Рішення

від 16.05.2012 по справі 5015/1309/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.12 Справа№ 5015/1309/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., при секретарі судового засідання Боржієвській Л.А., розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест-Будмонтаж», м. Івано-Франківськ

до відповідача: Спеціалізоване монтажне управління № 25 Публічного акціонерного товариства «Нафтогазбуд», м. Львів

про: про стягнення боргу, пені, втрат від інфляції та 3 % річних в загальному розмірі 66981 грн. 94 коп.,

В судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: ОСОБА_1 -представник на підставі довіреності № 1 від 23.04.2012 року;

відповідача: не з'явився.

Обставини розгляду справи: Ухвалою господарського суду від 03.04.2012 року порушено провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест-Будмонтаж»до Спеціалізоване монтажне управління № 25 Публічного акціонерного товариства «Нафтогазбуд»про стягнення 66981 грн. 94 коп. Розгляд справи призначено на 25.04.2012 року.

В судовому засіданні 25.04.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав, подав для огляду оригінали договору, актів виконаних робіт та банківських виписок, а також в матеріали справи копії банківських виписок, які суд долучено до справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав. Cуд відклав розгляд справи yа 16.05.2012 року з підстав, викладених в ухвалі.

Представнику позивача, що брав участь в судовому засіданні, роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо його прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

Від фіксації судового процесу технічними засобами представник позивача відмовився.

16.05.2012 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складене та підписане 18.05.2012 року.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне.

На підставі договору від 25.01.2008 року № 112/2008-н ТзОВ «Вест-Будмонтаж»(позивач) надав СМУ-25 ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд»(відповідач) послуги будівельною технікою, в тому числі передав будівельну техніку в оренду.

Протягом 2008р. позивач надав відповідачу послуг на суму 99 887,83 грн., що підтверджується змінними рапортами про роботу механізмів, наявними в матеріалах справи та помісячними актами приймання виконаних робіт № 1 за квітень 2008 року на суму 10 450,44 грн., № 2 за травень 2008 року на суму 10 640,45 грн., № 3 за червень 2008 року на суму 9 880,42 грн., № 4 за липень 2008 року на суму 7 980,34 грн., № 5 за серпень 2008 року на суму 11 495,48 грн., № 6 за вересень 2008 року на суму 16 340,69 грн., № 7 за жовтень 2008 року на суму 5 985,25 грн., № 8 за листопад 2008 року на суму 17 239,37 грн., № 9 за листопад 2008 року на суму 6 840,29 грн., № 10 за грудень 2008року на суму 3 035,10 грн.

Згідно умов договору оплата відповідачем проводилась у безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок позивача.

Як вбачається з картки рахунку 361 за 2008 року по контрагенту СУМ-25 ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд»та банківських виписок, які долучені позивачем в матеріали справи в підтвердження своїх позовних вимог, відповідачем в користь позивача проведено часткову оплату отриманих послуг на загальну суму 45 000,00 грн. (платіжне доручення № 167 на суму 3 000,00 грн. (банківська виписка від 14.05.2008 року № БВ-0000005), платіжне доручення № 253 на суму 5 000,00 грн. (банківська виписка від 18.06.2008 року № БВ-0000010), платіжне доручення № 621 на суму 5 000,00 грн. (банківська виписка від 18.07.2008 року № БВ-0000016), платіжне доручення від № DІ8800 на суму 5 000,00 грн. (банківська виписка від 18.08.2008 року № БВ-0000019), платіжне доручення № 782 на суму 5 000,00 грн. (банківська виписка від 18.09.2008 року № БВ-0000023), платіжне доручення № 821 на суму 5 000,00 грн. (банківська виписка від 09.10.2008 року № БВ-0000026), платіжне доручення № 11 на суму 5 000,00 грн. (банківська виписка від 28.10.2008 року № БВ-0000029), платіжне доручення № 853 на суму 2 000,00 грн. (банківська виписка від 10.12.2008 року № БВ-0000039), платіжне доручення № 94 на суму 10 000,00 грн. (банківська виписка від 26.12.2008 року № БВ-0000041)).

З врахуванням проведених вище оплат, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31.12.2008 року становила 54 887,83 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 25.11.2009 року, підписаним обидвома сторонами, що наявний в матеріалах справи.

Крім цього, як вбачається з картки рахунку 361 за 2009 рік по контрагенту СУМ-25 ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» та банківських виписок, долучених позивачем в матеріали справи, в лютому -квітні 2009 року відповідачем проведено часткову оплату в користь позивача на суму 6 200,00 грн. (платіжне доручення № 17 на суму 1 000,00 грн. (банківська виписка від 27.02.2009 року № БВ-0000009), платіжне доручення № 69 на суму 2 700,00 грн. (банківська виписка від 12.03.2009 року № БВ-0000011), платіжне доручення № 160 на суму 2 500,00 грн. (банківська виписка від 15.04.2009 року № БВ-0000014)).

Судом також встановлено, що 04.05.2009 року між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено новий договір № б/н, предметом якого, згідно п.1.1., є виділення замовнику будівельної техніки та механізмів (надалі механізми) для роботи за змінними рапортами терміном з 04.05.2009 року по 31.12.2009 року.

В межах даного договору протягом 2009 року (травень-червень 2009 року) позивачем надано, а відповідачем прийнято послуги на загальну суму 18 089,19 грн., що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт № 1 за травень 2009 року на суму 4 006,33грн. та актом приймання виконаних робіт № 2 за червень 2009 року на суму 14 082,86 грн.

Пунктом 3.4. вказаного договору передбачено, що оплата наданих послуг проводиться на протязі 10 календарних днів після підписання акту виконаних робіт.

В часткову опливу послуг, отриманих згідно вказаного вище договору, як вбачається з картки рахунку 361 за 2009 року по контрагенту СУМ-25 ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд»та банківських виписок, наявних в матеріалах справи, відповідач здійснив в користь позивача платежі на загальну суму 10 300,00 грн. (платіжне доручення № 215 на суму 1 800,00 грн. (банківська виписка від 15.05.2009 року № БВ-0000017), платіжне доручення № 260 на суму 2 500,00 грн. (банківська виписка від 02.06.2009 року № БВ-0000020), платіжне доручення № 113 на суму 2 000,00 грн. (банківська виписка від 03.07.2009 року № БВ-0000023), платіжне доручення № 154 на суму 3 000,00 грн. (банківська виписка від 05.08.2009 року № БВ-0000027), платіжне доручення № 21 на суму 500,00 грн. (банківська виписка від 18.08.2009 року № БВ-0000030), платіжне доручення № 42 на суму 500,00 грн. (банківська виписка від 15.09.2009 року № БВ-0000033)).

У зв'язку з наведеним, станом на 31.10.2009 року заборгованість відповідача перед позивачем за результатами 2008-2009 року становила 56 477,02 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків від 25.11.2009 року.

В подальшому, як вбачається з картки рахунку 361 за І півріччя 2010 року по контрагенту СУМ-25 ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд»та банківських виписок, наявних в матеріалах справи, відповідачем проведено часткову оплату в користь позивача на суму 2 500,00 грн. (платіжне доручення № 64 на суму 1 000,00 грн. (банківська виписка від 28.01.2010 року № БВ-0000002) та платіжне доручення № 169 на суму 1 500,00 грн. (банківська виписка від 19.04.2010 року № БВ-0000001)).

05.11.2010 року позивач звернувся до відповідача з претензією № 5 щодо погашення останнім суми боргу, яка станом на 15.11.2010 року становила 53 977,02 грн. Відповіддю від 21.12.2010 року № 364/13 на претензію від 15.11.2010 року № 5 відповідач зазначив, що остання не відповідає приписам ст. 6 ГПК України, при цьому заборгованість перед позивачем не погасив.

У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав та просить суд стягнути заборгованість в розмірі 66 981,94 грн., з яких 53 977,02 грн. сума основного боргу, 8 068,44 грн. пеня, 1 561,63 грн. 3 % річних та 3 374,84 грн. інфляційній збитки, що нараховані позивачем 01.12.2010 року по 18.11.2011 року.

Відповідач не скористався своїми процесуальними правами сторони у процесі, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, письмових заперечень щодо заявленого до нього позову у формі відзиву на позов в матеріали справи не подав.

Відповідно до присів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Справу розглянуто в порядку вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором, у відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що між сторонами спору укладено договір від 25.01.2008 року № 112/2008-н, згідно якого ТзОВ «Вест-Будмонтаж»(позивач) надав СМУ-25 ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд»(відповідач) послуги будівельною технікою, в тому числі передав будівельну техніку в оренду.

Крім цього, 04.05.2009 року між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено новий договір № б/н, предметом якого, згідно п.1.1., є виділення замовнику будівельної техніки та механізмів (надалі механізми) для роботи за змінними рапортами терміном з 04.05.2009 року по 31.12.2009 року.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріалами справи підтверджено факт надання послуг позивачем та отримання їх відповідачем по договору від 25.01.2008 року № 112/2008-н на загальну суму 99 887,83 грн. та по договору від 04.05.2009 року на загальну сум 18 089,19 грн. Загальна вартість наданих позивачем відповідачу послуг за період 2008 року -2009 року, згідно укладених між сторонами договорів, становить 117 977,02 грн. (99 887,83 грн. + 18 089,19 грн.).

У відповідності до приписів ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом також встановлено, що відповідачем проведено часткову оплату в користь позивача за отримані послуги на суму 64 000,00 грн., з яких 51 200,00 грн. по договору від 25.01.2008 року № 112/2008-н та 12 800,00 грн. по договору від 04.05.2009 року.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно п. 3.4. вказаного договору від 04.0.2009 року, оплата наданих послуг проводиться на протязі 10 календарних днів після підписання акту виконаних робіт.

В силу приписів ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд відзначає, що відповідачем належних та допустимих доказів в підтвердження оплати отриманих послуг на суму 53 977,02 грн., стягнення якої є предметом спору, в матеріали справи на момент вирішення даного спору по суті не представлено. Претензія позивача від 15.11.2010 року № 5 відповідачем залишена без задоволення.

Оскільки, відповідачем своєчасно не проведено повної оплати наданих позивачем послуг, тому вказаний факт суд розцінює як порушення договірних зобов'язань. У зв'язку з цим, підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення 53 977,02 грн., борг з приводу якої підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на те, що відповідачем залишена без виконання претензія позивача від 15.11.2010 року № 5, а також беручи до уваги встановлену судом суму боргу відповідача перед позивачем в розмірі 53 977,02 грн., на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, до стягнення підлягає також 3 % річних в розмірі 1 561,63 грн. та 3 374,84 грн. інфляційних втрат.

Щодо заявленої позивачем до стягнення пені в розмірі 8 068,44 грн. суд відзначає наступне.

Пунктом 3 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Детальний правовий аналіз наведених вище приписів чинного законодавства України дозволяє стверджувати, що право на нарахування неустойки у формі пені за порушення зобов'язання виникає у особи з договору, якщо умовами останнього обумовлено вказаний спосіб забезпечення зобов'язання.

Суд відзначає, що ні положеннями договору від 25.01.2008 року № 112/2008-н, ні договору від 04.05.2009 року не передбачено такого способу забезпечення зобов'язання як нарахування неустойки у формі пені.

Натомість, в підставу для нарахування пені в розмірі 8 068,44 грн. позивач покликається виключно на приписи ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», згідно яких розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Статтею 1 цього ж закону визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Зважаючи на викладене, суд приходить до переконання про відсутність підстав для нарахування позивачем пені в розмірі 8 068,44 грн. пені, яка також є предметом стягнення, у зв'язку з цим в цій частині позов не підлягає до задоволення.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб, передбачений даною статтею.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати суд покладає на відповідача пропорційно пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 525, 526, 530, 546, 610, 611, 625, 626, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 231 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Стягнути з Спеціалізованого монтажного управління № 25 Публічного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд»(код ЄДРПОУ 04715641) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест-Будмонтаж»(код ЄДРПОУ 35277306) 53 977 грн. 02 коп. боргу, 3 % річних в розмірі 1 561 грн. 63 коп., 3 374 грн. 84 коп. втрат від інфляції, 1415 грн. 62 коп. судового збору.

Відмовити в задоволенні решти позовних вимог про стягнення пені в розмірі 8 068,44 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

В порядку ст. 116 Господарського процесуального кодексу України видати наказ на виконання рішення господарського суду.

Суддя Матвіїв Р.І.