Постанова

від 17.05.2012 по справі 3/227

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.05.2012 р. справа №3/227

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Діброви Г.І. суддівБойченка К.І, Cтойка О.В. при секретарі Ложка Н.Л. від позивача:Філімонова Н.М. - директор від відповідача:не з»явився Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія", м. Макіївка Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 05.03.2012 року у справі№ 3/227 (суддя Гассій О.В.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Мебельне ательє Гранд", м. Донецьк до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія", м. Макіївка Донецької області простягнення заборгованості в сумі 3500 грн. 00 коп. ВСТАНОВИВ:

У 2011 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Мебельне ательє Гранд", м. Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія", м. Макіївка Донецької області про стягнення 6257 грн. 98 коп.

Позивач 05.03.12 року надав до суду першої інстанції заяву, якою зменшив розмір боргу та відмовився від позову в частині стягнення неустойки у розмірі 1664 грн. 98 коп. та остаточно просив суд стягнути з відповідача на його користь борг у розмірі 3500 грн. 00 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 05.03.12 р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Мебельне ательє Гранд", м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Вікторія", м. Макіївка були задоволені в сумі 3500 грн. 00 коп. В частині стягнення з відповідача неустойки в сумі 1664 грн. 98 коп. провадження по справі припинено на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікторія", м. Макіївка Донецької області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 05.03.12 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив суд апеляційної інстанції залишити рішення господарського суду без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.

Представник відповідача з»явився до судового засідання суду апеляційної інстанції без належним чином оформлених повноважень на право участі в судовому засіданні, зокрема, довіреність від 15.05.12 р. не підписана генеральним директором Богданюк Ю.Г., у зв»язку з чим розгляд апеляційної скарги здійснено за відсутності представника відповідача ( з огляду на те, що такі довіреності представнику при розгляді справи в суді першої інстанції видавалися керівником підприємства з вказанням конкретного строку їх дій).

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 3/227 та наданих представником позивача пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.06.11 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Мебельне ательє Гранд", м. Донецьк (Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Вікторія", м. Макіївка (Замовник) було укладено договір на виготовлення меблевих виробів № 6.4., згідно умов якого Замовник доручає, а Підрядник зобов»язався виконати роботу з виготовлення меблевих виробів - стійка адміністратора.

Пунктом 4.1 договору сторони домовились, що загальна вартість меблевих виробів складає 14260 грн. 00 коп.

Згідно п. 4.2. договору, оплата здійснюється "Замовником" шляхом внесення 70% передплати в момент складання договору, останні 30% вартості сплачуються в день установки меблів після монтажу та підписання Акту прийомки-передачі.

Позивач виконав роботи в повному обсязі, однак відповідач розрахувався з ним за виконані роботи лише частково, акт виконаних робіт не підписав.

Супровідним листом № 20-10/11-1 від 20.10.11 р. позивач направив на адресу відповідача для підписання акт виконаних робіт від 08.07.11 р. та просив погасити заборгованість у розмірі 3500 грн. 00 коп. Відповідач даний лист залишив без задоволення.

Враховуючи наведене, позивач звернувся із позовом до господарського суду Донецької області про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 3500 грн. 00 коп. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи сторони підписали акт виконаних робіт від 15.02.12 р. з приміткою наступного змісту: "Стійка адміністратора була фактично установлена 08.07.11 р. "Недоробки" -додавання плінтусу та 2-х петель не були передбачені договором № 6.4. від 10.06.2011 р., але були виконані 14.02.12 р.".

Судова колегія вважає, що оскільки акт виконаних робіт було підписано 15.02.12 р., то відповідач повинен був здійснити оплату саме 15.02.12 р. (п. 4.2. договору).

Враховуючи те, що на момент прийняття судом першої інстанції рішення по справі, відповідач, відповідно до вимог статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, не надав письмових належних та допустимих доказів погашення боргу, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції правомірно зроблений висновок про неналежне виконання відповідачем його договірних зобов'язань всупереч вимогам статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Таким чином, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги в повному обсязі та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 3500 грн. 00 коп.

Також судова колегія вважає, що господарським судом правомірно на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України припинено провадження по справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача неустойки у розмірі 1664 грн. 98 коп. через відмову позивача від позову в цій частині, про що підтверджено позивачем у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Отже, відповідно до статті 4 7 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 05.03.2012 р. у справі № 3/227 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія", м. Макіївка Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 05.03.2012 р. у справі № 3/227 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 05.03.2012 р. у справі № 3/227 -без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

Судді К.І. Бойченко

О.В. Стойка

Надр. 5 прим:

1 -у справу;

2 -позивачу;

3 -відповідачу;

4 -ДАГС;

5- ГС Дон. обл.

Ложка Н.Л.