Ухвала

від 23.04.2012 по справі 2а-12286/11/0170/20

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-12286/11/0170/20

23.04.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лядової Т.Р.,

суддів Горошко Н.П. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Равза Р.Р.

за участю сторін:

Сторони та їх представники у судове засідання не з'явилися;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кисельова О.М.) від 18.01.12 у справі № 2а-12286/11/0170/20

за позовом Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

до Приватного підприємства "Торес Плюс" (пр. Победи, 241, кв. 6, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95022)

про стягнення заборгованості в сумі 118880,82 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2011 року Державна податкова інспекція в м.Сімферополі АР Крим звернулась з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Торес Плюс", в якому просило стягнути з відповідача заборгованості по сплати податку на додану вартість та податку на прибуток на загальну суму 118880,82 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача як платника податків.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18 січня 2012 року позовні вимоги Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим до Приватного підприємства "Торес Плюс" про стягнення заборгованості в сумі 118880,82 грн. - задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства "Торес Плюс" заборгованість перед бюджетом в розмірі 16981,85 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих Приватне підприємство "Торес Плюс" на рахунок 31112009700002 в Державний бюджет м.Сімферополь, ГУ ДКУ в АР Крим, ЕДРПОУ 34740405, МФО 824026.У задоволенні решти вимог - відмовлено.

На зазначене судове рішення від позивача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони та їх представники у судове засідання не з'явилися, про місце та час розгляду справи сповіщені у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність нез'явившихся сторін, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

З матеріалів справи вбачається, що Заборгованість, про стягнення якої заявлено позовні вимоги, склалась я з таких сум податкового боргу:

-несплата податку на прибуток підприємств: по декларації №144283 від 09.08.2010 року в розмірі 19,00 грн., по декларації №276567 від 09.02.2011 року в розмірі 2682,00 грн.; по нарахованому податковим органом податковому зобов'язанню - заниження податкове зобов'язання у податковій декларації за півріччя 2010 року - у податкових повідомленнях-рішеннях від 20.10.2010 року №0018011501/0 за основним платежем на суму 7197,00 гривень та за штрафними санкціями на суму 359,85 грн. (за результатами невиїзної документальної перевірки); несплата штрафних санкцій, визначених у податковому повідомленні-рішенні від 21.12.2010 року №0024741501/0 на суму 170 гривень за несвоєчасну подачу податкової декларації з податку на прибуток за 3 квартал 2010 року;

-несплата податку на додану вартість: по декларації №1621133 від 20.09.2010 року в розмірі 8556,00 грн., несплата штрафних санкцій, визначених у податковому повідомленні-ріщенні від 29.12.2010 року №0022951502/0 на суму 680,00 грн. за несвоєчасну подачу декларації за липень, вересень, жовтень 2010 року; по декларації №278524 від 11.02.2011 року в розмірі 23107,00 грн., по декларації №256525 від 20.01.2011 року в розмірі 26975,00 грн., по декларації №278528 від 11.02.2011 року в розмірі 2294,00 грн., по декларації №69581 від 21.03.2011 року в розмірі 17816,00 грн., по декларації №122270 від 20.05.2011 року в розмірі 550,00 грн.

Суд першої інстанції вірно визначив, що правове регулювання порядку стягнення податкового боргу є різним залежно від періоду, в якому виник такий борг (тобто періоду, на який припадає гранична дата погашення податкового зобов'язання). Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" (чинний до 01.01.2011 року) податковим боргом визнавалось податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 передбачено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

У разі коли платник податків не сплачував узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилав такому платнику податків податкові вимоги в порядку, встановленому статтею 6 вищевказаного Закону.

Згідно із підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. В свою чергу, відповідно до пункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк). Згідно із підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Строки сплати податкового зобов'язання встановлені статтею 57 ПК України і дорівнюють 10 календарним дням, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, або 10 календарним дням, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно же до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України (який набрав чинності з 01.01.2011 року) стягнення коштів платника податків проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Пунктом 59.1 статті 59 ПК України встановлено, що податкова вимога надсилається у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Згідно з п.п. 59.3. ст.59 Податкового Кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Пунктом 58.2 статті 58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції вірно встановлено, що порядок стягнення податкового боргу, що виник у 2011 році, визначається нормами Податкового кодексу України, а порядок стягнення податкового боргу, що виник до 01.01.2011 року - нормами Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами". Таким чином враховуючи положення пункту 95.2 статті 95 ПК України, виникнення у позивача права на звернення до суду із вимогами про стягнення податкового боргу, що виник у 2011 році, обумовлюється фактом надсилання податкової вимоги на суму боргу та спливу 60 календарних днів з дня її надсилання.

Матеріалами справи підтверджується, що зобов'язання за півріччя 2010 року, 3 квартал 2010 року, 8 міс. 2010 року, липень, вересень та жовтень 2010 року увійшли до суми заборгованості щодо сплати якої у 2009 році відповідачу були виставлені податкові вимоги на загальну суму 12080,54 грн.

Оскільки сума податкового боргу відповідача збільшилася, судом першої інстанції вірно зроблено висновок, що погашенню підлягає вся сума податкового боргу платника податку, що виникла після надіслання податкової вимоги. А саме стягненню підлягає сума заборгованості в розмірі 16981,85 грн.

Щодо позовних вимог в частині сум податкового боргу, що виник після 01.01.2011 року, а саме: по декларації з податку на прибуток № 276567 від 09.02.2011 року в розмірі 2682 грн., по декларації з податку на додану вартість №278524 від 11.02.2011 року в розмірі 23107,00 грн., №256525 від 20.01.2011 року в розмірі 26975,00 грн., №278528 від 11.02.2011 року в розмірі 2294,00 грн., №69581 від 21.03.2011 року в розмірі 17816,00 грн., №122270 від 20.05.2011 року в розмірі 550,00 грн., судом першої інстанції безперечно встановлено, що вони є не узгодженими, а отже не підлягають стягненню.

Судова колегія зазначає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для скасування судового рішення з мотивів, викладених в апеляційній скарзі не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кисельова О.М.) від 18.01.12 у справі № 2а-12286/11/0170/20 за позовом Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим до Приватного підприємства "Торес Плюс"

про стягнення заборгованості в сумі 118880,82 грн. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.Р.Лядова