7837-2008
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309
РІШЕННЯ
Іменем України
14.10.2008Справа №2-22/7837-2008
14 жовтня 2008 року Справа №2-22/7837-2008
За позовом ДП «Вайллант Група Україна», м.Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амід-строй», м.Сімферополь
про стягнення 596431,61 грн.
Суддя: Калініченко А.А.
Представники сторін:
Позивача : Пацюк Т.В. – представник, дов. №316 від 13.10.2008 р
Відповідача:
не з'явився.
встановив:
Позивач – ДП «Вайллант Група Україна», м. Київ, звернувся до Господарського суду АР Крим із позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Амід-строй», м. Сімферополь, про стягнення 596431,61 грн., у тому числі 501884,78 грн. основного боргу та 94546,83 грн.
У судовому засіданні, яке відбулось 02.10.2008 р. представник позивача надав клопотання про уточнення позовних вимог, а саме – просив стягнути з відповідача 501884,78 грн. основного боргу, 33880,66 грн. пені, а також 5037 грн. вартості витрат, які пов'язані із явкою представника до суду.
Представник відповідача у судовому засіданні, яке відбулось 02.10.2008 р. проти позову заперечував, пояснив, що він повернув позивачу обладнання, яке отримано представником позивача 24.04.2008 р.
Розгляд справи відкладався у порядку ст.77 ГПК України за клопотанням відповідача.
Суд, керуючись статтею 75 ГПК України, вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши представлені докази, суд
встановив:
Між позивачем та відповідачем 16.03.2007 р. було укладено договір № ОП-005/07, відповідно до якого ДП «Вайллант Група Україна» прийняло на себе зобов'язання передати відповідачу у власність обладнання та комплектуючі на суму 973846,18 грн.
Станом на 03.07.2007 р. позивач відвантажив, а відповідач отримав обладнання на суму 973846,18 грн., що підтверджується видатковою накладною № 00000950 від 30.07.2007 р. та довіреністю на отримання матеріальних цінностей серії ЯНЯ № 258883 від 23.07.2007 р. на ім'я представника позивача – Горелік Р.М. На оплату товару позивач надав відповідачу рахунок-фактуру № 00000950 від 21.06.2007 р.
Згідно з п. 3. Договору № ОП-005/07 від 16.03.2007 р. та пп. 1.1. Додатку № 02 до Договору «Умови співпраці», відповідач зобов'язувався в період з 01.07.2007 р. - 31.12.2007 р. придбати обладнання на суму 300 000 грн. з урахуванням ПДВ 20%, зробивши декілька замовлень, в результаті чого мав право отримати відстрочку платежу строком на 1 (один) місяць. Згідно пп. 1.3. Додатку № 02 до Договору, у випадку якщо сума одноразового замовлення (покупки) обладнання перевищуватиме 75 000 грн., то Відповідач зобов'язувався оплатити на умовах 100 %-ї передоплати суму перевищення. Тобто оплатити 75 000 грн. Боржник мав право через 1 місяць, а частину перевищення - 898 846 грн. 18 коп. оплатити повністю перед поставкою обладнання.
Відповідач станом на 20.02.2008 р. оплатив 264 200 грн., що підтверджується банківськими виписками № 437 від 25.06.2007 р. на суму 109 000 грн., № 507 від 30.07.2007 р. на суму 12 500 грн., № 564 від 23.08.2007 р. на суму 5 200 грн., № 563 від 28.08.2007 р. на суму 17 000 грн., № 568 від 29.08.2007 р. на суму 17 000 грн., № 659 від 17.10.2007 р. на суму 40 000 грн. 00 коп., № 656 від 17.10.2007 р. на суму 44 000 грн., № 717 від 16.11.2007 р. на суму 7 500 грн., № 64 від 06.02.2008 р. на суму - 6 000 грн., № 89 від 20.02.2008 р. на суму - 6 000 грн.
Позивач направив на адресу відповідача вимогу № 115 від 07.04.2008 р. про сплату заборгованості у сумі 789 412, 08 грн. рівними частинами: до 17.04.2008 р. - 394 706 грн. 04 коп., до 30.04.2008 р. - 394 706 грн. 04 коп.
Після отримання вимоги про сплату заборгованості відповідач здійснив повернення придбаного обладнання: на суму 186 682,82 грн., що підтверджується видатковою накладною № ВП - 0000002 від 24 квітня 2008р., та на суму 21 078 ,58 грн., що підтверджується видатковою накладною № ВП-0000003 від 22 травня 2008 р.
Непогашеною залишилась заборгованість у сумі 501,884 грн.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Відповідно до статті 622 ЦК України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.
У судовому засіданні, яке відбулось 02.10.2008 р. представник відповідача пояснив, що 24.04.2008 р. представнику позивача було повернуто обладнання, однак доказів цього не надав.
Відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення такого роду фактів.
Відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язань по оплаті отриманого від позивача товару в повному обсязі або доказів повернення позивачу товару, вартість якого не сплачена в терміни, передбачені у договорі від 16.03.2007 р.
За таких обставин суд вважає, що матеріали справи свідчать про невиконання відповідачем зобов'язань, передбачених договором від 16.03.2007 р. , тому згідно зі ст. 218, 230 ГК України, ст.ст. 526, 549, 625 ЦК України підлягають задоволенню вимоги по стягненню з відповідача заборгованості у сумі 501884 грн.
Поряд з вимогами про стягнення основного боргу, позивачем також заявлено вимогу, з урахуванням клопотання про уточнення, про стягнення пені в розмірі 33880 грн., яка підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно п. 3 договору за несвоєчасну оплату товарів відповідач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Розмір пені в сумі 33880 грн., нарахованої позивачем відповідно до договору, не перевищує передбаченого Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» максимального розміру пені та нарахування її проведено з дотриманням шестимісячного строку передбаченого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, а тому вона підлягає стягненню з відповідача.
Також позивачем заявлено клопотання про віднесення на відповідача 5037 грн. – витрат на авіаційні перевезення, пов'язаних із забезпеченням явки у судове засідання представника позивача, яке задоволенню не підлягає, оскільки позивач обрав такий вид транспорту для забезпечення явки представника у судове засідання, як літак, однак будь-яких доказів чи пояснень щодо того, у чому полягає доцільність та необхідність використання саме такого виду транспорту для забезпечення явки у судове засідання, суду не надав.
Згідно зі статтею 49 ГПК України судові витрати підлягають віднесенню на відповідача.
За згодою представника позивача, у ході судового засідання, яке відбулось 14.10.2008 р., були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. У відповідності зі статтею 84 ГПК України рішення оформлене та підписане 21.10.2008 р.
Керуючись ст.ст. 49, 82 – 85 ГПК України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Амід-строй», (м.Сімферополь, вул.Кримської правди, 8-А, ЄДРПОУ 33374525 ,п/р 26009000108701 МФО 384908 КФ АКБ «Тас-Комерцбанк») на користь ДП «Вайллант Група Україна» (м.Київ, вул.Краківська, 22, оф. 30, ЄДРПОУ 30928566 , п/р 26009010003580 КФ ТОВ «УніКредитБанк» МФО 300744) 501884,58 грн. основного боргу, 33880 грн. пені, 5357,64 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.
Суд | Господарський суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 14.10.2008 |
Оприлюднено | 03.12.2008 |
Номер документу | 2417957 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Автономної Республіки Крим
Калініченко А.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні