Рішення

від 28.10.2008 по справі 2/145

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/145

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

28.10.08 р.                                                                                                       Справа № 2/145                               

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі  судового засідання Трубачевій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “РосУкрОйл” м. Донецьк  

до відповідача: Приватного підприємства “ДОТ-ВВД” м. Макіївка

про стягнення заборгованості в сумі 500000грн.

За участю

представників сторін:

від позивача: Дорошенко Д.П. – за довір.

від відповідача:   не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “РосУкрОйл” м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства “ДОТ-ВВД” м. Макіївка про стягнення грошових коштів 500000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір № 02-115, платіжне доручення № 00378 на суму 500000грн. від 27.04.2007р. Як на правові підстави позову посилається на ст. 173, 193, 216, 224 ГК України, ст. 509, 525, 526, 530, 610, 611, 623, 624, 906, 1212 ЦК України.

Позивачем до прийняття рішення по порядку ст. 22 ГПК України надано заяву про збільшення позовних вимог від 20.12.2008р. № 02-41/40178, в якій позивач доповнив правові підстави позову статтею 612 Цивільного кодексу України. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на ту обставину, що ним у повній відповідності до діючого законодавства України та умов договору платіжним дорученням № 00378 від 27.04.2007р. перераховано на поточний рахунок відповідача грошові кошти на загальну суму 500000 грн., однак відповідач до теперішнього часу не виконав прийняті зобов'язання з надання послуг, чим протиправно порушує права та інтереси позивача, у зв'язку з чим на підставі ст. 612 ЦК України просить стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 500000 грн.

Крім того, позивачем надано клопотання від 28.10.08р. про вихід суду за межі позовних вимог з метою захисту порушених прав та охоронюваних інтересів позивача на підставі статті 83 п. 2 Господарського процесуального кодексу України.   

З приводу зазначеного судом розглядаються остаточні позовні вимоги позивача.   

21.10.2008р. позивачем надано заяву про забезпечення позову, де останній просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ПП “ДОТ-ВВД” та накладення арешту на майно, належне ПП “ДОТ-ВВД”.   

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив відзив на позовну заяву не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців станом на 06.10.2008р. значиться Приватне підприємство “ДОТ-ВВД” за адресою: 86136, м. Макіївка, вул. Ізумрудна, 35/53 за зазначеною адресою Господарським судом направлялися рекомендовані листи з повідомлення про вручення поштового відправлення.    

З урахуванням цих даних, з огляду на достатність представлених матеріалів, та належне повідомлення відповідача про час та місце слухання справи, який не скористався своїми процесуальними правами на участь у судових засіданнях, подання доказів, пояснень, заперечень та не виконав вимоги суду щодо надання відзиву та доказів в обґрунтування своїх доводів та заперечень, суд вважає належним виконання обов'язку щодо повідомлення відповідача про вчинені судом процесуальні дії та можливим розглянути спір, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами.   

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

17.04.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “РосУкрОйл” (замовник) та Приватним підприємством “ДОТ-ВВД” (виконавець) був укладений договір № 02-115 про надання послуг.

За цим договором Виконавець зобов'язується за завданням Замовника надати останньому послуги з організації виконання з дотриманням вимог законодавства проектно-вишукувальних робіт з розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, площа та місце яких вказується у наданих Планах земельних ділянок, які повинні бути узгоджені із Замовником, та які є невід'ємною частиною цього Договору та укладання договорів оренди вказаних земельних ділянок з Замовником строком на 49 років. Цільове призначення земельних ділянок визначається Сторонами у Додатку, що є невід'ємною частиною договору, а Замовник – прийняти та оплатити ці послуги у відповідності з об'ємами та вартостями, визначеними договором.

Згідно до п. 1.2. договору Виконавець надає послуги самостійно або з залученням інших організацій. При цьому вся відповідальність за виконання умов договору та отриманні результати покладається на Виконавця.

Відповідно до п. 1.3. сторони домовилися, що кінцевим результатом надання послуг за Договором вважається “проект” та оформлений на Замовника договір оренди земельної ділянки. Отриманий внаслідок виконання цього договору проект та договір оренди земельної ділянки є власністю Замовника.

Пунктом 2.1., 2.3. договору визначено що вартість послуг за цим договором визначається у додатках до цього договору, які є невід'ємною його частиною. Замовник перераховує виконавцю аванс, розмір якого визначається в додатку до договору, що є невід'ємною його частиною по кожній окремій земельній ділянці.

Підтвердженням факту надання послуг (виконання робіт) є акти здачі-приймання результатів наданих послуг (виконаних робіт), які підписані двома сторонами (п. 2.5 договору).

Згідно до п. 2.6., 2.8. договору оплата послуг здійснюється на підставі рахунків у строк не менший ніж 3 банківських днів з моменту пред'явлення рахунку. Кінцевий розрахунок за цим договором здійснюється Замовником не пізніше 10 банківських днів після підписання сторонами актів-здачі результатів наданих послуг, надання проекту договорів оренди земельних ділянок та здачі Виконавцем звітної документації.

 Відповідно до п. 3.2. договору Виконавець зобов'язується надавати послуги (виконувати роботи) у відповідності з умовами договору, чинного законодавства та нормативних документів.

Розділом 4 “Строки” визначено строк виконання робіт: початок – у строк 2 календарних днів з моменту перерахування авансового платежу згідно п. 2.4.; кінець – відповідно до Додатків до цього договору відносно певної земельної ділянки.

Пунктом 5.4. договору визначено, що у разі односторонньої відмови Виконавця від виконання умов договору з будь-яких обставин, Виконавець у строк, що складає 5 (п'ят) банківських днів повертає Замовнику усі сплачені йому кошти.  

Згідно додатку № 1 до договору № 02-115 від 17.04.2007р. сторонами досягнуто згоди про характеристику земельної ділянки, щодо якої розробляється проект землеустрою та укладається Замовником договір оренди. Об'єкт 1 – відповідно до Плану земельної ділянки адреса розташування земельної ділянки: м. Донецьк, вул. Кірова, район Фабрики іграшок. Цільове призначення будівництво мийки, кафе, магазину. Площа: 0,48 га. Замовник відповідно до п. 2.3. договору перераховує Виконавцю аванс в розмірі 250000грн.

  Додатком № 2 до договору сторонами досягнуто згоди про характеристику земельної ділянки, щодо якої розробляється проект землеустрою та укладається Замовником договір оренди. Об'єкт 2 – відповідно до Плану земельної ділянки адреса розташування земельної ділянки: м. Донецьк, пр. Ленінський. Цільове призначення будівництво. Площа 0,7 га. Замовник відповідно до п. 2.3. договору перераховує Виконавцю аванс в розмірі 250000грн.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем платіжним дорученням № 00378 від 27.04.2007р. було здійснено оплату за розробку проекту землеустрою відповідно договору № 02-115 від 17.04.2007р. в розмірі 500000 грн.

З приводу проведення цієї господарської операції, позивачем було виписано відповідачу податкову накладну № 3 від 27.04.2007р. на суму 500000грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ті обставини, що відповідач, отримавши грошові кошти, фактично до виконання проектних робіт не приступив, про неможливість приступити до виконання робіт або про наявність інших обставин, що зумовлюють невиконання та несвоєчасне виконання умов договору, позивача не повідомив, про будь-яке проміжне виконання або виконання часткове, певних етапів, визначених договором, позивача також не повідомляв ані письмово ані усно. Проте, відповідач сплачені кошти в сумі 500000 грн. утримує у своєму користуванні, незважаючи на відсутність будь-яких результатів робіт за договором.  

Проаналізувавши доводи позивача, розглянувши матеріали справи та надані позивачем докази, встановивши правовідносини, що виникли між сторонами, суд дійшов висновку про наявність законних підстав у позивача для задоволення його вимог про стягнення грошових коштів в сумі 500000 грн. з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Відповідно, обов'язки виникають із договору та правочину, адміністративних актів, внаслідок завдання шкоди, з подій, що є наслідком настання цивільно-правових відносин.

За своєю правовою природою, правовідносини, які склалися між сторонами випливають з договору підряду на проведення проектних та пошукових робіт, який регулюється статтями 887-891 Цивільного кодексу України.

Зокрема, відповідно до ст. 887 Цивільного кодексу України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 846 ЦК України, якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання робіт, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.  

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 631 Цивільного кодексу України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Пунктом 7.2 договору № 02-112 від 17.04.07р. про надання послуг, сторони обумовили, що договір діє до 31 грудня 2007 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих за даним договором зобов'язань в повному обсязі.

Виходячи із зазначених вимог положень цивільного кодексу та обумовленого сторонами в пункті 7.2. договору строку дії договору, якій закінчується 31 грудня 2007 року, суд дійшов висновку, що відповідач у будь-якому випадку повинен був виконати прийняті на себе зобов'язання з розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в межах дії договору – до 31.12.07р., оскільки саме із спливом цього строку сторони розуміли та зв'язували закінчення всіх зобов'язань за договором.   

Як встановлено судом, проектно-вишукувальні роботи з розробки проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, характеристика яких встановлена додатками до договору, станом як на 31.12.07р., так й на момент розгляду справи по суті, відповідачем фактично не виконані ані повністю ані в частині, акт приймання-передачи результатів виконаних за договором робіт сторонами не складені та не підписаний та фактично позивачу не передані, отримані кошти в сумі 500000 грн. позивачу не повернуті.

Позивачем на адресу відповідача 20.10.2008р. було направлено вимогу, де останній просить в семиденний строк з моменту отримання вимоги, здійснити повернення грошових коштів у розмірі 500000 грн. Зазначену вимогу відповідачем також не виконано.

Приписами ст. 83 ГПК України встановлено, що Господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивача або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони. Відповідне клопотання було заявлено позивачем, з урахуванням чого, суд виходить за межі позовних вимог.     

У зв'язку з тим, що відповідачем доказів виконання робіт на вказану суму або доказів повернення отриманих коштів, не надано, суд вважає безпідставним зберігання та утримання відповідачем коштів в сумі 500000 грн. за відсутністю будь-якого виконання зобов'язань перед позивачем впродовж розумного строку та взагалі закінченню строку дії договору.   

Крім того, у відповідності до приписів ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений законом або договором. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

З урахуванням вищевикладених норм цивільного закону, та відсутністю доказів того, що відповідач будь-яким чином приступив та приступав до виконання зобов'язань за договором, суд вважає, що позивач, як замовник робіт, на теперішній час об'єктивно втратив інтерес до одержання результатів робіт (проектів землеустрою) через більш ніж півтора року після укладання договору та сплати 500000 грн.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Всупереч вказаним статтям, відповідач не надав суду доказів, які спростовують позовні вимоги чи звільняють від цивільної відповідальності.

   Згідно до приписів ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки  відповідачем до теперішнього часу, послуги з розроблення проекту землеустрою та укладання договорів оренди земельної ділянки не виконані, та не повернено сплачену суму 500000 грн., то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Щодо заяви позивача про забезпечення позову від 21.10.2008р. № 02-41/40394 шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ПП “ДОТ-ВВД” та накладення арешту на майно, належне ПП “ДОТ-ВВД”, то суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення через, зокрема, зникнення, зменшення за кількістю або погіршення за якістю майна тощо на момент виконання рішення.

Як видно із матеріалів справи, позивачем не надано жодного доказу на доведення та обґрунтування утруднення чи неможливості виконання рішення господарського суду. У зв'язку з цим, такі вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача в порядку  ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України,  ст. ст. 22, 33, 42, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                         ВИРІШИВ:

           Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “РосУкрОйл” м. Донецьк до Приватного підприємства “ДОТ-ВВД” м. Макіївка про стягнення 500000грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства “ДОТ-ВВД” (86136, м. Макіївка, вул. Ізумрудна, 35/53, р/р 26004045663300 у АКБ “Укрсиббанк”, МФО 351005, ЄДРПОУ 34400257) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “РосУкрОйл” (83086, м. Донецьк, вул. Постишева, 25, р/р 26006301003846 у Донецькому філіалі ВАТ ВТБ Банк, МФО 335571, ЄДРПОУ 32208910) грошові кошти в розмірі 500000грн., витраті по сплаті державного мита в розмірі 5000грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ.

               Суддя