Рішення

від 14.05.2012 по справі 5017/620/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" травня 2012 р.Справа № 5017/620/2012

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейч Ті Проперті Вест"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Зелений шлях"

про стягнення заставної вартості майна та штрафних санкцій у сумі 93 610,47 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явились,

від відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю б/н від 05.04.2012 року.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ейч Ті Проперті Вест" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Зелений шлях" 93 610,47 грн. заставної вартості майна та штрафних санкцій, зокрема: 91 666,67 грн. -основного боргу, 549,98 грн. збитки від інфляції та 1 393,82 грн. 3% річних, поклавши на відповідача витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ейч Ті Проперті Вест" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Зелений шлях" був укладений договір оренди майна з правом викупу №06/0611 від 16.06.2011р., згідно з яким відповідач (орендодавець) надав у тимчасове платне володіння та користування майно, а саме: один 40-футовий рефрижераторний контейнер стандарту ISO №5079686 на умовах зворотного повернення або викупу його.

Відповідно до умов договору (п.2.1) за користування майном позивач (орендар) сплачує відповідачу орендну плату у розмірі 4 840,00 грн. з урахуванням ПДВ за кожний місяць оренди. Крім того, позивач сплачує заставну вартість майна на підставі рахунку відповідача.

Після спливу строку оренди позивач зобов'язується повернути майно або у 10-ти денний строк до закінчення строку оренди заявити про намір викупити майно. В свою чергу, відповідач не пізніше 10-ти днів з моменту закінчення строку дії договору зобов'язаний прийняти майно та повернути позивачу заставну вартість майна, якщо позивач не має наміру викупу орендованого майна (п.4.2.7).

Як вказує позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ейч Ті Проперті Вест" виконало всі взяті на себе зобов'язання, а саме обов'язки щодо сплати орендної плати за користування майном (в сумі 4 840,00 грн.), заставної вартості майна (в сумі 91 666,67 грн.) та вартості експедиторських послуг за доставку майна до місця оренди (в сумі 5 000 грн.), ціна яких визначена у другому розділі договору. Виконання позивачем своїх зобов'язань підтверджується платіжним дорученням № 4038 від 01.07.2011 року.

Однак, в порушення умов договору, ТОВ "Торговий дім "Зелений шлях" не виконало взяті на себе зобов'язання щодо прийняття свого майна та повернення заставної вартості цього майна, що і зумовило звернення позивача до суду.

Ухвалою суду від 01.03.2012р. було порушено провадження у справі №5017/620/2012 із призначенням справи до розгляду у судовому засіданні.

28.03.2012р. судом розгляд справи був відкладений у зв'язку з нез'явленням представника відповідача, від якого не надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, а також у зв'язку з невиконанням відповідачем вимог ухвали суду.

17.04.2012р. до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечував (а.с.36).

В обґрунтування відзиву на позов відповідач посилається на те, що, всупереч вимог договору оренди, позивач у встановлений договором строк (10.08.2011р.) не повернув об'єкт оренди, а саме рефрижераторний контейнер, у зв'язку з чим відповідачем не була повернута позивачу заставна вартість майна.

25.04.2012 року до канцелярії суду від позивача надійшла телеграма, в якій позивач просить здійснити розгляд справи за його відсутністю та наполягає на позовних вимогах.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.04.2012 року, приймаючи до уваги клопотання представника відповідача про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів для можливості дійти домовленості щодо повернення майна та його заставної вартості, розгляд справи було відкладено на 14.05.2012 року з одночасним продовженням строку розгляду справи на 15 днів.

У судовому засіданні 14.05.2012 року представник відповідача усно визнав позовні вимоги в частині основної заборгованості, однак, просив суд врахувати часткову сплату грошових коштів у розмірі 60 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №75 від 11.05.2012р. (а.с.47).

Представник позивача у судове засідання не з'явився, незважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду справи.

Приймаючи до уваги клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності (а.с.39), а також враховуючи, що ухвалою суду від 25.04.2012р. явка представника позивача була визнана необов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, надані під час розгляду справи, проаналізувавши наявні у справи докази та давши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності із ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як свідчать матеріали справи, 16.06.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ейч Ті Проперті Вест" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Зелений шлях" було укладено договір оренди майна з правом викупу, відповідно п.п.1.1 та 1.2. якого, орендодавець надає орендарю у тимчасове володіння та користування майно, а орендар зобов'язується виплачувати орендодавцю орендну плату, та після закінчення строку дії договору повернути майно, або викупити його (а.с.9-11). Предметом договору є 40-футовий рефрижераторний контейнер стандарту ISO №5079686.

Пунктами 1, 2 ст. 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п.3.1 договору, орендар сплачує орендну плату за користування майном в сумі 4 840,00 грн., заставну вартість майна в сумі 91 666,67 грн. та вартість експедиторських послуг за доставку майна до місця оренди в сумі 5 000 грн., ціна яких визначена у другому розділі договору.

Відповідно до п. 5.1. зазначеного договору первісний строк оренди визначається з 15.07.2011р. по 10.08.2011р.

Згідно з п.5.2 Договору за бажанням орендаря строк може бути продовжений, якщо останній заявить про намір продовжити строк оренди за 10 днів до закінчення первісного строку оренди.

Оцінюючи питання дії договору, суд доходить наступних висновків.

Відповідно до положень ст.291 ГК України договір оренди припиняється внаслідок закінчення строку, на якій його було укладено.

Як свідчать матеріали справи, договором не передбачена автоматична його пролонгація, а продовження строку договору зумовлюється активними діями орендаря (п.5.1. Договору). Тобто, у випадку наміру орендаря продовжити строк договору, орендар повинен був за 10 днів до закінчення строку оренди звернутись до орендодавця з відповідною заявою.

Однак, будь-які докази щодо наміру позивача (орендаря) продовжити строк договору в матеріалах справи відсутні.

Натомість, як свідчать матеріали справи, між сторонами існувало листування з приводу повернення майна та коштів (а.с.29), а 23.09.2011р. позивач звертався до відповідача із претензією в якій просив останнього забрати об'єкт оренди та повернути заставну вартість майна (а.с.18-19).

Крім того, у судовому засіданні 25.04.2012р. представник відповідача на питання суду, чи було здійснено позивачем активні дії щодо продовження дії Договору, відповів, що жодних заяв від позивача про продовження дії договору не надходило. Натомість, представник відповідача не заперечував проти отримання претензії, в якій позивач просив відповідача забрати рефрижераторний контейнер та повернути заставну вартість майна.

Таким чином, враховуючи відсутність у Договорі умов щодо автоматичної пролонгації договору, будь-яких заяв позивача про намір продовжити строк оренди, а також, навпаки, наявність заперечень щодо продовження користування майном (а.с.29), суд доходить висновку про припинення дії договору 10.08.2011р.

Згідно до ст. 193 ГК України, яка цілком кореспондується із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з п.3.1 договору заставна вартість, визначена у п.2.3 договору, повертається орендарю орендодавцем не пізніше 10 днів з моменту закінчення строку дії договору у випадку, якщо орендар на виявив бажання викупити орендоване майно.

Приймаючи до уваги те, що строк дії договору закінчився 10.08.2011р., за умови відсутності наміру позивача викупити орендоване майно, відповідно до умов договору (п.3.1) орендодавець (відповідач) повинен був повернути заставну вартість майна (рефрижераторного контейнеру) не пізніше 10 днів, тобто до 20.08.2011р.

Проте, відповідач, в порушення зазначених умов Договору, незважаючи на закінчення строку Договору та відсутність наміру позивача викупити орендоване майно, не повернув заставну вартість рефрижераторного контейнеру, чим не виконав свої зобов'язання належним чином.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині повернення заставної вартості майна у сумі 91 667,67 грн.

Разом з тим, суд зазначає, що в матеріалах справи є оригінал платіжного доручення №75 від 11.05.2012р. (а.с.47), з якого вбачається, що відповідачем була проведена часткова сплата заставної вартості майна у розмірі 60 000 грн. Зазначена сума була сплачена ним після пред'явлення позову.

Вказане зумовлює припинення провадження у справі в частині позовних вимог на сплачену суму у розмірі 60 000 грн. на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Враховуючи, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 31 666,67 грн. відповідач, згідно приписів ст.ст. 33-34 ГПК України, суду не надав, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейч Ті Проперті Вест" в цій частині цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач не повернув заставну вартість майна в обумовлений договором строк -20.08.2011р., суд доходить висновку, що датою початку прострочення грошового зобов'язання є 21.08.2011р.

Перевіривши розрахунок 3% річних та індексу інфляції, суд погоджується із визначеними позивачем сумами (1 393,82 грн. та 549,98 грн.), у зв'язку з чим вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судові витрати, згідно до вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на нього у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Зелений шлях" (65113, м. Одеса, проспект Академіка Глушка, ін.код 36501411) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейч Ті Проперті Вест" (79008, м. Львів, вул. Театральна, 16, ін.код 35969209,) 31 666 /тридцять одну тисячу шістсот шістдесят шість/ грн. 67 коп. основного боргу, 549 /п'ятсот сорок дев'ять/ грн. 98 коп. інфляційних, 1 393 /тисяча триста дев'яносто три/ грн. 82 коп. 3% річних, 1 872 /одну тисячу вісімсот сімдесят дві/ грн. 21 коп. судового збору.

3 . В частині вимог про стягнення заставної вартості у сумі 60 000,00 грн. провадження у справі припинити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.05.2012р.

Суддя Щавинська Ю.М.