Постанова

від 20.11.2008 по справі 20-11/361-5/374

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

20-11/361-5/374

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 20 листопада 2008 р.                                                                                    № 20-11/361-5/374  

Вищий господарський  суд України у складі колегії суддів:

Кочерової Н.О.,., - головуючого,

Кузьменка М.В.,Черкащенка М.М.,

розглянувши матеріали касаційної скаргиПП "Фірма "Авіс"

на постановутана рішенняСевастопольського апеляційного господарського суду від 02.09.2008 року господарського суду м. Севастополя від 16.05.2008 року

у справі господарського судум. Севастополя

за позовомПП "Югстройсервис"

доПП "Фірма "Авіс"

прота за зустрічним позовомдопророзірвання договору підряду та стягнення 35000,00 грн.,ПП "Фірма "Авіс"ПП "Югстройсервис"стягнення 16652,42 грн.,

в судове засідання прибули  представники сторін:

позивача:не з"явився,

відповідача:не з"явився,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2007 року ПП "Югстройсервис" звернулось до господарського суду з позовом до ПП "Фірма "Авіс" про розірвання договору підряду № 3 від 11.05.2007 року та стягнення збитків 35000,00 грн.

У листопаді 2007 року ПП "Фірма "Авіс" звернулось до господарського суду із зустрічним позовом до ПП "Югстройсервис" про стягнення 16652,42 грн.  

Рішенням господарського суду м. Севастополя від 16.05.2008 року первісний позов задоволено повністю. Розірвано договір підряду № 3 від 11.05.2007 року, укладений між ПП "Югстройсервис" та ПП "Фірма "Авіс". Стягнуто з ПП "Фірма "Авіс" на користь ПП "Югстройсервис" 35000,00 грн. заборгованості та 553,00 грн. судових витрат. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.09.2008 року рішення місцевого господарського суду від 16.05.2008 року залишено без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ПП "Фірма "Авіс" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.09.2008 року та рішення господарського суду м. Севастополя від 16.05.2008 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.  

Доповідач: Черкащенко М.М.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами не правильно застосовані норми матеріального  та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 постанови від 29.12.76 №11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Одним із загальних принципів цивільного законодавства є принцип свободи договору, який знайшов своє відображення у статтях 3 та 627 ЦК України. Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки учасників.

Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 651 ЦК України передбачено, що договір  може  бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи первісний позов в частині розірвання договору підряду виходили з того, що невиконання підрядником робіт, передбачених умовами договору, заподіяло збиток економічним інтересам замовника, що є підставою для його розірвання.

Однак, з такими висновками судів попередніх інстанцій судова колегія не може погодитись враховуючи наступне.  

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 11.05.2007 року між ПП "Югстройсервис" (замовник) та ПП "Фірма "Авіс" (підрядник) було укладено договір підряду № 3, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання підрядних робіт по пристрою внутрішнього та зовнішнього водопроводу та каналізації на об"єкті, який знаходиться за адресою: вул. Академіка Макарова, 4 в у м. Севастополі.

Вартість підрядних робіт за договором на момент його підписання складає 70000,00 грн.  (п.2.1 договору).

Строк виконання підрядних робіт становить 30 робочих днів з моменту отримання авансу (п.1.4 договору).

Відповідно до п.3.1., 3.2 договору, замовник протягом 5 днів з моменту підписання цього договору зобов"язаний перерахувати підряднику аванс у розмірі 50000,00 грн. Оплата за виконані роботи проводиться протягом 5 днів з моменту підписання актів приймання-передачі (форми КБ-2, КБ-3).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 23.05.2008 року  замовник платіжним дорученням №261 перерахував підряднику аванс у розмірі 35000,00 грн.  

Згідно з приписами статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до   звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, розглядаючи первісні позовні вимоги про розірвання договору підряду, суди попередніх інстанцій не перевірили чи затверджувалась замовником проектно-кошторисна документація згідно з п.1.2 договору і чи доводилась вона до відома підряднику.

Крім того, суди попередніх інстанцій не надали належної юридичної оцінки в сукупності пунктам 3.1 та 1.4 договору підряду, що призвело до помилкового висновку, як про виникнення у підрядника обов"язку виконати підрядні роботи за договором, так і строку їх виконання –не пізніше 23.06.2007 року та щодо завдання підрядником збитку економічним інтересам замовника, адже виконання робіт за умовами договору знаходиться у прямій залежності від перерахування замовником 50000,00 грн. авансового платежу, а не 35000,00 грн.

Не врахування судами попередніх інстанцій зазначених вище обставин, на думку судової колегії, призвело до прийняття помилкового висновку про наявність правових підстав для розірвання договору підряду.

Судова колегія не може погодитись з висновками попередніх інстанцій про стягнення з ПП "Фірма "Авіс" на користь ПП "Югстройсервис"  збитків у розмірі 35000,00 грн., оскільки суди попередніх інстанцій не встановили правову природу цих збитків, а відповідно і наявності підстав для їх стягнення.

Також судова колегія зазначає, що вирішуючи даний спір, суди попередніх інстанцій не врахували і ту обставину, що під час дії договору підряду з ПП "Фірма "Авіс", ПП "Югстройсервис" уклало договір підряду з ТОВ "Єлсан-Плюс" на виконання тих самих підрядних робіт.

Враховуючи вище наведене, судова колегія вважає, що суди порушили вимоги ст.43 ГПК України і постановили незаконні судові рішення в частині первісних позовних вимог.

Відповідно до частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Правова оцінка обставин та достовірності доказів по справі є виключна прерогатива першої та апеляційної інстанції.

За таких обставин, прийняті судові рішення в частині первісних позовних вимог підлягають скасуванню, а справа направленню в цій частині на новий розгляд.

При новому розгляді суду необхідно врахувати вищевикладене, витребувати докази у відповідності з вимогами ст.36 ГПК України, уточнити позовні вимоги, встановити правову природу заявлених до стягнення збитків, надати належну правову оцінку умовам договору, зокрема щодо взаємних зобов"язань сторін, встановити юридичні наслідки їх невиконання, при необхідності призначити повторну судову експертизу, перевірити доводи позивача та відповідача, дати їм належну юридичну оцінку і прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Щодо зустрічних позовних вимог, то судова колегія погоджується з висновками попередніх інстанцій про відмову у їх задоволенні, оскільки договором підряду не передбачена відповідальність замовника за несвоєчасне перерахування підряднику авансового платежу.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.09.2008 року та рішення господарського суду м. Севастополя від 16.05.2008 року у справі               № 20-11/361-5/374 в частині первісних позовних вимог скасувати.

В скасованій частині справу направити на новий розгляд до господарського суду м. Севастополя.

В іншій частині судові рішення з даної справи залишити без змін.

Головуючий, суддя                                                                  Н. Кочерова

Судді                                                                                     М. Кузьменко

                                                                                              М. Черкащенко