Рішення

від 10.05.2012 по справі 5026/511/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2012 року Справа № 09/5026/511/2012

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі судового засідання - Лавріненко С.І., за участю представників сторін: позивача - ОСОБА_1 адвокат за довіреністю від 15.03.2012 р., відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю від 01.10.2010р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Одесем", м.Київ до Комунального підприємства "Комбінат комунальних підприємств", м.Черкаси про стягнення 51706,88 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Подано позовну заяву, у якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з оплати за послуги охорони, наданих на виконання договорів про надання охоронних послуг № 09-09 від 27.01.2009 року та № 80-10 від 31.12.2010 року в сумі 44017,87 грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 3188,50 грн. пені, 1473,99 грн. три проценти річних, нарахованих у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання, а також 1609,50 грн. судового збору, 7200 грн. витрат на правову допомогу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов вказаних договорів позивачем надані послуги з охорони, які відповідач прийняв, проте порушив порядок проведення розрахунків за надані послуги, внаслідок чого утворилась прострочена заборгованість з оплати за послуги охорони.

Позивачем подана заява від 23.04.2012 року про збільшення позовних вимог, у якій він просить стягнути з відповідача 51706,88 грн., у тому числі: 46691,23 грн. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 3433,42 грн. пені та 1582,23 грн. трьох процентів річних.

Заява позивача про збільшення позовних вимог відповідає його процесуальному праву, передбаченому ст.22 ГПК України, ухвалою суду від 23 квітня 2012 року прийнята судом до розгляду.

У письмовому відзиві на позовну заяву, який поданий 03 травня 2012 року, відповідач позовні вимоги не визнав частково, а саме: в частині розміру боргу по сплаті послуг охорони, в частині розміру нарахованої неустойки та в частині віднесення до судових витрат 7200,00 грн., сплачених позивачем за правову допомогу, посилаючись на те, що всі послуги, щодо яких було підписані акти виконаних робіт і отримані відповідні рахунки, відповідачем оплачені; стягнення одночасно пені, передбаченої договором, та трьох процентів річних суперечить ст.61 Конституції України і є неправомірним; 7200,00 грн. позивачем сплачені на рахунок адвокатського об'єднання "Адвокатська фірма "Бізнес і право", а не особі, яка є адвокатом, тому просить відмовити у позові.

Відповідачем також подані наступні заяви та клопотання:

- заява про застосування наслідків спливу позовної давності, у якій відповідач вказує, що позивач звернувся до суду з простроченням встановленого строку для захисту порушеного права, тому просить застосувати відповідні наслідки;

- клопотання про призначення судової економічної експертизи, у якому просить призначити судову економічну експертизу для визначення розміру заборгованості;

- заява про розстрочення виконання рішення суду, у якій вказує, що підприємство не може сплатити всю суму заборгованості одразу, може сплачувати щомісячно близько 2000 грн., тому просить розстрочити виконання рішення на 24 місяці зі сплатою щомісячно 1/24 частини від суми заборгованості.

Клопотання відповідача про призначення судової експертизи відхилене судом, як необґрунтоване.

Згідно ст.77 ГПК України за клопотанням представника відповідача у судовому засіданні оголошувалась перерва з 03 по 10 травня 2012 року.

У судовому засіданні:

- представник позивача підтримала збільшенні позовні вимоги та просила їх задовольнити, заперечила проти заяви відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності, оскільки вважає, що позовна давність із заявлених вимог не сплила;

- представник відповідача визнав основний борг з оплати за надані послуги охорони, просив застосувати позовну давність, розстрочити виконання рішення суду на 24 місяці, відмовити у стягненні витрат на оплату послуг адвоката, також вказав, що на даний час дія договору припинена.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

27 січня 2009 року між сторонами укладено Договір №09-09 по наданню послуг з охорони (далі - Договір-1), який регулює взаємовідносини між замовником (відповідач у справі) та виконавцем (позивач у справі) з приводу проведення останнім заходів по охороні та забезпеченню пропускного режиму на об'єкті КП "Комбінат комунальних підприємств", який знаходиться за адресою: м.Черкаси, вул.Паризької Комуни, 122 (п.1.1 Договору-1).

Згідно п.2.2 Договору-1 замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язок забезпечити охорону та пропускний режим на об'єктах замовника в дні і години зазначені в дислокації, починаючи з 01 лютого 2009 року.

Згідно п.6.2.2 Договору-1 замовник сплачує виконавцю пеню за несвоєчасну оплату за надані послуги із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу.

Розділом 7 Договору-1 встановлено, що вартість послуг виконавця за місяць встановлюється згідно Розрахунку вартості послуг (додаток №2). Порядок розрахунків: попередня оплата в розмірі 30% здійснюється замовником до 25 числа поточного місяця на підставі наданого виконавцем рахунку; остаточний розрахунок в розмірі 70% замовник здійснює протягом п'яти банківських днів після підписання актів виконаних робіт на підставі наданого виконавцем рахунку. Усі взаєморозрахунки по цьому договору здійснюються шляхом безготівкового перерахування відповідних сум з р/р замовника на р/р виконавця.

Пунктом 8.1 Договору-1 встановлено, що він набуває чинності з дня підписання та діє з 26 січня 2009 року до 31 грудня 2009 року. У разі відсутності будь-яких претензій у сторін, дія договору автоматично пролонговується на наступний термін дії даного договору.

У Додатку №2 до Договору-1 сторони визначили розрахунок вартості по наданню охоронних послуг на 11 місяців та 6 днів 2009 року, згідно якого ціна за люд/год становить 14 грн., загальна сума за січень-грудень 2009 року становить 57120,00 грн. (у тому числі ПДВ 9520,00 грн.).

У зв'язку із відсутністю відповідних заяв сторін договір був пролонгований на 2010 рік.

У період дії Договору-1, з 27 січня 2009 року по 31 грудня 2010 року позивач надав відповідачу послуги з охорони на загальну суму 86298,00 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за вказаний період, які складені щомісяця, підписані уповноваженими представниками обох сторін та скріплені печатками підприємств, а також виписаними позивачем рахунками фактурами на оплату наданих послуг у відповідному місяці.

В порушення умов Договору-1 отримані послуги відповідач оплатив частково, в сумі 46158,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, картками особового рахунку контрагента за період з 31.01.2009 року по 31.12.2011 року, внаслідок чого утворився прострочений борг з оплати за надані послуги охорони по Договору -1 в сумі 40140,00 грн.

31 грудня 2010 року між сторонами укладено Договір №80-10 по наданню послуг з охорони (далі - Договір-2), який регулює взаємовідносини між замовником (відповідач у справі) та виконавцем (позивач у справі) з приводу проведення останнім заходів по охороні та забезпеченню пропускного режиму на об'єкті КП "Комбінат комунальних підприємств", який знаходиться за адресою: м.Черкаси, вул.Паризької Комуни, 122 (п.1.1 Договору-2).

Згідно п.2.2 Договору-2 замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язок забезпечити охорону та пропускний режим на об'єктах замовника в дні і години зазначені в дислокації, починаючи з 01 січня 2011 року.

Згідно п.6.2.2 Договору-2 замовник сплачує виконавцю пеню за несвоєчасну оплату за надані послуги із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу.

Розділом 7 Договору-2 встановлено, що вартість послуг виконавця за місяць встановлюється згідно Розрахунку вартості послуг (додаток №2). Порядок розрахунків: попередня оплата в розмірі 30% здійснюється замовником до 25 числа поточного місяця на підставі наданого виконавцем рахунку; остаточний розрахунок в розмірі 70% замовник здійснює протягом п'яти банківських днів після підписання актів виконаних робіт на підставі наданого виконавцем рахунку. Усі взаєморозрахунки по цьому договору здійснюються шляхом безготівкового перерахування відповідних сум з р/р замовника на р/р виконавця.

Пунктом 8.1 Договору-2 встановлено, що він набуває чинності з дня підписання та діє з 01 січня 2009 року до 11 лютого 2009 року.

У Додатку №2 до договору-2 сторони визначили розрахунок вартості по наданню охоронних послуг на 2011 рік, згідно якого ціна за люд/год становить 8,5 грн., загальна сума за січень-лютий 2011 року становить 4284,00 грн. (у тому числі ПДВ 714,00 грн.).

У період дії Договору-2, з 01 січня 2011 року по 11 лютого 2011 року позивач надав відповідачу послуги з охорони на загальну суму 4284,00 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за вказаний період, підписаними уповноваженими представниками обох сторін та скріплені печатками підприємств, а також виписаними позивачем рахунками фактурами на оплату наданих послуг у відповідному місяці.

В порушення умов Договору-2, отримані послуги відповідач не оплатив, внаслідок чого утворився прострочений борг з оплати за надані послуги охорони по Договору-2 в сумі 4284,00 грн.

Таким чином, прострочений борг відповідача з оплати за надані позивачем послуги охорони по Договору-1 та Договору-2 становить 44424,00 грн. (40140,00 грн. + 4284,00 грн.).

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Предметом спору у справі є стягнення грошової суми боргу з оплати за надані по договору послуги охорони, належного суб'єкту господарювання об'єкта.

Сторони спірних правовідносин являються юридичними особами, суб'єктами господарювання в розумінні ст.55 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Договори, на який посилається позивач, як на підставу позовних вимог, за правовою природою є господарськими договорами охорони, загальні положення про які встановлені ст. 978 ЦК України.

Відповідно до ст. 978 ЦК України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладених договорів, позивач надавав відповідачу послуги охорони його об'єкта, які відповідач щомісячно приймав по актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) без будь-яких заперечень, однак при цьому порушував договірні строки та порядок оплати за отримані послуги охорони, внаслідок чого станом на 23 березня 2012 року утворився борг з оплати за послуги охорони по Договорах в сумі 44424,00 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не спростував належними та допустимими доказами доводи позивача щодо наявності вищевказаного боргу з оплати за послуги охорони. Дослідженням картки особового рахунку відповідача по контрагенту - ТОВ "Одесем" встановлено, що дані бухгалтерського обліку відповідача по Договорах, відповідають даним бухгалтерського обліку позивача.

З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованим та доведеним борг відповідача перед позивачем з оплати за послуги охорони в сумі 44424,00 грн.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за період прострочення з січня 2011 року по березень 2012 року від простроченої суми по Договору-1 збільшилась на 2124,94 грн.; сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за період прострочення з березня 2011 року по березень 2012 року по Договору - 2 збільшилась на 142,29 грн., і всього становить 2267,23 грн. Розрахунок перевірений судом, він зроблений вірно.

Сторони у Договорі не встановили інший розмір процентів річних, тому позивачем обґрунтовано нараховані три проценти річних від простроченої суми за період з 12.01.2011 року по 23.03.2012 року в сумі 1441,74 грн. по Договору-1 та за період прострочення з 19.02.2011 року по 23.03.2012 року в сумі 140,49 грн. по Договору-2, а всього: 1582,23 грн. Розрахунок перевірений судом, він зроблений вірно.

Доводи відповідача про неможливість одночасного застосування відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання у виді пені та трьох процентів річних не відповідають нормам чинного законодавства.

Таким чином, збільшення суми боргу за рахунок встановленого індексу інфляції за вказаний період прострочення та вимоги про стягнення трьох процентів річних від простроченої суми суд вважає також доведеними і обґрунтованими.

Стосовно застосування відповідальності за порушення виконання грошових зобов'язань, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідач не довів, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, яке виразилось у простроченні виконання грошових зобов'язань з оплати за договорами надання послуг охорони.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У Договорах сторони встановили, що замовник сплачує виконавцю пеню за несвоєчасну оплату за надані послуги із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу.

Пеня в сумі 3433,42 грн. позивачем нарахована із застосуванням обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою НБУ та в межах шестимісячного строку нарахування по кожному договору окремо. Однак у розрахунку не зазначені конкретні дати початку та кінця нарахування пені.

До прийняття судом рішення, на підставі ст.267 ЦК України, відповідач подав заяву про застосування до спірних правовідносин позовної давності та відмову позивачу у позові у зв'язку зі спливом позовної давності.

Заяву відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності суд вважає частково обґрунтованою, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст.223 ГК України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

За визначенням ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

З урахуванням приписів норм ч.1 ст.223 ГК України, глави 19 ЦК України про позовну давність, до вимог позивача про стягнення боргу з оплати за послуги охорони по договорах застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України), а до вимог про стягнення пені застосовується спеціальна позовна давність в один рік (ст.258 ЦК України), оскільки інша тривалість у таких правовідносинах не передбачена законом і не обумовлена за домовленістю сторін.

Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 ЦК України (ч.1 ст.260 ЦК України), якщо цей порядок не змінений за домовленістю сторін.

Сторони договору не встановили правила визначення строків, тому суд застосовує правила визначення та обчислення позовної давності, встановлені ЦК України.

Перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

Зі змісту договору вбачається, що у відповідача виник обов'язок провести кінцевий розрахунок за послуги охорони протягом п'яти банківських днів після підписання актів здачі - прийняття робіт (надання послуг).

Отже, враховуючи те, що останній акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) підписаний сторонами 11.02.2011 року, також враховуючи встановлений договором строк оплати (5 банківських днів після підписання актів надання послуг), перебіг річної позовної давності зі стягнення пені починається 19.02.2011 року і закінчується 19.02.2012 року. Позовна заява подана 23 березня 2012 року.

Таким чином, має місце сплив позовної давності з вимог про стягнення договірної пені за прострочення виконання грошових зобов'язань. Поважних причин пропущення позовної давності позивачем не наведено, не встановлені вони і судом.

З огляду на викладене, суд вважає, що за таких обставин, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем до прийняття рішення, відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України є підставою для відмови у позові в частині стягнення договірної пені за прострочення виконання грошових зобов'язань.

Щодо вимог про стягнення суми основного боргу, інфляційних нарахувань та трьох процентів річних, то з цих вимог встановлена трирічна позовна давність не сплила, обґрунтованість та законність даних вимог підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи.

З огляду на викладене, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 44424,00 грн. основного боргу, 2267,23 грн. інфляційних втрат, 1582,23 грн. 3% річних, ці вимоги підлягають задоволенню.

Клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду не підлягає задоволенню, оскільки відповідач не надав жодних доказів, які б підтверджували доводи, викладені ним у клопотанні. В процесі вирішення спору судом не встановлено об'єктивних обставин, які б ускладнювали виконання рішення суду або робили неможливим його виконання.

Щодо доводів відповідача про безпідставність віднесення до судових витрат 7200,00 грн., які сплачені позивачем на рахунок адвокатського об'єднання "Адвокатська фірма "Бізнес і право", то суд виходить з наступного.

Згідно ст.44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 3 статті 48 ГПК України визначено, що витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Згідно ст.2 Закону України "Про адвокатуру" адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.

Статтею 4 вказаного Закону визначено, що адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України "Про адвокатуру" оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Між позивачем та адвокатським об'єднанням "Адвокатська фірма "Бізнес і Право" укладено Договір про надання юридичних послуг від 15 березня 2012 року, предметом якого є надання юридичних послуг пов'язаних із підготовкою та подачею господарського позову щодо стягнення з КП "Комбінат комунальних підприємств" заборгованості за договором по наданню послуг з охорони, а також представництво інтересів позивача під час розгляду цього позову господарським судом Черкаської області.

На підставі цього договору адвокатським об'єднанням виписаний рахунок-фактура №СФ-0000015 від 15.03.2012 року на оплату 7200,00 грн., який оплачений позивачем згідно платіжного доручення №122 від 16.03.2012 року.

Інтереси позивача у справі представляла ОСОБА_1, яка має свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 та здійснює діяльність у складі адвокатського об'єднання "Адвокатська фірма "Бізнес і Право" (наказ по адвокатському об'єднанню №4 від 16 липня 2010 року).

Таким чином, здійснення позивачем оплати юридичних послуг не особисто адвокату ОСОБА_1, а адвокатському об'єднанню, до складу якого вона входить, не суперечить Закону України "Про адвокатуру" та ст.48 ГПК України, тому витрати позивача на оплату адвокатському об'єднанню за правову допомогу по справі в сумі 7200,00 грн. суд включає до судових витрат. Розмір сплаченої позивачем суми адвокатських послуг у даній справі відповідає об'єму виконаних послуг з правової допомоги по справі, є розумним та достатнім.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1609,50 грн. Часткове задоволення позову не впливає на відшкодування позивачу розміру судових витрат за рахунок відповідача.

З огляду на викладене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 8809,50 грн. судових витрат (7200,00 грн. + 1609,50 грн.).

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Комбінат комунальних підприємств", ідентифікаційний код 03357004 (м. Черкаси, вул. Паризької Комуни, 122) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Одесем", ідентифікаційний код 24926423 (м.Київ, вул.Бережанська,4) - 44424,00 грн. основного боргу, 2267,23 грн. інфляційних втрат, 1582,23 грн. 3% річних та 8809,50 грн. судових витрат.

Відмовити в решті позовних вимог.

Відмовити Комунальному підприємству "Комбінат комунальних підприємств" у задоволенні клопотання про розстрочення виконання судового рішення.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 15 травня 2012 року.

СУДДЯ Н.М. Курченко