Рішення

від 14.05.2012 по справі 5011-48/3801-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-48/3801-2012 14.05.12

За позовомЗаступника прокурора м. Чернігова в інтересах держави в особі Комунального підприємства "Діловий центр" Чернігівської обласної ради доТовариства з обмеженою відповідальністю "Український експрес" простягнення 1 285,08 грн. Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від прокуратури:не з'явився від позивача:Дейнеко В.І. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора м. Чернігова в інтересах держави в особі Комунального підприємства "Діловий центр" Чернігівської обласної ради (надалі -"Підприємство") звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український експрес" (надалі -"Товариство") про стягнення 1 285,08 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору про відшкодування витрат за надані комунальні послуги та витрат на утримання орендованого майна орендарем №30-11 від 24.05.2011 р. позивач надавав послуги з обслуговування та експлуатації орендованої згідно договору оренди №29/11 від 24.05.2011 р. будівлі, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по внесенню оплати наданих послуг не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 1 198,32 грн. Крім того, прокурором заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 86,76 грн. за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.03.2012 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 11.04.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.04.2012 р. розгляд справи відкладено до 14.05.2012 р. у зв'язку із неявкою відповідача, клопотанням позивача та невиконання сторонами вимог ухвали суду.

В судове засідання представник прокуратури не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №19771923, яке отримане представником прокуратури 20.04.2012 р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, на виконання вимог ухвал суду надав документи, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01004, м. Київ, вул. Басейна, 9, кім. 3, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців №13441917 від 28.03.2012 р. та вказано в позові.

Крім того, ухвалу господарського суду міста Києва від 11.04.2102 р. було додатково відправлено на адресу відповідача: 14017, м. Чернігів, вул. Старобілоруська, 25-А, яка вказана в договорі.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 р. в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.05.2011 р. між Підприємством (орендодавець) та Товариством (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №29/11, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування житлове приміщення, в будівлі, що є об'єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, розташованій за адресою: м. Чернігів, вул. Старобілоруська, 25-А у місті Чернігові та перебуває в господарському віданні комунального підприємства "Діловий центр" Чернігівської обласної ради.

На виконання умов зазначеного договору 24.05.2011 р. позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування будівлю, що підтверджується актом №1 прийому-передачі в оренду нерухомого майна, , що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області від 24.05.2011 р.

Крім того, 24.05.2011 р. між Підприємством (орендодавець) та Товариством (орендар) укладено договір про відшкодування витрат за надані комунальні послуги та витрат на утримання орендованого майна орендарем №30-11 від 24.05.2011 р. (надалі -"Договір").

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець забезпечує обслуговування та експлуатацію будівлі, що знаходиться за адресою: вул. Старобілоруська, 25-А, загальною площею 1 009,8 кв.м., а також утримання при будинкової території, а орендар бере участь у витратах орендодавця щодо обслуговування та експлуатації пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих орендодавцем за договором.

Згідно з п. 2.2.3 Договору орендар зобов'язується компенсувати орендодавцеві здійснені ним витрати по сплаті рахунків за надані комунальні послуги постачальним організаціям та вартість експлуатаційних витрат пропорційно орендованій площі згідно виставлених рахунків у п'ятиденний термін з моменту виставлення відповідних рахунків.

На виконання умов Договору позивачем надавалися послуги з утримання будівлі, на оплату яких згідно умов Договору були виставлені рахунки-фактури №СФ-0001714 від 31.07.2011 р., №СФ-0001815 від 31.08.2011 р. та №СФ-0001922 від 30.09.2011 р. на загальну суму 1 198,32 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг, у зв'язку з чим прокурор вказує на існування заборгованості у розмірі 1 198,32 грн.

Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.04.2012 р. у справі №5011-7/2287-2012 позовом Комунального підприємства "Діловий центр" Чернігівської обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український експрес" задоволено повністю, стягнуто з відповідача заборгованість з орендної плати за договором оренди №29/11 від 24.05.2011 р. у період з липня по вересень 2011 року у розмірі 1 943,29 грн., пеню у розмірі 224,99 грн. та інфляційні у розмірі 10,38 грн.

Таким чином, вказаним рішенням господарського суду міста Києва підтверджується факт користування Товариством орендованими за договором оренди №29/11 від 24.05.2011 р. приміщеннями у період з липня по вересень 2011 року, а відтак і надання позивачем комунальних та експлуатаційних послуг за Договором у цей період.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 2.2.3 Договору відповідач повинен був сплачувати платежі за надані послуги згідно виставлених рахунків у п'ятиденний термін з моменту виставлення відповідних рахунків.

Виставлення позивачем рахунків на оплату відповідачем витрат та послуг у відповідності до положень п. 2.2.3 Договору підтверджується матеріалами справи.

За таких обставин, заборгованість відповідача за надані послуги у період з липня по вересень 2011 року становить 1 198,32 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача простроченого грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 1 198,32 грн. за надані послуги. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Товариством обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги прокурора про стягнення з Товариства на користь Підприємства заборгованості у розмірі 1 198,32 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також прокурором заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 86,76 грн. за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за період з 16.08.2011 р. по 01.03.2012 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і з 06.08.2011 р. (рахунок №СФ-0001714 від 31.07.2011 р.), 06.09.2011 р. (рахунок №СФ-0001815 від 31.08.2011 р.) та 06.10.2011 р. (рахунок №СФ-0001922 від 30.09.2011 р.) він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до ч. 3 п. 2.3 Договору у разі несвоєчасної або в неповному обсязі сплати вартості комунальних послуг та компенсації вартості витрат з утримання будівлі відповідно до п. 2.2.3 Договору орендар повинен сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення платежу.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а тому нарахування штрафних санкцій (пені) за прострочення виконання грошового зобов'язання згідно рахунку-фактури №СФ-0001714 від 31.07.2011 р. припиняється

05.02.2012 р. Тобто, пеня нараховується за перші шість місяців прострочення, а не за весь період прострочення згідно даного рахунку, а тому правомірним є нарахування пені за період з 16.08.2011 р. (строк, визначений прокурором) по 05.02.2012 р. (дата закінчення нарахування штрафних санкцій, встановлена судом). По іншим рахункам строк нарахування пені визначений із врахуванням положень ч. 6 ст. 232 Цивільного кодексу України.

За перерахунком суду розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 16.08.2011 р. по 01.03.2012 р. становить

82,10 грн. В іншій частині (4,66 грн.) пеня обрахована невірно (не враховано приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. у справі № 1-1/99 визначено, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.

Прокурор вказує, що підставою для звернення з позовом до суду є порушення інтересів Держави, у зв'язку з умисними діями відповідача, які спричинили матеріальну шкоду власності територіальної громади області.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з Товариства на користь Підприємства заборгованості у розмірі 1 198,32 грн. та пені у розмірі 82,10 грн.

В іншій частині заявлених позовних вимог (пеня в сумі 4,66 грн.) необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Заступника прокурора м. Чернігова в інтересах держави в особі Комунального підприємства "Діловий центр" Чернігівської обласної ради задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український експрес" (01004, м. Київ, вул. Басейна, 9, кім. 3; ідентифікаційний код 36927442) на користь Комунального підприємства "Діловий центр" Чернігівської обласної ради (14000, м. Чернігів, просп. Миру, 49-А; ідентифікаційний код 33469496) заборгованість у розмірі 1 198 (одна тисяча сто дев'яносто вісім) грн. 32 коп., пеню у розмірі 82 (вісімдесят дві) грн. 10 коп. Видати наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український експрес" (01004, м. Київ, вул. Басейна, 9, кім. 3; ідентифікаційний код 36927442) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 603 (одна тисяча шістсот три) грн. 66 коп. Видати наказ.

4. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення -17.05.2012 р.