Рішення

від 16.05.2012 по справі 5010/388/2012-17/36

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2012 р. Справа № 5010/388/2012-17/36

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М. , при секретарі судового засідання Михалевич А. Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти", вул. Опришківська, 5, м. Львів, 79024;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнська продовольча компанія "Берест-Продторг", вул. Торгова 1, м. Івано-Франківськ, 76019;

про стягнення 43415 грн. 92 коп., в т.ч. 42916 грн. 07 коп. борг, 171 грн. 82 коп. інфляційні втрати, 328 грн. 03 коп. 3 % річні;

за участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1, (довіреність №426/01-163 від 15.05.12р. - юрисконсульт)

Від відповідача: не з'явились

ВСТАНОВИВ: Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнська продовольча компанія "Берест-Продторг" про стягнення 43415 грн. 92 коп., в т.ч. 42916 грн. 07 коп. борг, 171 грн. 82 коп. інфляційні втрати, 328 грн. 03 коп. 3 % річні.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, визначених в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не подав, про причини своєї неявки суд не повідомив.

З огляду на те, що відповідач не скористався наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, без участі відповідача, якого належно повідомлено про час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти" (позивачем) поставлено, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнська продовольча компанія "Берест-Продторг" (відповідачем) прийнято товар (рибну продукцію) на загальну суму 42916 грн. 07 коп., що підтверджується наявними у справі видатковими накладними № ЛМ-00017490 від 12.09.11, №ЛМ-00018628 від 26.09.11, підписаними та скріпленими печатками сторін.

Відповідач за отриманий товар своєчасно не розрахувався, внаслідок чого станом на день подання позову (29.03.12) утворився борг в сумі 42916 грн. 07 коп.

31.10.11 між сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків, згідно якого борг становить 42916 грн. 07 коп.

Оскільки між сторонами не укладено договору поставки у письмовій формі, суд прийшов до висновку, що у даному випадку має місце постачання по накладних.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України цивільні права і обов'язки виникають, крім угод, також внаслідок інших дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Відпуск товару позивачем відповідачу та одержання ним продукції свідчать про існування між сторонами зобов'язань з приводу поставки товару.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Господарського Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Позивачем 12.12.2011 року на адресу відповідача було надіслано претензію з вимогою здійснити оплату боргу. Вказану претензію відповідач отримав 19.12.11.

Вимога позивача була залишена без відповіді та задоволення.

З огляду на вказане, обов'язок виконання зобов'язання у відповідача виник з 27.12.11.

Отже, як вбачається із матеріалів справи, позивачем відпущено позивачу продукцію, що підтверджується наявними у справі накладними, проте відповідач прийняті на себе зобов'язання щодо оплати не виконав, доводи позивача щодо наявності такого боргу не спростував. Загальна сума боргу становить 42916 грн. 07 коп.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 42916 грн. 07 коп. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарським судом встановлено факт прострочення грошового зобов'язання відповідачем, здійснено перевірку поданого позивачем розрахунку інфляційних втрат (за період з січня по лютий 2012 р.) та 3 % річних (за період з 27.12.11 по 29.03.12).

З огляду на обґрунтованість позовних вимог в цій частині та правильність поданого розрахунку, позовні вимоги про стягнення 171 грн. 82 коп. інфляційних втрат, 328 грн. 03 коп. 3 % річних підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідачем не подано жодних документальних доказів, які б спростовували доводи позивача щодо неналежного виконання зобов'язань по оплаті.

З огляду на викладене, позов слід задовольнити, стягнути з відповідача 42916 грн. 07 коп. основного боргу, 171 грн. 82 коп. інфляційних втрат, 328 грн. 03 коп. 3 % річних.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 43, 49, 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнська продовольча компанія "Берест-Продторг" про стягнення 43415 грн. 92 коп. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнська продовольча компанія "Берест-Продторг", вул. Торгова 1, м. Івано-Франківськ, 76019 (ідентифікаційний код 22180534) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти", вул. Опришківська, 5, м. Львів, 79024 (ідентифікаційний код 25236666) 42916 грн. 07 коп. (сорок дві тисячі дев'ятсот шістнадцять гривень, сім копійок) - основного боргу, 171 грн. 82 коп. (сто сімдесят одну гривню, вісімдесят дві копійки) - інфляційних втрат, 328 грн. 03 коп. (триста двадцять вісім гривень, три копійки) - 3 % річних, 1609 грн. 50 коп. (одну тисячу шістсот дев'ять гривень п'ятдесят копійок) - судового збору, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.05.12

Суддя Неверовська Л. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"