Рішення

від 11.11.2008 по справі 9647-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

9647-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

11.11.2008Справа №2-2/9647-2008

за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Сімферополя" (95063, м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 5)

до Комунального підприємства "Сельсервіс" (97501, АРК, Сімферопольський район, с. Мирне, вул Білова,1)

про стягнення 26 682,38 грн.  

                                                            Суддя В.І. Толпиго

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Міркін, представник, доруч. у справі

Від відповідача: не з'явився

       Суть спору:

Позивач - Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Сімферополя" звернувся у Господарський суд АРК із позовом  до відповідача - Комунального підприємства "Сельсервіс"  про стягнення заборгованості в сумі 22 167,63 грн., в тому числі основний борг в сумі 21 706,05грн., три відсотки річних в сумі 67,11грн. та пеня в сумі 394,47 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що  між сторонами було укладено договір  на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) до комунальної каналізації № 2632 від 01.04.2002р. На підставі цього договору відповідачем споживалась вода та скидались стоки. Відповідно договору відповідач повинен оплачувати пред'явлені рахунки, але відповідач своєчасно не виконав зобов'язання за договором. Невиконання відповідачем прийнятих на себе  за договором зобов'язань стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі і просих їх задовольнити.

Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, відзив з документальним обгрунтуванням не надав, про причини неявки суд не повідомив,  про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином (рекомендованою кореспонденцією).

Відповідно до ст. 75 Господарського кодексу України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, встановив:

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства  є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків є договори та інші правочини.  

Частина 1ст. 14  ЦК України передбачає, що цивільні  обов'язки  виконуються  у  межах,   встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.  526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  Цивільного кодексу України,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до  звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним|виробленого,справленого| належним чином (ст. 599 ЦК України).  

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Між Сімферопольським ВП ВКГ та відповідачем  був укладений договір на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) до комунальної каналізації №2632 від 01.04.2002 р. та доповнення від 01.11.2003 р. до цього договору, на підставі яких відповідачем проводилось скидання стоків.

Відповідно до п.1.1 статуту КРП «ВП ВКГ м.Сімферополя» являється правонаступником Сімферопольського ВП ВКГ у тому числі і за договором на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) до комунальної каналізації № 2632 від 01.04.2002 р.

Згідно з п. 19 Договору № 2632 від 01.04.2002 року даний договір укладений строком по 01.04.2003 р., набирає чинності з дня його підписання і вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до скінчення не надійде заяви однієї з сторін про відмову від цього договору або його перегляд. Кількість пролонгацій не обмежена.

Відповідно до п. 1 зазначеного Договору позивач взяв на себе зобов'язання щодо забезпечення відповідача питною водою (ГОСТ 2874-82), при наявності води у джерелах в кількості не більше встаовленого ліміту, а також проводити водовідведення.

Розрахунки за воду здійснюються згідно тарифам в розмірі за 1 м. куб. відпущеної води та за 1 м. куб. відведених стоків. Про зміну тарифів позивач сповіщає відповідача шляхом предявлення платіжного документу, без оформлення додаткової угоди (пункти 2, 4 Договору).

На оплату спожитих в період 19.05.2008 р. - 21.08.2008 р. відповідачем послуг з водовідведення за вищевказаним Договором позивач пред'явив рахунки №2632 від 25.07.2008 р. на суму 15 137,14 грн., №2632 від 22.08.2008 р. на суму 6568,91 грн.

Всього було пред'явлено рахунків  відповідачу  на суму 21 706,05 грн. На вищевказаних рахунках стоїть підпис з боку абонента (відповідача) про згоду з сумами спожитих послуг та їх обсягом.

Також на підтвердження обсягів спожитих послуг, що є предметом цього спору, сторонами складені акти за відповідні місяці.

Сторони передбачили, що кінцевий розрахунок за надані послуги здійснюється відповідачем не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим (підпункт 3.2. договору).

Однак, відповідачем оплата за вказаним договором та пред'явленими рахунками не проводилась.

Відповідно до ст. 33 ГПК України на відповідачі лежить обов'язок доведення виконання зобов'язань, або необґрунтованості позовних вимог, тоді як такі він до суду не надав.

Таким чином, у частині стягнення основного боргу в розмірі 21 706,05 грн. за Договором на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) до комунальної каналізації № 2632 від 01.04.2002 р. позов обгрунтований та підлягає задоволенню.

Окрім вимоги про стягнення боргу за договором № 2632 від 01.04.2002 р. позивачем також заявлена вимога про стягнення  пені в сумі 394,47 грн за період з 11.8.2008р по 16.9.2008р, яка належить задоволенню виходячи з наступного:

Стаття 549 ЦК України визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

Угодапо забезпеченню виконання зобов'язання здійснюється|скоюється,чиниться| у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).

Згідно підпункту 3.2 п. 3 вказаного договору на водопостачання та водовідведення відповідач за несвоєчасне внесення плати за послуги відповідач повинен сплачувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Розмір пені в сумі 394,47 грн. нарахованої позивачем відповідно до вказаного пункту договору, не перевищує передбаченого Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” максимального розміру пені та нарахування її проведено з дотриманням шестимісячного строку передбаченого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, а тому вона підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, позивачем заявлена вимога про стягнення трьох відсотків річних в розмірі 67,11грн.

У цій частині  позов також підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ст.  625 ЦК України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не передбачений договором або законом.     

Витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача

За згодою представника позивача в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17.11.2008 р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49,75,82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Комунального підприємства “Сельсервіс” (97501, АРК, Сімферопольський район, с. Мирне, вул Білова,1, п/р 26002000130827 в АКБ "ЧБРР", м. Сімферополь, МФО 384577, код ЄДРПОУ 31781501) на користь Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" (95063, м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 5, п/р 2600113192 в КРД ВАТ "Райффайзен банк "Аваль", МФО 324021, код ЄДРПОУ 20671506) 21 706,05 грн основного боргу., 67,11 грн. три відсотки річних, 394,47 грн пені, 221,68 грн державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.