ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 36/131 14.05.12
За позовом Заступника прокурора Подільського району міста Києва в інтересах
держави в особі Київської міської ради
до Приватного підприємства «Лювас»
про стягнення 135 706,48 грн. шкоди, заподіяної самовільним зайняттям
земельної ділянки
Суддя Трофименко Т.Ю.
Представники:
Від прокуратури не з»явився
Від позивача ОСОБА_1 -по дов. №225-КР-364 від 05.03.2012р.
Від відповідача ОСОБА_2 - по дов. №б/н від 10.04.2012р.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Заступник прокурора Подільського району міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради до відповідача про стягнення з останнього 135 706,48 грн. шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідачем самовільно зайнято та здійснювалось використання земельної ділянки площею 0,64 га за адресою: м. Київ, просп. Георгія Гонгадзе (колишня назва -просп. Радянської України), 18-г без документів, що посвідчують право власності або користування земельною ділянкою, чим державі в особі Київської міської ради завдано шкоду в розмірі 135 706,48 грн., на підтвердження чого надано акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства № А 758/28 від 19.05.2010р., акт обстеження земельної ділянки від 19.05.2010р., інформацію Головного управління земельних ресурсів від 19.05.2010р. та рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2010р. № 18/339.
Представник прокуратури в судове засідання не з»явився.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти заявлених вимог заперечував, просив суд у позові відмовити, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість, зокрема наголошував на тому, що він на підставі договору № 77 від 01.03.2008р., укладеного з КП «Поділпаксервіс»у Подільському районі м. Києва, здійснював організацію, експлуатацію та функціонування об'єкту платного зберігання транспортних засобів, розташованого на земельній ділянці площею 0,64 га за адресою: м.Київ, просп. Георгія Гонгадзе (колишня назва -просп. Радянської України), 18-г, жодним чином земельна ділянка ним не займалась, а лише здійснювалось її обслуговування.
Розглянувши надані матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, Господарський суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Київської міської ради VI сесії XXIV скликання від 27.11.2003 р. №216/1090 "Про заходи щодо поліпшення роботи по організації дорожнього руху, розвитку мережі паркінгів, автостоянок, місць для паркування та інших об'єктів дорожнього сервісу в м. Києві" (зі змінами і доповненнями) вирішено рекомендувати районним у місті Києві радам створити комунальні підприємства по паркуванню та зберіганню транспортних засобів.
01.03.2008р. між замовником -Комунальним підприємством «Поділпаксервіс»у Подільському районі м. Києва, з однієї сторони, та виконавцем -Приватним підприємством «Лювас»( надалі відповідач), з іншої сторони, було укладено договір № 77 про надання послуг на організацію об'єкту платного зберігання (тимчасового відстою) транспортних засобів, згідно умов якого замовник доручив, а виконавець (відповідач) прийняв на себе обов'язок організувати експлуатацію та функціонування об'єкту платного зберігання (тимчасового відстою) транспортних засобів, розташованого на земельній ділянці площею 0,64 га за адресою: м. Київ, просп. Георгія Гонгадзе (колишня назва -просп. Радянської України), 18-г (п.1.1).
Відповідач за умовами договору № 77 про надання послуг на організацію об'єкту платного зберігання (тимчасового відстою) транспортних засобів від 01.03.2008 прийняв на себе зобов'язання вчиняти всі дії по організації та функціонуванню об'єкту: облаштування і оснащення, охорона місць, стягнення плати за зберігання транспортних засобів, тощо (п.п. 3.1.1-3.1.6).
В свою чергу, 19.05.2010р. державними інспекторами з контролю, використанням і охороною земель Управління державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у м. Києві проведено перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки за адресою: м. Київ, просп. Георгія Гонгадзе (колишня назва -просп. Радянської України), 18-г, за результатами проведення якої складено Акт № А 758/28 від 19.05.2010, згідно якого під час перевірки встановлено, що станом на 19.05.2010 ПП «Лювас»самовільно використовує земельну ділянку орієнтовною площею 0,64 га за адресою: м. Київ, просп. Георгія Гонгадзе (колишня назва -просп. Радянської України), 18-г; документи, передбачені ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України -відсутні, земельна ділянка огороджена парканом та охороняється.
Відповідно до Акту обстеження земельної ділянки від 19.05.2010 № 190/28, складеного державними інспекторами з контролю, використанням і охороною земель Управління державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у м. Києві, перевіряючи ми встановлено, що ПП «Лювас»самовільно займає земельну ділянку орієнтовною площею 0,64 га за адресою: м. Київ, просп. Георгія Гонгадзе (колишня назва - просп. Радянської України), 18-г.; документи, передбачені ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України -відсутні, земельна ділянка огороджена парканом та охороняється.
Також, позивачем надано рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2010 в справі № 18/339, яке набрало законної сили, згідно якого задоволено позов заступника прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ПП «Лювас»та КП «Поділпаксервіс», а саме: визнано недійсним договір № 77 про надання послуг на організацію об'єкту платного зберігання (тимчасового відстою) транспортних засобів від 01.03.2008, зобов'язано ПП «Лювас»повернути Київській міській раді за актом приймання -передавання земельну ділянку площею 0,64 га за адресою: м.Київ, просп. Георгія Гонгадзе (колишня назва -просп. Радянської України), 18-г.
Суд, дослідивши наведене рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2010 в справі № 18/339, встановив, що ним зокрема встановлено, що Київською міською радою не приймалось рішення про передачу у користування ПП «Лювас»та КП «Поділпаксервіс»земельної ділянки площею 0,64 га за адресою: м. Київ, просп. Георгія Гонгадзе (колишня назва -просп. Радянської України), 18-г, в свою чергу, згідно умов договору № 77 про надання послуг на організацію об'єкту платного зберігання (тимчасового відстою) транспортних засобів від 01.03.2008 саме КП «Поділпаксервіс»замовило у відповідача надання послуг на організацію об'єкту платного зберігання (тимчасового відстою) транспортних засобів, і вимогами закону не встановлено обов'язку відповідача, як юридичної особи, встановлювати повноваження контрагента за договором щодо підстав замовлення і отримання відповідних послуг з обслуговування тимчасового відстою транспортних засобів, зокрема щодо встановлення правового статусу земельної ділянки.
Спір у справі виник у зв'язку із самовільним, на думку прокурора та позивача, зайняттям відповідачем земельної ділянки, у зв'язку з чим прокурор вказує на наявність вини відповідача у самовільному зайнятті земельної ділянки та обов'язок відповідача відшкодувати шкоду внаслідок самовільного заняття земельної ділянки.
Стаття 32 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються зокрема висновками судових експертів.
Відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України, висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обгрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання.
Вимогами статті 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2011 в справі № 36/131 було призначено судову економічну експертизу, на вирішення якої було поставлено питання щодо документального підтвердження розміру шкоди.
Відповідно до висновку № 10706/10707/11-44 судової економічної експертизи, по питанню першому щодо правильності розрахунку розміру шкоди, експертом надано висновок про те, що розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття та використання ПП«Лювас»(код ЄДРПОУ 23706174) земельної ділянки площею 0,64 га за адресою: м. Київ, пр.-т. Георгія Гонгадзе (колишня назва -просп. Радянської України), 18-г без документів, що посвідчують право власності або користування земельною ділянкою, здійснений на підставі чинного законодавства у сумі 135 706,48грн., документально та нормативне підтверджується.
Відповідно до висновку № 10706/10707/11-44 судової економічної експертизи, по питанню другому експертом надано відповідь про те, що враховуючи що при розрахунку розміру шкоди, відповідно до Методики № 963, визначальним був факт самовільного зайняття земельної ділянки, а зобов'язання по сприянню в оформленні документів брало на себе КП «Поділпарксервіс»і було замовником (яким бути не може, так як ці функції покладені на КП «Київтранспаксервіс»), отримувало плату за послуги від ПП «Лювас», то це підприємство є також відповідальним за шкоду, яка нарахована ПП «Лювас»у сумі 135 706,48грн.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Згідно зі статтею 126 Земельного кодексу України, вказане право посвідчується державним актом встановленої форми або договором, який реєструється відповідно до закону.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.
Постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007 «Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу»було затверджено відповідну Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу (далі -Методика № 963 від 25.07.2007).
Пунктом 4 Методики № 963 від 25.07.2007 визначено, що розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, визначається для всіх категорій земель (крім земель житлової та громадської забудови) за такою формулою: Шс = Пс х Нп х Кф х Кі (1), де Шс - розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, гривень; Пс - площа самовільно зайнятої земельної ділянки, гектарів; Нп - середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням, визначений у додатку 1, з урахуванням переліків, наведених у додатках 2 і 3; Кф - коефіцієнт функціонального використання земель, визначений у додатку 4; Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2007 та наступні роки, що визначаються відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2000 р. N 783 (Офіційний вісник України, 2000 р., N 20, ст. 823).
Відповідно до наданого позивачем розрахунку розміру шкоди, за розрахунком позивача, розмір завданої ПП «Лювас»шкоди за самовільне зайняття земельної ділянки орієнтовною площею 0,64 га за адресою: м.Київ, просп. Георгія Гонгадзе (колишня назва -просп. Радянської України), 18-г, складає загалом 135 706,48 грн.
За приписами абзацу третього п. 17.2 розділу XVII "Правила паркування транспортних засобів у м. Києва" рішення Київської міської ради ІІ сесії VI скликання від 25.12.2008 р. №1051/1051 "Про Правила благоустрою міста Києва" відведені місця -це місця платного паркування, які знаходяться на земельних ділянках, розташованих поза межами червоних ліній, або на земельних ділянках, відносно яких не визначено балансоутримувача, повинні бути огороджені , обладнані дорожніми знаками, мати освітлення та приміщення для охорони , можуть мати дорожню розмітку (в залежності від погодних умов, пори року) та можуть бути оснащенні пристроями для контролю часу паркування, а тому відповідач мав право на огородження спірної земельної ділянки парканом, про що зазначено в Акті № А 758/28 від 19.05.2010.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Також, положеннями Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963 передбачено визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 135 706,48 грн. шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Підставою для покладення на відповідача обов'язку по відшкодуванню шкоди прокурор вказує на самовільне зайняття відповідачем земельної за адресою: м. Київ, просп. Георгія Гонгадзе (колишня назва -просп. Радянської України), 18-г, яке полягає у використанні її без отримання документів, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, що призвело до завдання шкоди у розмірі 135 706,48 грн.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до рішення Київської міської ради VI сесії XXIV скликання від 27.11.2003 р. №216/1090 "Про заходи щодо поліпшення роботи по організації дорожнього руху, розвитку мережі паркінгів, автостоянок, місць для паркування та інших об'єктів дорожнього сервісу в м. Києві" (зі змінами і доповненнями) вирішено рекомендувати районним у місті Києві радам створити комунальні підприємства по паркуванню та зберіганню транспортних засобів, яким зокрема є КП «Поділпаксервіс», з яким відповідачем було укладено договір № 77 від 01.03.2008 про надання послуг на організацію об'єкту платного зберігання (тимчасового відстою) транспортних засобів, на виконання умов якого відповідач на замовлення КП «Поділпаксервіс» надавав відповідні послуги, зокрема і вчинив дії по її огородженню для місць платного паркування на земельній ділянці площею 0,64 га за адресою: м. Київ, пр.-т. Георгія Гонгадзе (колишня назва -просп. Радянської України), 18-г.
Тобто, використання відповідачем вищевказаної земельної ділянки здійснювалось на підставі рішення органів місцевого самоврядування та договору № 77 від 01.03.2008, який в подальшому хоча і був визнаний недійсним, але його недійсність встановлена рішенням Господарського суду міста Києва в справі № 18/339 від 28.10.2010.
При цьому, положеннями Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. №963 передбачено визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок , використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.
Судом встановлено, що відповідач користувався земельною ділянкою, площею 0,64 га за адресою: м. Київ, пр.-т. Георгія Гонгадзе (колишня назва -просп. Радянської України), 18-г для влаштування місць тимчасового відстою транспортних засобів на підставі рішення органів місцевого самоврядування та договору № 77 від 01.03.2008, а відтак, відсутні підстави для висновку щодо самовільного зайняття відповідачем спірної земельної ділянки в розумінні ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".
Отже, твердження Прокурора про самовільне зайняття відповідачем спірної земельної ділянки, з огляду на наявність дійсного відповідного рішення органів місцевого самоврядування, є безпідставним, а тому відсутні підстави для застосування до відповідача відповідальності у вигляді відшкодування шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.
Крім того, за приписами абзацу третього п. 17.2 розділу XVII "Правила паркування транспортних засобів у м. Києва" рішення Київської міської ради ІІ сесії VI скликання від 25.12.2008 р. №1051/1051 "Про Правила благоустрою міста Києва" відведені місця -це місця платного паркування, які знаходяться на земельних ділянках, розташованих поза межами червоних ліній, або на земельних ділянках, відносно яких не визначено балансоутримувача, повинні бути огороджені , обладнані дорожніми знаками, мати освітлення та приміщення для охорони , можуть мати дорожню розмітку (в залежності від погодних умов, пори року) та можуть бути оснащенні пристроями для контролю часу паркування, а тому відповідач мав право на огородження спірної земельної ділянки парканом.
По-друге, згідно з п. 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 р. №110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. №963 підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме:
- акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства;
- протокол про адміністративне правопорушення;
- припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства);
- акт обстеження земельної ділянки.
Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є вказані документи в їх сукупності, оскільки саме такі документи можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.
Аналогічний висновок міститься в у п. 3.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин".
В той же час, Прокурором до позовної заяви було додано Акт № А 758/28 від 19.05.2010, згідно якого під час перевірки встановлено, що станом на 19.05.2010 ПП «Лювас»самовільно використовує земельну ділянку орієнтовною площею 0,64 га за адресою: м. Київ, просп. Георгія Гонгадзе (колишня назва - просп. Радянської України), 18-г, документи, передбачені ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України -відсутні, земельна ділянка огороджена парканом та охороняється.
Відповідно до Акту обстеження земельної ділянки від 19.05.2010 № 190/28, складеного державними інспекторами з контролю, використанням і охороною земель Управління державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у м. Києві, перевіряючи ми встановлено, що ПП «Лювас»самовільно займає земельну ділянку орієнтовною площею 0,64 га за адресою: м.Київ, просп. Георгія Гонгадзе (колишня назва - просп. Радянської України), 18-г.; документи, передбачені ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України -відсутні, земельна ділянка огороджена парканом та охороняється. Доказів складення протоколу про адміністративне правопорушення, припису з вимогою усунення порушення земельного законодавства та постанови про накладення адміністративного стягнення щодо самовільного зайняття відповідачем спірної земельної ділянки не надано.
Тобто, було встановлено порушення відповідача, яке полягає у використанні земельної ділянки без документів, передбачених ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011, у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів на неї не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття.
Таким чином, використання земельної ділянки без документів, передбачених ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, при відсутності протоколу про адміністративне правопорушення, припису з вимогою усунення порушення земельного законодавства, постанови про накладення адміністративного стягнення та за наявності волевиявлення органів місцевого самоврядування на передачу такої земельної ділянки не є підставою для висновку про самовільне зайняття земельної ділянки та наявності підстав для стягнення шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.
Вказана позиція узгоджується і з позицією Вищого господарського суду України, викладеною у вищевказаній постанові Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011, а також у постанові Вищого господарського суду України від 28.02.2012 в справі № 47/157.
За таких обставин, в задоволенні позовних вимог про стягнення 135 706,48 грн. шкоди з викладених у позові Прокурора правових підстав необхідно відмовити.
Всі інші доводи та заперечення сторін та надані на їх підтвердження докази судом на підставі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України не приймаються, оскільки не стосуються даної справи.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва-
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Трофименко Т.Ю.
Повний текст рішення
складено 16.05.2012р.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 14.05.2012 |
Оприлюднено | 24.05.2012 |
Номер документу | 24171218 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Трофименко Т.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні