Рішення

від 15.05.2012 по справі 5011-13/3625-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 5011-13/3625-2012 15.05.12

За позовом Прокурора Солом'янського району м. Києва в інтересах держави

в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕТ"

про розірвання договору

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники :

прокурор Чечотка І.Р -посв № 368 від 24.11.2011 року;

від позивача ОСОБА_1 -дов. № 225-КР-152 від 02.02.2012 року;

від відповідача не з'явився.

В судовому засіданні 15.05.2012 року відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну і резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.12 порушено провадження у справі № 5011-13/3625-2012, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 11.04.12, сторони зобов'язано вчинити дії.

11.04.2012 року в судове засідання з'явилися представники прокуратури та позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, поважних причин неявки суду не повідомив.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідача та з метою отримання додаткових доказів по справі, ухвалою суду від 11.04.2012 року розгляд справи було відкладено на 15.05.2012 року.

15.05.2012 року в судове засідання зявилися прокурор та представник позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав.

В ході розгляду справи прокурор підтримав позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову.

Представник позивача підтримав заявлені прокурором позовні вимоги та також наполягав на задоволенні позову.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідок ЄДРПОУ про що свідчить повідомлення про вручення з відміткою Укрпошти про отримання .

Відповідно до положень ст.ст. 64, 77, 87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представників позивача та прокуратури ознайомлено з їх правами та обов'язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України в судових засіданнях складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши і з'ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Статтею 121 Конституції України на прокуратуру України покладено представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", підставою для представництва органами прокуратури України у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються між ними або з державою.

За змістом ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави;

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно з п.1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99, прокурори та їх заступники подають до арбітражного суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Прокурор чи його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і така заява, згідно ст. 2 ГПК України, є підставою для порушення справи в господарському суді.

Відповідно до ч.2 п.5 Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп\99, поняття "органом, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах", означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Прокурор Солом'янського району міста Києва в своєму позові визначив інтереси держави, які зачіпає спір.

Прокурором пред'явлений позов на захист прав держави в особі Київської міської ради на земельну ділянку площею 0,4991 га за адресою: м. Київ, Солом'янський район, вул.. Радченка, 29.

Рішенням Київської міської ради № 1132/1793 від 12.07.2007 Товариству з обмеженою відповідальністю "СЕТ" було передано в оренду (строкове платне користування) на 5 років земельну ділянку загальною площею 0,4991 га для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу з центром дозвілля та торгівлі, офісними приміщеннями та паркінгом.

На підставі зазначеного рішення 30.07.2004 року між Київською міською радою (надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕТ" (надалі - відповідач) було укладено договір оренди земельної ділянки № 932 (кадастровий номер 8000000000:72:263:0003), який зареєстровано в Головному управлінні земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 11.04.2008 за № 72-6-00505 у книзі записів державної реєстрації договорів (надалі - Договір).

13.03.2012 року Головним управлінням земельних ресурсів у відповідності до Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель м. Києва головним спеціалістом відділу контролю управління по контролю за використанням та моніторингу земель Сокаревим О.В. на підставі запиту Прокуратури Солом'янського району м. Києва 1815-вих12 від 05.03.2012 року.

Перевіркою виявлено, що на орендарем не виконані зобов'язання щодо забудови земельної ділянки, на час обстеження земельна ділянка огороджена металевою сіткою, на ділянці розміщено розвалини не житлових будівель та теплиць, будь-які роботи на ділянці не велись.

Згідно п 8.4 Договору, одними з обов'язків відповідача є обов'язок:

- приступати до використання земельної ділянки в строк, встановлений Договором, та після підписання Договору та Акту приймання-передачі земельної ділянки та державної реєстрації Договору;

- завершити забудову земельної ділянки в строки встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації Договору;

- своєчасно вносити орендну плату.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідно до інформації ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, борг по сплаті орендної плати за землю становить 927 471,12 грн.

Зважаючи на порушення позивачем підпунктів 1, 2, 4 п. 8.4 Договору, відповідно до п. 11.5 Договору, прокурор в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до суду з позовом з вимогою розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення її позивачу.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між позивачем та відповідачем, та повернення земельної ділянки відповідачу, підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно ст. 2 Закону України «Про плату за землю», використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Пунктом «в»ч.1 ст. 96 Земельного кодексу України передбачено, землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі", визначені істотні умови договору оренди, якими є об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Відповідно до пункту "д" статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Систематичною несплатою орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності не виробниками сільськогосподарської і рибної продукції та громадянами є несплата протягом півроку, що встановлено частиною 5 статті 17 Закону України "Про оренду землі".

Як передбачено п. 8.4 Договору, одними з обов'язків орендаря є:

- приступати до використання земельної ділянки в строк, встановлений Договором, та після підписання Договору та Акту приймання-передачі земельної ділянки та державної реєстрації Договору;

- завершити забудову земельної ділянки в строки встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації Договору;

- своєчасно вносити орендну плату.

Аналіз умов договору (п.8.4 та відмітка про державну його реєстрації 11.04.2008 року №72-6-00505) тобто час його реєстрації дає підстави для висновку, що завершення забудови земельної ділянки повинно було бути вчинене до 11.04.2011 року.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як зазначає прокурор та підтверджує це довідкою ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, борг по сплаті орендної плати за землю становить 927 471,23 грн. та виник з 30.03.2009 року, саме з цієї дати відсутня сплати орендної плати даним платником податку, тобто протягом 3-х років.

Крім того, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.04.2011 року, задоволено позов ДІЛ у Солом'янському районі м. Києва до ТОВ «Сет»про стягнення орендної плати за вказану земельну ділянку в розмірі 559 333,02 грн., яка набрала законної сили проте станом на час розгляду справи № 5011-13/3625-2012 не виконана у примусовому порядку.

Згідно ч.1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" в разі несвоєчасного внесення орендної плати, договір оренди землі на вимогу однієї із сторін може бути достроково розірваний за рішенням суду.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Пунктом 11.5 Договору сторони передбачили, що він може бути достроково розірваний у разі невиконання або неналежного виконання орендарем обов'язків, визначених у пунктах 5.1 та 8.4 Договору.

Відповідно до п. 11.8 Договору, у разі припинення або розірвання Договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку, на умовах, визначених Договором.

Згідно п. 11.4 Договору, Договір може бути розірваний за рішенням суду, в порядку, встановленому законом, зокрема з підстав порушення строків завершення забудови земельної ділянки, встановлених п.8.4 Договору.

Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Зважаючи на виявлені порушення відповідачем умов Договору, а саме п.8.4 в частині завершення забудови, суд дійшов висновку, що Договір оренди земельної ділянки, за адресою: вул. Радченка, 29 у Солом'янському районі м. Києва, площею 0,4991 кв.м. в силу припису п.11.4 договору, підлягає достроковому розірванню.

Отже, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача про розірвання договору оренди земельної ділянки № 932 від 11.04.2008 року, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальність "СЕТ" та повернення Київській міській раді зазначеної земельної ділянки є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 49 ГПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на відповідача.

З 01.11.11р. вступив в силу Закон України "Про судовий збір" від 08.06.2011 року №3674-VI.

Відповідно до п. 2. 2), ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати, т.т. 1 073,00 грн.

Державне мито підлягає оплаті в розмірі 1 073,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі порушено за заявою Прокурора Солом'янського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради.

Пунктом 11 статті 5 Закону України "Про судовий збір" встановлено пільги щодо сплати судового збору, зокрема від сплати судового збору звільняється органи прокуратури - при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді.

Згідно з ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Розірвати договір оренди земельної ділянки № 932 від 11.04.2008 укладений між Київською міською радою (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕТ" (01004, м. Київ, вул.. Червоноармійська, 26, кв. 41, код ЄДРПОУ 32589288) та повернути Київській міській раді земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:72:263:0003) площею 0,4991 га нормативно грошовою оцінкою 7 012 175, 86 грн., розташовану за адресою: вул. Радченка, 29 у Солом'янському районі м. Києва.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕТ" (01004, м. Київ, вул.. Червоноармійська, 26, кв. 41, код ЄДРПОУ 32589288) в дохід Державного бюджету 1 073 (одна тисяча сімдесят три),00 грн. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчука

дата складення 17.05.2012