Рішення

від 30.10.2008 по справі 8243-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

8243-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

30.10.2008Справа №2-7/8243-2008

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський республіканський автоцентр» (02105, м. Київ, Дніпровський район, вул. Павла Усенка, 8, ідентифікаційний код 21457519)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексон-Груп» (95006, м. Сімферополь, вул. Карла Лібнехта, 29, оф. 5, ідентифікаційний код 32009017)

Про стягнення  22 675,45 грн.

Суддя І. І. Дворний

                                        представники:

Від позивача – не з'явився.

Від відповідача  - не з'явився.

         Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Київський республіканський автоцентр» звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексон-Груп» про стягнення 22 675,45 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання договорів-заявок Товариством з обмеженою відповідальністю «Київський республіканський автоцентр» були надані відповідачу автотранспортні послуги на загальну суму 22 675,45 грн., вартість яких до часу звернення до суду в добровільному порядку погашена не була.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце слухання справи були проінформовані належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін – це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін,  підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

        Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

З матеріалів справи вбачається, що на підставі договорів-заявок Товариством з обмеженою відповідальністю «Київський республіканський автоцентр» надавалися Товариству з обмеженою відповідальністю «Ексон-Груп» автотранспортні послуги.

Так, на підставі договору-заявки №02-УПР-Carbobois від 27.11.2007 р. відповідачу були надані автотранспортні послуги по перевезенню вантажу у міжнародному сполученні за маршрутом Україна-Більгія, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних послуг №724/1 від 28.12.2007 р. Загальна вартість наданих послуг складає 7768,00 грн., на оплату якої був виставлений рахунок-фактура №724/1 від 28.12.2007 р.

За договором-заявкою №36-Carbobois-VKZ від 08.01.2008 р. відповідачу були надані послуги по перевезенню вантажу у міжнародному сполученні за маршрутом Україна-Більгія, про що свідчить акт приймання виконаних послуг №19/1 від 28.01.2008 р. На оплату наданих послуг у сумі 7808,00 грн. був виставлений рахунок-фактура №19/1 від 28.01.2008 р.

На виконання договору-заявки від 14.01.2008 р. відповідачу надані послуги з перевезення вантажу за маршрутом Україна-Німеччина на загальну суму 7096,45 грн. (акт приймання-передачі виконаних послуг №29/1 від 31.01.2008 р.), на оплату яких був виставлений рахунок №29/1 від 31.01.2008 р.

Надання послуг з перевезення вантажів підтверджується серед іншого наявними в матеріалах справи копіями міжнародних товарно-транспортних накладних.

Умовами укладених договорів-заявок був передбачений обов'язок відповідача оплатити надані послуги впродовж 10 банківських днів з моменту фактичного надання послуг.

Враховуючи несплату відповідачем вартості наданих позивачем послуг в добровільному порядку, Товариство з обмеженою відповідальністю «Київський республіканський автоцентр» звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексон-Груп» з претензією №52 від 19.05.2008 р. про оплату заборгованості у сумі 22 672,45 грн.

Залишення вказаної претензії без задоволення стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення заборгованості в примусовому порядку.

 Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від  зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідач не представив суду доказів оплати заборгованості перед позивачем у розмірі 22 672,45 грн., у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення такого роду фактів. Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем умов договорів-заявок та вимог чинного законодавства України в частини повної та своєчасної оплати вартості наданих автотранспортних послуг, через що позовні заборгованість у сумі 22 672,45 грн. підлягає стягненню з відповідача в примусовому порядку.

Так, згідно зі статтею 20 Господарського кодексу України порушені права суб'єктів господарювання захищаються, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.

У той же час, суд звертає увагу на те, що позивачем заявлена вимога про відшкодування заборгованості у розмірі 22 675,45 грн., хоча загальна сума заборгованості відповідача перед ТОВ «Київський республіканський автоцентр», згідно наявних в матеріалах справи документів, складає 22 672,45 грн.

Таким чином, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський республіканський автоцентр» підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати суд покладає на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

          З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-84  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексон-Груп» (95006, м. Сімферополь, вул. Карла Лібнехта, 29, оф. 5, ідентифікаційний код 32009017) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський республіканський автоцентр» (02105, м. Київ, Дніпровський район, вул. Павла Усенка, 8, ідентифікаційний код 21457519) заборгованість у розмірі 22 672,45 грн., 226,72 грн. державного мита та 117,98 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині в позові відмовити.

4.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.