Рішення

від 22.05.2012 по справі 1115-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

22.05.2012Справа №5002-15/1115-2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія Моріон» (97412, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Некрасова, 43; ідентифікаційний код 31967852)

До відповідача Департамент фінансів і економічного розвитку Євпаторійської міської ради (97408, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Дм. Ульянова, 19-А; ідентифікаційний код 02314530)

Про визнання неправомірними дій та спонукання до виконання певних дій

Суддя Іщенко І.А.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача - ОСОБА_3, представник, довіреність від 23.04.2012

Від відповідача - ОСОБА_4, представник, довіреність №1 від 05.03.2012

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія Моріон» звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Департаменту фінансів і економічного розвитку Євпаторійської міської ради, в якому просить суд:

· визнати дії Департаменту фінансів і економічного розвитку Євпаторійської міської ради про відмову продовжити строк дії договору оренди від 01.05.2012 - неправомірними;

· зобов'язати Департамент фінансів і економічного розвитку Євпаторійської міської ради укласти додаткову угоду до договору оренди від 01.05.2002, якою продовжити строк дії договору до 01.04.2014.

Представник відповідача надіслав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого, проти задоволення позову заперечує.

Представник позивача у судовому засіданні представив суду додаткові пояснення по справі, відповідно до яких, просить суд позов задовольнити.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строку встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.05.2002 між Управлінням економіки міської ради (правонаступником якого є Департамент фінансів і економічного розвитку Євпаторійської міської ради (а.с.36-38) та ТОВ «Телерадіокомпанія Моріон» був укладений договір оренди №8/К-2002 (а.с.7-10).

Відповідач передав, а позивач прийняв орендоване по договору оренди №8/К-2002 від 01.05.2002 майно, що підтверджується актом прийому-передачі від 01.05.2002 (а.с.11).

Також, між сторонами до договору оренди №8/К-2002 від 01.05.2002 були укладені додаткові угоди від: 07.02.2003, 26.12.2003, 16.02.2005, 07.12.2005, 15.11.2006, 10.01.2007, 25.09.2007, 05.05.2009, 21.09.2009, 30.03.2010, 03.01.2012 (а.с.14-24), якими вносилися зміни до умов договору, зокрема, продовжувався строк його дії до 01.04.2012.

Листом №44 від 15.03.2012 позивач просив відповідача продовжити строк дії договору оренди №8/К-2002 від 01.05.2002 на 2 роки 11 місяців (а.с.25).

Листом №01-08/203 від 23.03.2012 відповідач повідомив позивача про те, що строк дії договору оренди №8/К-2002 від 01.05.2002 продовжуватися не буде у зв'язку із необхідністю передачі приміщень для подальшого розміщення бюджетних організацій (а.с.26).

Відмова відповідача продовжити строк дії договору оренди №8/К-2002 від 01.05.2002, стала підставою для звернення позивача з даним позовом до суду про визнання неправомірними дій Департаменту фінансів і економічного розвитку Євпаторійської міської ради про відмову продовжити строк дії договору оренди від 01.05.2012 та зобов'язання Департаменту фінансів і економічного розвитку Євпаторійської міської ради укласти додаткову угоду до договору оренди від 01.05.2002, якою продовжити строк дії договору до 01.04.2014.

Суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Приписами частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає право особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права і інтересу.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до норм статті 20 Господарського кодексу України держава, забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:

- визнання наявності або відсутності прав;

- визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

- відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;

- припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

- присудження до виконання обов'язку в натурі;

- відшкодування збитків;

- застосування штрафних санкцій;

- застосування оперативно-господарських санкцій;

- застосування адміністративно-господарських санкцій;

- установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

- іншими способами, передбаченими законом.

Суд може захистити цивільне право або інтерес також іншим способом, що встановлений договором або законом, але обраний позивачем спосіб захисту свого права, а саме: визнати дії Департаменту фінансів і економічного розвитку Євпаторійської міської ради про відмову продовжити строк дії договору оренди від 01.05.2012 - неправомірними та зобов'язати Департамент фінансів і економічного розвитку Євпаторійської міської ради укласти додаткову угоду до договору оренди від 01.05.2002, якою продовжити строк дії договору до 01.04.2014, не передбачений, ні законом, ні договором.

Наведене свідчить про відсутність у позивача права вимагати від відповідача вчинити дії, які не ґрунтується на правовідносинах, що склалися між сторонами.

Дослідивши вищевказані норми, суд дійшов висновку про те, що визнання неправомірними дій Департаменту фінансів і економічного розвитку Євпаторійської міської ради про відмову продовжити строк дії договору оренди від 01.05.2012 та зобов'язання Департаменту фінансів і економічного розвитку Євпаторійської міської ради укласти додаткову угоду до договору оренди від 01.05.2002, якою продовжити строк дії договору до 01.04.2014., не є належним способом захисту порушеного права та інтересу позивача.

Згідно підпункту «б» пункту 17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам», до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах про оскарження суб'єктом господарювання дій (бездіяльності) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб'єкта владних повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов'язані з відносинами, врегульованими господарським договором.

Однак, Верховним Судом України у постанові від 13.07.2004 у справі №10/732 викладено правову позицію, згідно з якою «суд, дійшовши висновку, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, повинен відмовити у позові, а не припиняти провадження у справі за її непідвідомчістю суду».

Таким чином, не вірно обраний позивачем спосіб захисту свого права та майнового інтересу не відповідає вимогам діючого законодавства, отже, у суду відсутні обґрунтовані правові підстави для задоволення позову.

Судовий збір покладається на позивача згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення оформлено відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 22.05.2012.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В|розв'язав|:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.