Рішення

від 15.05.2012 по справі 25/029-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" травня 2012 р. Справа № 25/029-12

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Сьогодні мультімедіа",

03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 152-б

до Колективного підприємства "Фастівпреса",

08500, Київська область, м. Фастів, вул. Шевченка, 4

08500, Київська область, м. Фастів, вул. Соборна, 3

про стягнення 5 442,12 грн.

за участю представників:

позивача -ОСОБА_1 (довіреність від 29.09.2011 № 293);

відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Сьогодні мультімедіа" (далі -позивач) до Колективного підприємства "Фастівпреса" (далі - відповідач) про стягнення 5 442,12 грн., з яких: 5 286,37 грн. -основний борг, 109,70 грн. -пеня, 35,48 грн. -5% річних, 10,57 грн. -інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.04.2012 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 19.04.2012.

19.04.2012 через канцелярію господарського суду Київської області (вх.№6247 від 19.04.2012) позивач надав заяву про зменшення позовних вимог від 18.04.2012 №Out/03-01-248, якою у порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача на користь позивача основний борг у розмірі 3 286,97 грн. та судовий збір.

Відповідно до частин 4, 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що заяву підписано уповноваженою на це особою, зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом.

У зв'язку з прийняттям зменшення розміру позовних вимог господарським судом, у справі має місце нова ціна позову - 3 286,37 грн. основного боргу, виходячи з якої і буде вирішуватися спір.

Підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні, з урахуванням пункту 6. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 №01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008року».

У судове засідання 19.04.2012 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 10.04.2012 не виконав, розгляд справи відкладено на 15.05.2012.

10.05.2012 через канцелярію господарського суду Київської області (вх.№21 від 10.05.2012) позивачем подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову від 08.05.2012 №№Out/03-01-334 шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу. Судом відмовлено у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, з огляду на їх необґрунтованість.

У судовому засіданні 15.05.2012 представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, з урахуванням зменшення позовних вимог, та просив суд їх задовольнити з мотивів, викладених у позові.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання вдруге не направив, не повідомивши про причини, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, з огляду на те, що відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 10.04.2012 №13548792 адреса місцезнаходження відповідача відповідає тій, що зазначена в позовній заяві і на яку направлялися ухвали господарського суду.

Нез'явлення у судове засідання представника відповідача та неподання відповідачем письмового відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 15.05.2012 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Приватним акціонерним товариством "Сьогодні мультімедіа" (далі - позивач, продавець) та Колективним підприємством "Фастівпреса" (далі - відповідач, покупець) укладено договір поставки від 15.12.2010 № 03-308Ц (далі -Договір), відповідно до умов якого, продавець зобов'язується, користуючись послугами доставщика-перевізника або самостійно, передати покупцю у власність тиражі газети «Сегодня»(далі -товар), а покупець прийняти та оплатити вказаний товар (пункт 1.1. Договору).

Відповідно до пункту 2.3. Договору продавець поставляє товар до пункту здачі за адресою: АДРЕСА_1 ФОП ОСОБА_2

Право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент його одержання в порядку, зазначеному в пункті 2.6. Договору (пункт 2.8. Договору).

Згідно пункту 2.6. Договору здача-прийомка товару здійснюється на підставі супровідних документів, відповідно до Правил поширення періодичних видань, затверджений наказом Держкомзв'язку, Мінінформу, Мінтрансу України №169/81/492 від 10.12.1998, при цьому покупець засвідчує одержання тиражу своїм підписом, завіреним відбитком печатки (штампа) з розшифровкою П.І.Б. і вказівкою номера і дати видачі доручення на одержання, номери тиражу, кількості місць і загальної кількості примірників на відповідній накладній, що залишається у доставщика-перевізника.

Пунктом 3.1. Договору визначено, що відпускна ціна одного примірника газети складає: за щоденний номер -1,28 грн.; за номер з телепрограмою -1,58грн.

На виконання умов Договору, позивач по видатковим накладним: від 28.12.2011 № 29384 на суму 82,50 грн., від 27.12.2011 №29238 на суму 82,50 грн., від 24.12.2011 №29060 на суму 82,50 грн., від 23.12.2011 №28930 на суму 82,50 грн. від 21.12.2011 №28568 на суму 82,50 грн., від 22.12.2011 №28717 на суму 122,50 грн., від 20.12.2011 №28420 на суму 82,50 грн., від 17.12.2011 №28239 на суму 82,50 грн., від 15.12.2011 №27973 на суму 122,50 грн., від 16.12.2011 №28109 на суму 82,50 грн., від 14.12.2011 №27736 на суму 82,50 грн., від 13.12.2011 №27579 на суму 82,50 грн., від 09.12.2011 №27255 на суму 82,50 грн., від 10.12.2011 №27470 на суму 82,50 грн., від 08.12.2011 №27087 на суму 122,50 грн., від 07.12.2011 №26871 на суму 82,50 грн., від 06.12.2011 №26727 на суму 82,50 грн., від 03.12.2011 №26563 на суму 82,50 грн., від 02.12.2011 №26446 на суму 82,50 грн., від 01.12.2011 №26237 на суму 82,50 грн., від 29.11.2011 №25913 на суму 82,50 грн., від 30.11.2011 №26096 на суму 82,50 грн., від 26.11.2011 №25745 на суму 82,50 грн., від 25.11.2011 №25610 на суму 82,50 грн., від 23.11.2011 №25276 на суму 82,50 грн., від 24.11.2011 №25429 на суму 122,50 грн., від 19.11.2011 №25060 на суму 82,50 грн., від 22.11.2011 №25128 на суму 82,50 грн., від 17.11.2011 №24649 на суму 122,50 грн., від 18.11.2011 №24913 на суму 82,50 грн., від 15.11.2011 №24348 на суму 82,50 грн., від 16.11.2011 №24431 на суму 82,50 грн., від 11.11.2011 №24024 на суму 82,50 грн., від 12.11.2011 №24221 на суму 82,50 грн., від 10.11.2011 №23882 на суму 122,50 грн., від 09.11.2011 №23738 на суму 82,50 грн., від 05.11.2011 №23474 на суму 82,50 грн., від 08.11.2011 №23598 на суму 82,50 грн., від 04.11.2011 №25294 на суму 82,50 грн., від 03.11.2011 №25150 на суму 122,50 грн., від 02.11.2011 №25011 на суму 82,50 грн., від 01.11.2011 №24944 на суму 82,50 грн., від 29.10.2011 №24705 на суму 82,50 грн., від 28.10.2011 №24577 на суму 82,50 грн., від 27.10.2011 №24414 на суму 122,50 грн., від 26.10.2011 №24262 на суму 82,50 грн., від 25.10.2011 №24155 на суму 82,50 грн., від 22.10.2011 №23994 на суму 82,50 грн., від 21.10.2011 №23851 на суму 82,50 грн., від 20.10.2011 №23693 на суму 122,50 грн., від 19.10.2011 №23548 на суму 82,50 грн., від 18.10.2011 №23406 на суму 82,50 грн., від 15.10.2011 №23258 на суму 82,50 грн., від 14.10.2011 №23111 на суму 82,50 грн., від 13.10.2011 №22955 на суму 122,50 грн., від 12.10.2011 №22814 на суму 82,50 грн., від 11.10.2011 №22756 на суму 82,50 грн., від 08.10.2011 №22599 на суму 82,50 грн., від 07.10.2011 №22381 на суму 82,50 грн., від 06.10.2011 №22281 на суму 122,50 грн., від 05.10.2011 №22107 на суму 82,50 грн., від 01.10.2011 №21937 на суму 82,50 грн., від 01.10.2011 №21759 на суму 82,50 грн., що підписані у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін, поставив відповідачу товар на загальну суму 5 677,50 грн., а останній вказаний товар отримав. У судовому засіданні оглянуто оригінали зазначених видаткових накладних, а їх копії залучені до матеріалів справи.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача, за весь період дії Договору позивачем відвантажено товару в кількості 16 530 екземплярів газет на загальну суму 23 995,70 грн., що підтверджується відомостями по кількості отриманих екземплярів газет та вищевказаними видатковими накладними.

У пункті 2.12. Договору зазначено, що нереалізовані у зв'язку з втратою актуальності газети повертаються продавцю по накладній на повернення або списуються по акту списання з доданих до акту вирізками нереалізованих екземплярів газети (номер газети та дата). За твердженням позивача, викладеним в позовній заяві, відповідно до умов пункту 2.12 Договору списано 2 725 екземплярів газети на суму 3 843,03 грн. Вказану суму не включено ним до розрахунку заборгованості.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший порядок оплати товару.

Відповідно до пункту 3.2. Договору оплата за реалізований товар здійснюється покупцем у термін до 15 числа місяця, наступного за звітним.

Оплату вартості отриманої продукції відповідач здійснив частково і його борг на день подачі позову відповідно до наданого позивачем розрахунку суми позову складав 5 286,37 грн.

Позивачем направлено на адресу відповідача претензію від 16.02.2012 № Out/03-01-108 з вимогою погасити заборгованість по Договору в сумі 5 333,78 грн., що підтверджується фіскальним чеком від 16.02.2012 №2305, копію якого залучено до матеріалів справи. Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді.

19.04.2012 через канцелярію господарського суду Київської області (вх. №6248 від 19.04.2012) позивачем подано докази часткової сплати боргу відповідачем, а саме: довідку банківської установи від 18.04.2012 № 179, виданої відділенням №17 Філії Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк»в м. Києві, підписану уповноваженою особою банківської установи та скріплену відбитком її печатки про суми, що перераховані відповідачем на поточний рахунок позивача із зазначенням дат, розмірів та призначень платежів, з якої вбачається надходження від відповідача на рахунок позивача грошових коштів з часткової сплати боргу на суму 2 000,00 грн. Вказане прийнято судом до уваги.

19.04.2012 через канцелярію господарського суду Київської області (вх. №6247 від 19.04.2012) позивач надав заяву про зменшення позовних вимог від 18.04.2012 № Out/03-01-248, якою у порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача на користь позивача основний борг в розмірі 3 286,97 грн. та судовий збір. Вказана заява підписана уповноваженим представником відповідача, що підтверджується довіреністю від 29.09.2011 №293, копію якої залучено до матеріалів справи.

У зв'язку з прийняттям господарським судом зменшення розміру позовних вимог, судом вирішується спір з остаточною ціною позову в сумі 3 286,37 грн. основного боргу.

Підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні, з урахуванням пункту 6. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 №01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008року».

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов'язок доказування покладається на сторони.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судові засідання не направив. Доказів оплати за поставлений товар у повному обсязі на час вирішення спору відповідачем суду не подано.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

З урахуванням статей 32, 36 Господарського процесуального кодексу України та зважаючи на те, що всі нижчеперелічені документи містять підписи уповноважених на те осіб, судом беруться до уваги: наявні в матеріалах справи видаткові накладні (перелічені вище) -у якості письмових доказів передачі товару позивачем та прийняття товару уповноваженою особою відповідача; довідку банківської установи від 18.04.2012 № 179 -у якості письмового доказу для встановлення розміру перерахованих відповідачем позивачу коштів і, відповідно, наявності заборгованості.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем грошове зобов'язання перед позивачем виконане частково, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи вищевикладене, наявні у справі докази, досліджені судом, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 3 286,37 грн. заборгованості за поставлений товар є доведеною, обґрунтованою, відповідачем не спростованою, а, відтак, підлягає задоволенню.

Згідно з вимогами статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

10.05.2012 через канцелярію господарського суду Київської області (вх.№21 від 10.05.2012) позивачем подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову від 08.05.2012 № Out/03-01-334 шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу.

Вимогами статті 66 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. До предмета доказування в даному випадку входять: факти про наявність у боржника-відповідача майна (зокрема, грошових сум); ймовірність припущення, що майно (зокрема, грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися на момент виконання рішення. Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Окрім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності відповідача. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову. При цьому, тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Між тим, всупереч положенням статті 66 Господарського процесуального кодексу України, заява позивача про забезпечення позову нічим не обґрунтована. Заявляючи про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, позивач не навів обставин для вжиття таких заходів, не підтвердив їх належними доказами, у зв'язку з чим, судом відмовлено в задоволені вимоги позивача щодо застосування заходів до забезпечення позову.

Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 1 609,50 грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Колективного підприємства "Фастівпреса" (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Шевченка, буд. 4, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 23581815) на користь Приватного акціонерного товариства "Сьогодні мультімедіа" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 152-б, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 24916531) 3 286 (три тисячі двісті вісімдесят шість) грн. 37 коп. основної заборгованості та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 17.05.2012.

Суддя С.О. Саванчук