Постанова

від 16.05.2012 по справі 3/314

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2012 № 3/314

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Тищенко О.В.

Смірнової Л.Г.

при секретарі

Дмитрина Д.О.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_3 (представник за довіреністю)

від відповідача - ОСОБА_4 (адвокат); ОСОБА_5 (особисто);

розглянувши апеляційну скаргу

Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5

на рішення

господарського суду

міста Києва

від

08.12.2011 року

по справі

№ 3/314 (суддя -Сівакова В.В.)

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросервіс» з іноземними інвестиціями

до

Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5

про

стягнення 39 399, 06 грн.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.12.2011 року, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, позов задоволено. Стягнуто з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросервіс» з іноземними інвестиціями 36 051 грн. 00 коп. основного боргу, 2 587 грн. 28 коп. пені, 162 грн. 23 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 598 грн. 55 коп. - 3% річних та судовий збір.

Дане рішення мотивоване неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди № 2/НХ від 01.04.2011 року, в частині сплати орендних платежів.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Фізична особа - підприємець ОСОБА_5 звернулась до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2011 року у справі № 3/314 і прийняте нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначає, що у зв'язку із перебуванням у лікарні не мав можливості бути присутнім у судових засіданнях.

Щодо заборгованості, то, як зазначає відповідач, вона є значно меншою, ніж заявлено позивачем, оскільки орендна плата ним була сплачена готівкою, про що свідчать розписки про отримання.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2012 року відновлено Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_5 строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2012 року зобов'язано Фізичну особу - підприємця ОСОБА_5 доплатити судовий збір.

Відповідач вимог ухвали Київського апеляційного господарського суду не виконав.

Відповідачем до Київського апеляційного господарського суду подані письмові пояснення, разом із копіями розписок.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросервіс» з іноземними інвестиціями заперечує проти апеляційної скарги та просить залишити рішення Господарського суду міста Києва у справі № 3/314 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Позивач зазначає, що відповідач був належно повідомлений про час та місце розгляду справи.

Щодо заборгованості, то Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросервіс» з іноземними інвестиціями відповідно до вимог чинного законодавства розрахунків у готівковій формі не проводить, всі фінансові операції проводяться виключно через розрахунковий рахунок, а надана копія паперу, яку відповідач називає «розпискою», не підтверджує факту приймання передачі грошей та не містить даних про особу, яка начебто отримала вказану суму та особу, яка її надала, і за що ці кошти було сплачено.

Представником апелянта усно заявлено клопотання про відкладення розгляду справи для вивірення розрахунків.

Клопотання задоволенню не підлягає, як таке, що не відповідає вимогам статей 22, 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

01.04.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросервіс» з іноземними інвестиціями (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (орендар) було укладено договір оренди № 2/НХ, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування на умовах оренди, без права викупу, частину нежитлового приміщення, загальною площею 91,5 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1. /а.с. 10-15/.

Приміщення передається орендарю для здійснення торгівлі непродовольчими товарами (п. 1.2. договору).

Пунктом 4.1. договору сторони визначили, що передача приміщення здійснюється шляхом підписання акту приймання-передачі протягом 3 днів з моменту підписання договору.

По акту приймання-передачі від 01.04.2011 року орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 91,5 кв. м. /а.с. 16/.

За умовами п. 4.2. договору повернення приміщення з оренди також здійснюється шляхом підписання акту приймання-передачі.

31.05.2011 року сторонами складено акт про дострокове звільнення приміщення, згідно якого відповідач передав, а позивач прийняв вищевказані приміщення. /а.с. 17/.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що у відповідності до цього договору орендар має сплачувати орендодавцю наступні платежі: 1. орендну плату, 2. експлуатаційно-сервісні послуги та 3. комунальні послуги.

Згідно п. 3.7.1. договору орендна плата в місяць становить 160,00 грн. за 1 кв. м., що загалом за приміщення складає 14 640,00 грн.

Згідно п. 3.1.2. договору вартість експлуатаційно-сервісних послуг на місяць складає 7,00 грн. за 1 кв. м., що в цілому за приміщення складає 640,50 грн.

Згідно п. 3.1.1. договору вартість комунальних послуг в місяць складає 30,00 грн. за 1 кв. м., що загалом за приміщення становить 2 745,00 грн.

Таким чином, загальний розмір щомісячних платежів за даним договором становить 18 025,50 грн.

За умовами п. 3.8. договору платежі мають сплачуватись орендарем щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця.

Разом з цим, згідно п. 3.4. договору зобов'язання по проведенню платежів, передбачені даним договором, будуть вважатися виконаними належним чином в момент, коли ці платежі будуть зараховані на рахунок орендодавця.

Доказів сплати орендних платежів за період користування орендованим нежитловим приміщенням, з квітня по травень 2011 року, матеріали справи не містять.

Приймаючи оскаржуване рішення, Господарський суд міста Києва, керуючись положеннями статей 525, 526, 530, 611, 612, 625, 626, 759, 762 Цивільного кодексу України, визнав позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За статтею 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

У відповідності до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріали справи не містять доказів належного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором оренди.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що в разі несвоєчасного або не в повному обсязі здійснення платежів орендар зобов'язаний сплатити орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого зобов'язання, за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Разом з цим, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, вимоги про стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно наданої апелянтом копії паперу, яку останній називає «розпискою», то зазначене колегією суддів Київського апеляційного господарського суду не приймається як доказ в порядку статті 32 Господарського процесуального кодексу України, за якою доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Зазначеного відповідачем, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу України, не подано, надана копія не містить реквізитів, визначених статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

А, надані до Київського апеляційного господарського суду копії, як стверджує апелянт, розписок, з написом «обои», за 2010 рік, до укладення договору оренди № 2/НХ від 01.04.2011 року. Апелянт не навів та не довів взаємозв'язок з договором оренди - чи це аванс, чи оплата на майбутнє - орендні платежі за спірним договором, та також не містять обов'язкових реквізитів, визначених статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

Доводи наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2011 року у справі № 3/314.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2011 року у справі № 3/314 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України 99 (дев'яносто дев'ять) грн. 00 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

3. Матеріали справи № 3/314 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Головуючий суддя Чорна Л.В.

Судді Тищенко О.В.

Смірнова Л.Г.

18.05.12 (відправлено)