Рішення

від 18.05.2012 по справі 5009/1445/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 21/34/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.12 Справа № 5009/1445/12

За позовною заявою - Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622)

до відповідача - Відкритого акціонерного товариства "Південдизельмаш" (71700, Запорізька область, м. Токмак, вул. Леніна, б. 1, код за ЄДРПОУ 00210986, ліквідатор - Полторацька Оксана Валентинівна (ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства НОМЕР_1 від 20.11.2009 року; 49044, АДРЕСА_1)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державна казначейська служба України (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646)

про стягнення 17 597, 10 грн.

Суддя Черкаський В.І.

За участю представників сторін:

від позивача -ОСОБА_2, дов. від 14.03.2012;

від відповідача -не з'явився

СУТЬ СПОРУ

17.04.2012 року Міністерством юстиції України подано позову заяву про стягнення з ВАТ "Південдизельмаш" на користь держави збитки, завдані Державному бюджету України у розмірі 17 597,10 грн.

Ухвалою від 17.04.2012 року справа прийнята до провадження, присвоєно справі номер провадження 21/34/12, розгляд справи призначено на 10.05.2012 року.

У судове засідання 10.05.2012 року сторони не надали витребувані ухвалою суду від 17.04.2012 документи.

Ухвалою від 17.04.2012 суд виправив допущену описку при винесенні ухвали № 5009/1445/12, номер провадження справи 21/34/12 від 20.04.2012 року, а саме: замість неправильного найменування "Державне казначейство України" вказав правильне "Державна казначейська служба України" у відповідних відмінках та на підставі ст. 77 ГПК України відклав судове засідання по справі № 5009/1445/12 на 18.05.2012 року.

В судове засідання 18.05.2012 року відповідач не з`явився та не надав суду документи витребувані ухвалою від 17.04.2012 року, зокрема, відзив на позов.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. "Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвалу від 17.04.2012 року було спрямовано на адресу відповідача, яка зазначена в позовній заяві, вона отримана відповідачем 25.04.2012, про що свідчить підпис представника товариства на повідомленні про вручення поштового відправлення, тобто його слід вважати таким, що належним чином повідомлений про час і місце розгляду судом справи.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Неявка відповідача чи його представника в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалі суду, і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов'язання не виконав, не скористався без поважних причин правом на захист своїх інтересів. Не надав суду відзив на позовну заяву чи доказів заперечення.

Справу розглянуто в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Судовий процес здійснювався за клопотанням позивача без застосування засобів технічної фіксації.

В судовому засіданні 18.05.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення

Вивчивши матеріали справи, заслухавши позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

17.07.1997 року Україною ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (надалі за текстом -«Конвенція»). Згідно зі статтею 46 Конвенції Високі Договірні Сторони (в тому числі Україна) взяли зобов'язання виконувати остаточне рішення Європейського суду з прав людини (надалі за текстом -«Європейський суд») у будь-якій справі, в якій вони є сторонами.

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»(надалі за текстом -«Закон») передбачено, що рішення Європейського суду є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції. Згідно з приписами статей 3, 8 Закону виконання рішення здійснюється за рахунок Державного бюджету України у тримісячний строк з моменту набуття рішенням статусу остаточного.

Суд встановив, що при розгляді в Європейському суді справи за заявою ОСОБА_3 № 10397/06 щодо тривалого невиконання рішень національного суду між заявницею та Урядом України укладено декларацію про дружнє врегулювання питань, викладених у заяві, відповідно до якої Держава зобов'язалася сплатити ОСОБА_3 (надалі за текстом -«заявниця») моральну шкоду у розмірі 1 605,00 євро у зв'язку з тривалим невиконанням рішень Токмацького районного суду Запорізької області від 06.06.2001 року та 06.03.2002 року. На виконання взятих Урядом України зобов'язань з Державного бюджету України на особистий рахунок заявниці сплачено 17 597,10 гривень моральної шкоди, що на день здійснення платежу еквівалентно 1 605,00 євро. Отже, сплачена з Державного бюджету України сума у розмірі 17 597,10 гривень є збитками Державного бюджету України.

Відповідно до статті 9 зазначеного Закону та статей 15-17 Цивільного кодексу України (надалі за текстом -«ЦК України») Міністерство юстиції України, як орган державної влади, звертається до суду за захистом цивільних прав та інтересів держави шляхом відшкодування заподіяних збитків у межах, на підставі та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачено статтею 1166 ЦК України.

Згідно з вказаною нормою будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі.

Для настання цивільно-правової відповідальності необхідна наявність наступних складових правопорушення: а) протиправна поведінка заподіювача шкоди; б) наявність шкоди; в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; г) вина заподіювача шкоди.

Рішеннями Токмацького районного суду Запорізької області від 06.06.2001 року та 06.03.2002 року зобов'язано Відкрите акціонерне товариство «Південдизельмаш»(надалі - ВАТ «Південдизельмаш») виплатити на користь ОСОБА_4 заборгованість з заробітної плати у розмірі 10 064,01 гривень.

Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Законом України «Про судоустрій України»від 07.02.2002 № 3018-ІП (чинного на час спірних правовідносин) встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України. Враховуючи викладене, всі зазначені вище рішення Токмацького районного суду Запорізької області набрали законної сили та підлягали обов'язковому виконанню боржником. Всупереч зазначених норм Відповідачем не виконувались рішення Токмацького районного суду Запорізької області, що є протиправною поведінкою в цивільно-правовому розумінні.

Невиконання Відповідачем рішень Токмацького районного суду Запорізької області призвело до порушення конституційних та цивільних прав заявниці, внаслідок чого спричинено моральну шкоду ОСОБА_3 Факт заподіяння матеріальної шкоди Державі підтверджується платіжним дорученням від 28.03.2011 року № 9577 про перерахунок заявниці з Державного бюджету України суми у розмірі 17 597,10 гривень в якості відшкодування моральної шкоди у зв'язку з тривалим невиконання рішень національного суду. Отже, виплачена заявниці ОСОБА_3 сума у розмірі 17 597,10 гривень є збитками Держави.

Причинний зв'язок полягає в порушенні Відповідачем норм Конституції України, трудового законодавства, зволіканні із виконанням вказаних рішень Токмацького районного суду Запорізької області, наслідком чого є звернення ОСОБА_3 до Європейського суду, що у свою чергу спричинило негативні наслідки у вигляді нанесення збитків Державі. Таким чином, сплата Державою заявниці коштів в якості відшкодування моральної шкоди є наслідком тривалої невиплати Відповідачем належних заявниці ОСОБА_3 коштів. У випадку належного виконання Відповідачем своїх зобов'язань, настання негативних наслідків у вигляді спричинення моральної шкоди заявниці та, як наслідок, збитків Держави виключається.

Згідно з частиною 2 статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. З наведеної норми вбачається, що наявність вини заподіювача шкоди презюмується - відсутність вини доводиться заподіювачем шкоди. Вина Відповідача полягає у невиконанні обов'язку, який покладався на підприємство-боржника рішеннями Токмацького районного суду Запорізької області від 06.06.2001 року та 06.03.2002 року. Суд дійшов до висновку, що неправомірні дії ВАТ «Південдизельмаш»призвели до звернення ОСОБА_3 до Європейського суду, в результаті чого Державі заподіяно матеріальні збитки.

Статтею 1191 ЦК України зазначено, що відшкодування шкоди, завданої іншою особою, зумовлює виникнення права зворотної вимоги до безпосереднього порушника у розмірі виплаченого відшкодування.

Таким чином, ВАТ «Південдизельмаш»в порядку статті 1191 ЦК України має відшкодувати Державі виплачені нею кошти.

З урахуванням викладеного та з огляду на рішення Європейського суду з прав людини у справі № 10397/06, суд дійшов висновку, що відповідач є винним у тривалому невиконанні рішення суду на користь заявниці, а отже, є винним у заподіянні державі матеріальних збитків, у зв'язку з чим позовні вимоги Міністерства юстиції України про стягнення з відповідача 17 597.10 грн. завданих збитків державі Україна підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України судові витрати по справі слід покласти на відповідача шляхом стягнення до Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Південдизельмаш" (71700, Запорізька область, м. Токмак, вул. Леніна, б. 1, код за ЄДРПОУ 00210986, п/р 26005220247061 в ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 313399) на користь Держави збитки, завдані Державному бюджету України у розмірі 17 597 (сімнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто сім) гривень 10 коп. на рахунок Державної казначейської служби України № 31116115700028, код банку 820172, ЄДРПОУ 37567646, банк одержувача - Державна казначейська служба України, м. Київ.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Південдизельмаш" (71700, Запорізька область, м. Токмак, вул. Леніна, б. 1, код за ЄДРПОУ 00210986, п/р 26005220247061 в ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 313399) в доход Державного бюджету України (Одержувач : УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), 22030001; Банк одержувача : УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район); МФО 813015; код ЄДРПОУ 38025409; № рахунку 31215206783007, код класифікації доходів бюджету 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)", символ звітності 206, з використанням параметру RR - 83) суму 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати накази.

Суддя В.І.Черкаський

дата складання повного рішення -22.05.2012