Рішення

від 15.05.2012 по справі 5013/357/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" травня 2012 р.Справа № 5013/357/12 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Макаренко Т.В., розглянувши матеріали справи № 5013/357/12

за позовом: Дочірнього підприємства "Горизонт-Інвест" науково-дослідницький центр "Нафтогазбурмаш", Донецька область, м. Артемівськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інеріс", м. Кіровоград

про стягнення 27400,00 грн.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність від 14.05.2012 року;

від відповідача - участі не брали;

Про час і місце проведення судового засідання відповідач повідомлений належним чином за юридичною адресою, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Дочірнє підприємство "Горизонт-Інвест" науково-дослідницький центр "Нафтогазбурмаш" звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Інеріс" боргу в сумі 19000,00 грн, штрафу в сумі 6400,00 грн, неустойки в сумі 2000,00 грн, всього 27400,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні 15.05.2012 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі та подав письмові пояснення № 51/05/12 від 14.05.2012 року на обґрунтування своїх доводів.

Відповідач відзив на позов та інших витребуваних документів до суду не подав, уповноваженого представника для участі в судовому засіданні по даній справі не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення засідання по справі, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 13.04.2012 року.

Частина 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи наведені норми та з огляду на належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання і фактичну можливість подати ним до суду витребувані документи, господарський суд вважає можливим розглянути справу № 5013/357/12 за відсутністю представника відповідача та за наявними у справі документами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши усі обставини справи, оцінивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Інеріс" (постачальник) та дочірнім підприємством "Горизонт-Інвест" науково-дослідницький центр "Нафтогазбурмаш" (замовник), укладено договір № 30/11 від 17.11.2011року (надалі Договір), за умовами якого постачальник зобов'язався розробити, спроектувати, виготовити, а також якщо це передбачено в Специфікації поставити, здійснити монтаж і пусконалагоджувальні роботи, а замовник прийняти і оплатити продукцію в порядку та на умовах передбачених цим Договором.

Найменування, асортимент, кількість та ціна продукції встановлюється сторонами у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного Договору (1.2 Договору).

Поставка продукції здійснюється окремими партіями на протязі дії даного Договору. На поставку кожної партії продукції сторони підписують Специфікації (1.3 Договору).

Розділом 2 Договору сторони узгодили, що поставка продукції здійснюється в строк, встановлений у Специфікації. Дострокова та часткова поставка продукції здійснюється тільки за письмової згодою замовника (2.1 Договору). Умовами поставки є самовивіз із складу постачальника, якщо інше не погоджено сторонами у Специфікаціях.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 Договору вартість продукції вказується у Специфікації та не змінюється протягом дії Договору. Вартість продукції включає в себе її власну вартість, а також вартість тари, упаковки, маркування та навантаження. Порядок оплати продукції встановлюється сторонами у Специфікації. Оплата продукції здійснюється в безготівковому порядку або іншим способом за домовленістю сторін. Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Сторони, також узгодили, що за порушення строків поставки або за недопоставку продукції сплачується неустойка в розмірі 0,1 % від суми непоставленої продукції за кожний день прострочення, але не більше 5 % від загальної вартості продукції (п. 6.5 Договору).

Даний Договір вступає в дію з моменту його підписання і діє один рік. В разі, якщо за один місяць до закінчення дії Договору, жодна із сторін не запропонує припинення дії Договору, останній вважається пролонговано на тих самих умовах на один календарний рік (7.3 Договору).

Договір підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками підприємств.

Між сторонами складено та підписано Специфікацію № ПО-7 від 17.11.2011 року на виконання умов Договору.

Відповідно до даної Специфікації постачальник зобов'язався поставити , а замовник прийняти та оплатити продукцію (конвеєр стрічковий) в кількості -1 шт. вартістю 40000,00 грн з ПДВ. Відвантаження готової продукції здійснюється із складу постачальника. Строк виготовлення продукції складає 20 календарних днів з моменту надходження авансового платежу у розмірі 70% від суми даної Специфікації. Розрахунок за поставлений товар здійснюється наступним чином:

- 70 % аванс від суми зазначеної у специфікації (28000,00);

- 30 % (12000,00) проводиться по факту відвантаження готової продукції замовнику.

На виконання умов договору, а саме п. 3.3 та Специфікації ПО-7 від 17.11.2011 року, замовник здійснив попередню оплату продукції в розмірі 70 % від вартості поставки на суму 28000,00 грн, що підтверджено платіжним дорученням № 1205 від 17.11.2011 року.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач взяті на себе зобов'язання по Договору не виконав, постачальник не поставив замовнику відповідну продукції.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, відтак до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.

У відповідності до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) відповідно до норм ст. 530 Цивільного кодексу України

Згідно умов договору та Специфікації ПО-7 відповідач повинен був здійснити виготовлення та відвантаження готової продукції із свого складу протягом 20 календарних днів з моменту проведення попередньої оплати, тобто отримавши попередню оплату 17.11.2011 року, постачальник мав поставити продукцію не пізніше 07.12.2011 року.

Відповідно до частини 1 статті 665 Цивільного кодексу України, у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

З огляду на вказану норму невиконання продавцем обов'язку щодо передачі товару покупцеві дає останньому право відмовитися від договору. Дане правило відповідає загальній нормі ч. 1 ст. 611 ЦК за якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки передбачені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це передбачено договором або законом.

Визнаючи єдиною підставою для вказаних правових наслідків відмови продавця передати проданий товар покупцеві, законодавець чітко не окреслює, які дії слід вважати відмовою продавця від виконання покладеного на нього обов'язку. Тобто, про відмову продавця у даному випадку можуть свідчити будь-які дії, бездіяльність чи рішення, що дають підстави вважати даний обов'язок невиконаним чи виконаним неналежним чином.

За правилами части 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме претензії № 14/02/12 від 02.02.2012 року, позивач вказує на те, що виконання зобов'язання щодо передачі проданої продукції, втратило для нього інтерес, так як сплинув час, на протязі якого очікувалась поставка продукції та була в ній необхідність для ведення своєї господарської діяльності позивачем, що є підставою вимагати від відповідача, саме повернення попередньої оплати, а не виконання умов договору.

Доказів здійснення поставки продукції за Договором № 30/11 від 17.11.2011 року та в строки встановлені цим Договором і Специфікацією або повернення всієї суми (28000,00 грн) отриманих від позивача коштів в рахунок передоплати за продукцію, відповідач суду не подав.

Натомість, після звернення позивача до відповідача із претензією № 14/02/12 від 02.02.2012 року про повернення грошових коштів, які було перераховано в якості авансу за продукцію по Договору № 30/11 від 17.11.2011 року в сумі 28000,00 грн, ТОВ "Інеріс" здійснило часткове повернення грошових коштів на загальну суму 9000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 26 від 13.01.2012 року на суму 4000,00 грн, № 32 від 18.01.2012 року на суму 3000,00 грн, № 39 від 23.01.2012 року на суму 2000,00 грн.

Тобто, за розрахунком позивача борг відповідача станом на 15.05.2012 року складає 19000,00 грн.

Отже позовні вимоги про стягнення 19000,00 грн боргу (попередня оплата) є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

У своїх позовних вимогам та поясненнях № 51/05/12 від 14.05.2012 року, позивач на підставі п.6.5 Договору, а також керуючись нормами ст. 231 Господарського кодексу України та ст. 693 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача неустойку в розмірі 5% від суми Договору в сумі 2000,00 грн (40000,00 х5%= 2000,00), а також пеню в розмірі 0,1% від вартості продукції за період з 08.12.2011 року по 06.03.2012 року в сумі 3600,00 грн (40000,00х0,1%х90 днів=3600,00) та штраф в сумі 2800, 00 грн за прострочку більше 30 днів у розмірі 7% від вказаної суми (40000,00х7%=2800,00).

Виходячи з приписів частини 3 статті 693 Цивільного кодексу України, порушення продавцем обов'язку щодо передачі товару, який був попередньо оплачений, надає покупцеві можливість стягнути з продавця проценти за користування чужими грошовими коштами відповідно до ст. 536 ЦК. Проценти починають нараховуватися від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати, в залежності від того, яким правом, передбаченим ч. 2 вказаної статті скористався покупець. Договором також може бути передбачений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попердньої оплати від дня одержання суми попередньої оплати від покупця.

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Проте, позивач просить стягнути з відповідача не проценти за користування чужими грошовими коштами, як це передбачено нормами ст. 693 ЦК України та на які посилається сам позивач, ДП "Горизонт-Інвест" науково-дослідницький центр "Нафтогазбурмаш" нараховано відповідачеві неустойку відповідно п. 6.5 Договору та штраф відповідно ст. 231 ГК України за неналежне виконання договірних зобов'язань, а саме за непоставку продукції.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, а саме претензії № 14/02/12 від 02.02.2012 року, позивач вказує на те, що виконання зобов'язання, щодо передачі проданої продукції, втратило для нього інтерес, а тому просить відповідача повернути отриману від нього попередньо оплату (аванс).

За правилами ст. 665 ЦК України позивач має право на відмову від договору у разі відмови продавця передати проданий товар покупець.

Проте, після надсилання позивачем претензії № 14/02/12 від 02.02.2012 на адресу відповідача з вимогою повернути авансовий платіж, між сторонами виникли грошові відносини, та відповідно у позивача виникло право відповідно до ч.3 ст. 693 ЦК України нарахувати проценти на суму попердньої оплати.

Вказане унеможливлює нарахування та стягнення штрафних санкцій з відповідача за прострочку поставки чи недопоставку продукції.

Отже, позивачем необґрунтовано нараховано відповідачеві неустойку в розмірі 5% від суми Договору в сумі 2000,00 грн; пеню в розмірі 0,1% від вартості продукції за період з 08.12.2011 року по 06.03.2012 року в сумі 3600,00 грн та штраф в сумі 2800, 00 грн за прострочку більше 30 днів у розмірі 7% від вказаної суми, а тому господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Інеріс" штрафу в сумі 6400,00 грн, неустойку в сумі 2000,00 грн, всього 8400,00 грн.

За таких обставин господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій в загальній сумі 8 400,00 грн.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати на судовий збір, оскільки неправомірні дії відповідача призвели до необхідності позивача звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33.34.44,49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інеріс", 25006, м.Кіровоград, вул.Набережна,9, код ЄДРПОУ 37624138 на користь дочірнього підприємства "Горизонт-Інвест" науково-дослідницький центр "Нафтогазбурмаш", 84500, Донецька область, м. Артемівськ , вул.Сибірцева,3, код ЄДРПОУ 31875070 заборгованість в сумі 19 000, 00 грн, судовий збір в сумі 1609,50 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя Т.В. Макаренко

Повне рішення складено 21.05.2012 року.