Рішення

від 10.05.2012 по справі 5023/1807/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2012 р. Справа № 5023/1807/12

вх. № 1807/12

Суддя господарського суду Жигалкін І.П.

при секретарі судового засідання Бережанова Ю.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (дов. б/н від 01.03.2012 р.)

відповідача - ОСОБА_2 (дов. б/н від 01.03.2012 р.)

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Проект», с. Циркуни

до Виробничо-комерційного Товариства з обмеженою відповідальністю «Солли», с. Циркуни

про стягнення 7 500,00 грн. та розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Проект», звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою про: - стягнення з Виробничо-комерційного Товариства з обмеженою відповідальністю «Солли» (далі - Відповідач) шкоди у розмірі 7 500,00 грн. спричинених порушенням умов договору; про розірвання договору № 73-077 від 02.02.2012 р. про проектування та виконання функцій «замовника» на будівництво об'єкта інвестування виконання робіт з благоустрою території укладеного між Позивачем та Відповідачем та покладення на Відповідача судові витрати.

Від Позивача 07 травня 2012 року за вхідним № 4749 надійшла заява про уточнення позовних вимог, де просить суд зобов'язати Відповідача - ВК ТОВ «Солли» власними силами та за власний рахунок звільнити земельну ділянку, яка знаходиться на території Циркунівської сільської ради, Харківського району Харківської області та належить ВК ТОВ «Солли» на праві власності (державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 433933, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів за № 020670300003 21 липня 2006 року) від усіх самовільно розміщених об'єктів - у тому числі та не виключно - металевих та інших гаражів (№№ 1-34, 48-81, 95-119, 164-207), кіосків, капітальних та тимчасових конструкцій та споруд будь-якого виду та типу, устаткування, машин, механізмів, об'єктів незавершеного будівництва, будівельних матеріалів, їх залишків, будь-якого майна тощо та передати дану земельну ділянку Позивачу згідно акту прийняття-передачі території для виконання робіт та покладення на Відповідача судові витрати.

Згідно частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 ГПК України, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. Виходячи з вищевикладеного суд приходить до висновку щодо прийняття уточнень позовних вимог до розгляду, оскільки дану заяву подано до розгляду справи по суті.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримує заяву про уточнення позовних вимог та просить суд задовольнити її у повному обсязі.

Представник Відповідача у судовому засіданні та у наданій заяві зазначає, що Відповідач визнає уточненні позовні вимоги Позивача у повному обсязі та просить суд задовольнити їх.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі - ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.

02 лютого 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Проект» (Виконавець) та Виробничо-комерційним Товариством з обмеженою відповідальністю «Солли» (Замовник) укладено договір № 73-077 про проектування та виконання функцій «замовника» на будівництво об'єкта інвестування виконання робіт з благоустрою території.

Відповідно п.1 даного договору сторони домовились, що: - Виконавець зобов'язується здійснити проектування об'єкту інвестування та виконувати функції «замовника» на будівництво даного об'єкта на території та виконання робіт з благоустрою території у порядку та умовах зазначеним даним договором та завданням Замовника;

- Виконання функцій «замовника» з будівництва об'єкту інвестування передбачає, зокрема, виконання функцій генерального підрядника з будівництва об'єкту інвестування та забезпечення здачі збудованого об'єкту будівництва до експлуатації, оформлення усіх необхідних документів у тому числі права власності відповідно до умов даного договору.

Під поняттям «територія» у змісті договору сторони розуміють земельну ділянку, яка знаходиться на території Циркунівської сільської ради, Харківського району Харківської області та належить Замовнику на праві власності (державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 433933, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів за № 020670300003 21 липня 2006 року).

Згідно умов п. 5.2. договору Виконавець, зокрема, має право вимагати виконання Замовником його обов'язків за цим договором, звертатися до суду з вимогами до Замовника з питання укладання, розірвання та виконання договору та з питань виконання Замовником окремих його положень, етапів, умов, зобов'язань тощо.

Відповідно до п. 5.3. Договору Замовник, зокрема, зобов'язаний суцільно сприяти Виконавцю у виконанні ним робіт, передбачених цим договором; забезпечити виконавцю безперешкодний доступ на територію для виконання робіт, збереження матеріалів, устаткування, тощо; передати Виконавцю для виконання робіт територію у відповідному стані з урахуванням вимог п.6.2. даного договору, своєчасно та безумовно виконувати вимоги Виконавця, які відносяться до предмета даного договору.

Як визначено Сторонами у п. 6 договору Замовник зобов'язаний сприяти Виконавцю у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором.

До визначених сторонами суттєвих умов договору, віднесене положення п. 6.2. договору, згідно якого Замовник, як власник земельної ділянки та особа, відповідальна за утримання у належному стані та благоустрій території, з метою забезпечення Виконавцю можливості розпочати та виконати передбачені цим договором роботи зобов'язується за вказівкою Виконавця у термін до 3 березня 2012 року власними силами та за власний рахунок звільнити територію від усіх самовільно розміщених об'єктів - у тому числі та не виключно - металевих гаражів, кіосків, капітальних та тимчасових конструкцій та споруд будь-якого виду та типу, устаткування, машин, механізмів, об'єктів незавершеного будівництва, будівельних матеріалів, їх залишків, будь-якого майна тощо та передати її Виконавцю згідно акту прийняття-передачі території для виконання робіт.

У разі невиконання Замовником цього обов'язку Виконавець має право не розпочинати роботу, вимагати розірвання договору та відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи, або підвищення ціни роботи.

Дане зобов'язання Відповідача визначено сторонами як суттєва умова договору та передбачено з метою забезпечення Виконавцю можливості розпочати та виконати передбачені цим договором роботи.

За станом на момент судового розгляду справи Відповідач взяті на себе за договором зобов'язання щодо звільнення території для початку робіт та передачі її Виконавцю не виконав. Згідно п. 9 договору предметом судового розгляду спорів з виконання даного договору можуть бути як загальні питання даного договору так і окремі зобов'язання, визначені цим договором.

Як свідчать матеріали справи Відповідач - ВК ТОВ «Солли» є власником земельної ділянки, яка знаходиться на території Циркунівської сільської ради, Харківського району Харківської області (державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 433933, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів за № 020670300003 21 липня 2006 року) (а.с. 31).

Згідно пояснень представника Відповідача об'єкти, від яких Відповідачем має бути звільнена земельна ділянка згідно умов договору - у тому числі та не виключно - металеві та інші гаражі (№№ 1-34, 48-81, 95-119, 164-207), кіоски, капітальні та тимчасові конструкції та споруди будь-якого виду та типу, устаткування, машини, механізми, об'єкти незавершеного будівництва, будівельні матеріали, їх залишки, будь-яке майно є самовільно розміщеними (побудованими) об'єктами. Також згідно пояснень останнього зволікання зі звільненням Відповідачем земельної ділянки від вказаних об'єктів покликано необхідністю отримання ВК ТОВ «Солли», як власником цих самовільно розміщених об'єктів, відповідних дозвільних документів на їх знесення (демонтаж).

Дослідивши матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що уточненні позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

На підставі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків виникають з договорів та інші правочини. Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать ст. 174 Господарського кодексу України.

Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту. Загальні положення про договір визначені статям 626-637 ЦК України, а порядок укладення, зміна і розірвання договору статями 638-647, 649, 651-654 ЦК України. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюються або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Згідно статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зокрема, статями 525 - 526 ЦК України передбачається, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Відповідно до норм ст. 34 ГПК господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як визначено положеннями ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст.ст. 26, 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» процес будівництва об'єктів передбачає, зокрема, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, реєстрація права власності на об'єкти.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

Таким чином, в системному зв'язку норм ст. 34 ГПК, ст. 331 ЦКУ, ст.ст. 26, 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» суд робить висновок про те, що за відсутності декларації (актів) про готовність об'єкта до експлуатації або сертифіката, державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомості згідно Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», жодна особа не є власником відповідних самовільно розміщених (збудованих) об'єктів.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи, на те, що представником відповідача не було надано доказів про наявність права на вказані самовільно збудовані (розміщені) об'єкти, доводи представника відповідача про те, що він не мав дозвільних документів для виконання спірних умов договору та звільнення території від цих об'єктів судом до уваги не приймаються.

У той же час, згідно ст.ст. 90, 91 Земельного кодексу України, ст.ст. 1, 15, 16, 18 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» Відповідач, як власник земельної ділянки наділений правом самостійно, за власний рахунок та власними силами звільняти земельну ділянку від будь-яких самовільно розміщених (збудованих) об'єктів.

Також суд вважає за доцільним відзначити, що Відповідач у судових засідання визнав вимоги Позивача по уточненим позовним вимогам про що також свідчить надана заява про визнання позову.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір з його вини доведено до суду.

На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 6, 11, 15, 16, 525, 331, 526, 626 - 647, 649, 651 - 654 Цивільного кодексу України, статтями 180, 193, Господарського кодексу України, ст.ст. 90, 91, 126 Земельного кодексу України, Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», керуючись статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Прийняти уточнення позовних вимог Позивача до розгляду.

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Виробничо-комерційне Товариство з обмеженою відповідальністю «Солли» (62441, Харківська обл., Харківський р-н, село Циркуни, відділення «Кутузівка», будинок 28, код ЄДРПОУ 21186724) власними силами та за власний рахунок звільнити земельну ділянку, яка знаходиться на території Циркунівської сільської ради, Харківського району Харківської області та належить ВК ТОВ «Солли» на праві власності (державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 433933, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів за № 020670300003 21 липня 2006 року) від усіх самовільно розміщених об'єктів - у тому числі та не виключно - металевих та інших гаражів (№№ 1-34, 48-81, 95-119, 164-207), кіосків, капітальних та тимчасових конструкцій та споруд будь-якого виду та типу, устаткування, машин, механізмів, об'єктів незавершеного будівництва, будівельних матеріалів, їх залишків, будь-якого майна тощо та передати дану земельну ділянку Товариству з обмеженою відповідальністю «Проект» (62441, Харківська обл., Харківський р-н, село Циркуни, відділення «Кутузівка», Код ЄДРПОУ 32745443) за актом прийняття-передачі території.

Стягнути з Виробничо-комерційного Товариства з обмеженою відповідальністю «Солли» (62441, Харківська обл., Харківський р-н, село Циркуни, відділення «Кутузівка», будинок 28, код ЄДРПОУ 21186724, р/р 26008000077399 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Проект» (62441, Харківська обл., Харківський р-н, село Циркуни, відділення «Кутузівка», Код ЄДРПОУ 32745443, р/р 26006010115254 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023) 1 073,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10 травня 2012 року по справі № 5023/1807/12.

Суддя Жигалкін І.П.