Рішення

від 10.05.2012 по справі 5011-30/3250-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-30/3250-2012 10.05.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркс Груп»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «УЗАВТО-Київ»

Про стягнення 7 770,04 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1 -представник за довіреністю № 11-01/12 від 20.01.12.

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркс Груп»до Товариства з обмеженою відповідальністю «УЗАВТО-Київ»про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за Договором суборенди нежитлових приміщень № 1/А0180 від 01.10.07 в розмірі 7 770,04 грн., а саме:

- сума основного боргу - 6 932,86грн.;

- пеня -837,18 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.12. порушено провадження у справі № 5011-30/3250-2012, розгляд справи було призначено на 17.04.12. о 11-50.

17.04.12. представник позивача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, до якого додана заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість, а саме:

- сума основного боргу - 6932,86 грн.;

- пеня 598,51 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.12. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 10.05.12. о 10-40.

Представник позивача в судовому засіданні 10.05.12. підтримав свої уточнення позовні вимоги, та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 10.05.12. не з'явився, вимог попередніх ухвал Господарського суду міста Києва справі № 5011-30/3250-2012 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АЖ № 943498 від 06.04.12.

Крім того, в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року"(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий Інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році"(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 5011-30/3250-2012

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

01.10.07. між Закритим акціонерним товариством «МебліСАМ»(Орендодовець) та

Товариством з обмеженою відповідальністю «Меркс Груп»(Орендар) укладено Договір оренди приміщень № 1/АБ-0025, відповідно до умов якого (п.1.1) Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне володіння та користування

нежитлове приміщення загальною площею 9 243,35 кв.м. (з них: площа офісного приміщення: 2 576,9 кв.м.., площа складського приміщення: 5 780,85 кв.м. відкритий навіс: 335,6 кв.м., та з метою обслуговування Приміщення надається прилегла територія: загальною площею 550 кв.м.), які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Трутенко, 10, план-схема, технічні та інші характеристики якого викладені в Додатках, які є невід'ємною частиною вищезазначеного договору.

Згідно п. 1.2 Договору оренди приміщення № 1/АБ-0025 від 01.10.07. визначено, що приміщення надаються в оренду з метою розташування в ньому офісу або надання в суборенду.

Відповідно до п. 2.1 вищезазначеного договору передбачено, що вступ Орендаря у володіння та користування приміщення настає одночасно із підписанням уповноваженими представниками Сторін Акту прийому-передачі приміщення.

01.10.07. Закритим акціонерним товариством «МебліСАМ»(Орендодовець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Меркс Груп»(Орендар) був підписаний акт прийому-передачі приміщення в оренду.

01.10.07. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Меркс Груп»(Орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УЗАВТО-Київ»(Суборендар) укладено Договір суборенди нежитлових приміщень приміщення № 1/А-0180 (далі-Договір), відповідно до умов якого (п.п. 1.1, 1.1.1, 1.1.2, 1.1.3, 1.1.4, 1.1.5, 1.1.6, 1.1.7, 1.1.8, 1.1.9) Орендар надає , а Суборендар приймає у платне строкове користування (в суборенду): окреме нежитлове складське Приміщення (літера Р) загальною площею 407,4 кв.м., окреме нежитлове складське Приміщення (літера Р) на першому поверсі загальною площею 138,1 кв.м., окреме нежитлове складське Приміщення (літера О) на другому поверсі загальною площею 549,5 кв.м., відкритий навіс загальною площею 335,6 кв.м., нежитлове Приміщення прохідної № 2 на першому поверсі (літера С) загальною площею 15,2 метрів квадратних, окреме нежитлове офісне Приміщення (літера А) на першому поверсі загальною площею 144,2 метрів квадратних, з них площа загального користування 10, 0 кв.м., окреме нежитлове офісне Приміщення (літера А) на першому поверсі загальною площею 224,4 кв.м., окреме нежитлове складське Приміщення (літера П) на першому поверсі загальною площею 34,8 кв.м., окреме нежитлове офісне Приміщення (літера А) на першому поверсі загальною площею 369.90 кв.м.

Згідно п. 2.1 Договору визначено, що підписанням цього Договору, а також акту приймання - передачі, що підписується одночасно з цим Договором, Сторони підтверджують, що Орендар передав, а Суборендар прийняв приміщення в суборенду на умовах цього Договору, при цьому Суборендар ретельно та належним чином оглянув приміщення, перевірив його стан, комплектність, інші характеристики, підтверджує, що Приміщення повністю відповідає умовам цього Договору, потребам Суборендаря, іншим необхідним вимогам.

На виконання умов Договору 01.10.07. між сторонами було підписано акт прийому-передачі приміщення в суборенду.

Відповідно до п. 3.1.1 Договору передбачено, що термін користування приміщенням починається з моменту підписання Акту приймання-передачі приміщення, як це передбачено в статті 2 цього Договору, і діє до 31 серпня 2009 року.

Пунктом 8.4 Договору сторонами погоджено, що Суборендар компенсує Орендарю витрати на комунальні послуги (електроенергію, вода, тощо) на підставі виставлених Орендарем рахунків, згідно отриманих від Орендаря розрахунків фактичних витрата також у випадку встановленням Орендарем лічильників - підставі їх показників.

Пунктом 8.7 Договору, сторонами погоджено перерахування плати за суборенду, компенсації за комунальні послуги, оплати експлуатаційних послуг здійснюється на підставі виставлених Орендарем рахунків, не пізніше 5 (п'ятого) числа кожного календарного місяця, за його платіжними реквізитами, вказаними у цьому Договорі та/або у таких рахунках. У випадку прострочення надання Орендарем рахунку Суборендарю, строк сплати платежів за таким рахунком збільшується пропорційно кількості днів прострочення Орендаря.

Згідно п. 10.1 Договору визначено, що у випадку затримок з боку Суборендаря в перерахуванні будь-яких платежів, передбачених цим Договором, на користь Орендаря, Суборендар сплачує пеню в розмірі офіційно встановленої подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, за кожний день прострочення від суми заборгованості, але в будь-якому випадку не більш встановленої чинним законодавством. Якщо тривалість прострочення перевищить 2 (два) місяці, Орендар може направити повідомлення про дострокове закінчення Терміну користування і припинення Договору згідно з ст. 11. цього Договору або розірвати Договір.

01.07.09. між сторонами було укладено Додаткову угоду б/н до Договору суборенди нежитлових приміщень № 1/А-0180, відповідно до умов якої сторони продовжили строк дії договору до 01.07.10.

30.06.10. між сторонами було укладено Додаткову угоду б/н до Договору суборенди нежитлових приміщень № 1/А-0180, відповідно до умов якої сторони продовжили строк дії договору до 30.09.10.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов Договору не компенсував позивачу надані комунальні послуги, а саме послуги по очищенню каналізації, в зв'язку з чим заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «УЗАВТО-Київ» перед Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркс Груп»становить 6932,86 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Але судом встановлено, що всупереч вищеназваному договірному зобов'язанню, відповідач не виконав своїх обов'язків в частині сплати комунальних послуг за квітень та червень, в результаті чого у відповідача виникла заборгованість, яка становить 6 932,86 грн.

Судом встановлено, що позивачем на виконання умов Договору виставлялись відповідачу рахунки: № К-193 від 29.04.10. на суму 6 392,86; № К-548 від 29.06.10. на суму 540,00 грн., які містяться в матеріалах справи, але відповідачем в порушення умов зазначеного вище Договору, не було в повному обсязі сплачено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркс Груп»плату за комунальні послуги, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 6 932,86 грн.

Як вбачається з матеріалів справи позивач передавав рахунки на компенсацію комунальних послуг під підпис у журналі реєстрації переданих Орендарем документів, про що відповідач розписувався про їх отримання.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати комунальних послуг, відповідно до умов Договору в сумі 6932,86 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі п. 10.1 Договору просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 598,51 грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно ч. 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п.1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 598,51 грн.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Враховуючи вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркс Груп»є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 77, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркс Груп»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УЗАВТО-Київ»(03680, м. Київ, вул. Онуфрія Трутенка, 10, код ЄДРПОУ 33787751) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркс Груп»(01015, м. Київ, вул. Лейпицизька, 15, код ЄДРПОУ 34980420) 6 932 (шість тисяч дев'ятсот тридцять дві) грн. 86 коп. -основного боргу, 598 (п'ятсот дев'яносто вісім) грн. 51 коп. -пені, 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.М. Ващенко

Повне рішення

складено 15.05.12.