Рішення

від 15.05.2012 по справі 19/17-4301-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" травня 2012 р.Справа № 19/17-4301-2011

За позовом Приватного підприємства "Баланс"

до відповідачів Одеської залізниці

Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтис АМД"

про стягнення 13426,80грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь

Від позивача: ОСОБА_2, довіреність №4 від 17.02.12р.;

Від відповідача Одеської залізниці: ОСОБА_3, довіреність від 03.01.12р.;

Від відповідача ТОВ"Алтис АМД": ОСОБА_5, довіреність №202 від 10.05.12р.;

ОСОБА_6, довіреність №207 від 14.05.12р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Приватне підприємство "Баланс", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Одеської залізниці про стягнення вартості недопоставленої продукції у розмірі 13426,80грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.10.11р. порушено провадження у справі №19/17-4301-2011.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.11.11р. у зв'язку з перебуванням судді господарського суду Одеської області Петренко Н.Д. на лікарняному з 16.11.11р. по 25.11.11р., розгляд справи призначено на 19.12.2011р.о 10:45.

16.12.11р. від Одеської залізниці надійшло клопотання вих.№14/4301К, згідно якого просить суд з метою всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи залучити до справи у якості іншого відповідача в порядку ст. 24 ГПК України вантажовідправника Товариство з обмеженою відповідальністю "Алтис АМД".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.12.11р. залучено до участі у справі №19/17-4301-2011 у якості іншого відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Алтис АМД", в порядку ст.24 ГПК України.

17.01.12р. від ТОВ"Алтис АМД" надійшли пояснення(вх.№1428/2012 від 17.01.12р.).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.01.12р. продовжено строк розгляду по справі №19/17-4301-2011 по 05.03.2012р., в порядку ст.69 ГПК України.

Приймаючи до уваги перебування судді Петренко Н.Д. на лікарняному, розпорядженням голови господарського суду Одеської області Волкова Р.В. від 20.02.12р. справу №19/17-4301-2011 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Гут С.Ф.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.02.12р. прийнято справу №19/17-4301-2011 до провадження судді Гут С.Ф.

24.02.12р. позивач подав супровідний лист(вх.№5917/2012 від 24.02.12р.), згідно якого просить суд залучити до матеріалів справи копію чеку та опису цінного листа.

Судом залучено до матеріалів справи надані документи.

12.03.12р. від позивача надійшло клопотання(вх.№7381/2012 від 12.03.12р.), згідно якого просить суд розглянути справу без участі представника позивача, у зв'язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні.

На підставі розпорядження голови суду від 12.03.2012р., у зв'язку з перебуванням у відрядженні судді господарського суду Одеської області Гута С.Ф., справу №19/17-4301-2011 передано на розгляд судді Панченко О.Л.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.03.12р. прийнято справу №19/17-4301-2011 до провадження судді Панченко О.Л.

13.03.12р. від ТОВ"Алтис АМД" надійшли пояснення(вх.№7610/2012 від 13.03.12р.).

Приймаючи до уваги, що суддя Гут С.Ф. повернувся з відрядження, розпорядженням голови господарського суду Одеської області Волкова Р.В. від 26.03.12р. передано справу №19/17-4301-2011 на розгляд судді господарського суду Одеської області Гут С.Ф.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.04.12р. прийнято справу №19/17-4301-2011 до провадження судді Гут С.Ф.

06.04.12р. від позивача надійшов супровідний лист(вх.№10368/2012 від 06.04.12р.), згідно якого просить суд залучити до матеріалів справи документи.

Судом залучено до матеріалів справи надані документи.

Відповідач Одеська залізниця проти позову заперечує, з підстав які викладені у відзиві на позов(вх.№43748/2011 від 19.12.11р.) та поясненнях(вх.№14779/2012 від 15.05.12р.), та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначає про те, що відповідно до записів у залізничній накладній завантаження вантажу проводилося на підприємстві вантажовідправника, засобами і силами відправника вантажу, ним же самостійно було визначено масу вантажу перед відправленням вагону, без участі представника залізниці. Вагон з вантажем на станцію прибув в технічно справному стані, але не підготовлений для перевезення даного виду вантажу, слідів пошкодження ЗПП не має, що вбачається з відповідного акту загальної форми та комерційного акту. Втрата вантажу виникає через його витікання (просипання) з причини нещільного прилягання люків до кузова вагона, це мало бути помічено відправником ще до початку навантаження, але відправник від навантаження не відмовився і ним не було вжито заходів спрямованих на усунення названих обставин та попередження втрати вантажу.

20.02.12р. від ТОВ"Алтис АМД" надійшли заперечення на відзив відповідача Одеської залізниці(вх.№5266/2012 від 20.02.12р.).

Відповідач ТОВ"Алтис АМД" проти позову заперечує, з підстав які викладені у відзиві на позов(вх.№3200/2012 від 31.01.12р.), доповненні до відзиву(вх.37134/2012 від 06.03.12р.), доповненні до відзиву(вх.№9604/2012 від 30.05.12р.) та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову. В обґрунтування відзиву зазначає про те, що 20.09.2011р. у вагоні №66680372 по залізничній накладній №49423999 зі станції Ізотове Донецької залізниці ТОВ"Алтис АМД" відправило вугілля марки антрацит у кількості 69000кг фракції 13-25мм у вологому стані призначенням на станцію Херсон Одеської залізниці вантажоодержувачу Приватному підприємству "Баланс". Поверхня вантажу була розрівнена і замаркована вапном. Вагон №66680372 з вантажем зі станції відправлення Ізотове слідував через станції Довжанська, Дебальцеве-Сортувальна, Ясинувата, Красноармійськ Донецької залізниці, Павлоград-1, Синельникове, Нижньодніпровськ-Вузол, Апостолове Придніпровської залізниці, Снігурівка Одеської залізниці. На цих станціях поїзди (у складі яких перевозився і вказаний вагон) були розформовані і вагон ставився в нові сформовані цими станціями поїзди. На станціях, де здійснюється розформування та формування поїздів, кожний вагон оглядається в комерційному та технічному відношенні двічі: зразу по прибутті поїзда на станцію (до розформування) і вдруге - до відправлення сформованого нового поїзда. На станціях, де здійснюється передача вагонів з однієї залізниці на іншу залізницю вагони і вантажі також оглядаються. При цих оглядах перевіряється стан вантажу і технічний стан кожного вагона, за результатами такого огляду несправні вагони ремонтуються (у тому числі і без відчеплення від поїзда), а виявлені факти незбереження вантажу засвідчуються актами загальної форми та комерційними актами. Така технологія роботи залізничних станцій встановлена Правилами технічної експлуатації залізниць України. Отже, якщо на станціях Ізотове, Довжанська, Дебальцеве-Сортувальна, Ясинувата, Красноармійськ, Павлоград-1, Синельникове, Нижньодніпровськ-Вузол не складені ні комерційні акти, ні акти загальної форми, хоч вагон і вантаж оглядались неодноразово, то це означає, що на цих станціях вагон був технічно справний і вантаж був у збереженому стані (вагон пройшов 427км). Крім того, вказаний вагон у складі поїздів оглядався при передачі з Донецької залізниці на Південну залізницю на станції Лозова, з Південної на Придніпровську залізницю. При передачі вагона і вантажу ніяких актів не складено, отже, вагон був справним і вантаж був збережений.

ТОВ"Алтис АМД" вважає, що комерційним актом БК 404599/34, складеним станцією призначення Херсон 25.09.2011р., підтверджується відсутність вини ТОВ"Алтис АМД" в недостачі вантажу і засвідчується вина залізниці, яка не забезпечила збереження вантажу при перевезенні, що ґрунтується на слідуючих фактах:

По-перше, комерційним актом засвідчена наявність двох заглиблень на поверхні вантажу глибиною 60см та 80см і на цих заглибленнях маркування відсутнє. Факт зникнення маркування свідчить про доступ до вантажу сторонніх осіб в процесі перевезення. Отже, маркування наноситься з метою збереженості вантажу і зникнення маркування свідчить про незбереженість вантажу саме при перевезенні.

По-друге, заглиблення на поверхні вантажу розташовані: одне - над першим та другим люками, а друге заглиблення - над шостим та сьомим люками. На кожному піввагоні є дві драбини, які зроблені з металевих стержнів і приварені до стінки вагона. Одна драбина знаходиться біля першого люка, друга драбина знаходиться з іншої сторони вагона біля сьомого люка. Якщо сторонні особи мали доступ до вантажу, то вони збирались на поверхню вантажу саме по цих драбинах і опинялись над першим та над сьомим люками, де і могли забирати вугілля. Наявність заглиблень саме над першим і другим люками та над сьомим та шостим люками свідчить про те, що саме так і могло бути.

По-третє, в комерційному акті написано, що між кришкою 6-го люка і шкворневою балкою є щелина шириною 5см і між кришкою 1-го люка і шкворневою балкою є щілина шириною 5см. Щілини між кришками люків та шкворневими балками повинні бути, ці щілини встановлені конструкцією вагона. Якщо цих щілин не буде, то кришки люків неможливо буде ні відкрити ні закрити. Щілини між кришками люків та поперечними балками вагона (а шкворневі балки є одними з поперечних балок) є на кожному люку і ці щілини повинні бути.

Щілини між кришками люків та шкворневими балками не мають ні найменшого відношення до недостачі вантажу у спірному вагоні. Всі щілини між кришками люків та шкворневими балками і іншими поперечним балками перекриваються арміровочними листами, які приварюються зверху на шкворневі балки, на поперечні балки та на хребтову і повністю та ще й з запасом на 100мм перекривають щілини. Через щілини, перекриті арміровочними листами, вантаж просипатись ніяк не може. Це також підтверджується комерційним актом, в якому написано що витікання вантажу немає.

По-четверте, в комерційному акті написано, що щілини між кришкою 1-го люка і шкворневою балкою та між кришкою 6-го люка і шкворневою балкою закладені ізнутрі дошками. Якщо внутрі вагона покладені дошки, то зверху побачити їх неможливо, оскільки вони засипані вантажем. Знизу через щілину дошки також побачити неможливо, оскільки щілини закриті арміровочними листами. В комерційному акті нічого не вказано про арміровочні листи, а це означає, що арміровочні листи справні і знаходяться на своїх місцях. Наявність та справність арміровочних листів також підтверджується комерційним актом, в якому написано, що витікання вантажу немає і що «Вагон глуходверный, люка закрыты».

По-п'яте, в комерційному акті написано, що «На хребтовой балке имеютея незначительные следы течи груза». Однак, Комерційним актом наявність щілин біля хребтової балка не виявлено. Крім того, хребтова балка повністю покрита арміровочними листами. Про арміровочні листи на хребтовій балці в комерційному акті нічого не вказано, а це свідчить про наявність та справність цих арміровочних листів та про відсутність щілин біля хребтової балки. Якби навіть вугілля просипалось через щілини між кришкою люка та шкворневою балкою, то на хребтову балку воно не могло б попасти.

По-шосте, в комерційному акті мається запис, який заборонено вносити до комерційного акту: про порушення вантажовідправником вимог ТУ. Так пунктом 9 Правил складання актів встановлено: «Ніякі припущення та висновки про причини не збереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться». Станція Херсон не мала права вносити до комерційного акту свої припущення та висновки про вину вантажовідправника, а тому вказаний запис у комерційному акті ТОВ"Алтис АМД" вважає незаконним. Фактично ніяких порушень ТУ вантажовідправником не допущено. Вантажовідправником вжиті всі заходи для збереження вантажу. Тому ТОВ"Алтис АМД" вважає, що недостача вантажу (вугілля марки антрацит фракції 13-25 мм) у кількості 11400кг виникла з вини Одеської залізниці, яка не забезпечила збереження вантажу при перевезенні.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив .

Згідно з Договорами: №10/11 від 31.12.2010р. укладеним між Приватним підприємством "Баланс" та ПП«ВКФ«Кітоврас»; №12/05-ПР на поставку вугільної продукції від 12.05.2011р. укладеним між ПП«ВКФ«Кітоврас»та ТОВ«Компанієй Квік Дан»; №63 про здійснення послуг від 01.06.2011р. укладеним між ТОВ«Компанією Квік Дан»та ТОВ "Алтис АМД", Товариство з обмеженою відповідальністю "Алтис АМД" - вантажовідправник на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Квік Дан»- вантажовласника та Приватного підприємства «ВКФ»Кітоврас»- посередника, здійснило комплекс транспортно-експедиційних та супутніх послуг та відправило в адресу одержувача - Приватного підприємства "Баланс" по залізничній накладній №49423999 (48508806) від 20.09.2011р. вагон №66680372 з вугіллям кам'яним марки АМ (13-25 мм) в кількості 69,00тон.

В результаті перевірки маси вантажу на станції призначення виявлено нестача вугілля в кількості 11,40тон, що підтверджується Комерційним актом БК 404599/34 від 25.09.2011р. та наданим одержувачу вантажу 19.10.2011р.

Власником вугілля відправленого ТОВ "Алтис АМД" на адресу Приватного підприємства "Баланс" є ТОВ«Компанія Квік Дан», що підтверджується листом власності №551 від 10.10.2011р., рахунком-фактурою №78 від 20.09.2011р. на суму 98628,96грн., видатковою накладною №78 від 20.09.2011р. на суму 98628,96грн., податковими накладними №851 від 15.09.2011р. на суму 200000грн. та №852 від 20.09.2011р. на суму 43988,26грн.

Приватне підприємство «ВКФ«Кітоврас»- є посередником, безпосередньо з яким Приватне підприємство "Баланс" розрахувалося в повному обсязі, що підтверджується: платіжним дорученням №216 від 03.10.2011р. на суму 100000грн., платіжним дорученням №220 від 10.10.2011р. на суму 60000грн., платіжним дорученням №221 від 13.10.2011р. на суму 21015,55грн., а також актом звіряння взаємних розрахунків станом на 20.10.2011р.

Розрахунки з Приватним підприємством «ВКФ«Кітоврас»Приватне підприємство "Баланс" проведені на підставі листа-власності №260 від 20.09.2011р., рахунку-фактури №СФ-0000260 від 20.09.2011р. на загальну суму 99887,72грн., видаткової накладної №РН-0000260 від 20.09.2011р. на загальну суму 99887,72грн., акту приймання-передачі №260 від 20.09.2011р. на загальну суму 99887,72грн., податкової накладної № 281 від 20.09.2011р. на загальну суму 99887,72грн.

Однак вантаж було частково втрачено, на підставі чого складено Комерційний акт БК 404599/34 від 25.09.2011р., в якому зазначено, що в вагоні завантажено вугілля нижче бортів на 20см , вантаж маркований вапном, крім заглибин, а саме: з однієї сторони є заглибини над 1 та 2 люками довжиною 300см, шириною 260см, глибиною 25см та над 6-7 люками є заглибина довжиною 300см, шириною 280см, глибиною 80см. Крім того в вагоні є ущелини: між кришкою 6-го вантажного люка та шкворнєвою балкою шириною 5см, довжиною 110см; між кришкою 1-го вантажного люка та шкворнєвою балкою шириною 5см, довжиною 80см. Ущелини закладені з внутрішньої сторони вагона дерев'яними дошками. Двері та вантажні люки в вагоні щільно закриті, на хребтовій балці є незначні сліди течі вантажу. Вагон прибув в технічно справному стані та на момент переважування течі вантажу немає.

Згідно з залізничною накладною №49423999 від 20.09.2011р. відправник, з метою схоронності вантажу, провів розрівняння вантажу, його уплотнення та маркування вантажу вапном, що зазначено на першій стороні залізничної накладної в п. 7 «Заяви відправника», крім того виконав усі вимоги розміщення та кріплення вантажів. На першій стороні залізничної накладної №49423999 від 20.09.2011р. в п. 20 «Найменування вантажу»зазначено, що вантаж розміщено й закріплено згідно з п. Гл. 1 п. 4.1, 4.3, п.8 пр. 14 к СМГС.

Позивач у позовній заяві зазначає, що правильність внесених у залізничну накладну відомостей підтверджена менеджером Хлякіним Д.В. та ОСОБА_10 (п. 55 «Правильність внесених відомостей підтверджую»залізничної накладної). Оскільки вантаж транспортувався у відкритому рухомому складі, до вантажу був доступ, крім того маркування відсутнє винятково в заглибинах (згідно Комерційного акту БК 404599/34 від 25.09.2011р.)- що свідчить, про те що вантаж було розкрадене під час залізничного перевезення.

Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою про стягнення вартості недопоставленої продукції у розмірі 13426,80грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України та інших актів законодавства.

Стаття 908 ЦК України, яка кореспондується із ст.307 ГК України, встановлює, що загальні умови перевезення визначаються цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюється договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст.6 Статуту залізниць України накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

В силу вимог ч.3 ст.909 ЦК України, ч.2 ст.307 ГК України ст.6 Статуту залізниць України наявна у матеріалах справи залізнична накладна свідчить про укладення між вантажовідправником (ТОВ"Алтис АМД") і перевізником (Одеською залізницею) договору перевезення вантажу на користь вантажоодержувача ПП "Баланс".

Також вказана залізнична накладна свідчить, що завантаження вантажу у піввагон №66680378 здійснювалося відправником, а відповідно до вимог ч.3 ст.308 ГПК України, які кореспондуються з вимогами ч.2 ст.917 ЦК України, вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення. Аналогічні вимоги щодо обов'язку вантажовідправника підготувати вантаж до перевезення містяться і у п.4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082.

При цьому в силу вимог ч.1 ст.918 ЦК України завантаження вантажу здійснюється відправником у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

У ст.32 Статуту залізниць України також встановлено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Як вище встановлено господарським судом, вантаж розміщувався і закріплювався вантажовідправником відповідно до гл. 1, п. 4,1,4,3, п. 8, розд. 14 СМГС. Також відмітки вантажовідправника у залізничній накладній свідчать, що відправником вжиті заходи щодо маркування вантажу шляхом застосування вапна. Вжиття таких заходів передбачено положеннями параграфу 9 розділу 2 ТУ, згідно з яким, при завантаженні вантажів мілких фракцій на відкритий рухомий склад відправник зобов'язаний прийняти міри, які запобігають видуванню мілких частин вантажу в процесі перевезення, а також вимогами п.6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених Наказом Мінтрансу України 20.08.2001р. №542 та зареєстрованих в Мінюсті України 10.09.2001р. за №796/5987, згідно з яким, з метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Таким чином встановлені обставини справи свідчать, що завантаження вантажу здійснено вантажовідправником у вагон, який знаходився у технічно справному стані. Також встановлені обставини справи свідчать, що при завантаженні вантажу у вагон вантажовідправником вжиті заходи щодо забезпечення транспортабельності та схоронності вантажу в процесі його перевезення, які передбачені вимогами Технічний умов та вимогами Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу і вантаж зданий до перевезення залізниці, яка прийняла вказаний вантаж до перевезення без жодних зауважень.

Статтею 924 Цивільного кодексу України визначено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу. Водночас у ст.111 Статуту залізниць України наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності, зокрема, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення.

Відповідно до ст. 113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.

Між тим, акт загальної форми №2110 від 23.09.2011р. та комерційний акт, які складені під час перевезення вантажу у вагоні №66680372 та досліджені господарським судом в їх сукупності, дозволяють господарському суду дійти висновку про наявність вини залізниці у недостачі вантажу, оскільки вказані акти свідчать про наявність ознак втрати вантажу під час його перевезення, а саме: наявність поглиблень з одного боку посередині вагону над 1-2 люками довжиною 300см, шириною 260см, глибиною 60см; наявність поглиблень над 6-7 люками довжиною 300см, шириною 280см, глибиною 80см; наявність щілини між кришкою 6-го люка та шворневої балки шириною 5см, довжиною 110см, щілина між кришкою 1-го люка та шворневою балкою шириною 5см, довжиною 80см, щілини закладені ізнутрі дошками. Вантажовідправником порушені вимоги ТУ. На момент перевантаження течі вантажу немає.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідальність за недостачу вантажу слід покласти на перевізника -Одеську залізницю, а вантажовідправника -ТОВ "Алтис АМД" від відповідальності звільнити.

Згідно з розрахунком вартості недостачі вантажу, що здійснений позивачем, та який співпадає з розрахунком, що здійснений залізницею, маса відповідальної недостачі вантажу, із врахуванням норми недостачі у розмірі 2%.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Враховуючи вищезазначені обставини справи та зазначені приписи норм матеріального права, позовні вимоги Приватного підприємства "Баланс" про стягнення з Одеської залізниці вартості недопоставленої продукції у розмірі 13426,80грн. є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача Одеської залізниці на користь позивача витрати по сплаті держмита на суму 134,27грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236грн.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Одеської залізниці (65012, м.Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, п/р 26031100003 в ОФ АБ"Експрес-Банк" в м. Одеса, МФО 328801, код ЄДРПОУ 01071315) на користь Приватного підприємства "Баланс" (73020, м. Херсон, вул. Домобудівельна, 14, код ЄДРПОУ 30667175, р/р№26001122438600 в ПАТ «Укрсиббанк», м. Харків, МФО 351005) вартість недопоставленої продукції у розмірі 13426(тринадцять тисяч чотириста двадцять шість)грн.80коп., витрати по сплаті держмита на суму 134(сто тридцять чотири)грн.27коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236(двісті тридцять шість)грн.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 21.05.2012р.

Суддя Гут С.Ф.