Рішення

від 16.05.2012 по справі 5009/1443/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 3/33/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.12 Справа № 5009/1443/12

м. Запоріжжя

За позовом: Товариства з додатковою відповідальністю "Завод Метиз" (51931, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Широка, 99 ідентифікаційний код 02969248)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Квантор ЛТД" (69076, м. Запоріжжя, пр-т. Ювілейний, 41, ідентифікаційний код 31008717)

про стягнення 14 488, 10 грн.

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Прокопенко М.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, юрисконсульт, довіреність № 77 від 23.01.2012р.

від відповідача: не з'явився

ТОВ "Завод Метиз" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ТОВ "Квантор ЛТД" про стягнення з відповідача боргу за договором № 046/Р від 19.01.2011р. в сумі 14 488,10 грн.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 17.04.2012р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 526, 530, 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. 49, 75, 82-85, 87 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.04.2012р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 5009/1443/12 (провадження № 3/33/12), справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 16.05.2012р. о 12 годині 00 хвилин.

В судовому засіданні 16.05.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 21.05.2012р.

Під час розгляду справи представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляв.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві № 350 від 09.04.2012р., та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором № 046/Р від 19.01.2011р. в сумі 14 488,10 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач, зокрема, зазначив наступне.

19.01.2011р. між ТОВ "Завод Метиз" та ТОВ "Квантор ЛТД" укладено договір № 046/Р, відповідно до якого ТОВ "Завод Метиз" зобов'язується виготовити та передати у власність ТОВ "Квантор ЛТД" товар згідно гарантійних листів (заявок) та накладних, а відповідач, у свою чергу, зобов'язується прийняти та сплатити поставлений товар на умовах даного договору.

ТОВ "Завод Метиз" виконало свої зобов'язання за договором в повному обсязі та здійснило поставку ТОВ "Квантор ЛТД", що підтверджується накладною № 02827 від 24.11.2011р. на загальну суму 12 642,00 грн.

ТОВ "Квантор ЛТД" не виконало свої зобов'язання за договором № 046/Р від 19.01.2011р. та не провело оплату за поставлений товар.

Отже, основний борг ТОВ "Квантор ЛТД" перед ТОВ "Завод Метиз" складає 12 642,00 грн.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 581,90 грн. відповідно до п. 4.2 Договору та штраф у розмірі 1 264,20 грн. відповідно до п. 4.3 Договору.

Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судове засідання не з'явився.

Копія ухвали від 28.09.2011р. про порушення провадження у справі № 5009/1443/11 отримана уповноваженим представником відповідача 24.04.2012р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Господарський суд враховує, що відповідач не повідомив суд про неможливість прибуття в судове засідання.

Питання про визнання явки представника відповідача у засідання господарського суду обов'язковою, відповідно до п.7 ч.1 ст.65 ГПК України, судом не вирішувалось.

До того ж, надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ "Завод Метиз" (Постачальник) і ТОВ "Квантор ЛТД" (Покупець) укладений договір № 046/Р від 19.01.2011р., за яким Постачальник зобов'язується виготовити та передати у власність Покупцю товар згідно гарантійного листа (заявки) та накладних, а Покупець прийняти та оплатити поставлений товар на умовах даного Договору (п. 1.1 Договору).

Асортимент та кількість товару визначається відповідно до гарантійних листів (заявок) та накладних на передачу товару, які підтверджують погодженістю сторін та є невід'ємною частиною даного Договору (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 1.3 Договору, загальна сума Договору визначається виходячи від вартості всіх партій товару, зафіксованих в накладних на передачу товару.

Згідно із п. 2.1 Договору, поставка товару здійснюється на умовах EXW або FCA (Інкотермс 2000), в строк, узгоджений Сторонами.

Приймання товару по кількості та якості здійснюється Покупцем згідно порядку встановленого діючим законодавством у відповідності до інструкції (П-6 та П-7). По кількості - згідно накладним, по якості - згідно сертифікату якості (п. 2.3 Договору).

ТОВ "Завод Метиз" виконало свої зобов'язання за договором в повному обсязі, що підтверджується накладною № 02827 від 24.11.2011р. на загальну суму 12 642,00 грн. (а.с. 10), заявкою відповідача про виготовлення та відвантаження продукції (а.с.11) та довіреністю ТОВ "Квантор ЛТД" від 23.11.2011р. на отримання матеріальних цінностей (а.с.12).

Відповідно до п. 3.1 Договору, ціна за продукцію та тару вільна договірна узгоджується додатково на момент відвантаження та вказується в накладних на передачу товару.

Згідно із п. 3.2 Договору, розрахунки за продукцію виконуються протягом 15-ти банківських днів з моменту відвантаження.

У випадку зміни ціни на сировину або енергоносії будуть змінюватися ціни на продукцію. Продавець зобов'язаний своєчасно інформувати Покупця про зміну ціни на продукцію.

ТОВ "Квантор ЛТД" не виконало своє зобов'язання та не сплатило вартість поставленого товару на загальну суму 12 642,00 грн.

Отже свої зобов'язання за договором № 046/Р від 19.01.2011р. відповідач належним чином не виконав.

Тому, основний борг за договором № 046/Р від 19.01.2011р. ТОВ "Квантор ЛТД" перед ТОВ "Завод Метиз" складає 12 642,00 грн.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав .

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Так, господарські зобов'язання можуть виникати:

безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;

з акту управління господарською діяльністю;

з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір № 046/Р від 19.01.2011р.

Відповідно до 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В даному випадку розрахунки за продукцію виконуються протягом 15-ти банківських днів з моменту відвантаження.

У випадку зміни ціни на сировину або енергоносії будуть змінюватися ціни на продукцію. Продавець зобов'язаний своєчасно інформувати Покупця про зміну ціни на продукцію (п. 3.2 Договору).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Підстави для припинення зобов'язання за договором № 046/Р від 19.01.2011р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи встановлений факт невиконання ТОВ "Квантор ЛТД" грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 12 642,00 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції, а саме: 581,90 грн. пені та 1 264,20 грн. штрафу.

В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Частиною 1 ст. 230 ГК України до штрафних санкцій віднесено господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України одним з правових наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відповідних відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, задатком.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Приписами ч. 6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань регулюються Законом України від 22.11.1996р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відповідно до ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відтак, розмір неустойки, встановлений законом, не обмежує учасників договірних відносин щодо визначення розміру пені, а передбачає обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Відповідно до п. 4.2 Договору, у випадку несвоєчасної оплати продукції Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Товар отриманий відповідачем від позивача 24.11.2011р. Розрахунки за продукцію повинні були бути здійснені протягом 15-ти банківських днів з моменту відвантаження, тобто не пізніше 16.12.2011р.

Господарським судом встановлено, що відповідачу правомірно нараховано пеню в розмірі 581,90 грн. за період з 17.12.2011р. по 09.04.2012р. за 115 днів (розрахунок в позовній заяві, а.с.4), оскільки це не суперечить п. 4.2 Договору та діючому законодавству.

Враховуючи встановлений факт невиконання ТОВ "Квантор ЛТД" грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 581,90 грн. підлягають задоволенню повністю.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача штраф за несвоєчасну оплату продукції в сумі 1 264,20 грн.

Відповідно до п. 4.3 договору № 046/Р від 19.01.2011р., у випадку прострочення оплати продукції більш чим на 20 календарних днів Покупець додатково сплачує штраф в розмірі 10 % вартості відвантаженої але не сплаченої продукції.

З моменту відвантаження продукції пройшло більше 5 місяців.

Тому, відповідачу правомірно нараховано штраф в розмірі 1 264,20 грн. (розрахунок в позовній заяві, а.с.4), оскільки це не суперечить п. 4.3 Договору та діючому законодавству.

Враховуючи встановлений факт невиконання ТОВ "Квантор ЛТД" грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 1 264,20 грн. підлягають задоволенню повністю.

Згідно ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Квантор ЛТД" (69076, м. Запоріжжя, пр-т. Ювілейний, 41, ідентифікаційний код 31008717) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Метиз" (51931, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Широка, 99 ідентифікаційний код 02969248) 12 642 (дванадцять тисяч шістсот сорок дві) грн. 00 коп. основного боргу, 581 (п'ятсот вісімдесят одну) грн. 90 коп. пені, 1 264 (одну тисячу двісті шістдесят чотири) грн. 20 коп. штрафу та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Повне рішення складено 21.05.2012р.

Суддя В.М. Соловйов