Рішення

від 10.05.2012 по справі 9/019-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" травня 2012 р. Справа № 9/019-12

за позовомПублічного акціонерного товариства «МАРФІН БАНК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Фаворит» про стягнення 77 529, 44 грн. Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:

від позивача:ОСОБА_1 -представник за довіреністю № 136 від 04.04.2011 року; від відповідача:не з'явився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Київської області передані вимоги Публічного акціонерного товариства «МАРФІН БАНК»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Фаворит»про стягнення 77 529, 44 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Фаворит»порушило графік повернення кредитних коштів та не погасило наданий йому кредит на підставі кредитного договору № 142/К від 29.12.2006 року, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість за кредитом та заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами. У зв'язку з наявністю зазначеної заборгованості, позивачем нараховано до стягнення пеню за несвоєчасне повернення кредиту та за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом.

Ухвалою суду від 12.03.2012 року порушено провадження у справі № 9/019-12 ; розгляд справи призначено на 03.04.2012 року; зобов'язано позивача пропозиції стосовно складу осіб, які братимуть участь у справі; оригінали установчих документів (для огляду) та їх копії (для долучення до матеріалів справи), на підставі яких діє Позивач (установчий договір, статут, положення, свідоцтво про державну реєстрацію тощо), довідку з органу статистики про знаходження Позивача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про включення Відповідача до ЄДРПОУ станом на час винесення даної ухвали; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, нема справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та нема рішення цих органів з такого спору; всі оригінали доданих до позовної заяви документів або письмові пояснення з зазначенням поважних причин їх відсутності; надати письмові пояснення, в яких зазначити суму, яку відповідач оплатив станом на день подання позову по основній сумі кредиту, нарахованих по ньому відсотках та пені; зазначити період нарахування та погашення вказаних сум. Явку повноважних представників сторін визнано обов'язковою.

03.04.2012 року в судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду від 12.03.2012 року не виконав, причин щодо їх не виконання не зазначив; представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 12.03.2012 року не виконав, про причини неявки в судове засідання не повідомив.

Ухвалою господарського суду від 03.04.2012 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України, відкладено на 24.04.2012 року; зобов'язано сторін виконати вимоги ухвали суду 12.03.2012року.

24.04.2012 року через канцелярію господарського суду Київської області від представника позивача надійшли документи, витребувані ухвалою суду від 12.03.2012року.

У судове засідання 24.04.2012 року представник позивача з'явився, надав пояснення по суті позовних вимог; представник відповідача, який у відповідності з ч. 1 ст. 64 ГПК України належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 10.05.2012 року; зобов'язано позивача надати письмові пояснення, в яких зазначити суму, яку відповідач оплатив станом на день подання позову, по основній сумі кредиту, відсоткам та пені, зазначити період нарахування та погашення вказаних сум; подати деталізований розрахунок основної суми боргу.

10.05.2012 року в судове засідання представник позивача з'явився; надав пояснення по суті позовних вимог та деталізований розрахунок основної суми боргу; представник відповідача втретє не з'явився, про причини неявки суд не повідомив; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 року «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»).

Відповідно до п. Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача також не надходило.

Враховуючи те, що ухвали суду були направлені на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та довідці ЄДРПОУ, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Враховуючи те, що відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до пункту 2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Згідно ст. 87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області,-

ВСТАНОВИВ:

29.12.2006 року між Відкритим акціонерним товариством «МОРСЬКИЙ ТРАНСПОРТНИЙ БАНК»(правонаступником якого за всіма правами та обов'язками є Публічне акціонерне товариство «МАРФІН БАНК» згідно п. 1.1. Статуту) (Банк за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Фоворит»(Позичальник за договором, відповідач у справі) укладено кредитний договір № 142/К (далі -кредитний договір).

Відповідно до абз. 1 п. 1.1. кредитного договору банк зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді не поновлювальної кредитної лінії на суму 101 745, 00 грн. з 29 грудня 2006 року і терміном погашення по 29 грудня 2011 року включно на наступні цілі: на купівлю автотранспортного засобу у сумі 79 800, 00 грн. і на оплату страхових платежів у сумі 21 945, 00 грн., зі сплатою у валюті кредиту 19% річних за фактичний період користування кредитом (із розрахунку 360 календарних днів у році) від фактичної суми заборгованості за кредитом, а позивальник зобов'язується на умовах, в розмірі та в строки, встановлені в цьому договорі, повернути банку кредит, сплатити відсотки за користування кредитом, а також сплати комісії, пені та штрафів, які будуть передбачені мовами цього договору.

Згідно підпунктів 3.2.2., 3.2.12. п. 3.2. кредитного договору позичальник зобов'язується сплатити відсотки за користування кредитом відповідно до п. п. 1.1. , 5.1., 5.2. даного договору. Повну сплату відсотків за користування кредитом здійснити не пізніше дати фактичного повного погашення кредиту. Повністю повернути кредит до дати, зазначеної в п. 1.1. даного договору, згідно графіку, зазначеному у п. 3.2.12. договору.

Пунктами 5.1., 5.2. договору встановлено, що за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно п. п. 1.1., 3.2.2. даного договору позивальник сплачує відсотки в розмірі, відповідно із п. 1.1. цього договору. Відсотки відповідно до п. 1.1. цього договору нараховуються за фактичний період користування коштами за кредитом на фактичну суму заборгованості за кредитом. Відсотки за користування кредитом нараховуються 25 числа кожного місяця фактичного періоду користування кредитом, в день повного (дострокового або із простроченням) погашення кредиту та в день, передбачений для повного погашення кредиту, за період з дати попереднього нарахування/дати виникнення заборгованості (включно) до 24 числа поточного місяця включно/дати повного погашення кредиту (не включаючи день повного погашення)/дати, передбаченої для повного погашення кредиту. Відсотки за користування кредитом сплачуються на рахунок, вказаний у п. 1.1. даного договору з 26 числа, але не пізніше останнього робочого дня поточного місяця, а у разі дострокового повного погашення заборгованості - в день фактичного погашення кредиту. Після закінчення терміну кредитування, передбаченого п. 1.1. кредитного договору, відсотки, нараховані за період прострочення до фактичного погашення кредиту, заставодавець сплачує щомісяця з 26 числа по останній день поточного місяця і в день фактичного повного погашення кредиту. При несплаті відсотків у зазначений термін, вони вважаються простроченими.

Погашення зобов'язань за кредитним договором виконується в наступній послідовності: 1) прострочені платежі, 2) сума відсотків, 3) сума комісійних винагород, 4) сума неустойки, 5) сума кредиту. Погашення по кожним видам заборгованості відбувається залежно від терміну її прострочення. У першу чергу погашаються прострочені платежі за кожним видом заборгованості, у другу чергу - поточні платежі за кожним видом заборгованості (п. 5.4. кредитного договору).

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і скріплення печатками та діє до повного виконання зобов'язань сторонами за даним договором (п. 7.1. договору).

Господарським судом встановлено, що на виконання умов укладеного сторонами кредитного договору, позивач перерахував на поточний рахунок відповідача грошові кошти на загальну суму 79 800, 00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією меморіального ордеру № 2 від 05.01.2007 року на суму 79 800, 00 грн.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за кредитним договором № 142/К від 29.12.2006 року свідчить також і відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення банком умов договору. Кінцева дата повернення кредиту 29.12.2011 року (п. 3.2.12. договору).

За період дії договору погашення кредитної заборгованості відповідачем було здійснено частково у розмірі 37 905, 00 грн. Також відповідачем частково виконано обов'язок по сплаті процентів за користування кредитом та перераховано позивачу грошові кошти у сумі 25 142, 36 грн., що підтверджується відповідними реєстрами документів по рахунку, розрахунком заборгованості, доданим позивачем до позовної заяви, наявними у матеріалах справи.

Тобто, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в строк до 29.12.2011 року сума кредиту повернута не була.

Так, у зв'язку із несвоєчасним поверненням позичальником суми кредиту та сплати процентів за його користування, позивач звернувся до відповідача з письмовими вимогами № 577/04 та № 578/04 від 18.03.2010 року про усунення порушення зобов'язання за кредитним договором № 142/К від 29.12.2006 року.

В зазначених вимогах, позивач повідомляє відповідача про те, що у зв'язку з порушенням позичальником умов кредитного договору загальна сума заборгованості за кредитним договором № 142/К від 29.12.2006 року станом на 17.03.2010 року становить 51 417, 64 грн., погашення кредитних коштів повинно відбутися протягом тридцяти днів з дня отримання даної вимоги.

Проте, на вимогу позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Фаворит», заборгованість по сплаті кредиту та відсотків за користування кредитом згідно кредитного договору № 142/К від 26.12.2006 року не погасило.

Таким чином, на момент звернення позивача з позовом до суду, заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 142/К від 29.12.2006 року по сплаті суми кредиту становить 41 895, 00 грн. (79 800, 00 грн. -37 905, 00 грн.).

Заборгованість по оплаті процентів за користування кредитом становить 22 784, 27 грн. (47 926,63 грн. -25 142, 36 грн.).

Рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 цього ж кодексу розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно з частиною першою ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін (строк).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи вищенаведені обставини, а саме порушення графіку погашення кредиту, неповернення у визначений строк кредиту та нарахованих процентів за користування кредитом, по кредитному договору № 142/К від 29.12.2012 року, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом та заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом, є правомірними та обґрунтованими.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 41 895, 00 грн. заборгованості по кредиту та 22 784, 27 грн. заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача нараховані 9 132, 94 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та 3 594, 25 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами, згідно деталізованого розрахунку та пояснень щодо нарахування пені, поданих позивачем у судовому засідання 10.05.2012 року.

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Сторони, п. 6.1. договору, погоджено, що при порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п. п. 1.1., 3.2.2., 5.1., 5.2. даного договору, термінів повернення кредиту, передбачених п. п. 1.1., 3.2.12., 3.2.2. цього договору, комісій, передбачених. 5.7. даного договору, позичальник виплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, н рахунок банку № 63971408291. У випадку надання кредиту в іноземній валюті пеня сплачується у грошовій одиниці України за курсом НБУ на дату нарахування пені.

Пунктом 6.4. кредитного договору встановлено, що нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. п. 6.1., 6.2, 6.3. цього договору здійснюється протягом 3 (трьох) років із дня, коли відповідне зобов'язання повинне було бути виконане позичальником.

Господарський суд зазначає, що порушення відповідачем графіків погашення кредитів та несвоєчасна сплата процентів за користування кредитними коштами є простроченням боржника (відповідача у справі) в розумінні ст. 612 ЦК України, а тому нарахування позивачем пені на суму боргу по кредиту та пені на суму боргу по сплаті відсотків за користування кредитом господарський суд вважає правомірним.

Таким чином, беручи до уваги вимоги вищенаведених правових норм та умови договору, перевіривши за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.»розрахунок пені нарахованої за несвоєчасну сплату кредиту та за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитними коштами, господарський суд встановив, що наданий позивачем розрахунок пені є арифметично невірним, а відтак з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 9 073,79 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, в іншій частині позовної вимоги, а саме в стягненні 59, 15 грн. (9 132,94 грн. -9 073, 79 грн.) суд відмовляє.

Одночасно, перевіривши заявлений позивачем розмір пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами , господарський суд встановив, що наданий позивачем розрахунок пені є арифметично невірним. Так розмір пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами складає 3 608, 39 грн.

Проте виходячи з того, що позивачем заявлено до стягнення 3 594,25 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами , позовні вимоги в частині стягнення пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами підлягають задоволенню саме у заявленій позивачем до стягненні сумі у розмірі - 3 594,25 грн.

З урахуванням вищенаведеного, господарський суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково у сумі 7 7 347, 31 грн., з яких 41 895, 00 грн. -заборгованість по кредиту, 22 784, 27 грн. - заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом, 9 073,79 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та 3 594,25 грн. пені за несвоєчасне повернення процентів за користування кредитом.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Фаворит» (08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Лесі Українки, 74, код ЄДРПОУ 33661257) на користь Публічного акціонерного товариства «МАРФІН БАНК»(68003, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Леніна, буд. 28, код ЄДРПОУ 21650966) 41 895 (сорок одну тисячу вісімсот дев'яносто п'ять) грн. 00 коп. заборгованості по кредиту, 22 784 (двадцять дві тисячі сімсот вісімдесят чотири) грн. 27 коп. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 9 073 (дев'ять тисяч сімдесят три) грн. 79 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту та 3 594 (три тисячі п'ятсот дев'яносто чотири) грн. 25 коп. пені за несвоєчасне повернення процентів за користування кредитом та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Л.В. Сокуренко

Рішення суду підписане 16.05.2012 року