Рішення

від 21.05.2012 по справі 22/5025/275/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" травня 2012 р.Справа № 22/5025/275/12

За позовом: Відділу з питань освіти Шумської райдержадміністрації, м.Шумськ, Тернопільська область

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Нетішин

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Державної фінансової інспекції в Тернопільській області

про відшкодування збитків в сумі 178922,70 грн.

Суддя Заверуха С.В.

Представники сторін:

позивач: ОСОБА_2 за довіреністю №09-05/612 від 29.03.2012р.

ОСОБА_3 за довіреністю №09-05/613 від 29.03.2012р.

відповідач: ОСОБА_4 за нотар. посв. довіреністю від 23.03.2012р. (присутній в судовому засіданні 07.05.2012 р.)

від третьої особи : не з'явився

Повне рішення складено 21.05.2012р.

Суть спору: позивач - Відділ з питань освіти Шумської райдержадміністрації м.Шумськ Тернопільської області, звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Нетішин, 178922,70 грн. збитків.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за результатами тендеру 06.08.10р. між позивачем та відповідачем був укладений Договір №1 щодо поставки вугілля кам'яного марки Г у навчально-виховні заклади району.

Відповідно до Специфікації поставок товару, згідно додатку №1, зольність вугілля повинна становити 34%, вологість - 3,3. Позивач посилається на п.4.1 Договору, згідно із яким товар повинен мати необхідні сертифікати відповідності, які відповідач надав покупцю під час передачі товару і в яких зольність і волога вугілля відповідають необхідним показникам.

За результатами перевірки з дотримання порядку проведення процедур державних закупівель у відділі з питань освіти, проведеної контрольно-ревізійним управлінням в Тернопільській області, складено акт від 18.11.2011 №15-22/31, в якому встановлено, що фактично ПП ОСОБА_1 у навчальні заклади поставлено вугілля нижчої якості, якісні показники якого не відповідають передбаченим тендерною документацією, тендерною пропозицією переможця та специфікації №1 до договору №2 від 06.08.2010р., чим порушено п.84 Положення та п. 1 ст. 673 ЦК України.

Під час перевірки контрольно-ревізійним управлінням в Тернопільській області проведено перерахунок вартості поставленого вугілля відповідно до його якісних показників, шляхом пропорційного зменшення ціни на 2,5% за кожний відсоток збільшення зольності і 1,3% за кожен відсоток масової частки вологи, що визначено у п.6.2 Договору №1. Відповідно до проведеного розрахунку встановлено, що внаслідок недотримання відповідачем умов договору, позивачу завдано збитки на загальну суму 178922,70грн.

Позивачем було надіслано лист від 27.12.2011 (вихідний №10/2203) з вимогою про відшкодування завданих збитків, проте відповіді від Відповідача не надійшло.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, вважають їх підтвердженими поданими доказами. В додаткових поясненнях від 21.05.2012 р. позивач зазначає, що вугілля вказане у довідці про результати лабораторних проб поставлялося саме в заклади вказані у договорі.

Представник відповідача в судовому засіданні 07.05.2012 р. та у відзиві на позов позовні вимоги не визнає та вважає їх безпідставними, так як позивачем не доведено належним чином факт поставки відповідачем неякісної продукції, наявність вини у цьому відповідача, не обґрунтовано шкоду, яка заподіяна та недоведено наявність причинного зв'язку між діями відповідача та самою шкодою.

На виконання умов договору, стверджує відповідач, в період з 21.08.2010р. по 12.10.2010р. відповідачем було поставлено позивачу вугілля в кількості 690 тонн по ціні 558 грн. на загальну суму 385020,00 грн., за яке останній розрахувався із відповідачем в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних, банківськими рахунками, актом перевірки КРУ від 18.11.2011р. Крім того, на кожну поставлену партію товару продавець надав покупцю посвідчення якості.

Також звертає увагу суду на тому, що вугілля, яке поставлялось було прийняте без претензій щодо якості останнього від відповідача повноважними представниками позивача - директорами шкіл, що свідчить про те, що вугілля якісне та відповідає умовам договору.

Після постачання (отримання) покупцем вугілля від продавця на протязі серпня-жовтня 2010року відповідачу не відома подальша доля цього вугілля. На думку відповідача, погіршення якості вугілля станом на лютий місяць 2011р. (на час відбору проб) могло відбутися наслідком його заміни, викрадення, в результаті неналежних умов його зберігання, змішування якісного вугілля із неякісним та ін.

Таким чином, позивачем у позовній заяві не доведено та не надано доказів, які б підтверджували вину відповідача, внаслідок якої позивач зазнав збитків на суму 178 922,70 грн.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, причини суду не повідомив, вимог ухвали суду не виконав.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено наступне.

За результатами тендеру 06.08.10р. між позивачем та відповідачем був укладений Договір №1, щодо поставки вугілля кам'яного марки "Г" у навчально-виховні заклади Шумського району на загальну суму 385020 грн.

Відповідно до п. 3.5 договору зобов'язання постачальника щодо поставки товару вважаються виконаними у повному обсязі з моменту передачі товару у власність покупця у місці поставки та підписання відповідних документів (видаткових накладних).

Товар повинен відповідати ТУ і мати необхідні сертифікати відповідності, які постачальник надає покупцю під час передачі товару. Сертифікати відповідності повинні бути надані на кожну поставлену партію товару (розділ 4 договору).

У п. 6.2. вказано що у разі поставки товару неналежної якості покупець має право незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від постачальника за своїм вибором або пропорційного зменшення ціни на 2,5% за кожний відсоток збільшення зольності і 1,3% за кожен відсоток масової частки вологи, або вимагати заміну товару.

Пункт 6.3 договору передбачає, що у разі виявлення неодноразової поставки товарів неналежної якості, покупець має право відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Відповідно до Специфікації поставок товару, згідно додатку №1, зольність вугілля повинна становити 34%, вологість - 3,3 та кількість 520 т.

Договір підписано представниками сторін та скріплено гербовими печатками.

За результатами перевірки з дотримання порядку проведення процедур державних закупівель у відділі з питань освіти, проведеної контрольно-ревізійним управлінням в Тернопільській області, складено акт від 18.11.2011 №15-22/31.

Згідно даного акту під час перевірки, на підставі довідки про результати аналізу лабораторних проб вугілля кам'яного, виданої вуглехімічною лабораторією ДП "Волиньвугілля" встановлено, що фактично ПП ОСОБА_1 у навчальні заклади (Літовишенську ЗОШ 1-11 ст., Великоіловецьку НВК, Угорську ЗОШ 1-11 ст., Жолобківську ЗОШ 1-11 ст., Піщатинську ЗОШ 1-11 ст., Матвіївську НВК, Людвищенську ЗОШ 1-11 ст.) підпорядковані відділу з питань освіти Шумської РДА поставлено вугілля, якісні показники якого (зольність та вологість) не відповідають передбаченим тендерною документацією, тендерною пропозицією переможця та специфікації №1 до договору №2 від 06.08.2010 р., чим порушено п.84 Положення та п.1 ст. 673 ЦК України.

Під час проведення перевірки проведено розрахунок розміру завданих збитків внаслідок недотримання ПП ОСОБА_1 умов тендерної пропозиції та договору укладеного з відділом, шляхом пропорційного зменшення ціни на 2,5 % за кожен відсоток збільшення зольності і 12,3% за кожен відсоток масової частки вологи, що визначено у розділі 6 "Відповідальність сторін" п. 6.2 вказаного договору.

Відповідно до розрахунку завданих збитків відділу з питань освіти Шумської РДА внаслідок постачання вугілля ПП ОСОБА_1 розмір збитків загалом становить 178922,70 грн.

Згідно довідки завідувача Нововолинської вуглехімічної лабораторії ДП "Волиньвугілля" про результати аналізів лабораторних проб від 22.02.2011 р. у Літовишенській ЗОШ 1-11 ст. зольність вугілля 52,7 %, вологість вугілля - 7,3% ; Великоіловецькій НВК зольність вугілля 51,0 %, вологість вугілля - 8,2%, Угорській ЗОШ 1-11 ст. зольність вугілля 52 %, вологість вугілля - 7%, Жолобківській ЗОШ 1-11 ст. зольність вугілля 53,2 %, вологість вугілля - 7,6%, Піщатинській ЗОШ 1-11 ст. зольність вугілля 48,0 %, вологість вугілля - 8,3%, Матвіївській НВК зольність вугілля 50,2 %, вологість вугілля - 7,9%, Людвищенській ЗОШ 1-11 ст. зольність вугілля 42,0 %, вологість вугілля - 9,8 %

Тендерною документацією встановлено технічну та якісну характеристику предмета закупівлі - вугілля львівсько-волинського рядового марки Г кількістю 690 тонн зольністю до 36 %, вологістю до 10 відсотків.

В матеріалах справи наявні посвідчення №№450 (від 02.09.2010 р.), 109 (від 12.08.2010 р.), 287 (від 06.08.2010 р.) про якість вугілля марки Г.о. - 200, де в графі споживач зазначений ФОП ОСОБА_1 та у фактичному вмісті вказано 3,0 % вологості, 34 % золи.

Відповідно до платіжних доручень №3357 від 05.10.2010 р. на суму 12834,00 грн., №3367 від 08.10.2010 р. на суму 11160 грн., №3368 від 08.10.2010 р. на суму 66681,00 грн., №3379 від 12.10.2010 р. на суму 27900 грн., №3380 від 12.10.2010 р. на суму 17856 грн., №3046 від 30.08.2010 р. на суму 14117,40 грн., №3080 від 02.09.2010 р. на суму 78261,60 грн., №2875 від 19.08.2010 р. на суму 86490 грн., №3012 від 20.08.2010 р. на суму 13950 грн., №3105 від 14.09.2010 р. на суму 27900 грн., №3255 від 21.09.2010 р. на суму 27900 грн., всього на загальну суму 385050 грн., позивач сплатив відповідачу вартість вугілля згідно договору №1 від 06.08.2010 р.

Зважаючи на те, що загальна сума договору складає 385020 грн., відповідачем, згідно банківської виписки від 27.10.2010 р., повернуто позивачу 30 грн. у зв'язку із передоплатою.

Наявні у справі накладні свідчать про поставку відповідачем позивачу вугілля на загальну суму 385050 грн., зокрема накладна №6 на суму 30552,60 грн., №6 - 14229 грн., №10 - 27900 грн., №5 - 33480 грн., №9 - 27900 грн., №12 - 12834 грн., №6 - 11160 грн., №2 - 22041 грн., №3 - 11160 грн., №13 - 22320 грн., №8 - 11160 грн., №10 - 27900 грн., №12 - 17856 грн., №1 - 13950 грн., №4 - 13950 грн., №2 - 41850 грн., №3 - 30690 грн., №5 - 14117,40 грн. При цьому вказане вугілля поставлялося по ціні 558 грн., яка також зазначена в специфікації поставок товару до договору №1 від 06.08.2010 р.

Листом №10/2203 від 27.12.2011 р. позивач повідомив відповідача про необхідність сплати збитків в сумі 178922,70 грн. та вказав реквізити про сплату останніх. Проте відповіді не надійшло.

В зв'язку з несплатою в добровільному порядку розміру збитків позивач звернувся до суду з позовом про стягнення останніх в примусовому порядку.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

Підстава позову - це фактичні обставини на яких ґрунтується вимога позивача.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї доказів вбачається, що підставою для стягнення з відповідача 178922,70 грн. грн. позивач вважає порушення відповідачем вимог щодо якості поставлено товару по договору №1 від 06.08.2010 р.

Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондується зі способами захисту права, які визначені, наприклад, у ст. 16 ЦК України. Під способами захисту прав слід розуміти заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та усунення наслідків такого порушення.

Таким чином, предметом позову є зокрема, вимога позивача стягнути з відповідача 178922,70 грн. збитків.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів поставки.

Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства (ч.2 ст. 662 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Зі змісту п.3 ст. 678 ЦК України вбачається, що якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.

Приписами ст. 674 ЦК України встановлено, що відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.

Якщо на товар не встановлений гарантійний строк або строк придатності, вимога у зв'язку з його недоліками може бути пред'явлена покупцем за умови, що недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах двох років (ч.2 ст. 680 ЦК України).

Порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення товарів по якості врегульовано Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення товарів народного споживання, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966 року № П-7 (далі -Інструкція № П-7).

Згідно п. 9 зазначеної Інструкції № П-7 акт про приховані недоліки продукції повинен бути складений протягом 5 днів після виявлення недоліків, однак не пізніше чотирьох місяців з дня надходження продукції на склад одержувача, що знайшов приховані недоліки, якщо інші терміни не встановлені обов'язковими для сторін правилами. Прихованими недоліками визнаються такі недоліки, які не могли бути виявлені при звичайній для даного виду продукції перевірці і виявлені лише в процесі обробки, підготовки до монтажу, у процесі монтажу, випробування, використання і збереження продукції.

Приймання продукції по якості та комплектності проводиться в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, Основними та Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими правилами, а також по супроводжувальним документам, підтверджуючими якість та комплектність продукції, що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація і т. п.). Відсутність зазначених супроводжуючих документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. В такому випадку складається акт про фактичну якість та комплектність продукції, що поступила, і в акті зазначається, які документи відсутні (п. 14 Інструкції).

Звертається увага на вимоги даної Інструкції, які не були дотримані позивачем, зокрема п.29.

Так, за результатами прийняття продукції по якості та комплектності за участю представників, що вказані у п.п.19, 20 даної інструкції, складається акт про фактичну якість і комплектність отриманої продукції. Акт повинен бути складений в день закінчення тримання продукції по якості та комплектності та містити зокрема, висновок про характер виявлених дефектів (п.29 інструкції).

З огляду на приписи ст.ст. 627, 629 ЦК України виявлені контролюючим органом у акті перевірки порушення (товар неналежної якості) не мають відношення до укладеного між сторонами договору №1 від 06.08.2010 р., не впливають на їх умови і не можуть їх змінювати (аналогічна позиція наведена у Постанові Вищого господарського суду України від 08.06.2011р. у справі № 6/118-09-2856).

Відповідно до п. 12 ст. 10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право проводити у суб'єктів господарювання, які мали правові відносини з підконтрольною установою, зустрічні звірки з метою документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку підконтрольної установи.

Відповідно до п.3 Постанови КМУ від 20.04.2006 № 550 акт ревізії є документом, який складається особами, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта.

Відповідно до п. 6.2. роз'яснень Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визначенням недійсними актів державних чи інших органів" від 26.01.2000р. №02-5/35 акти ревізії не мають обов'язкового характеру та не можуть оспорюватися в суді.

Судом звертається увага також на те, що складений за результатами перевірки з дотримання порядку проведення процедур державних закупівель у відділі з питань освіти, проведеної контрольно-ревізійним управлінням в Тернопільській області, акт від 18.11.2011 №15-22/31 не є належним і допустимим доказом порушення відповідачем зобов'язань за договором, щодо поставки товару неналежної якості (аналогічна позиція в постанові Вищого господарського суду України від 23.04.2012 р. по справі №10/5025/1680/11). Крім того, висновками акту зафіксовано порушення порядку проведення державних закупівель саме позивачем, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась (така ж позиція у постанові Рівненського апеляційного господарського суду від 30.05.2011р. у справі № 2/1559).

Результати ревізії (останні є єдиним доказом заподіяння збитків по договору №1 від 06.08.2010р.) не є підставою для стягнення з відповідача сум збитків. Так, Акт КРУ № 15-22/31 від 18. 11. 2011 р. фіксує можливе бюджетне порушення позивача. В той же час, в матеріалах справи відсутні докази відшкодування позивачем до Державного бюджету України суми вказаної у позові, в т.ч. пропорційного зменшення ціни на 2,5 % за кожний відсоток збільшення зольності і 1,3 % за кожен відсоток масової частки вологи за неякісне поставлене вугілля ПП ОСОБА_1, що могло б бути підставою для стягнення даних коштів з відповідача в порядку ст. 22 ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази повинні бути належними та допустимими.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до п.2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. В даній статті міститься законодавче визначення деліктної відповідальності за шкоду, завдану майну, та підстави її виникнення.

Так, для настання цивільно-правової відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди; б) протиправна поведінка заподіювача шкоди; в) причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; г) вина.

Відсутність будь-якого з цих елементів виключає відповідальність у вигляді стягнення збитків, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до роз'яснення Вищого Арбітражного Суду №02-5/215 від 01.04.1994 р. "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди", крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду та самою шкодою.

Відповідальність у вигляді відшкодування збитків та інших способів відшкодування майнової шкоди, у тому числі стягнення збитків, заявлених позивачем, настає за наявності таких умов як неправомірна поведінка особи, негативний результат такої поведінки (факт і розмір завданих збитків), причинний зв'язок між неправомірною поведінкою та негативним наслідком.

При цьому, стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань здійснюється в порядку ст. 623 ЦК України, при застосуванні норм якої враховується і те, що згідно норм ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивачем не доведено, не надано належних та допустимих доказів, на підтвердження наявності в діях відповідача складу правопорушення наявність якої могла б бути підставою для настання циільно-правової відповідальності.

Зокрема, позивачем (на час звернення до суду ) не доведено в діях відповідача протиправної поведінки, вини та розміру шкоди, зважаючи на те, що заявлений позов є передчасним, оскільки на час розгляду справи здійснюється розслідування кримінальної справи порушеної прокуратурою Шумського району Тернопільської області №1162549 стосовно ПП Василюк та за наслідками якої може бути встановлено (не встановлено) доведеність вказаних вище елементів необхідних для настання цивільно-правової відповідальності.

При цьому враховуються строки розгляду спору передбачені ст. 69 ГПК України (позовна заява надійшла до суду 05.03.2012 р.).

Крім того, наслідки передання товару неналежної якості, а саме "пропорційне зменшення ціни" в розумінні ч.1 ст. 678 ЦК України та п. 6.2 укладеного між сторонами договору, не є збитками (шкодою) зважаючи на норми ст. 22 ЦК України та 225 ГК України, що також виключає можливість задоволення позову, з огляду на обраний позивачем спосіб захисту.

Суд вважає, що не підлягає задоволенню заява відповідача про застосування строку позовної давності з огляду на наступне. Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу. В свою чергу, можливість захисту цивільного права або інтересу породжується лише його порушенням. Зважаючи на те, що позивачем не доведено порушення його прав відповідачем, у задоволенні заяви відповідача, викладеної в запереченнях на позов про застосування строку позовної давності слід відмовити.

Зважаючи на вищенаведене в сукупності, враховуючи встановлені судом факти, зміст позовних вимог, обраний позивачем спосіб захисту, суд вважає, що позовні вимоги про відшкодування збитків в розмірі 178922,70 грн. заявлені передчасно, необґрунтовано та не підлягають задоволенню. Тому у позові слід відмовити.

Приймаючи рішення, судом звертається увага позивача, що у разі визнання винним ПП ОСОБА_1 у вчинення злочину передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України (з огляду на лист управління Служби безпеки України в Тернопільській області №69/8-2810 від 10.05.2012 р.), відділ з питань освіти Шумської райдержадміністрації не позбавлений можливості в передбачений законом спосіб стягнути з відповідача кошти за поставлене неякісне вугілля .

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на позивача в зв'язку з відмовою у позові.

Керуючись ст.ст.1, 2, 4 5 , 12, 13, 33, 43, 44, 49, 82-85, 115 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

У позові відмовити.

Суддя С.В. Заверуха

повне рішення складено 21.05.2012 р.

Віддрук. 4 прим.:

1 - до справи,

2 - позивачу (Тернопільська обл., м. Шумськ, вул. Українська, 59),

3 - відповідачу рекомендованим з повідомленням (АДРЕСА_1),

4 - третій особі рекомендованим з повідомленням (м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8)