Рішення

від 10.05.2012 по справі 5023/1355/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2012 р. Справа № 5023/1355/12

вх. № 1355/12

Суддя господарського суду Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_5

відповідача - Чувакова А.Л.

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Венбест" в особі Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Венбест" (м. Харків)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бар'єр-А" (м. Харків)

про стягнення 16637,68 гривень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Венбест" в особі Харківської філії ТОВ "Венбест", звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ТОВ "Бар'єр-А" на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором №14-Р від 01.09.10 р. Відповідно до вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 16637,68 грн., з яких основна сума боргу - 15450,00 грн., інфляційні втрати - 192,60 грн. та пеня в розмірі 995,08 грн. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19 березня 2012 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі порушено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 12 квітня 2012 року.

В судовому засіданні 12 квітня 2012 року було оголошено перерву до 10 травня 2012 року.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

10 травня 2012 року до канцелярії господарського суду Харківської області від відповідача надійшло клопотання (вх. №4952), в якому він просить перенести засідання по справі №5023/1355/12 на другу половину червня 2012 року, в зв"язку з тим, що судове засідання по виплаті "ВіЕйБі Банком" неотриманих сум ТОВ "Бар'єр-А" для розрахунку з працівниками та підрядними організаціями у встановленому законом України порядку в м. Києві перенесено на червень 2012 року, а також документи, що підтверджують діяльність по охороні банку та господарчу діяльність ТОВ "Бар'єр-А" в 2011 році знаходиться у юриста, який представляє за наданим дорученням "Бар'єр-А" в суді в м. Києві.

Розглянувши надане відповідачем клопотання про перенесення засідання по справі №5023/1355/12 на другу половину червня 2012 року, суд вирішив відхилити його як необгрунтоване та не підтверджене документально.

Представник відповідача в судовому засіданні 10 травня 2012 року позов визнає в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01 вересня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бар'єр-А" (відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Венбест" в особі Харківської філії ТОВ "Венбест" (ліцензія МВС України АБ № 322807 від 21.01.2006 р.) в особі директора Харківської філії ОСОБА_5, що діє на підставі Положення та генеральної довіреності №1360 від 17.12.2009 року (позивач) був укладений договір про надання послуг реагування на об'єкти відповідача, що передбачені п.п. 2.1. п. 2 укладеного сторонами договору.

Згідно з п. 2.1 договору «Виконавець» приймає на себе зобов'язання з надання послуг по виїзду (реагування) ГМР на об'єкти, що знаходяться під спостереженням ПЦС «Замовника» та на якому спрацювали засоби СОС. Перелік об'єктів вказується в розрахунку-дислокації об'єктів «Замовника» (Додаток №1), що є невід'ємною частиною цього договору. Періодом реагування вважається час з моменту прийняття Об'єкта під спостереження ПЦС «Замовника» до його зняття із спостереження.

Згідно з п. 8.1 договору вартість послуг «Виконавця» (до 3 виїздів ГМР в місяць по одному об"єкту) становить суму згідно розрахунку-дислокації об"єктів «Замовника» (Додаток №1), що є невід"ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 8.2. договору у разі перевищення трьох виїздів ГМР в місяць на один об'єкт, виїзд (реагування) за кожний наступний сигнал СОС оплачується в розмірі 60,00 грн., ПДВ (20%): 12,00 грн., загальна вартість: 72,00 (сімдесят дві гривні 00 копійок).

Відповідно до п. 8.3. договору вартість додаткових послуг виконавця становить (на кожний об'єкт): 1) доставка довірених осіб клієнта на об'єкт - 72,00 грн. (ціна - 60,00 грн., ПДВ (20%) - 12,00 грн.); 2) фізична охорона об'єкта замовником (за 1 годину) - 15,00 грн. (ціна - 12,50 грн., ПДВ (20%) - 2,50 грн.); 3) Реагування на кожний хибний сигнал ОПС об'єкту, починаючи з 4-го в місяць - 72,00 грн. (ціна - 60,00 грн., ПДВ (20%) - 12,00 грн.).

Відповідно до п. 8.4. договору оплата за цим договором здійснюється на умовах передплати і проводиться щомісячно, в термін перших п'ятнадцяти банківських днів поточного місяця.

Відповідно до п. 8.5. договору при надані послуг з реагування на кожний наступний сигнал СОС у разі перевищення п'яти виїздів в місяць ГМР на один об'єкт їх оплата здійснюється «Замовником» за виставленими «Виконавцем» рахунками-фактурами по закінченню місяця, за фактично надані послуги.

Відповідно до п. 8.6 договору у випадках виходу з ладу охоронної сигналізації або засобів технічної укріпленості на об'єкті, «Виконавець» за погодженням з «Замовником» може охороняти об'єкт фізичною охороною за окрему плату, погоджену із «Замовником».

Товариство з обмеженою відповідальністю "Венбест" зобов'язання за договором №14-Р від 01 вересня 2010 року виконало належним чином.

Факт отримання відповідачем послуг за договором №14-Р від 01.09.10 р. підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ХрР-09/14 від 30.09.10 р., №ХрР-01/14 від 31.01.11 р., №ХрР-02/14 від 28.02.11 р., №ХрР-04/14 від 30.04.11 р., №ХрР-05/14 від 31.05.11 р., №ХрР-06/14 від 30.06.11 р., №ХрР-07/14 від 31.07.11 р., №ХрР-08/14 від 31.08.11 р., №ХрР-09/14 від 30.09.11 р., №ХрР-10/14 від 31.10.11 р. на загальну суму 51500,00 грн., які підписані представниками сторін та скріплені печатками товариств.

Позивачем було нарочно вручено відповідачу претензію про сплату боргу №3 від 11 січня 2012 року, однак зазначена претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до довідки взаєморозрахунків з контрагентами позивача за період з 01 січня 2005 року по 31 грудня 2011 року, а саме по контрагенту Товариство з обмеженою відповідальністю "Бар'єр-А" по договором №14-Р від 01 вересня 2010 року сума боргу складає 15450,00 гривень.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини та приймаючи до уваги вимоги ст. 526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 15450,00 грн. правомірна та обґрунтована, така, що визнається відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.ст.193, 198 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п. 5.1.1. договору у разі порушення строку оплати наданих «Виконавцем» послуг «Замовник» за кожний день прострочення зобов'язаний сплатити «Виконавцю» пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості.

На підставі даного пункту договору позивачем зроблений розрахунок пені, відповідно до якого сума нарахованої пені склала 995,08 грн. Розрахунок пені є обгрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивачем зроблений розрахунок суми інфляційних втрат за період несплати суми основного боргу, сума яких складає 192,60 гривень. Перевіривши нарахування інфляційних втрат позивача, суд дійшов висновку, що ці нарахування відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 612, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 33-34, 38, 43, 47-49,75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бар'єр-А" (61072, м. Харків, Дзержинський р-н., пр. Леніна, 52, кв. 48, поточний рахунок №260002000005222 в ПАТ «ВіЕйБі Банк, м. Київ, МФО 380537, Інд. Податковий №370931520303, свідоцтво про реєстрацію платника податків №100288010, код ЄДРПОУ 37093153) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Венбест" в особі Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Венбест" (61070, м. Харків, Помірки, 70, р/р №26001146154 в ХОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, код ЄДРПОУ 33307679) заборгованість в сумі 15450,00 грн., інфляційні втрати в розмірі 192,60 грн., пеню в розмірі 995,08 грн. та судовий збір в сумі 1609,50 грн.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15 травня 2012 року.

Суддя Аріт К.В.

Справа № 5023/1355/12