Постанова

від 06.11.2008 по справі 28/286-07-7782

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

28/286-07-7782

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 06 листопада 2008 р.                                                                                    № 28/286-07-7782  

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

головуючого:Першикова Є.В.,

суддів:Данилової Т.Б.,

Ходаківської І.П.

розглянула

касаційну скаргута касаційну скаргуНаціональної акціонерної компанії "Надра України" (далі –Компанія) дочірнього підприємства "Західукргеологія" Національної акціонерної компанії "Надра України"

(далі –Дочірнє підприємство)

на рішеннягосподарського суду Одеської області

від15.10.07

у справі№ 28/286-07-7782

господарського судуОдеської області

за позовомприватного підприємства "Жемчужина"

(далі –Підприємство)

доЗатоківської селищної ради (далі –Рада),

Білгород-Дністровського міжміського бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості

(далі –БТІ)

провизнання права власності, зобов'язання видати свідоцтво на право власності та зобов'язання до вчинення певних дій  

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:Леонов О.Г. (за дов. № 3 від 18.08.08);

- відповідачів:Ради:Лавроневич С.А. (за дов. № 346/01-24-3 від 25.02.08);

БТІ:не з'явились;

- скаржників:Компанії:Філімонова Г.Б. (за дов. № 114 від 02.09.08);Макарчук Ф.В. (начальник відділу правового забезпечення Компанії);

Дочірнього підприємства:Остимчук О.О. (за дов. № 22/167 від 20.05.08).

Відводів складу колегії суддів Вищого господарського суду України, яка переглядає справу в касаційному порядку, не заявлено.

За згодою представників сторін, відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1

ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 06.11.08 було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.

Рішенням від 15.10.07 господарського суду Одеської області (суддя

Гуляк Г.І.) позовні вимоги Підприємства задоволено повністю.

За Підприємством визнано право власності на самовільно споруджену водонапірну башню "Рожновського", тип БР-18, яка знаходиться на території санітарної зони артезіанської скважини № 4912, бази відпочинку "Галичанка" (смт.Затока Білгород-Дністровського району Одеської області,

з/д пл."Сонячна").

За Підприємством визнано право власності на самовільно споруджений будиночок відпочинку (літ."Д" на плані земельної ділянки), що знаходиться на території земельної ділянки бази відпочинку "Галичанка" (смт.Затока Білгород-Дністровського району Одеської області, з/д пл."Сонячна").

Раду зобов'язано видати Підприємству свідоцтво на право власності на самовільно споруджену водонапірну башню "Рожновського", тип БР-18, яка знаходиться на території санітарної зони артезіанської скважини № 4912, бази відпочинку "Галичанка" (смт.Затока Білгород-Дністровського району Одеської області, з/д пл. "Сонячна").

Раду зобов'язано створити комісію та ввести в експлуатацію самовільно збудований будиночок відпочинку (літ."Д" на плані земельної ділянки), що знаходиться на території земельної ділянки бази відпочинку "Галичанка" (смт.Затока Білгород-Дністровського району Одеської області,

з/д пл."Сонячна").

Раду зобов'язано видати Підприємству свідоцтво на право власності на самовільно збудований будиночок відпочинку (літ."Д" на плані земельної ділянки), що знаходиться на території земельної ділянки бази відпочинку "Галичанка" (смт.Затока Білгород-Дністровського району Одеської області,

з/д пл."Сонячна").

БТІ зобов'язано провести державну реєстрацію права власності Підприємства на водонапірну башню "Рожновського", тип БР-18, яка знаходиться на території санітарної зони артезіанської скважини № 4912, бази відпочинку "Галичанка" (смт.Затока Білгород-Дністровського району Одеської області).

БТІ зобов'язано провести державну реєстрацію права власності Підприємства на будиночок відпочинку (літ."Д" на плані земельної ділянки), що знаходиться на території земельної ділянки бази відпочинку "Галичанка" (смт.Затока Білгород-Дністровського району Одеської області,

з/д пл."Сонячна").

Вказане судове рішення мотивовано, зокрема, тим, що матеріалами справи підтверджено, що згідно договору оренди земельної ділянки від 12.12.01, укладеного між Підприємством та Радою, земельна ділянка, на якій розташовані спірні об'єкти нерухомості, надана Підприємству в оренду строком до 2012 року з правом зводити на ній будівлі та споруди. При цьому, місцевий суд взяв до уваги, що згідно письмового висновку Управління містобудування та архітектури виконкому Білгород-Дністровської ради від 14.07.07 самовільно збудовані Підприємством споруди, про визнання права власності на які ставиться питання у даному спорі, не суперечать суспільним інтересам та не порушують прав інших осіб.

Вважаючи вказане рішення таким, що порушує їх права та законні інтереси, до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами в порядку ст. 107 Господарського процесуального кодексу України, як особи, яких не було залучено до участі у справі, щодо яких, на їх думку, суд прийняв судове рішення, що стосується їх прав і обов'язків, звернулись Компанія та її Дочірнє підприємство, які ставлять питання про скасування рішення від 15.10.07 господарського суду Одеської області та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Свої вимоги скаржники обґрунтовують тим, при винесенні оскарженого судового рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 41, 129 Конституції України, ст.ст. 321, 376, 392 Цивільного кодексу України, ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Так, скаржники доводять, що база відпочинку "Галичанка" перебуває на балансі Калуської нафтогазорозвідувальної експедиції, яка є відокремленим структурним підрозділом Дочірнього підприємства Компанії, а Підприємство є лише орендарем нежилих приміщень вказаної бази відпочинку, а тому скаржники, вважаючи себе власниками спірного майна, зазначають про те, що вони мали бути учасниками судового процесу у даній справі.

У своїх відзивах на касаційні скарги Підприємство та Рада щодо доводів скаржників заперечують, вважаючи їх безпідставними, у зв'язку з чим просять касаційні скарги Компанії та Дочірнього підприємства залишити без задоволення, а оскаржене рішення –без змін.

Розглянувши матеріали справи, касаційні скарги, заслухавши пояснення представників скаржників та сторін, суддю-доповідача по справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи та матеріалів касаційних скарг підставність й правомірність звернення Компанії та її Дочірнього підприємства з касаційними скаргами у даній справі, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що зазначені касаційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що Компанія та її Дочірнє підприємство звернулись у Вищого господарського суду України з касаційними скаргами на рішення від 15.10.07 господарського суду Одеської області в порядку ст. 107 Господарського процесуального кодексу України. За приписами вказаної норми касаційну скаргу мають право подати не лише сторони у справі, а й особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення, що стосується їх прав і обов'язків.

З юридичного аналізу наведеного правового положення вбачається, що судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яку не було залучено до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Крім того, в силу приписів ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями стосовно дослідження та оцінки правомірності доводів особи, яка не приймала участі в розгляді справи щодо наявності у неї матеріального права, яке підлягає захисту, оскільки така оцінка пов'язана з необхідністю встановлення та перевірки фактичних обставин, які не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, але якими скаржник обґрунтовує підставність власних вимог.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що перебування майна на балансі підприємства, на що посилаються скаржники у своїх касаційних скаргах, не є безспірною ознакою права власності на нього, оскільки, як вбачається з правового аналізу чинного законодавства, майно не втрачає статусу власності незалежно від того, на балансі якого підприємства (установи) воно перебуває. Баланс підприємства є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату, він не визначає підстав знаходження майна у власності підприємства.

Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України наголошує на тому, що скаржниками будь-яких належних доказів того, що вони є власниками саме спірного майна не надано, як і доказів того, що база відпочинку "Галичанка" належить їм на праві власності, а посилання на те, що вона знаходиться на балансі не може бути враховано як належний доказ з зазначених підстав.

Прийнявши до розгляду касаційні скарги Компанії та Дочірнього підпримєства колегія суддів Вищого господарського суду України врахувала посилання скаржників на те, що оскаржене судове рішення, на їх думку, стосується їх прав та обов'язків, всупереч чому було прийнято без залучення їх до участі у справі.

У статті 1114 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає порядок прийняття касаційної скарги до провадження, зазначено, що про таку процесуальну дію суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги, ухвала надсилається усім учасникам судового процесу.

Таким чином, при винесенні ухвали від 06.10.08 колегією суддів Вищого господарського суду України вирішувалось лише питання прийняття вказаних касаційних скарг до розгляду, можливість чого визначається відповідністю поданої касаційної скарги вимогам розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України, та з урахуванням того, що розгляд матеріалів справи по суті дана процесуальна дія не передбачає.

Водночас, колегія суддів Вищого господарського суду України врахувала, що для об'єктивного з'ясування факту чи зачипає оскаржуване рішення у справі права та інтереси осіб, що не брали участі у розгляді справі,

необхідною умовою є розгляд та вивчення матеріалів справи та касаційних скарг, а також заслуховування пояснень скаржників та сторін.

Відповідно до положень ст.ст. 107, 108, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду за касаційними скаргами поданими учасниками судового процесу чи особами, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків. За наслідками розгляду касаційної скарги (подання) Вищий господарський суд України приймає постанову.

Таким чином, процесуальним законом чітко обмежено коло осіб, що мають право на оскарження судових актів місцевого та апеляційного господарського суду до Вищого господарського суду України.

З урахуванням викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку про те, що рішення від 15.10.07 господарського суду Одеської області не може бути переглянуто касаційною інстанцією за скаргами Компанії та Дочірнього підприємства по суті, оскільки такий перегляд суперечить нормам процесуального права та виходить за межі компетенції Вищого господарського суду України, а тому оскаржене рішення підлягає залишенню в силі в контексті наявних касаційних скарг щодо визначення суб‘єктного складу учасників даного спору на момент її винесення.

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що вважаючи свої права порушеними скаржники не позбавлені права звернутись до суду з окремим віндикаційним позовом.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Національної акціонерної компанії "Надра України"

№ 12/2-1732/2-12/2 від 08.09.08 та касаційну скаргу дочірнього підприємства "Західукргеологія" Національної акціонерної компанії "Надра України"

№ 22/304 від 08.09.08 залишити без задоволення.

Рішення від 15.10.07 господарського суду Одеської області у справі

№ 28/286-07-7782 господарського суду Одеської області залишити без змін.

Головуючий Є.Першиков

судді:Т.Данилова

І.Ходаківська