Рішення

від 21.05.2012 по справі 7/5025/377/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" травня 2012 р.Справа № 7/5025/377/12

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Крамар С.І., розглянувши матеріали справи

за позовом Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіосистеми", м. Хмельницький

про стягнення 17132,42грн. - заборгованості за спожиту теплову енергію

Представники сторін:

позивач: ОСОБА_1 - довіреність №2/09 від 03.01.2012р.

відповідач: ОСОБА_2 - довіреність від 18.05.2012р.

Суть спору: позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь 17514,07грн., з яких 117132,42грн. заборгованість за послуги з теплопостачання за період з 01.01.2011р. по 01.03.2012р., 27,33грн. - нарахувань за встановленим індексом інфляції, 57,46грн. - 3% річних, 296,86грн. - пені. Як на підставу позовних вимог посилається на: невиконання відповідачем укладеного між сторонами договору №2096/496 на постачання теплової енергії від 05.01.2009р.; угоду про зміну договору від 24.10.2011р.; додатки №1 та №3 до договору №2096/496 на постачання теплової енергії від 05.01.2009р.; рахунки №496 від 17.02.2012р., від 25.01.2012р., від 26.12.2011р., від 24.11.2011р., від 25.10.2011р.; рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради №1417 від 11.12.2008р. "Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та підігріву води у м. Хмельницькому"; наказ МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" №188 від 31.12.2008р. "Про розподіл щомісячних витрат теплової енергії за 1 м.кв. загальної площі житлових будинків, бюджетних установ та інших споживачів"; рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради №1053 від 13.10.2011р. "Про коригування тарифів на послуги з централізованого опалення та підігріву води та внесення змін в рішення виконавчого комітету міської ради"; розрахунок суми позовних вимог.

Повноважний представник позивача подав суду заяву від 21.05.2012р. про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені, просить суд стягнути з відповідача 17132,42грн. заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01.10.2011р. по 01.03.2012р.

Дану заяву подано позивачем у відповідності до ст. 22 ГПК України, тому вона судом приймається.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні зменшені позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач в судовому засіданні подав суду відзив на позов, в якому вказує, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав: договір про постачання теплової енергії від 05.01.2009р. між позивачем та відповідачем відповідно до ст. ст. 509 та 626 ЦК України є двостороннім. Відповідно до цього договору позивач має обов'язок щодо належного забезпечення постачання теплової енергії споживачу (відповідачу) в обсягах згідно договору (п.п. 4.2.1. договору), а також, відповідно до п.п. 4.2.3. договору здійснювати перевірку роботи приладів обліку та стану теплоспоживального обладнання споживача не рідше одного разу в шість місяців. А споживач зобов'язаний своєчасно сплачувати за отриману теплову енергію відповідно до встановлених тарифів. Відповідач вказує на неналежне надання позивачем передбачених договором послуг. Значне зростання оплати за теплову енергію призвело до неспроможності відповідачем виконувати умови договору в частині розрахунків. Тому відповідачем 16.12.2011р. було надіслано позивачу заяву про припинення договору на постачання теплової енергії, на яку отримано відмову (лист №5466/09 від 23.12.11р.).

17.02.2012р. відповідачем був надісланий позивачу лист від №2, в якому зазначалось про розбалансування системи теплопостачання та було запропоновано встановити окремий прилад обліку теплової енергії, який би підтверджував реальний обсяг спожитої відповідачем теплової енергії. Однак, в отриманому від позивача листі №676/21 від 23.03.2012р. було відмовлено у встановленні окремого вузла обліку в приміщенні, посилаючись на те, що це технічно неможливо.

Згідно до п. 1.1. додатку №3 до договору ТОВ "Радіосистеми" неодноразово зверталися до МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" із зверненнями про припинення теплопостачання. Ця умова договору також була проігнорована позивачем. Скарги споживача (відповідача) на отримання неналежних послуг теплопостачання залишились поза увагою позивача. Відповідач стверджує, що позивач використовує вказаний договір, порушуючи права ТОВ "Радіосистеми", як споживача. Це підтверджується їхньою відмовою, яка надійшла як відповідь на лист щодо розірвання договору про постачання теплової енергії укладений 05.01.2009р. У листі міститься застереження щодо неможливості односторонньої відмови від виконання зобов'язань всупереч п.п. 10.4 договору. А тому, ТОВ "Радіосистеми" вважає договір про постачання теплової енергії №2096/496 від 05 січня 2009 року припиненим з 06 січня 2012 року.

У відзиві на позов відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" на підставі відсутності договірних відносин із відповідачем з 06.01.2012 року.

Повноважний представник відповідача в судовому засіданні повідомив, що рахунки виставлені позивачем з жовтня 2011 року по лютий 2012 року відповідач отримував вчасно.

Розглядом матеріалів справи, господарським судом встановлено наступне.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 16.05.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Радіосистеми" зареєстроване як юридична особа 12.08.2008р. за адресою: м. Хмельницький, вул. Свободи, б. 3/1.

05.01.2009р. між Міським комунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго" (енергопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Радіосистеми", м. Хмельницький (споживач) укладено договір на постачання теплової енергії №2096/496, відповідно до умов якого енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач (відповідач) зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п.1.1 договору).

Кількість і обсяги теплової енергії визначаються в додатку №1 до договору, який є невід'ємною частиною договору і поновлюється в залежності від зміни характеристики тепловикористовуючого об'єкта, виробничої діяльності споживача (п.2.1 договору) .

Пунктом 3.2.2. договору на споживача покладено обов'язок виконувати умови та порядок оплати спожитої енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що розрахунок за теплову енергію, що споживається, провадиться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.

Згідно п. 6.2 договору розрахунковим періодом є календарний місяць, а п.6.3 передбачено: оплата використаної теплової енергії здійснюється споживачем наступним чином: попередня оплата в розмірі 50% розрахункової місячної норми теплової енергії до 15 числа поточного (розрахункового) місяця; остаточні розрахунки проводяться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Договір набуває чинності з 05.01.2009р. та діє до 05.01.2010р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (розділ 10 договору).

Договір підписано повноважними представниками та скріплено печатками сторін.

29.10.2011р. сторони уклали угоду про зміну договору на постачання теплової енергії №2096/496 від 05.01.2009р., якою сторони у зв'язку із зміною платіжних реквізитів для перерахування коштів за використану теплову енергію погодились змінити договір на постачання теплової енергії, а саме юридичні адреси сторін та платіжні реквізити.

Додатком №1 до договору №2096/496 від 05.01.2009р. сторони погодили, що опалювальна площа становить 137 м 2 , тариф за опалення становить 1Гкал - 430,18грн., а гаряча вода - 22,51грн. - м 3 .

05.01.2009р. сторони підписали додаток №3 до договору №2096/496 та погодили умови припинення подачі теплової енергії.

Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради №1417 від 11.12.2008р. "Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та підігріву води у м. Хмельницькому" та наказом МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" №188 від 31.12.2008р. "Про розподіл щомісячних витрат теплової енергії за 1 м.кв. загальної площі житлових будинків, бюджетних установ та інших споживачів" затверджені тарифи на послуги з централізованого опалення та підігріву води. Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради №1053 від 13.10.2011р. "Про коригування тарифів на послуги з централізованого опалення та підігріву води та внесення змін в рішення виконавчого комітету міської ради" дані тарифи були відкориговані.

16.12.2011р. відповідач надіслав позивачу пропозицію про розірвання договору на постачання теплової енергії №2096/496 від 05.01.2009р. в зв'язку з підвищенням тарифів та сукупним фінансовим становищем відповідача.

Позивач листом від 23.12.2011р. надав відповідь відповідачу про те, що в зв'язку з неможливістю відключення відповідача від централізованого теплопостачання, позивач не може погодитись з пропозицією припинення дії договору, а у разі незгоди спір може бути вирішено в судовому порядку.

17.02.2012р. відповідач надіслав на адресу позивача лист з проханням встановити окремий прилад комерційного обліку використаної теплової енергії відповідачем.

Позивач 23.03.2012р. листом повідомив відповідача про те, що працівниками підприємства проведено обстеження системи централізованого опалення приміщення ТОВ "Радіосистеми". Встановлення окремого вузла обліку на дане приміщення технічно неможливе, тому підстав для задоволення прохання відповідача немає.

Щомісячно відповідачу направлялись до оплати рахунки за спожиту теплову енергію згідно затверджених тарифів, зокрема було виставлено рахунки №496 від 25.10.2011р. на суму 1392,88грн., від 24.11.2011р. на суму 3040,41грн., від 26.12.2011р. на суму 4102,99грн., від 25.01.2012р. на суму 4691,88грн., від 17.02.2012р. на суму 3904,26грн., всього до оплати 17132,42грн.

Відповідач свої зобов'язання згідно договору належним чином не виконав, станом на 30.03.2012р. заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію за період з жовтня 2011р. по лютий 2012р. становить 17132,42грн. згідно проданого позивачем в матеріали справи розрахунку.

Відповідач в добровільному порядку вартість спожитої теплової енергії не оплатив, в зв'язку з чим позивачем подано позов до суду про стягнення заборгованості в сумі 17132,42грн. за період з 01.10.2011р. по 01.03.2012р.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне.

У відповідності до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Положеннями ст.173 Господарського кодексу передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України передбачено одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, між Міським комунальним підприємством „Хмельницьктеплокомуненерго" (енергопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Радіосистеми", м. Хмельницький (споживач) укладено договір на постачання теплової енергії №2096/496 від 05.01.2009р., відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у потрібних споживачу обсягах, а споживач (відповідач) зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у терміни передбачені цим договором.

Щомісячно відповідачу направлялись до оплати рахунки за спожиту теплову енергію згідно затверджених тарифів, зокрема було виставлено рахунки №496 від 25.10.2011р. на суму 1392,88грн., від 24.11.2011р. на суму 3040,41грн., від 26.12.2011р. на суму 4102,99грн., від 25.01.2012р. на суму 4691,88грн., від 17.02.2012р. на суму 3904,26грн., всього на суму 17132,42грн.

Відповідно до ст.19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію

Проте, відповідач свої зобов'язання згідно договору належним чином не виконав, станом на 01.03.2012р. заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію за період з 01.10.2011р. по 01.03.2012р. становить 17132,42грн. згідно проданого позивачем розрахунку.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідач 16.12.2011р. надіслав позивачу пропозицію про розірвання договору на постачання теплової енергії №2096/496 від 05.01.2009р. в зв'язку з підвищенням тарифів та сукупним фінансовим становищем відповідача.

Позивач листом від 23.12.2011р. надав відповідь відповідачу про те, що в зв'язку з неможливістю відключення відповідача від централізованого теплопостачання, позивач не може погодитись з пропозицією припинення дії договору, а у разі незгоди спір може бути вирішено в судовому порядку.

Втім, відповідач не скористався можливістю розірвання договору в судовому порядку.

Доводи відповідача про те, що він виконав вимоги п. 1.1. додатку №3 до договору про припинення подачі теплової енергії не приймаються судом до уваги, оскільки не стосуються розірвання договору, а лише припинення теплопостачання.

Твердження відповідача про неправильність тарифів та нарахованих сум вказаних в рахунках, не стосуються предмету спору у даній справі, тому судом до уваги не приймаються.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення 17132,42грн. заборгованості за спожиту теплову енергію, обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 33, 44, 49, 82, 84, 85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіосистеми", м. Хмельницький про стягнення заборгованості 17132,42грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіосистеми" (м. Хмельницький, вул. Свободи, б. 3/1, код 36074999) на користь Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" (м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, б. 5, код 03356571) 17132,42грн. (сімнадцять тисяч сто тридцять дві гривні 42 коп.) борг за спожиту теплову енергію та судовий збір в розмірі 1609,50грн. (одну тисячу шістсот дев'ять гривень 50 коп.).

Суддя С.І. Крамар

Віддрук. 3 прим.: 1 - до справи, 2 - позивачу (вул. Пересипкіна, 5, м. Хмельницький), 3 - відповідачу (вул. Свободи, 3/1, м. Хмельницький).