Постанова

від 18.11.2008 по справі 5020-1/040

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

5020-1/040

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 18 листопада 2008 р.                                                                                    № 5020-1/040  

Доповідач –суддя Плюшко І.А.

Вищий господарський суд України у складі  колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Разводової С.С.,

Самусенко С.С.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу           Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича фірма "Мелодія"

на рішення           господарського суду міста Севастополя від 22 серпня 2008 року

у справі          № 5020-1/040

господарського суду          міста Севастополя

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Санта–Юг"

до           Фонду комунального майна Севастопольської міської ради

про          зобов'язання вчинити певні дії

за участю представників:

позивача -          Байрамова К.В. –довіреність б/н від 03.11.2008 року

відповідача -           не з'явились

заявника -           Монько С.В. –довіреність № 01 від 12.01.2008 року

ВСТАНОВИВ:

У липні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Санта–Юг", звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 22 серпня 2008 року у справі 5020-1/040 (суддя Алсуф'єв В.В.) позов задоволено повністю;

зобов'язано Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради  забезпечити розгляд в п'ятнадцятиденний термін з дня набрання цим рішенням законної сили матеріалів, що надані на конкурс з визначення орендаря вбудованого нежилого приміщення, розташованого в житловому будинку за адресою: м.Севастополь, вул. В.Морська, буд. 25, загальною площею 145,10 м2, - який повинен був відбутися 08.07.2005;

стягнуто з Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Санта-Юг” державне мито в розмірі 85,00  грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн.

Не погодившись з рішенням господарського суду міста Севастополя, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича фірма "Мелодія" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Севастополя від 22 серпня 2008 року у справі № 5020-1/040 та передати справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Вимоги касаційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича фірма "Мелодія" обґрунтовує тим, що рішення господарського суду міста Севастополя від 22 серпня 2008 року прийняте з порушенням вимог процесуального права.

На думку касатора судом не дотримано вимог ст. ст. 4, 4-7, 27 Господарського процесуального кодексу України та не було залучено останнього до участі у справі в якості третьої особи за клопотанням сторони чи за ініціативою суду, що є підставою для скасування рішення господарського суду першої інстанції та передачі справи на новий розгляд.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Рішення місцевого суду відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції встановив, 08 липня 2005 року відбулось засідання конкурсної комісії з визначення орендаря комунального майна –вбудованого нежилого приміщення, розташованого в житловому будинку за адресою: м. Севастополь, вул. В.Морська, буд. 25, загальною площею 145,10 м2 (далі –Об'єкт оренди).

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20 червня 2006 року у справі № 20-7/379 визнано недійсним рішення конкурсної комісії №55 (19) від 08 липня 2005 року, як незаконне та таке, що не відповідає порядку проведення конкурсу, затвердженого рішенням Севастопольської міської Ради № 341 від 12 листопада 2002 року “Про затвердження Порядку проведення конкурсу з визначення орендатора комунального майна”.

Місцевим господарським судом встановлено, що після визнання недійсним рішення конкурсної комісії №55 (19) від 08 липня 2005 року, повторно конкурсна комісія для визначення орендаря Об'єкта оренди не збиралась та відповідно це питання не розглядала.

Станом як на 08 липня 2005 року, так і на 20 червня 2006 року, спірні правовідносини були врегульовані Законом України „Про оренду державного та комунального майна” від 10 червня 1992 року №2269-ХІІ, Положенням про порядок передачі в оренду комунального майна, що перебуває у власності територіальної громади м. Севастополя, затвердженим рішенням Севастопольської міської Ради № 343 від 12 листопада 2002 року, Положенням про міську комісію з оренди комунального майна, затвердженим рішенням Севастопольської міської Ради № 342 від 12 листопада 2002 року, Порядком проведення конкурсу з визначення орендатора комунального майна, затвердженим рішенням Севастопольської міської Ради № 341 від 12 листопад 2002 року.

Відповідно до вимог абзацу 2 частини третьої статті 9 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 10 квітня 1992 року №2269-ХІІ органи, уповноважені управляти майном, що перебуває у комунальній власності, розглядають подані матеріали і протягом п'ятнадцяти днів після надходження матеріалів повідомляють підприємство про своє рішення (надання дозволу щодо укладення договору оренди або відмову).

Відповідно до пункту 3.2 Положення про міську комісію з оренди комунального майна, затвердженого рішенням Севастопольської міської Ради №342 від 12 листопада 2002 року, заяви про оренду комунального майна повинні бути розглянуті комісією в 15-денний строк з моменту їх подання в Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації.

Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації припинено на підставі Розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 312р від 10 березня 2006 року „Про ліквідацію управління з питань майна комунальної власності”, його повноваження з управління комунальним майном передані Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради.

Рішенням Севастопольської міської Ради від 13 лютого 2007 року №1465 затверджено новий Порядок проведення конкурсу з визначення орендаря комунального майна, відповідно до пункту 3.2 якого заява на оренду комунального майна повинно бути розглянуто комісією також в 15-денний строк з моменту її подання в Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради.

Відповідно до пункту 24 Положення про порядок передачі в оренду комунального майна, що перебуває у власності територіальної громади м. Севастополя, затвердженого рішенням Севастопольської міської Ради №1464 від 13 лютого 2007 року, Фонд комунального майна Севастопольської міської ради в п'ятнадцятиденний термін розглядає заяви та виносить їх на міську комісію з оренди комунального майна.

Таким чином, вимоги зазначених нормативних актів, що регламентують розгляд поданих матеріалів на участь в конкурсі, Фондом комунального майна Севастопольської міської ради не дотримані, що відповідно порушує права учасників конкурсу, в тому числі, Товариства з обмеженою відповідальністю "Санта–Юг".

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, оскільки відповідно до абзацу 3 пункту 10.23 Положення про Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради, затвердженого рішенням Севастопольської міської Ради від 12 червня 2007 року, на останнього покладений обов'язок з організації проведення конкурсів з визначення орендаря комунального майна відповідно до порядку, затвердженого міською Радою.

Твердження касатора, про порушення, господарським суд міста Севастополя, вимог ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України у справі №2050-1/040 та не залучення до участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича фірма "Мелодія", так, як останнього було залучено до участі у справі у якості третьої особи у справі № 20-7/379 є безпідставним, оскільки рішенням конкурсної комісії №55 (19) від 08 липня 2005 року, яке затвердженого рішенням Севастопольської міської Ради № 341 від 12 листопада 2002 року “Про затвердження Порядку проведення конкурсу з визначення орендатора комунального майна” затверджено переможцем Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича фірма "Мелодія", тому його і було залучено до участі у справі № 20-7/379, а у справі № 2050-1/040 касатором не зазначено в чому полягає порушення його прав та інтересів.

Питання неможливості вирішення питання щодо проведення конкурсу з визначення орендаря Об'єкту оренди до розгляду справи №5020-7/057-11/249 за позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Мелодія”(далі –ТОВ “Мелодія”) про повернення Об'єкта оренди не можуть розглядались судом першої інстанції, та судом було встановлено, що рішенням господарського суду міста Севастополя  від 23.09.2004 у справі №20-3/234 за позовом Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації до ТОВ “Мелодія” про розірвання договору оренди та звільнення приміщення, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.10.2004 та постановою Вищого господарського суду України від 10.05.2005 (рішення набрало законної сили 22.10.2004), зобов'язано ТОВ “Мелодія” звільнити Об'єкт оренди.

Також, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича фірма "Мелодія" у касаційній скарзі зазначає, що рішення у справі № 20-3/234 переглядається за нововиявленими обставинами, однак не надає суду жодних доказів зазначеним обставинам.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія вважає, що судами попередніх інстанцій при розгляді цієї справи по суті правильно застосовано норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

З урахуванням вимог ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, висновки суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог є правомірними.

Отже, при вирішенні спору, судом першої інстанцій правильно встановлені усі обставини, що мають значення для справи, їм надана вірна юридична оцінка, норми права застосовані вірно, а доводи касаційної скарги  не спростовують  висновків суду.

За наведених вище обставин, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги, а тому судові акти слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, –   

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича фірма "Мелодія" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 22.08.2008 року зі справи №  5020-1/040 залишити без змін.

Головуючий                                                                                 І. А. Плюшко

Судді                                                                                                    С. С. Разводова

С. С.Самусенко