Рішення

від 14.05.2012 по справі 48/567

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/567 14.05.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Днепр-Жилстрой" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Мережа супермаркетів електроніки "Домотехніка" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю "ДМТ-ГРУП" провизнання недійсним правочину Головуючий суддя Бойко Р.В.

Судді: Спичак О.М.

Шаптала Є.Ю.

Представники сторін:

від позивача:не з'явився від відповідача:Дишлюк О.О. від третьої особи:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Днепр-Жилстрой" (надалі -ТОВ "Днепр-Жилстрой") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа супермаркетів електроніки "Домотехніка" (надалі -ТОВ "Мережа супермаркетів електроніки "Домотехніка") з позовом про визнання недійсним правочину.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що правочин, оформлений актом зарахування зустрічних однорідних вимог, укладений сторонами 01.12.2008 р. є недійсним, оскільки не відповідає нормам чинного законодавства України, а саме: на момент укладення даного правочину строк виконання вимог за одним із спірних зобов'язань не настав.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.12.2011 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 16.01.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.01.2012 р. розгляд справи відкладено до 30.01.2012 р. у зв'язку із заявленим позивачем клопотанням.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.01.2012 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДМТ-ГРУП", розгляд справи відкладено до 13.02.2012 р. у зв'язку із залученням третьої особи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.02.2012 р. вирішено розгляд справи здійснювати колегіально у складі трьох суддів.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 13.02.2012 р. для здійснення колегіального розгляду справи визначено наступних суддів: Бойко Р.В. (головуючий), Самсін Р.І., Івченко А.М.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.02.202 р. розгляд справи призначено на 05.03.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.03.2012 р. розгляд справи відкладено до 19.03.2012 р. у зв'язку з неявкою третьої особи та невиконанням нею вимог ухвали суду.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 19.03.2012 р. у зв'язку із перебуванням на лікарняному судді Самсін Р.І. розгляд справи доручено здійснити у наступному складі: Бойко Р.В. (головуючий), Івченко А.М., Спичак О.М.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.03.2012 р. розгляд справи відкладено до 02.04.2012 р. у зв'язку з неявкою позивача та невиконанням третьою особою вимог ухвали суду.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 02.04.2012 р. у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Івченко А.М. розгляд справи доручено здійснити у наступному складі: Бойко Р.В. (головуючий), Спичак О.М., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.04.2012 р. розгляд справи відкладено до 14.05.2012 р. у зв'язку із неявкою представників сторін та невиконанням ними вимог ухвал суду.

В судове засідання представник позивача не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №18554147, яке отримане представником позивача 13.04.2012 р.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду виконав, проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі.

Представник третьої особи, повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився, про причини неявки судне повідомив.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.07.2008 р. між ТОВ "Мережа супермаркетів електроніки "Домотехніка" (позикодавець) та ТОВ "Днепр-Жилстрой" (позичальник) укладено договір позики №187/06/08 (надалі -"Договір позики").

Відповідно до п. 1.1 Договору позики позикодавець зобов'язується надати позичальнику поворотну фінансову допомогу -безвідсоткову цільову позику, а останній зобов'язується використати її за цільовим призначенням і повернути позику у визначений даним договором строк.

Згідно з п. 3 Договору позики сума позики за даним договором становить суму 1 121 250,00 грн., а пунктом 5.1 Договору сторонами визначено, що позика надається позичальнику строком до 30.10.2008 р. включно.

На виконання умов Договору позики відповідач передав, а позивач прийняв безповоротну фінансову дорогу в розмірі 1 121 250,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №778 від 17.07.2008 р., №8334 від 12.08.2008 р., №2012 від 28.08.2008 р. та №2070 від 02.09.2008 р.

01.12.2008 р. між ТОВ "Днепр-Жилстрой" (орендодавець) та ТОВ "Мережа супермаркетів електроніки "Домотехніка" (орендар) укладено договір оренди №331/11/08 від 01.12.2008 р. (надалі -"Договір оренди").

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець зобов'язується передати в тимчасове платне користування нежилі приміщення, що знаходяться в будівлі Торгового комплексу, розташованій за адресою: м. Кривий Ріг, вул. ХХІІ Партз'їзду, 2а, загальною площею 1 300 кв.м. -на другому поверсі, а орендар зобов'язується прийняти ці приміщення, своєчасно оплачувати орендну плату і повернути приміщення орендодавцеві після закінчення оренди.

Згідно з п. 3.7 Договору орендар зобов'язується в строк до 02.12.2008 р. перерахувати орендодавцеві авансовий платіж в сумі 1 121 250,00 грн., який після підписання акта прийому-передачі враховуються як оренда плата за перший -десятий і останній місяці оренди, а також подальші після десятого місяці оренди у разі фактичної зміни площі об'єкту оренди при підписанні акту прийому-передачі. У випадку, якщо на момент настання строку внесення орендарем авансового платежу, вказаного в цьому пункті, сторони матимуть однорідні зустрічні вимоги, термін виконання яких настав, допускається виконання зобов'язань орендаря по оплаті авансового платежу шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог. При цьому підставою для проведення зарахування однорідних зустрічних вимог служитиме письмова заява будь-якої із сторін договору.

01.12.2008 р. між сторонами підписаний акт зарахування зустрічних однорідних вимог (надалі -"Акт"), відповідно до умов пункту 3 якого керуючись положеннями статті 601 Цивільного кодексу України, п. 3.7 Договору оренди та п. 6.3 Договору позики ТОВ "Мережа супермаркетів електроніки "Домотехніка" та ТОВ "Днепр-Жилстрой" вирішили здійснити зарахування зустрічних однорідних вимог у вигляді вимоги сплати грошових коштів на суму 1 121 250,00 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із порушенням, на думку позивача, процедури укладення правочину щодо зарахування однорідних зустрічних вимог, що є підставою для визнання його недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Підставою для недійсності правочину, оформленого Актом позивачем визнається ненастання на момент укладення даного правочину строку виконання зобов'язання з перерахування авансу у розмірі 1 121 250,00 грн. за Договором оренди.

Згідно статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Таким чином суд зазначає, що зарахування здійснюється за наявності наступних умов:

1) вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобов'язань, між двома особами, де кредитор одного зобов'язання є боржником іншого. Те саме повинно бути і з боржником;

2) вимоги мають бути однорідними, тобто в обох зобов'язаннях повинні

бути речі одного роду;

3) необхідно, щоб за обома вимогами настав строк виконання, оскільки не можна пред'явити до зарахування вимоги за таким зобов'язанням, яке не

підлягає виконанню.

Отже, однією з необхідних умов зарахування є настання строку виконання зобов'язання, зокрема за Договором оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

По-перше, згідно з п. 3.7 Договору орендар зобов'язується в строк до 02.12.2008 р. перерахувати орендодавцеві авансовий платіж в сумі 1 121 250,00 грн.

Тобто, виконання зобов'язання по перерахуванню відповідачем авансу мало бути виконане з моменту укладення Договору (01.12.2008 р.) по 02.12.2008 р. Перерахування авансу після 02.12.2008 р. є порушенням виконання зобов'язання.

По-друге, пунктом 2 Акту сторони передбачили, що відповідно до Договору оренди ТОВ "Мережа супермаркетів електроніки "Домотехніка" зобов'язалося перерахувати ТОВ "Днепр-Жилстрой" аванс в сумі 1 121 250,00 грн., який після підписання акта прийому-передачі зараховується як орендна плата за перший-десятий і останній місяці оренди, а також подальші після десятого місяці оренди у разі фактичної зміни площі об'єкту оренди при підписанні акту прийому-передачі. Строк сплати авансу настав 01.12.2008 р. Строк позовної давності за несплачені своєчасно грошові кошти ще не сплинув.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Отже, суд приходить до висновку, що пунктом 2 Акту сторони фактично змінили строк виконання зобов'язання з перерахування авансу, визначеного п. 3.7 Договору та, керуючись положеннями ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, які передбачають волю сторін на визначення умов договору, погодили інший строк виконання зобов'язання.

Таким чином, на момент укладення Акту зарахування зустрічних однорідних вимог (01.12.2008 р.), строк виконання зобов'язання зі сплати авансу згідно умов Договору оренди настав.

Інших підстав для визнання правочину недійсним позивачем не наведено.

За таких обставин, правові підстави для визнання Акту недійсним з викладених у позовній заяві підстав відсутні, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити в повному обсязі.

Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепр-Жилстрой" відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Головуючий суддя Р.В. Бойко

Судді О.М. Спичак

Є.Ю. Шаптала

Дата підписання повного тексту рішення -18.05.2012 р.