Рішення

від 15.05.2012 по справі 16/296-31/91-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 16/296-31/91-2012 15.05.12

За позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі:

Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу

Київської міської ради (КМДА)

До Закритого акціонерного товариства "Українська будівельна

компанія", м. Київ

Про стягнення 11 413 220 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 - пред. по довір.

Від відповідача ОСОБА_2 -пред. по довір.

Від прокуратури Лиховид О.С. -посвідчення № 210

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора звернувся до суду з позовом про стягнення 11 413 220 грн. основного боргу (інфляційних втрат та пені), посилаючись на порушення відповідачем, як інвестором, умов Договору № 840від 26.09.2006р.

Рішенням Господарського суду міста Києва № 16/296 від 09.08.2011р. (суддя Ярмак О.М.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2011р. рішення суду від 09.08.2011р. залишено без змін, а апеляційна скарга -без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду міста Києва від 08.02.2012р. касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2011р. та рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2011р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2012р. справі № 16/296 присвоєно номер 31/91 та призначено судовий розгляд на 14.03.2012р.

13.03.2012р. від відповідача надійшла заява про застосування строків позовної давності та відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав.

Представник прокуратури 14.03.2012р. надав письмові пояснення, в яких підтримав позовну заяву та просив її задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2012р. розгляд справи було відкладено на 28.03.2012р.

В судовому засіданні 28.03.2012р. було оголошено перерву до 29.03.2012р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2012р. розгляд справи було відкладено на 26.04.2012р.

В судовому засіданні 26.04.2012р. представник позивача надав письмові заперечення на клопотання про застосування строків позовної давності та уточнені пояснення до розрахунку.

В судовому засіданні 26.04.2012р. було оголошено перерву до 15.05.2012р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

11.05.2012р. від відповідача надійшли письмові пояснення до відзиву на позовну заяву.

В судовому засіданні представники прокуратури та позивача позов підтримали в повному обсязі та оспорили доводи відповідача про застосування строку позовної давності .

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечував повністю, зокрема , посилаючись на сплив строку позовної давності. Одночасно звернув увагу суду на здійснення подвійного індексування боргу та помилкове застосування існуючої методики і офіційних індексів інфляції.

В судовому засіданні 15.05.2012р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.09.2006р. між сторонами, відповідно до рішення Київради від 27.02.2003р. № 271/431 (із змінами внесеними рішеннями Київради від 12.02.2004р. № 14/1223, від 28.12.2004р. № 1051/2461 та від 27.12.2005р. № 622/3083), було укладено Договір №840, предметом якого є сплата відповідачем, як інвестором, пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури м. Києва (пайовий внесок) у зв'язку з будівництвом 1-ої черги, що складається з чотирьох житлових будинків (загальна площа квартир 55571,30 кв. м) з вбудованими офісними приміщеннями загальною площею 6365,90 кв.м на проспекті Червонозоряному, 4 у Солом'янському районі м. Києва (п. 1.1 Договору).

Розмір пайового внеску, згідно з розрахунками 1 та 2, становить - 9 616, 18 тис. грн. (п. 1.2. Договору).

Відповідно до умов п. 2.1.1 Договору відповідач зобов'язаний перерахувати позивачу внесок у сумі 9 616,18 тис. грн. в термін з жовтня 2006 року по грудень 2007 року включно, рівними частками, щомісячно, не пізніше 28 числа, на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету.

Пунктом 2.1.2. Договору на відповідача покладений обов'язок за три дні до сплати коштів , передбачених п.2.1.1. Договору одержати в Головному управлінні економіки та інвестицій розрахунок суми, що підлягає оплаті, скоригованої на індекс інфляції від дати розрахунку.

Згідно п.2.2.1. Договору позивач зобов'язаний за три дні до сплати коштів, передбачених в п. 2.1.1. Договору, надати інвестору, за його зверненням, розрахунок суми, скоригованої на індекс інфляції.

Пунктами 3.1.1. та 3.1.2. Договору передбачено, що інвестор сплачує пеню в розмірі 0,1 відсотка від нарахованої суми за кожну добу прострочення строку оплати, розмір несплаченої частки сплачується інвестором у сумі скоригованій Головним управлінням економіки та інвестицій на індекс інфляції від дати розрахунку.

Строк дії договору визначений п. 5 Договору, а саме, початком його дії є дата реєстрації, закінчується - з моменту виконання умов Договору.

В інтересах позивача заступник прокурора нарахував та просить суд стягнути з відповідача - 10 319 230 грн. заборгованості по пайових внесках з урахуванням індексу інфляції та пені у розмірі 1 093 990 грн. за порушення строків оплати.

Відповідачем, на виконання умов Договору, частково сплачено пайовий внесок у сумі - 4 764 314,68 грн. в жовтні 2006 року -травні 2007 року, що підтверджується копіями платіжних доручень, які долучені до матеріалів справи та приймаються судом, як належні докази виконання відповідачем договірних зобов'язань.

За розрахунком позивача несплаченою залишається частина пайового внеску у розмірі - 4 851 865,32 грн.

Згідно пункту 2.1.1 Договору відповідач зобов'язаний перерахувати пайовий внесок у сумі 9 616,18 тис. грн. в термін з жовтня 2006 року по грудень 2007 року включно, рівними частками, щомісячно, але не пізніше 28 числа, на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету.

Відповідно до частини 1 ст. 111 12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Постановою Вищого господарського суду України № 16/296 від 08.02.2012р. було вказано, що судами попередніх інстанцій встановлено, що прокурор звернувся з позовом в травні 2011р., тобто зі значним пропуском строку позовної давності з 29 грудня 2008р.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій встановивши, що строк платежу за договором настав відповідно не пізніше 28 грудня 2007 року, не вказали обставин, на підставі яких вони дійшли такого висновку.

Також суди попередніх інстанцій, визначаючи перебіг строку позовної давності не звернули уваги та не дали оцінки листам ЗАТ "Українська будівельна компанія" адресованих Головному управлінню економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо відстрочення сплати платежів за спірним договором з урахуванням положень ст. 264 ЦК України.

Враховуючи вказівки касаційної інстанції, судом були витребувані додаткові докази та письмові пояснення від учасників процесу щодо строку позовної давності.

Суд перевіривши наявні в матеріалах справи документи, прийшов до висновку, що перебіг строку позовної давності почався з 29.12.2007р., тобто на наступний день після 28.12.2007р., що відповідно до умов п. 2.1.1. Договору визначено сторонами як останній день сплати місячного платежу.

Судом досліджено листування сторін, а саме лист вих. № 30/02-2011 від 30.03.2011р., що був надісланий відповідачем позивачу.

Позивач посилається на вказаний лист, як доказ, що свідчить про переривання строків позовної давності в розумінні ст. 264 Цивільного кодексу України.

Відповідач, в свою чергу, заперечує проти доводів позивача та зазначає, що вказаним листом борг не визнавав, а лише повідомляв про наміри скористатися правом на відстрочку пайових внесків. Таким чином, на думку відповідача переривання строку позовної давності не відбулося.

Відповідно до ч. 1. ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

З тексту листа вих. 30/02-2011 від 30.03.2011р. не вбачається, що відповідачем було визнано борг.

Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача, що переривання строку позовної давності не відбулося.

Заступник прокурора заявив про відновлення строку позовної давності, посилаючись на незнання прокуратури про наявність господарських спорів між сторонами ,та посилаючись на те, що Прокуратурі стало відомо про факт порушення інтересів держави лише у лютому місяці 2011 року.

Суду, в порушення вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, не надано доказів, які б підтверджували проведення прокуратурою перевірки у лютому 2011 року. Крім того, позивач, що є стороною Договору, був обізнаний про порушення та мав змогу звернутися протягом перебігу позовної давності, як до суду з позовом так і до органів прокуратури з відповідною заявою.

Також, заступник прокурора не пояснив причини звернення до суду з позовом 26.05.2011р., тобто через два місяці після проведення перевірки.

Відповідачем, в свою чергу, заявлено клопотання про застосування позовної давності, оскільки, перебіг позовної давності розпочався з 29.12.2007р., а позовна заява від 24.05.2011р.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальна позовна давність тривалістю у три роки. Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу (ст. 260 ЦК України).

Відповідно до стаття 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно статті 261 ЦК України частини 1 та 5 перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила та за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Враховуючи те, що строк позовної давності почав перебіг з 29.12.2007р., то право на звернення до суду у позивача закінчилось 29.12.2010р., а з відповідною заявою заступник прокурора звернувся до суду тільки 26.05.2011р.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення та спливом позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Прокурор та позивач відповідних документальних доказів щодо здійснення дій, направлених на захист свого права, суду не надали та не підтвердили поважність причин пропуску строку позовної давності, відповідно до ч. 5 ст. 267 ЦК України.

З огляду на вищевикладене, суд вбачає пропущення строку позовної давності, підстав для його поновленні відсутні, оскільки немає поважних причин його пропуску, а тому позов визнається таким , що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 256-267 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя Н. І. Качан

Повне рішення складено 18 травня 2012 року.