ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 323
РІШЕННЯ
Іменем України
17.05.2012Справа №5002-21/1124-2012
за позовом Приватного акціонерного товариства «Євпаторійська міська друкарня»
до відповідача Комунального підприємства «Євпаторійська здравниця» Євпаторійської міської ради»
про стягнення 48 879,28 грн.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим
С.І. Чонгова
Представники:
Від позивача Симонова В.І., директор; ОСОБА_5, довіреність № 31 від 05.04.2012 р., представник;
Від відповідача ОСОБА_6, довіреність № б/н від 06.04.2012 р., представник;
Сутність спору: Позивач - Приватне акціонерне товариство «Євпаторійська міська друкарня» звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до відповідача - Комунального підприємства «Євпаторійська здравниця» Євпаторійської міської ради», у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 41 268,71 грн., штраф у сумі 4 113,34 грн., 3 % річних у сумі 337,87 грн., інфляційні витрати у сумі 268,70 грн., витрати на юридичне супроводження у сумі 2 890,66 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати по оплаті судового збору у сумі 1 609,50 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі розраховувався з позивачем за виконані роботи, що привело до утворення заборгованості.
19 квітня 2012 року позивачем до Господарського суду Автономної Республіки Крим було надано заяву про збільшення позовних вимог (в частині стягнення штрафних санкцій) за вих. № 58 від 19.04.2012 р., у якій позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних у сумі 461,20 грн., інфляційні витрати у сумі 351,24 грн., штраф у сумі 5 599,02 грн., витрати на юридичне супроводження у сумі 5 359,71 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати по оплаті судового збору у сумі 1 642,50 грн.
Судом вказана заява про збільшення позовних вимог була прийнята до розгляду та залучена до матеріалів справи.
Крім того, 19 квітня 2012 року відповідачем до Господарського суду автономної Республіки Крим був наданий відзив на позовну заяву за вих. № б/н від 18.0.2012 р., у якому відповідач вимоги позову в частині суми заборгованості в розмірі 41 268,71 грн. визнає, та пояснює, що заборгованість виникла у зв'язку з тяжким фінансовим станом підприємства (а. с. 51).
У засідання суду представник позивача з'явився, вимоги позову підтримав.
Представник відповідача у судове засідання з'явився, вимоги позову визнає частково за мотивами, викладеними у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника та заперечення представників позивача та відповідача, суд, -
ВСТАНОВИВ:
01 червня 2011 року між Приватним акціонерним товариством «Євпаторійська міська друкарня» та Комунальним підприємством «Євпаторійська здравниця» Євпаторійської міської ради» був укладений договір № 1 на друкування газети.
Згідно вимогам статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до умов укладеного договору Замовник (відповідач) доручає, а Типографія (позивач) приймає на себе обов'язок з друкування газети «Євпаторійська здравниця» офсетним способом. Код послуги, що надається за договором - 22.21.1. «Послуги друкування газет» (ДК 016-97). Газета виходить п'ять разів на тиждень форматом А3 а чотирьох полосах тиражем 4000 екземплярів кожний випуск. Тираж газети та кількість полос може збільшуватися або зменшуватися за розсудом Замовника у межах, встановлених свідоцтвом про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КМ № 58 від 15.03.1994 р.
Пунктом 2.1.6. договору визначений обов'язок Замовника своєчасно, у встановлений договором строк, здійснювати оплату за виконані роботи з друкування газети.
Факт виконання позивачем робіт, передбачених договором, підтверджується накладними типографії та довіреностями замовника (а. с. 8-14).
Як визначено пунктом 3.4. договору Замовник зобов'язаний щомісячно не пізніше 05 числа місяця, наступного за звітним, здійснювати повний розрахунок за надані послуги з друкування газети у відповідності з пред'явленими типографією рахунками.
Однак відповідач у порушення умов укладеного договору роботи виконані позивачем сплачував не в повному обсязі та не в обумовлені договором строки, що привело до утворення заборгованості в розмірі 41 268,71 грн. за період з вересня 2011 року.
Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 41 268,71 грн. підтверджений актом звіряння взаємних розрахунків від 17 квітня 2012 року, який підписано уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплений печатками підприємств (а. с. 50)
Статей 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Сума заборгованості в розмірі 41 268,71 грн. визнається відповідачем.
Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного Кодексу України - одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 41 268,71 грн. підлягає задоволенню.
Крім того, позивачем були заявлені вимоги про стягнення з відповідача збитків від інфляції в розмірі 351,24 грн. та 3 % річних в розмірі 461,20 грн.
Частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вимоги позивача щодо стягнення збитків від інфляції в розмірі 351,24 грн. та 3 % річних в розмірі 461,20 грн. підлягають задоволенню.
Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу, передбаченого договором, в розмірі 5599,02 грн.
Пунктом 3.6. договору сторони визначили, що у разі несвоєчасної оплати замовник зобов'язаний уплатити типографії штраф в розмірі 0,1 % за кожний день прострочення платежу до моменту кінцевого розрахунку.
Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.
Виходячи з тексту договору, сторонами фактично передбачено нарахування неустойки, як штрафної санкції у вигляді пені.
Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно з частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума в розмірі 2377,67 грн. = (10540,02 х 15,5 % : 365 х 156 = 698,24) + (10540,02 х 15,5 % : 365 х 146 = 653,48) + (6734,95 х 15,5 % : 365 х 123 = 351,79) + (3843,92 х 15,5 % : 365 х 123 = 200,78) + (9609,80 х 15,5 % : 365 х 116 = 473,38).
Крім того, відповідачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача витрат на юридичне супроводження в розмірі 5359,71 грн.
Вимоги позивача у цій частині задоволенню не підлягають виходячи з наступного.
Відповідно до статті 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом, та установчими документами, через свого представника.
Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.
Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Повноваження сторони або третьої особи, від імені юридичної особи, може здійснювати відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами.
Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю. Тобто, вказана норма не обмежує юридичних осіб чи громадян у виборі осіб, котрі будуть здійснювати їх представництво в господарському суді, що знайшло своє підтвердження в Рішенні Конституційного Суду України від 16 листопада 2000 року за номером 13-рп/2000.
Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", котра зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.
Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум як судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представникам.
Віднесення до битків витрат позивача на правове обслуговування суперечить закону, зокрема статті 623 Цивільного кодексу України, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходиться у необхідності зв'язку з заборгованістю, яка стягується позивачем.
Витрати на оплату юридичної допомоги у суді не мають необхідних ознак шкоди. Об'єктом правовідносин у даному випадку не є зобов'язальні правовідносини, а витрати не мають обов'язкового характеру.
При таких обставинах, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 41 268,71 грн., 3 % річних в розмірі 461,20 грн.. інфляційних витрат в розмірі 351,24 грн. та штрафні санкції в розмірі 2377,67 грн. підлягають задоволенню, оскільки вони засновані на нормах чинного законодавства та підтверджені матеріалами справи.
Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати судового збору підлягають віднесенню на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення оформлено та підписано відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України 21 травня 2012 року.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 525, 526, 546, 548, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства «Євпаторійська здравниця» Євпаторійської міської ради», м. Євпаторія (м. Євпаторія, проспект Леніна, 28-а; код ЄДРПОУ 37668384, п/р 26003060753383 в КРУ ПАТ КБ «Приватбанк» в м. Сімферополь, МФО 384436, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь Приватного акціонерного товариства «Євпаторійська міська друкарня», м. Євпаторія (м. Євпаторія, вул. Некрасова, 40; код ЄДРПОУ 02470230, р/р 26003260955011 КРУ ПАТКБ «Приватбанк» в м. Сімферополь, МФО 384436, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) суму заборгованості в розмірі 41 268,71 грн., 3 % річних в розмірі 461,20 грн.. інфляційних витрат в розмірі 351,24 грн. та неустойки у вигляді пені в розмірі 2377,67 грн., а також судовий збір в розмірі 1348,76 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
У частині вимог щодо стягнення 3221,35 грн. штрафу та 5359,71 грн. витрат на юридичне супроводження - відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Чонгова С.І.
Суд | Господарський суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 17.05.2012 |
Оприлюднено | 24.05.2012 |
Номер документу | 24175580 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Автономної Республіки Крим
Чонгова С.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні