Рішення

від 14.05.2012 по справі 5011-70/3200-2012     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №5011-70/3200-2012 14.05.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Клімат-Контроль», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Гарант-

сервіс», м. Київ

про стягнення 33 628,75 грн.

Суддя Капцова Т.П.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 -пред. по довір.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Клімат-Контроль»(далі -ТОВ «Клімат-Контроль») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Гарант-сервіс» (далі -ТОВ «Будівельна компанія «Гарант-сервіс») у розмірі 33 628,75 грн., з яких 25 660,00 грн. -сума основного боргу, 1765,41 - 3 % річних, 4214,69 грн. -інфляційні втрати, 1988, 65 грн. -пеня.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства України та умов Договору поставки та монтажу систем вентиляції та кондиціонування № 1109/11 від 11 вересня 2008 року (далі -Договір) не виконав належним чином свої зобов'язання перед позивачем, а саме: не здійснив у повному обсязі оплату поставки, монтажу та пусконалагоджувальних робіт обладнання системи кондиціонування.

Ухвалою суду від 16.03.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-70/3200-2012 та призначено справу до розгляду на 02.04.2012 р.

У судове засідання 02.04.2012 р. представник позивача з'явився, на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі надав додаткові документи, які були долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду від 16.03.12р. відповідачем не виконано. Лист, яким відповідачу судом направлялася ухвала про порушення провадження у справі від 16.03.12р., повернувся на адресу суду.

За таких обставин виникла необхідність відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.04.2012 року розгляд справи було відкладено на 19.04.2012 року та зобов'язано сторони надати документи та виконати дії, передбачені ухвалою про порушення провадження у справі від 16.03.2012 р. та даної ухвали.

У судове засідання 19.04.2012 року представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, в судове засідання 19.04.2012 року вдруге не з'явився, про причини неявки повноважного представника суд не повідомлено, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 16.03.12 р. та ухвали суду від 02.04.2012 року не виконано.

Представник позивача заявив клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача відповідно до ст. 75 ГПК України, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від існуючого порядку врегулювання спору.

Особи, які беруть участь у справі визнаються повідомленими про судовий розгляд господарського спору оскільки ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи надсилалась за адресою сторін і зокрема відповідача, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідач клопотань про відкладення розгляду спору та наявність у нього поважних причини щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визнати причини його неявки до суду неповажними.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання представника позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

В судовому засіданні 19.04.2012 року в ході розгляду справи була оголошена перерва відповідно до ст. 77 ГПК України до 14.05. 2012 року.

Розгляд справи продовжено 14.05.12 р., у судовому засіданні 14.05.2012 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Дослідивши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення справи по суті Господарський суд м. Києва,-

ВСТАНОВИВ:

11 вересня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант-сервіс»(далі -замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Клімат-Контроль» (далі -виконавець) був укладений Договір поставки та монтажу систем вентиляції та кондиціонування № 1109/11 від 11.09.2008 р. (далі -Договір).

Згідно п.1.1 Договору, відповідач доручив, а позивач взяв на себе зобов'язання у відповідності до умов даного Договору виконати поставку, монтажні та пусконалагоджувальні роботи по обладнанню систем кондиціонування будівлі, розташованої за адресою: м. Сімферополь, пров. Піщевой, 3/8.

Вартість обладнання та робіт, що виконуються визначається в специфікації (Додаток № 1 до даного Договору), погодженій з замовником, яка є невід'ємною частиною даного Договору (п. 2.1. Договору № 1109/11).

Відповідно до п. 3.1. Договору, загальна вартість обладнання та виконаних робіт, згідно Додатку № 1 до даного Договору, складає 212 112,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 35 352,00 грн.

Відповідно до п. 3.2 Договору, замовник здійснює передоплату у розмірі 126 756,00 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 21 126,00 грн. шляхом перерахування на рахунок виконавця протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання даного Договору. Другій платіж здійснюється протягом 5 робочих днів, після поставки обладнання на об'єкт і складає -60324,00 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 10 054,00 грн.

Відповідач здійснює остаточний розрахунок у розмірі 25 032,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 4 172,00 грн. шляхом перерахування на рахунок позивача протягом 3 (трьох) банківських днів після підписання Акту здачі-приймання виконаних робіт (п. 3.4. Договору).

Поставка обладнання та виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт відповідно Додатку № 1 здійснюється виконавцем протягом 30 робочих днів з моменту надходження передоплати ( п. 4.1 Договору).

На виконання взятих на себе зобов'язань за Договором № 1109/11 позивач здійснив поставку обладнання, матеріалів та виконав монтажні та демонтажні роботи обладнання систем кондиціонування на суму 172 416,00 грн., що підтверджується Актом здачі-приймання виконаних робіт від 30 вересня 2009 року, підписаним уповноваженими представниками обох сторін та скріпленими відбитками їх печаток.

В порушення взятих на себе зобов'язань за Договором відповідач здійснив оплату за поставлене обладнання та виконані роботи частково, що підтверджується виписками АТ «Укрексімбанк»з рахунку позивача від 18.09.08 р., 25.09.08 р., 20.01.09 р.

На виконання умов Договору, відповідно до вищезазначених банківських виписок, 18.09.08 р. відповідачем було сплачено 50 000,00 грн., 25.09.08 р. сплачено 76 756,00 грн., 20.01.09 р. сплачено 20 000, 00 грн.

Загалом на виконання умов договору відповідачем було сплачено 146756,00 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів того, що на виконання умов договору ним були повністю проведені розрахунки з позивачем.

Отже, враховуючи те, що позивач поставив відповідачу обладнання, матеріали та виконав монтажні та демонтажні роботи обладнання систем кондиціонування, згідно умов Договору, на суму 172 416,00 грн., сплачено відповідачем було лише 146 756,00 грн. на час розгляду спору сума боргу відповідача склала 25 660,00 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України та ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України визначено, що однією з підстав виникнення зобов'язань є договір.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно ст. 526 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що зобов'язання по оплаті поставленого позивачем обладнання, матеріалів та виконаних монтажних та демонтажних робіт обладнання систем кондиціонування у термін встановлений п. 3.4 Договору, а саме протягом 3-х банківських днів з моменту підписання Акта прийняття-передачі виконаних робіт відповідачем у повному обсязі не виконано.

Враховуючи те, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем за виконані роботи та поставлені матеріали підтверджується вищезазначеним актом здачі-приймання виконаних робіт від 30 вересня 2009 року та банківськими виписками з рахунку позивача та приймаючи до уваги те, що відповідачем в порядку ст. 4-3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу не було спростовано наявність заборгованості та не доведено припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за виконані роботи та поставлені матеріали у розмірі 25 660,00 грн.

У зв'язку з невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за Договором № 1109/11 від 11.09.2008 р. позивач в позовній заяві, крім стягнення суми основного боргу, просить стягнути з відповідача інфляційні збитки в розмірі 4214,69 грн., 3 % річних у сумі 1765,41 грн. та пені -1988,65 грн.

Згідно частини 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами 1 та 2 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

В силу частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 1 статті 229 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позивач має право вимагати сплату боргу з урахування індексу інфляції та трьох процентів річних, що є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Позивач здійснив розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних за період з 04.10.2009 р. по 10.02.2012 р.

Суд перевірив надані Позивачем розрахунки інфляційних втрат та трьох процентів річних з огляду на наступне.

30.09.2009 р. позивач поставив відповідачу обладнання, матеріали та виконав роботи на загальну суму 172 416,00 грн., що підтверджується актом прийняття-передачі виконаних робіт від 30.09.2009 р., а відповідно до п.3.4 Договору остаточний розрахунок здійснюється протягом 3-х банківських днів з моменту підписання Акта прийняття-передачі виконаних робіт.

Акт прийняття-передачі виконаних робіт підписано сторонами 30.09.2009 р., таким чином перебіг строку для нарахування інфляційних втрат та 3 процентів річних починається з 06.10.09 р.

Отже, суд здійснює перерахунок 3 процентів річних та інфляційних втрат з урахуванням зазначених зауважень.

25660,00 (сума заборгованості) * 3 % /365* 858 (за період з 06.10.09 р. по 10.02.12 р.) = 1809,56 грн.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця -червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Отже, розмір інфляційних втрат становить:

25660,00 (сума заборгованості) * 1.176 (зведений індекс інфляції за 06.10.09 р. -10.02.12) -25660,00 = 4516,16 грн.

Крім того, позивач здійснив розрахунок пені за період з 10.08.11 р. по 10.02.12 р.

Вимогами статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України, пеня є неустойкою, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових зобов'язань сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6.2 за несвоєчасну оплату замовник зобов'язується сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми заборгованості.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Тобто, пеня нараховується за перші шість місяців прострочення, а не за весь період прострочення до подачі позову.

Відтак, суд здійснює нарахування пені, яка підлягає стягненню з відповідача в межах шестимісячного строку з дати виникнення обов'язку оплати суми основного боргу 25660,00 грн. та в період з 06.10.09 р. по 05.04.2010 року, оскільки перебіг строку для нарахування пені починається з 06.10.09, про що зазначалося више.

За перерахунком суду розмір пені за вказаний період становить 2622,94 грн.

З огляду на те, що за перерахунком суду сума втрат від інфляції склала 4516,16 грн. грн., а позивачем заявлено про стягнення інфляційних втрат у розмірі 4214,69 грн., позовні вимоги в частині оплати 4214,69 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині сплати 3 % річних у сумі 1765,41 грн. підлягають задоволенню повністю, оскільки за перерахунком суду 3 % річних склали 1809,56 грн.

Позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 1988,65 грн. підлягають задоволенню повністю, оскільки за перерахунком суду сума пені становить 2622,94 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Гарант-сервіс»(03115, м.Київ, просп. Перемоги, 136, кім. 34 код ЄДРПОУ 34585552) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Клімат-Контроль»(03150, м. Київ, вул. Ковпака, 4-А, код ЄДРПОУ 32159319) 25660 (двадцять п'ять тисяч шістсот шістдесят) грн. 00 коп. - основного боргу, 4214 (чотири тисячі двісті чотирнадцять ) грн. 69 коп. - інфляційних втрат, 1765 (одна тисяча сімсот шістдесят п'ять ) грн. 41 коп. - три проценти річних, 1988 (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят вісім) грн. 65 коп. - пені та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять ) грн. 50 коп.- судовий збір.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом

Суддя Капцова Т.П.

Повний текст судового рішення складений 21.05.12 р.