Ухвала

від 04.04.2012 по справі 2-160/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0190/1938/2012Головуючий суду першої інстанції:Діденко Д.О. Доповідач суду апеляційної інстанції:Павловська І. Г.

"04" квітня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіПавловської І.Г., СуддівДралла І.Г., Пономаренко А.В., При секретаріБірковському А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про поділ спільного майна та за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про поділ спільного майна, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 17 січня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

28.07.2011 року ОСОБА_6 звернулась до суду із позовом про поділ спільного майна подружжя, мотивуючи свої вимоги тим, що 15.09.2007 року між сторонами було укладено шлюб, 16.05.2010 року шлюбні відносини були припиненні, що підтверджується диктофонним записом розмови з відповідачем. Після народження дитини ОСОБА_7 перешкоджав їй у доступі до квартири по АДРЕСА_1, де вони разом проживали, вивіз спільне майно на суму 41638грн., і особисте - на суму 41414,97грн. Крім того, в період шлюбу відповідачем оформлено три банківських депозиту у ПКІБ «Укрсиббанк» на суму 60000 доларів США, 1000 доларів США, та у національній валюті на невідому суму. У серпні 2010 року він придбав автомобіль вартістю 22000 доларів США, та оформив його на свою матір, гараж по вул. Лексіна, вартістю 15000 доларів США оформлено на батька відповідача. Всього таким чином вартість майна, що належить подружжю без врахування депозиту у національній валюті складає 529638 грн.. На підставі викладеного просила стягнути з ОСОБА_7 грошові кошти у розмірі половини вартості спільного майна у сумі 264819 грн. та 41414,97 грн. - вартість особистого майна, що придбане нею до шлюбу.

ОСОБА_7, заперечуючи проти первісного позову звернувся до суду із зустрічною позовною заявою, в якій просив суд поділити спільне набуте із ОСОБА_6, майно, - виділити йому пральну машину «ВОSН» вартістю 3264 грн., стіл та чотири стільця вартістю 2842 грн., а також право на ? частку внесеного паю за договором пайової участі у будівництві від 24.03.2008 року, укладеного ОСОБА_6 з ТОВ фірма «Консоль ЛТД» у сумі 273553,36 грн.. Просив визнати за відповідачкою право власності на холодильник «Libher» вартістю 4009 грн., м'ясорубку «Braun G3000» вартістю 1469 грн., чайний сервіз вартістю 480 грн., а також право на ? частку внесеного паю у сумі 273553,36 грн.

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 17.01.2012 року позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7 та зустрічний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про поділ спільного майна подружжя задоволено частково. Поділено спільне майно подружжя - визнано за ОСОБА_6 право власності на холодильник «Libher» вартістю 4009 грн., м'ясорубку «Braun G3000» вартістю 1469 грн., чайний сервіз вартістю 480 грн., а також право на ? частку внесеного паю за договором від 24.03.2008 року пайової участі у будівництві, укладеного ОСОБА_6 з ТОВ фірма «Консоль ЛТД» у сумі, що еквівалентна 34194,17 доларів США.

Визнано за ОСОБА_7 право власності на пральну машину ««ВОSН» вартістю 3264 грн., стіл та чотири стільця вартістю 2842 грн., а також право на ? частку внесеного паю за договором від 24.03.2008 року пайової участі у будівництві, укладеного ОСОБА_6 з ТОВ фірма «Консоль ЛТД» у сумі, що еквівалентна 34194,17 доларів США. У задоволенні решти вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким відмовити відповідачу у задоволенні зустрічного позову, та задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на те, що суд першої інстанції постановив рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, та не з'ясував всі обставини справи, що мають значення для вірного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у відповідності до вимог статті 303 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Розглядаючи позовні вимоги про поділ майна подружжя, суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою не надано доказів на підтвердження наявності спільного майна на визначену нею суму у розмірі 529638грн., тому її вимоги про стягнення половини зазначеної суми з відповідача не може бути задоволеними.

Судова колегія вважає такий висновок суду правильним, обґрунтованим, та таким, що відповідає вимогам діючого законодавства, Постанові Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.07 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя».

Згідно статті 11 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за заявою осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі надання сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказів.

При апеляційному перегляді справи наявними доказами встановлено, що з 15.09.07 по 17.01.12 сторони знаходилися у зареєстрованому шлюбі. У період розгляду справи про поділ майна подружжя 15.11.11 шлюб між сторонами було розірваний за позовом ОСОБА_6, та вказане рішення набуло чинності 17.01.12 після апеляційного перегляду за скаргою ОСОБА_7 При цьому, апеляційною інстанцією виключено з мотивувальної частини рішення про розірвання шлюбу посилання суду на фактичне припинення шлюбних відносин з травня 2010 року за безпідставності, оскільки сторони у судовому засіданні пояснювали, що після травня 2010 року декілька разів відбувалося примирення після припинення стосунків ( а. с. 244).

Письмовими доказами у справі підтверджено, що на ім'я відповідача в КРУ АТ «Укрсиббанк» були розміщені внески, котрі закрити за час шлюбу - з 28.04.10 по 09.06.10 на 60000 доларів США; з 27.02.09 по 28.07.09 - на 49000грн.; з 11.12.09 по 10.06.10 - на 1000доларів США. У судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_6 підтвердила, що їй навіть не було відомо про зазначені внески на ім'я чоловіка, котрі фактично належать батьку відповідача, оскільки гроші надавалися ним.

Крім того, 24.03.08 ОСОБА_6 було укладено з ТОВ фірма «Консоль» договір пайової участі у будівництві жилого багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 , та на його виконання за час шлюбу - період з 27.03.08 по 22.12.08 - було сплачено внесків у сумі 3862213грн. ( 68388,34 доларів США) .

Відповідно до статті 60 Сімейного Кодексу України (далі СК) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу); вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Статтею 69, 70, 71 СК України передбачено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу; у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором; майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Таким чином, на думку колегії суддів, висновок суду першої інстанції про те, що грошові внески на ім'я відповідача було знято за час шлюбу сторін, та повернути батьку ОСОБА_7, а тому не є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя і не підлягають розділу, відповідають фактичним обставинам.

Доводи апелянта про те, що пайові внески у розмірі 3862213грн. за договором пайової участі у будівництві жилого багатоквартирного будинку не підлягають розділу, оскільки є її особистою власністю, не можуть бути прийняти до уваги судовою колегією з тих підстав, що у порушення статті 60 ЦПК України позивачкою не надано належних доказів на їх підтвердження.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, та не містять правових підстав для скасування рішення.

Таким чином, судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_6 про поділ майна подружжя у запропонованому нею варіанті, оскільки судовим розглядом встановлено, що грошові кошти на рахунках відповідача не є об'єктом спільної сумісної власності подружжя; наявність спільного майна, яке має бути поділено між сторонами в натурі, не доведена позивачкою належними доказами.

Отже, колегія суддів визнає рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги такими, що не спростовують висновків суду, та не є підставою для скасування рішення.

Відповідно до статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З урахуванням наведеного, керуючись статтями 303, 304, 308, 312, 313-315, 317, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 17 січня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді:

Дралло І.Г. Павловська І.Г. Пономаренко А.В