Постанова

від 13.08.2008 по справі 3/275-07-8277

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 13 серпня 2008 р.                                                                                   

№

3/275-07-8277 

Вищий господарський

суд України у складі колегії суддів:

головуючого

Кравчука

Г.А.,

суддів:

Мачульського

Г.М., Кривди Д.С.,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Представництва

по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

на

постанову

Одеського

апеляційного господарського суду від 11.03.2008 р.

у

справі

№

3/275-07-8277

господарського

суду

Одеської

області

за

позовом

Представництва

по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

до

фізичної

особи -підприємця ОСОБА_1

про

виселення

в судовому засіданні взяли участь  представники:

позивача:

-          Собітнюк Н.О., голов. спец. юр.

відділу, дов. від 24.03.08 № 01-13/3044;

відповідача:

- не

з'явились;

В С Т А Н О В И В:

У

жовтні 2007 р. Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської

міської ради (далі -Представництво) звернулось до господарського суду Одеської

області з позовною заявою, у якій просило розірвати договір оренди № 77 від

10.01.2005 р. (далі -Договір оренди), укладений між ним та фізичною особою

-підприємцем ОСОБА_1 (далі -Підприємець), виселити Підприємця з нежитлового

приміщення - підвалу, загальною площею 25,8 кв.м., що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1, яке є об'єктом оренди за вказаним договором, зобов'язати Підприємця

повернути вказане приміщення та стягнути з Підприємця заборгованість з орендної

плати у розмірі 1 895,08 грн. і пеню у розмірі 97,74 грн.

Позовні

вимоги Представництво обґрунтовувало тим, що Підприємець не виконує належним

чином зобов'язання за Договором оренди, а саме -несвоєчасно та не у повному

обсязі сплачує орендну плату, внаслідок чого утворилась заборгованість у

розмірі 1 895,08 грн., що у відповідності до норм Цивільного кодексу України є

підставою для розірвання вказаного договору та стягнення суми заборгованості з

урахуванням пені.

Заявою

від 28.11.2007 р. Представництво уточнило позовні вимоги та просило

господарський суд Одеської області виселити Підприємця з нежитлового приміщення

- підвалу, загальною площею 25,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1,

яке є об'єктом оренди за Договором оренди, та стягнути з Підприємця

заборгованість з орендної плати у розмірі 2 342,15 грн. і пеню у розмірі 133,13

грн.

Уточнені

позовні вимоги Представництво обґрунтовувало тим, що:

-

Договір оренди припинив свою дію у відповідності до ст. 782 Цивільного кодексу

України 28.11.2007 р. у зв'язку з відмовою від нього через невиконання

Підприємцем зобов'язань зі сплати орендної плати протягом трьох місяців, про що

було повідомлено Підприємця;

-

Підприємець має заборгованість за Договором оренди, яка підлягає стягненню на

підставі норм Цивільного кодексу України з урахуванням пені.

Заявою

від 18.12.2007 р. Представництво повторно уточнило позовні вимоги та просило

господарський суд Одеської області виселити Підприємця з нежитлового приміщення

- підвалу, загальною площею 25,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1,

яке є об'єктом оренди за Договором оренди.

Уточнені

позовні вимоги Представництво обгрунтовувало тим, що:

-

Договір оренди припинив свою дію у відповідності до ст. 782 Цивільного кодексу

України 28.11.2007 р., у зв'язку відмовою від нього через невиконання

Підприємцем зобов'язань зі сплати орендної плати протягом трьох місяців, про що

було повідомлено Підприємця;

-

Підприємець погасив заборгованість за Договором оренди.

Рішенням

господарського суду Одеської області від 17.01.2008 р. (суддя Д'яченко Т.Г.)

позовні вимоги Представництва задоволено. Рішення прийнято з мотивів, наведених

Представництвом в останній заяві про уточнення позовних вимог.

Постановою

Одеського апеляційного господарського суду від 11.03.2008 р. (колегія суддів:

Величко Т.А., Бойко Л.І., Жукова А.М.) рішення господарського суду Одеської

області від 17.01.2008 р. скасовано та прийнято нове рішення, яким у

задоволенні позовних вимог Представництва відмовлено. Постанова мотивована тим,

що:

-

Представництво не дотрималось вимог, передбачених ст. 782 ЦК України;

-

посилання на ст. ст. 782 та 785 ЦК України як на підставу припинення Договору

оренди є помилковим, оскільки у даному випадку мають застосовуватись норми

Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, які не

передбачають відповідної підстави розірвання договору оренди;

-

Представництво не довело факту повної несплати Підприємцем орендної плати за

Договором оренди протягом трьох місяців, що виключає можливість дострокового  розірвання вказаного договору оренди.

Представництво

звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій

просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.03.2008 р.

скасувати, а рішенням господарського суду Одеської області від 17.01.2008 р.

залишити без змін. Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний

господарський суд при вирішенні справи не застосував ст.ст. 782, 785 ЦК

України, які надають право орендодавцю в односторонньому порядку припинити

договір оренди і зобов'язують орендаря негайно повернути орендодавцю об'єкт

оренди. 

Підприємець

не скористався правом, наданим ст. 1112 ГПК України та не надіслав

відзив на касаційну скаргу Представництво, що не перешкоджає перегляду судового

рішення, що оскаржується.

За

розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від

12.08.2008 р. розгляд касаційної скарги здійснюється Вищим  господарським судом України у складі колегії

суддів: Кравчука Г.А. -головуючого, суддів Мачульського Г.М. та Кривди Д.С.

Розглянувши

у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність

юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування

господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального

права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського

суду України вважає, що касаційна скарга Представництва підлягає задоволенню,

враховуючи наступне.

Місцевим

та апеляційним господарськими судами встановлено, що:

-

10.01.2005 р. між Представництвом (орендодавцем) і Підприємцем (орендарем) було

укладено Договір оренди нежитлового приміщення -підвалу під харчовий блок

загальною площею 25,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

-

строк дії Договору оренди встановлено до 06.05.2005 р. з правом його

продовження (п.п. 1.2 і 7.7 Договору оренди);

-

згідно п. 2.2 Договору оренди Підприємець зобов'язався сплачувати орендну плату

в розмірі 137,28 грн. (без урахування ПДВ та індексу інфляції) щомісячно до 15

числа поточного місяця;

- за

період з 01.02.2007 р. по 28.11.2007 р. за Підприємцем утворилась

заборгованість з орендної плати у розмірі 2342,15 грн. та пеня за несвоєчасне

виконання умов договору у розмірі 133,13 грн.;

-

28.11.2007 р. представником Представництва було вручено під розписку

представнику Підприємця повідомлення про відмову від Договору оренди (а.с. 43);

- у

судовому засіданні в господарському суді першої інстанції було надано докази

повної сплати існуючої станом на 28.11.2007 р. заборгованості з орендної плати

і пені.

Відповідно

до частини другої ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів

застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням

особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно

ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним

чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів

цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до

звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір

оренди, який було укладено сторонами справи, за своєю правовою природою є

різновидом договору найму, в зв'язку з чим до нього повинні застосовуватися

крім Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, норми

Цивільного і Господарського кодексів України.

Частини

перша і друга ст. 782 ЦК України надають право наймодавцю, яким є

Представництво в односторонньому порядку відмовитися від договору найму і

вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю

протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму

договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про

відмову від договору.

Як

вбачається з наведеної норми Представництво вправі було в односторонньому

порядку без звернення до господарського суду відмовитись від Договору оренди,

оскільки орендар - Підприємець не сплачував орендну плату протягом більше трьох

місяців підряд (за період з 01.02.2007 р. по 28.11.2007 р.).

При

цьому колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу, що ст.

782 ЦК України не має обмежень у її застосуванні в разі  подальшої сплати Підприємцем заборгованості з

орендної плати.

Ст.

785 ЦК України зобов'язує наймача у разі припинення договору найму негайно

повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням

нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не

виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від

наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час

прострочення.

Приймаючи

до уваги вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України

вважає твердження Одеського апеляційного господарського кодексу, що посилання

суду першої інстанції на ст. ст. 782 та 785 Цивільного кодексу України як на

підставу припинення Договору оренди є помилковим, оскільки у даному випадку

мають застосовуватись норми Закону України “Про оренду державного та

комунального майна”, які не передбачають відповідної підстави розірвання договору

оренди безпідставним.

Колегія

суддів Вищого господарського суду України погоджується з правовими підставами

прийняття рішення господарського суду Одеської області від 17.01.2008 р.,

задоволенням позовних вимог Представництва і виселенням Підприємця з орендованого

ним приміщення. Одночасно,  колегія

суддів Вищого господарського суду України вважає постанову Одеського

апеляційного господарського суду від 11.03.2008 р. такою, що прийнята з

порушенням норм ЦК України.

Відповідно

до частини першої ст. 11110  ГПК

України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного

господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення

або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Ст.

1119 ГПК України надає право касаційній інстанції за результатами

розгляду касаційної скарги (подання):

1)

залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін,

а скаргу (подання) без задоволення;

2)

скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю

або частково і прийняти нове рішення;

3)

скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і

передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо суд припустився

порушень, передбачених частиною другою статті 11110 цього Кодексу;

4)

скасувати рішення першої інстанції, постанову апеляційної інстанції повністю

або частково і припинити провадження у справі чи залишити позов без розгляду

повністю або частково;

5)

змінити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції;

6)

залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

          Виходячи з положень ст. 11110 ГПК

України та ст. 1119 ГПК України колегія суддів Вищого господарського

суду України вважає, що касаційна скарга Представництва підлягає задоволенню,

постанова Одеського апеляційного господарського суду від 11.03.2008 р. підлягає

скасуванню оскільки прийнята з порушенням ст.ст. 782, 785 ЦК України, а рішення

господарського суду Одеської області від 17.01.2008 р. -залишенню в силі.

Керуючись

ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та

11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий

господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну

скаргу Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

задовольнити.

Постанову

Одеського апеляційного господарського суду від 11.03.2008 р. у справі №

3/275-07-8277 господарського суду Одеської області скасувати, а рішення

господарського суду Одеської області від 17.01.2008 р. у названій справі

залишити в силі.

Головуючий

суддя                                                      

Г.А. Кравчук

Суддя                                                                         

Г.М. Мачульський

          Суддя                                                                          

Д.С. Кривда