Рішення

від 16.05.2012 по справі 5009/1173/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/35/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.12 Справа № 5009/1173/12

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Жаріновій К.С.

За участю представників: від позивача -ОСОБА_1, на підставі довіреності №50/МП/С від 04.04.2012 р., від відповідача -не з'явився.

Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 5009/1173/12

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Медком Маркетинг і Продаж Україна»в особі Філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Медком Маркетинг і Продаж Україна»в м. Дніпропетровськ, м. Дніпропетровськ (скорочено ТОВ «Медком Маркетинг і Продаж Україна»);

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Оріхів Запорізької області (скорочено ФОП ОСОБА_2.);

про стягнення суми

Сутність спору:

ТОВ «Медком Маркетинг і Продаж Україна»заявлено позовні вимоги до ФОП ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором поставки товару № ЗМП 11/10-22 від 01.11.2010 р. у сумі 38 104,45 грн., з яких 37 419,10 грн. - основний борг, 685,35 грн. - пеня.

Ухвалою господарського суду від 28.03.2012 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно номер провадження 34/35/12, справу призначено до розгляду на 18.04.2012 р., розгляд справи відкладався на 16.05.2012 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення вимог договору поставки товару № ЗМП 11/10-22 від 01.11.2010 р. відповідачем не поплачено поставний товар на суму 37 419,10 грн., в той час як відповідач повинен був розрахуватись за отриманий товар не пізніше 21 лютого 2012 року. Відповідно до п. 7.4. договору поставки товару № ЗМП 11/10-22 ФОП ОСОБА_2 також нараховано пеню в сумі 685,35 грн.

18.04.2012 р. до канцелярії господарського суду Запорізької області від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій він просить зменшити позовні вимоги по справі у частині стягнення основного боргу до 33 419,10 грн., у зв'язку з частковою оплатою відповідачем 09.04.2012 р. в розмірі 4000 грн.

16.05.12 р. в судовому засіданні позивачем надано заяву про зменшення позовних вимог в якій він просить зменшити позовні вимоги по справі у частині стягнення основного боргу до 25919,10 грн., у зв'язку з частковою оплатою відповідачем 23.04.2012 р. 2500 грн. та 07.05.12 р. 5000 грн.

Вказані вище заяви позивача про зменшення позовних вимог прийняті до розгляду, як такі, що відповідає ст. 22 ГПК України.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала заявлений позов з урахуванням зменшення позовних вимог, просила його задовольнити.

ФОП ОСОБА_2, відповідач по справі, своїм правом на участь в судовому процесі не скористався, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, згідно супровідного листа від 27.04.12 р. ухвалу суду від 18.04.12 р. було направлено за адресою, що міститься у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 24.04.12 р.: АДРЕСА_2, що відповідає вимогам ст. 64 ГПК України.

За клопотанням представника позивача, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2010 року ТОВ «Медком Маркетинг і Продаж Україна»в особі директора філії Праздника В.В. (постачальник), та ФОП ОСОБА_2 (покупець) укладено договір поставки товару № ЗМП 11/10-22 (далі договір № ЗМП 11/10-22).

Згідно п. 1.1. договору № ЗМП 11/10-22 позивач зобов'язався передати у власність відповідачу, а відповідач зобов'язався прийняти цей товар та розрахуватись за нього в строки вказані в даному договорі. Найменування, кількість, асортимент та вартість товару, який поставляється по цьому договору, визначається в додатковій угоді до договору та у видатковій накладній, які після їх підписання сторонами, є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 1.2. договору № ЗМП 11/10-22 сторони обумовили, що кожний випадок поставки товару на протязі строку дії цього договору передбачає свою видаткову накладну.

Згідно п. 2.2 договору № ЗМП 11/10-22 ціна (вартість) одиниці товару визначається додатковою угодою та/або видатковою накладною, які є невід'ємною частиною даного договору.

За видатковими накладними: № 9/МРН00305 від 10.01.12 р. на суму 21950,16 грн.; № 9/МРН00310 від 10.01.12 р. на суму 5933,98 грн.; № 9/МРН02140 від 23.01.12 р. на суму 3445 грн.; №9/МРН02141 від 23.01.12 р. на суму 6089,96 грн., відповідачеві поставлено товар на загальну суму 37419,10 грн.

Відповідач повинен був розрахуватись за отриманий товар не пізніше 21 лютого 2012 року. В порушення п. 4.3. договору відповідачем, незважаючи на настання строку оплати, не здійснена оплата за поставлений товар.

14.03.2012 р. на адресу відповідача була направлена претензія № 50 від 14.03.2012 р. з вимогою про перерахування суми заборгованості, яка станом на 14.03.2012 р. становила 37419,10 грн., або повернути отриманий товар, відповіді на яку позивач не отримав.

Разом із претензією ФОП ОСОБА_2 відповідачу був направлений акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2012 р. по 14.03.2012 р., згідно якого сума заборгованості відповідача визначена позивачем у розмірі 37419,10 грн., проте підписаний акт звірки відповідач не повернув позивачу.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За своєю правовою природою, договір по даній справі є договором поставки.

У відповідності до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На виконання умов договору № ЗМП 11/10-22 позивачем за період з 10.01.2012 р. по 23.01.2012 р. була здійснена поставка товару, що підтверджується видатковими накладними:

- № 9/МРН00305 від 10.01.12 р. на суму 21950,16 грн.;

- № 9/МРН00310 від 10.01.12 р. на суму 5933,98 грн.;

- № 9/МРН02140 від 23.01.12 р. на суму 3445 грн.;

- №9/МРН02141 від 23.01.12 р. на суму 6089,96 грн., разом на суму 37419,10 грн.

Накладні підписані та завірені печатками з боку обох сторін без зауважень (а.с. 21-25).

Статтею 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з нормою ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Розділом 4 договору № ЗМП 11/10-22 встановлено порядок розрахунків за товар, зокрема, згідно п. 4.3. договору № ЗМП 11/10-22 (в редакції додаткової угоди № 3 від 01.02.2011 р. до договору) відповідач взяв на себе зобов'язання здійснювати розрахунок за отриманий товар не пізніше 30 календарних з днів з моменту отримання товару. Днем отримання товару є дата видаткової накладної.

Таким чином відповідачем товар мав бути оплачений: по видатковим накладним № 9/МРН00305 від 10.01.12 р. та № 9/МРН00310 від 10.01.12 р. -не пізніше 08.02.12 р., по видатковим накладним № 9/МРН02140 від 23.01.12 р., № 9/МРН02141 від 23.01.12 р. -не пізніше 21.02.12 р.

За положеннями ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

За отриманий товар ФОП ОСОБА_2. розрахувався лише частково під час розгляду даної справи, сплативши 09.04.2012 р. борг в розмірі 4000 грн. (реєстр кредитових платежів від 09.04.12 р., а.с. 43), 23.04.2012 р. в сумі 2500 грн. (банківська виписка від 23.04.12 р., а.с. 61) та 07.05.12 р. в розмірі 5000 грн. (банківська виписка від 07.05.12 р., а.с. 63), у зв'язку з чим позивачем зменшено позовні вимоги за основною заборгованістю до 25919,10 грн.

Враховуюче вищевикладене та той факт, що на момент розгляду спору по суті відповідач не надав доказів належного виконання своїх зобов'язань щодо оплати отриманого товару, вимога позивача про стягнення 25919,10 грн. основного боргу обґрунтована і підлягає задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 685,35 грн. пені за період з 09.02.2012 р. по 26.03.2012 р.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 7.4. договору № ЗМП 11/10-22, яким сторони обумовили, що у разі порушення відповідачем порядку розрахунку за отриманий товар, відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі 0,3% відсотка від несвоєчасно перерахованої (простроченої) суми за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Заявлена позивачем сума пені нарахована за період, що не перевищує 6 місяців із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ. За розрахунками суду правильним розміром пені за вказаний період є сума 690,26 грн., але з урахуванням того, що заявлений розмірі пені її не перевищує, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медком Маркетинг і Продаж Україна»в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Медком Маркетинг і Продаж Україна»в м. Дніпропетровськ (49107, АДРЕСА_1, р/р 26002002322742 в Регіональному відділенні «Дніпропетровська регіональна дирекція»АТ «ОТП Банк», МФО 300528, ідентифікаційний код юридичної особи: 36058961) 25919 (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот дев'ятнадцять) грн. 10 коп. основного боргу, 685 (шістсот вісімдесят п'ять) грн. 35 коп. пені, 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.О. Науменко

Повний текст рішення складено 21.05.2012 р.