Рішення

від 27.04.2012 по справі 14/297-57/129-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/297-57/129-2012 27.04.12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Солес"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квіза-Трейд"

про стягнення заборгованості.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 (Дов.)

Від відповідача: ОСОБА_2 (Дов.)

У судовому засіданні 27.04.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Солес" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю "Квіза-Трейд" про стягнення 10 546,77 грн., з яких: 6 082,00 грн. -основний борг, 2000,00 грн. -штраф за прострочення постійно діючої заборгованості, 954,32 грн. -пеня за неналежне виконання грошових зобов'язань, 388,99 грн. -три проценти річних, 1 121,46 грн. -інфляційні втрати.

Заявою від 04.07.2011 позивач уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 41805,42 грн., з яких: 5516,50 грн. -основний борг, 34290,83 грн. -штраф за прострочення оплати поставленого товару, 725,98 грн. -пеня, 303,27 грн. -три проценти річних, 968,84 грн. -інфляційні втрати.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.08.2011р. у справі № 14/2971 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Солес" задоволено частково. Вирішено стягнути з ТОВ "Квіза-Трейд" на користь ТОВ "Солес" 5516,50 грн. основного боргу, 34290,83 грн. штрафу, 303,27 грн. трьох процентів річних, 968,84 грн. інфляційних втрат, 409,69 грн. державного мита, 231,28 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2011р. у справі № 14/297 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Квіза-Трейд" залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2011 року -без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.03.2012р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Квіза-Трейд" задоволено частково, Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2011р. та рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2011 року у справі № 14/297 скасовано в частині стягнення 34290,83 грн. штрафу, а справу в зазначеній частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова Вищого господарського суду України від 01.03.2012р. мотивована тим, що розглянувши спір по суті, судами обох інстанцій не з'ясовано правовідносин сторін відносно штрафних санкцій з урахуванням положень статей 233 Господарського кодексу України та 551 Цивільного кодексу України та не вирішено питання можливості чи не можливості застосування цих статей в рамках даного спору.

В результаті автоматичного розподілу вказана справа була передана для розгляду судді Гулевець О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2012р. суддею Гулевець О.В. справу № 14/297 прийнято до свого провадження, присвоєно справі № 14/297-57/129-2012 та призначено її розгляд на 03.04.2012р.

03.04.2012р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю "Квіза-Трейд", на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 15.03.2012р., надійшли письмові пояснення.

В судовому засіданні 03.04.2012р., на підставі ст. 77 ГПК України, оголошено перерву на 27.04.2012р.

25.04.2012р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Солес", на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 15.03.2012р., надійшли пояснення.

27.04.2012р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю "Квіза-Трейд" надійшли письмові пояснення.

Представник позивача в судовому засіданні 27.04.2012р. позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача в судовому засіданні 27.04.2012р. проти позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

18.11.2009р. між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) укладено договір поставки № 4600029086, з урахуванням положень протоколу розбіжностей до нього (далі -договір).

На виконання умов Договору позивачем, у період з червня 2010 року по вересень 2010 року, здійснено поставку товару відповідачу, що підтверджується підписаними сторонами видатковими та транспортними накладними.

Згідно п. 2.1. Договору, постачальник (позивач) зобов'язується поставляти сировину для кондитерської та хлібопекарської промисловості з метою її подальшої переробки покупцем (відповідач) разом з товаросупровідною документацією, відповідно до поданих покупцем замовлень, а покупець зобов'язується приймати такий товар та своєчасно сплачувати його вартість.

Пунктом 6.1. Договору визначено, що при наданні постачальником всіх належним чином оформлених накладних та товаросупровідних документів протягом 3 банківських днів, з дати здійснення поставки товару, вказаній в транспортній накладній, в порядку визначеному в п. 4.5. цього Договору, покупець оплачує поставлений товар на умовах відстрочки платежу, з дати поставки товару, вказаній в транспортній накладній, протягом 14 календарних днів.

Відповідач свої зобов'язання за Договором в частині оплати вартості поставленого позивачем товару виконав не в повному обсязі, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 5516,50 грн.

Враховуючи зазначені обставини, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача, з урахуванням уточнених позовних вимог, 5516,50 грн. -основного боргу, 34290,83 грн. -штрафу за прострочення оплати поставленого товару, 725,98 грн. -пені, 303,27 грн. -трьох процентів річних, 968,84 грн. -інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.08.2011р. у справі № 14/2971, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2011р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Солес" задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Квіза-Трейд" на користь ТОВ "Солес" 5516,50 грн. основного боргу, 34290,83 грн. штрафу, 303,27 грн. трьох процентів річних, 968,84 грн. інфляційних втрат, 409,69 грн. державного мита, 231,28 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.03.2012р. рішення першої інстанції та постанова апеляційної інстанції скасовані в частині стягнення 34290,83 грн. штрафу та передані на новий розгляд в цій частині.

Під час нового розгляду справи, згідно вказівок зазначених в постанові Вищого господарського суду України від 01.03.2012р., спірним питанням в даному спорі є з'ясування правовідносин сторін відносно штрафних санкцій з урахуванням положень статей 233 Господарського кодексу України та 551 Цивільного кодексу України та можливості чи не можливості застосування цих статей в рамках даного спору.

Враховуючи наведене при новому розгляді справи судом досліджено зазначені питання та дано оцінку зазначеним обставинам справи.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У зв'язку з несвоєчасною оплатою товару, що поставлений у період з червня 2010 року по вересень 2010 року, позивачем, з урахуванням уточнених позовних вимог, на підставі п. 8.10 Договору, заявлено до стягнення з відповідача 34290,83 грн. штрафу.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п. 8.10 Договору, у випадку несвоєчасної оплати за отриманий на умовах відстрочки платежу товар, покупець сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Суд, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши всі обставини справи, дійшов висновку, що штраф у розмірі 34290,83 грн. підлягає зменшенню за власної ініціативи суду до 17145,42 грн., з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до статті 233 ГК України, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків.

Також, в Листі ВГСУ №01-8/211 від 07.04.2008р. зазначено, що при застосуванні частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. При цьому слід враховувати, що правила частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.

Відповідно до 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам.

Позивач нараховує штраф за весь час несвоєчасно оплаченого товару, що поставлений у період з червня 2010 року по вересень 2010 року, розмір якого, з урахуванням уточнення позовних вимог, складає 34290,83 грн.

Як встановлено судом вище, заборгованість відповідача перед позивачем за оставлений товар у період з червня 2010 року по вересень 2010 року складає 5516,50 грн. При цьому, з розрахунку позивача (з урахуванням уточнення позовних вимог) та довідки про заборгованість, вбачається, що відповідачем систематично здійснювалась оплата вартості поставленого товару з незначним простроченням.

Крім того, суд також враховує, що обсяг грошових відносин між сторонами та прострочення виконання грошового зобов'язання, не могли створити негативні наслідки для позивача та завдати останньому збитки, які б складали розмір штрафу, нарахованого позивачем у сумі 34290,83 грн. Доказів протилежного суду не надано.

Проте, суд також враховує, що відповідачем було порушено зобов'язання за Договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого позивачем товару у період з червня 2010 року по вересень 2010 року, у зв'язку з чим, в позивача виникло право, на підставі п. 8.10 Договору, вимагати сплату штрафу в розмірі 10 % від суми заборгованості.

Таким чином, суд беручи до уваги, ступінь виконання грошового зобов'язання відповідачем, прострочення своєчасної оплати за поставлений товар та те, що розмір штрафу значно перевищує розмір збитків та негативних наслідків, вважає, що штраф у розмірі 34290,83 грн. нарахований за весь час поставки товару, підлягає зменшенню до 17145,42 грн.

Суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення штрафу.

У відповідності до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов в частині стягнення штрафу задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Квіза-Трейд" (01103, м. Київ, Залізничне шосе, 57, код 30437110, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Солес" (01011, м. Київ, вул. Ластовського, 3-А, к. 15, код 23708061) 17145 (сімнадцять тисяч сто сорок п'ять) грн. 42 коп. -штрафу, 171 (сто сімдесят одну) грн. 45 коп. -державного мита, 96 (дев'яносто шість) грн. 79 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення штрафу відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Гулевець

Дата підписання рішення 03.05.2012р.