Рішення

від 17.05.2012 по справі 5011-3/5554-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-3/5554-2012 17.05.12

За позовом Приватного акціонерного товариства «Київстар»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Полігон Інтернейшн Україна»

Про стягнення 14 756,42 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1 -по дов. № 345 від 14.06.2011

Від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Приватного акціонерного товариства «Київстар»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полігон Інтернейшн Україна» 13 741,13 грн. основного боргу, 750,86 грн. пені, 118,75 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 3% річних в сумі 145,68 грн. за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору про надання телекомунікаційних послуг № 140/КиФКм від 27.05.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2012 було порушено провадження у справі № 5011-3/5554-2012 та призначено її до розгляду на 17.05.2012.

Позивач в судовому засіданні 17.05.2012 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 17.05.2012 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 28.04.2012 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про порушення провадження у справі від 28.04.2012 була надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : м. Київ, вул. Лесі Українки, 34, офіс 225, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 10.05.2012 є юридичною адресою відповідача.

Відповідач ухвалу суду від 28.04.2012 надіслану за вищевказаною адресою отримав 08.05.2012, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засідання 17.05.2012, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

27.05.2010 між Закритим акціонерним товариством «Київстар Дж.Ес.Ем.» (оператор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Полігон Інтернейшн Україна»(абонент) було укладено договір № 140/КиФКм про надання телекомунікаційних послуг (далі - договір).

Закрите акціонерне товариство «Київстар Дж.Ес.Ем.»змінило своє найменування на Приватне акціонерне товариство «Київстар», що підтверджується статутом Товариства, затвердженого протоколом загальних зборів № 55 від 02.03.2012 та зареєстрованим державним реєстратором Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації 05.03.2012 за № 10731050019000736.

Відповідно до п. 1.1. договору на підставі виданих згідно з законодавством України ліцензій на здійснення діяльності у галузі зв'язку та у відповідності до домовленостей, досягнутих між сторонами. Виконавець надає абоненту замовлені абонентом телекомунікаційні послуги в обсягах, замовлених абонентом, з технічними характеристиками, та на умовах, які викладені у відповідних додатках до цього договору, а абонент оплачує вартість таких телекомунікаційних послуг у порядку, передбаченому цим договором та відповідними додатками до нього.

Згідно п. 1.3. договору до телекомунікаційних послуг, що можуть надаватися за цим договором, якщо вони замовлені абонентом, відносяться наступні послуги виконавця (надалі, коли розуміються всі телекомунікаційні послуги, замовлені абонентом у відповідності до умов цього договору - «послуги»):

1.3.1. послуги фіксованого телефонного зв'язку: міжнародного та міжміського зв'язку на території України; надання послуг у мережах місцевого телефонного зв'язку на території України (надалі - «послуги фіксованої телефонії»);

1.3.2. надання у користування каналів електрозв'язку;

1.3.3. постійний доступ до Інтернет;

1.3.4. послуги з передавання даних;

1.3.5. інші послуги, замовлені абонентом та зазначені в додатках до цього договору.

Відповідно до п. 1.4 договору у додатках до цього договору зазначаються замовлені абонентом послуги, їх технічні/якісні характеристики, термін/строк протягом якого виконавець зобов'язується розпочати надання послуг абоненту тощо. Підписанням додатків до договору абонент підтверджує замовлення ним всіх зазначених у таких додатках послуг.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору та чинного законодавства України не було у повному обсязі сплачено вартість наданих телекомунікаційних послуг у період вересень 2011 року -січень 2012 року, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 13 741,13 грн. та нараховані пеня в розмірі 750,86 грн., збитки від зміни індексу інфляції в розмірі 118,75 грн. та 3% річних в сумі 145,68 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 7.1. договору договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє до 27.05.2011.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що якщо одна із сторін не заявить письмово, документом, підписаним уповноваженим представником сторони, про припинення дії договору за 30 календарних днів до закінчення строку його дії. То дія договору продовжується на кожні наступні 12 місяців.

Сторонами доказів в підтвердження виявлення про небажання продовжувати договірні правовідносини не подано, а отже на день розгляду справи договір є чинним.

Додатками № А3/1 від 27.05.2010 та № Б3/1 від 27.05.2010 сторони визначили, що позивач надав відповідачу у користування 30 ліній та 3 телефонні номери (44) 465 9337, (044) 465 9322, (44) 465 9323, щомісячні платежі за обслуговування яких складає 645,00 грн. разом з ПДВ.

На вимогу відповідача додатками № А3/2 від 25.11.2011 та № Б3/2 від 25.11.2011 сторони змінили кількість обслуговуючих телефонних ліній, встановивши їх обсяг у кількості шести ліній, вартість обслуговування яких визначена в розмірі 129,00 грн. разом з ПДВ.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пункт 1 статті 902 Цивільного кодексу України встановлює, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з п. 5.2. договору початок нарахування щомісячної плати за надання відповідних замовлених послуг починається з дати, зазначеної у відповідному акті початку надання послуг телекомунікаційних послуг, підписаному сторонами.

Факт початку надання послуг фіксованої телефонії позивачем відповідачу за особовим рахунком № 4079758 підтверджується актом початку надання послуг фіксованої телефонії № В3/1 від 01.05.2010 та актом модифікації надання послуг фіксованої телефонії № В3/2 від 01.12.2011 (належним чином завірені копії наявні в матеріалах справи).

Пунктом 5.4. договору передбачено, що щомісяця, до 10 числа кожного місяця, наступного за звітним періодом, виконавець надсилає абоненту рахунок на оплату послуг, які були надані абоненту протягом звітного періоду. Звітний період згідно з цим договором є один календарний місяць.

Позивачем були надіслані відповідачу рахунки - фактури № 17-33938692 від 30.09.2011 на суму 2 062.52 грн., № 18-35982153 від 31.10.2011 на суму 10 632,54 грн., № 19-38240324 від 30.11.2011 на суму 13 482,32 грн., № 20-40066832 від 31.12.2011 на суму 13 612,13 грн. та № 21-0507997 від 31.01.2012 на суму 13 741,13 грн.

Абонент, відповідно до положень п. 5.5. договору мав здійснювати розрахунки з виконавцем за надані за звітний період послуги в національній валюті України, шляхом перерахування відповідних сум на поточний рахунок виконавця щомісячно, до 20 числа кожного місяця наступного за звітним періодом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 2.2.3. договору замовник зобов'язався щомісяця на підставі відповідних рахунків, наданих виконавцем, оплачувати послуги виконавця у повному обсязі шляхом перерахування відповідних грошових сум на поточний рахунок виконавця до 20 числа наступного за звітним місяцем. У разі неотримання рахунку, звернутися до виконавця за інформацією про нарахування.

Проте, замовник в порушення взятих на себе зобов'язань за договором вартість наданих телекомунікаційних послуг у визначений строк не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем за період вересень 2011 року -січень 2012 року, яка не оспорена відповідачем, в загальному розмірі 13 741,13 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Обов'язок споживача своєчасно сплачувати отримані телекомунікаційні послуги встановлений ст. 33 Закону України «Про телекомунікації». Так, відповідно до п. 5 ч. 1 зазначеної статті споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги;

Виходячи з п. 108 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження правил надання та отримання телекомунікаційних послуг»№ 720 від 09.08.2005 абонентна плата за користування телефоном, почасова оплата місцевих телефонних розмов, плата за міжміські та міжнародні телефонні розмови, надіслані в кредит телеграми та за інші послуги, надані по телефону, вноситься абонентом у десятиденний строк після отримання рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після розрахункового періоду. Розрахунковим періодом вважається, як правило, календарний місяць, у межах якого надавалися послуги. У разі неотримання рахунка до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, або здійснення розрахунків без застосування квитанцій (без надсилання рахунків) абонент повинен звернутися до служби розрахунків оператора для отримання інформації про належну до сплати суму.

З урахуванням існування належних доказів надання позивачем послуг, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача їх вартості в розмірі 13 741,13 грн.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Згідно п. 4.9. договору при невиконанні абонентом вимог п. 2.2.1., 2.2.3., п. 5.1. та п. 5.5. договору абонент, на вимогу виконавця, сплачує виконавцю пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня за кожний день затримки оплати.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

При цьому, стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо оплати наданих послуг.

Разом з цим, пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зазначена стаття передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, у разі якщо інше не встановлено законом або договором, а строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права встановлюється Цивільним кодексом України.

Укладеними між сторонами договорами передбачено нарахування пені за кожний день прострочення, тобто, відповідальність носить подовжувальний характер.

Враховуючи, що в силу умов пункту 5.5. договору, відповідач зобов'язаний був вносити платежі до 20 числа наступного місяця за звітним, то момент прострочення виконання зобов'язання слід встановлювати щодо кожного місяця наданих послуг, і, в залежності від встановленого, нараховувати пеню, за кожний місяць наданих послуг (по кожному рахунку) окремо.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті наданих послуг у встановлений договором строк відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. 4.9. договору, розмір якої, за неоспореними відповідачем розрахунками позивача, становить 750,86 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 750,86 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по оплаті наданих телекомунікаційних послуг, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути на свою користь з відповідача 118,75 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 3% річних в сумі 145,68 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 118,75 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 3% річних в сумі 145,68 грн. (за обґрунтованим розрахунком позивача).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Київстар»є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полігон Інтернейшн Україна»(м. Київ, бул. Лесі Українки, 34, офіс 225, код ЄДРПОУ 37044588) на користь Приватного акціонерного товариства «Київстар»(м. Київ, просп. Червонозоряний, 51, код ЄДРПОУ 21673832) 13 741 (тринадцять тисяч сімсот сорок одну) грн. 13 коп. основного боргу, 750 (сімсот п'ятдесят) грн. 86 коп. пені, 118 (сто вісімнадцять) грн. 75 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 145 (сто сорок п'ять) грн. 68 коп. 3% річних, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

СуддяВ.В. Сівакова

Рішення підписано 18.05.2012.