Рішення

від 11.05.2012 по справі 5011-14/3972-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-14/3972-2012 11.05.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гринвич-Юг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олпа Сервіс"

про стягнення 3 688,09 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 -за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гринвич-Юг" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олпа Сервіс" про стягнення 3 688,09 грн., з яких 3 304,63 грн. заборгованості, 144,54 грн. пені, 46,63 грн. 5 % річних та 192,29 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № К11/11 від 01.09.11 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.03.12 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 11.05.12 р.

В судовому засіданні 11.05.12 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

Враховуючи те що у матеріалах справи наявні докази належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 11.05.12 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.11 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гринвич-Юг" (надалі - позивач, Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олпа Сервіс" (надалі -відповідач, Покупець) було укладено договір поставки № К11/11 (надалі -Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати товар у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити за нього встановлену даним Договором вартість (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору, ціна на товари, що поставляються за даним Договором, оговорюється і фіксується на кожну чергову поставку в специфікації або відвантажувальній накладній і рахунку-фактурі.

Пунктом 6.2 Договору сторони визначили, що оплата за отриманий товар здійснюється покупцем не пізніше 14 календарних днів з дати передачі товару Покупцю.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлено встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивачем на виконання умов договору було поставлено відповідачу товар за видатковими накладними № Б 000001587 від 20.10.11 р., № 000001614 від 27.10.11 р. та № Б 000001682 від 17.11.11 р. на загальну суму 9 229,25 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання по оплаті поставленого відповідач виконав частково, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка на час розгляду справи становить 3 304,63 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначається в п. 7.2. Договору, у випадку прострочення розрахунків за продані товари Покупець сплачую Продавцеві, зокрема, пеню в розмірі двох облікових ставок НБУ за кожний календарний день прострочення, крім цього, збитки від інфляції та 5 % річних.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку, наданого позивачем та не спростованого у встановленому законом порядку відповідачем, останній за порушення зобов'язань за Договором має сплатити 144,54 грн. пені, 5 % річних у розмірі 46,63 грн. та 192,29 грн. інфляційних втрат.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, сплачений позивачем судовий збір відшкодовується йому за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олпа Сервіс" (02154, м. Київ, просп. Возз'єднання, 21; код ЄДРПОУ 36068587) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гринвич-Юг" (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 5; код ЄДРПОУ 33634137) 3 304 (три тисячі триста чотири) грн. 63 коп. заборгованості, 144 (сто сорок чотири) грн. 54 коп. пені, 46 (сорок шість) грн. 63 коп. 5 % річних, 192 (сто дев'яносто дві) грн. 29 коп. інфляційних втрат, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.05.12 р.

Суддя С.М. Мельник