Ухвала

від 19.04.2012 по справі 9101/164518/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2012 р. справа № 2а-0870/7370/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Алтухової А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2011 року у справі

за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ВАТ "Запоріжжяобленерго" 6.09.2011 року звернувся із адміністративним позовом до суду до відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі (далі СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000950805 від 16.06.2011року на загальну суму 1 367 390 грн. ,яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість, в т.ч. за основним платежем -1 093 912 грн., за штрафними санкціями -273 478 грн.

Відповідач СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі заперечував проти позову та просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2011 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000950805 від 16.06.2011 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ВАТ "Запоріжжяобленерго" зареєстровано в СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі як платник податку на додану вартість.

Відповідачем СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі проведена документальна невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ "Соліт-Буд" (код ЄДРПОУ 36911500) та ТОВ "Флорін-Будпроект" (код ЄДРПОУ 36911521) за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року, за результатами якої складено акт № 135/08-05/00130926 від 30.05.2011 року.

Відповідно до викладених в акті перевірки висновків, позивач порушив приписи положень пп.7.4.1.,7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР в результаті чого занижено податок на додану вартість в грудні 2010 року на загальну суму 1 093 912 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000950805 від 16.06.2011 року на загальну суму 1 367 390 грн., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість, в т.ч. за основним платежем -1 093 912 грн., за штрафними санкціями -273 478 грн.

За результатами адміністративного оскарження позивачем вищезазначеного податкового повідомлення-рішення, скарга залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення без змін.

Висновок податкового органу про порушення позивачем пп.7.4.1., 7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону №168/97-ВР грунтується на висновку про безпідставне віднесення позивачем до складу податкового кредиту в грудні 2010 року суми ПДВ по операціях з придбання робіт (послуг) у ТОВ "Соліт-Буд" та ТОВ "Флорін-Будпроект" на загальну суму 1 093 912 грн.

Відповідно до змісту пп. 7.4.1. та пп.7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону №168/97-ВР ,що діяв до 1.01.2011 року, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку .

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансо вих санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверд жену зазначеними цим підпунктом документами."

Відповідно до п.п. 7.5.1 пп.7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР , датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг)

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно із п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього ж Закону, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат з сплати податку, що не підтверджені податковими накладними.

Із матеріалів справи вбачається, що між позивачем та контрагентами ТОВ "Соліт-Буд" , ТОВ "Флорін-Будпроект" в перевіряємий період укладені підрядні договори на будівництво станційного обладнання на вузлах зв'язку; на виконання робіт з капітального ремонту обладнання; на будівництво ліній зв'язку; на виконання підрядних робіт по впровадженню автоматичної системи комерційного обліку електроенергії тощо.

Здійснення робіт контрагентами за відповідними договорами підтверджується первинними бухгалтерськими документами, оформленими у відповідності із Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», а саме: податковими накладними, актами приймання виконаних підрядних робіт, довідками про вартість виконаних підрядних робіт, платіжними дорученнями.

Відповідачем не заперечується фактичне здійснення господарських операцій, виконання робіт по договорах, передача-прийняття їх результатів, часткова сплата їх вартості , а також наявність у позивача як у покупця, всіх податкових накладних, наданих вищезазначеними контрагентами, первинні документи досліджені представником податкового органу під час перевірки, що підтверджується змістом Акту перевіркиґ

Чинне податкове законодавство України не ставить в залежність право покупця на податковий кредит від проведення перевірок податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб, а також наявності та змісту правових взаємовідносин цих осіб між собою.

Відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість одним із постачальників товару у ланцюгу постачання не впливає на право покупця на віднесення до складу податкового кредиту ПДВ, сплаченого при придбанні товару, оскільки Закон №168/97-ВР не ставить таке право покупця в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання постачальниками товару своїх договірних (цивільно-правових) та податкових зобов'язань.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником поддат ків, не покладено обов'язку з перевірки дотримання усіма постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог цивільного, господарського, податкового та іншого законодавства.

В силу викладеного позивач не мав підстав вважати ТОВ "Флорін-Будпроект" та ТОВ "Соліт-Буд" фіктивними підприємствами, а їх діяльність -протиправною,оскільки на час дії угод зазначені контрагенти позивача були зареєстровані в установленому порядку як платники ПДВ, мали право виписувати та надавати податкові накладні, не були виключені із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Враховуючи викладене, є вірним висновок суду першої інстанції, що позивач виконав усі передбачені законом умови щодо підтвердження свого права на податковий кредит та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що в силу ст.19 Конституції України, ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», відповідачу відповідно до покладених на нього функцій та повноважень не надано право щодо встановлення нікчемності правочинів, укладених чи неукладених суб'єктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності ; разом з тим податкові органи не позбавлені права звернутися до суду з вимогою про визнання недійсним правочину при умові його укладання контрагентами з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами відповідно до вимог ч.3 ст.228 ЦК України.

Оскільки відповідачем не надані належні докази фіктивності (нікчемності) укладених позивачем з контрагентами правочинів, рішення суду про визнання їх такими, також не існує судових рішень, якими ТОВ "Флорін-Будпроект" та ТОВ "Соліт-Буд" були б визнані фіктивними, а їх установчі документи -недійсними, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі висновок про нікчемність правочинів зроблений на припущеннях , факт дійсного виконання позивачем та його контрагентами господарських угод, які визнані нікчемними, доведений матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правильно визначив, що з боку позивача відсутні будь-які порушення вимог пп.7.4.1., 7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону №168/97-ВР , а висновки податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість в грудні 2010 року на загальну суму 1 093 912 грн. є неправомірними.

Неправомірність визначення відповідачем суми грошового (податкового) зобов'язання за наслідками перевірки обумовлює відсутність правових підстав для застосування штрафних санкцій згідно п.123.1 ст. 123 Податкового кодексу України .

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України , суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є обґрунтованим та вірним.

Доводами апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовуються.

За таких обставин суд вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ч.1 ст. 198 , ст. 200 , 205, 206 КАС України , суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2011 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова