору, застосування до нього штрафних санкцій є правомірним.
З урахуванням встановлених судом обставин, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 24.10.2011 року № 0001952380/26644, № 0001952380/26645, № 0001952380/26647 є правомірними.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись наведеним вище та ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати зі сторін стягненню не підлягають.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 30 квітня 2012 року.
Суддя Гулик А.Г.
Суд | Львівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.04.2012 |
Оприлюднено | 23.05.2012 |
Номер документу | 24124839 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Гулик Андрій Григорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні