Постанова

від 10.05.2012 по справі 2а/1270/2905/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 травня 2012 року Справа № 2а/1270/2905/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Матвєєвої В.В.,

при секретарі: Сіряцькому А.С.,

за участю сторін:

представника позивача - Алчевської ОДПІ Луганської області

Державної податкової служби: не з'явився,

представника відповідача -

ТОВ «Сантехсервіс Стар плюс і К»: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантехсервіс Стар плюс і К» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість сумі 25653,97 грн., -

В С Т А Н О В И В:

10 квітня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантехсервіс Стар плюс і К» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість сумі 25653,97 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач - ТОВ «Сантехсервіс Стар плюс і К» зареєстроване виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області 02.07.2010 за № 13841020000002549 та перебуває на податковому обліку в Алчевській ОДПІ Луганської області Державної податкової служби з 05.07.2010.

Станом на момент звернення до суду відповідач має заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 25653,97 грн. Заборгованість перед бюджетом утворилася внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань з вказаного податку, що підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість. Алчевською ОДПІ Луганської області Державної податкової служби з метою погашення податкового боргу платника податків вживалися заходи з погашення податкового боргу, а саме: на юридичну адресу відповідача була направлена податкова вимога від 04.10.2011 № 160, що не була виконана.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантехсервіс Стар плюс і К» суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 25653,97 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, надав заяву про проведення розгляду справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, про час, дату та місце проведення розгляду справи був повідомлений, заперечень проти позову не наддав.

Ухвала про відкриття провадження була направлена відповідачу на адресу: 94220, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Волгоградська, 141/43. 25.04.2012 та 07.05.2012 на адресу суду повернулися конверти з відміткою про закінчення терміну зберігання. Відповідно до положень ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

У зв'язку з тим, що будь-яких відомостей відносно зміни місця реєстрації відповідач державному реєстратору не надав, записи до реєстру не вносились, суд позбавлений можливості повідомити відповідача про розгляд даної справи за іншою адресою.

З огляду на вищезазначене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сантехсервіс Стар плюс і К» зареєстроване виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області 02.07.2010 за № 13841020000002549 (а. с. 19), перебуває на податковому обліку в Алчевській ОДПІ Луганської області Державної податкової служби з 05.07.2010 за № 36616 (а. с. 18). Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців державну реєстрацію відповідача станом на 17.01.2012 не скасовано (а. с. 22).

Станом на момент звернення позивача з позовом до суду відповідач за період з 20.09.2011 по 13.02.2012 має заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 25653,97 грн., з яких: 29836,00 грн. - основний борг, 41,97 грн. - пеня, що підтверджується довідкою про суми податкового боргу платника (а. с. 7) та зворотнім боком облікової картки платника (а. с. 8-9), наданих позивачем до матеріалів адміністративного позову. Заборгованість перед бюджетом утворилася внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань з вказаного податку, що підтверджується:

- податковою декларацією № 30824 від 20.09.2011 на суму 24057,00 грн. (а. с. 10-11);

- податковою декларацією № 34188 від 20.10.2011 на суму 1334,00 грн. (а. с. 12-13);

- податковою декларацією № 9014144501 від 20.01.2012 в сумі 2333,00 грн. (а. с. 16-17);

- податковою декларацією № 9012812766 від 20.12.2011 в сумі 2112,00 грн. (а. с. 14-15);

Алчевською ОДПІ Луганської області Державної податкової служби з метою погашення податкового боргу платника податків вживалися заходи з погашення податкового боргу, а саме: на юридичну адресу відповідача була направлена податкова вимога від 04.10.2011 № 160 (а. с. 21). Вказана вимога відповідачем отримана не була, так як на адресу Алчевської ОДПІ Луганської області Державної податкової служби повернувся конверт із відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а. с. 21).

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закон України «Про систему оподаткування» втратили чинність.

Підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Податкового Кодексу України зазначено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Відповідно до п. п. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4 Податкового Кодексу України передбачено невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Відповідно до ст. 180 Податкового Кодексу України, платниками податку є:

1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу;

2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:

особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством;

особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Норми цього пункту не застосовуються до операцій з ввезення на митну територію України фізичними особами (громадянами) чи суб'єктами підприємницької діяльності, які не є платниками податку, культурних цінностей, зазначених у пункті 197.7 статті 197 цього Кодексу;

4) особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи;

5) особа - управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.

Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів;

6) особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 172 Митного кодексу України) , незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством;

7) особа, що уповноважена вносити податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку

Як було встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, відповідач - ТОВ «Сантехсервіс Стар плюс і К» є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 100343479 від 07.07.2011 (а. с. 20).

Самостійно визначена відповідачем сума від'ємного значення податкових зобов'язань в розмірі 2112,00 грн. по декларації з податку на додану вартість від 20.12.2011 № 9012812766 була зарахована в рахунок зменшення зобов'язань минулих періодів. Тому податковий борг з податку на додану вартість становить 25653,97 грн. (24057,00 грн. + 1334,00 грн. + 2333,00 грн. + 41,97 грн.) - 2112,00 грн. = 25653,97 грн.).

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг (недоїмка) - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання; податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк)

Згідно ст. 15 Податкового кодексу України платники податків - фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з Податковим кодексом України або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з вищезазначеним Кодексом.

Таким чином, податковий борг може існувати у разі, коли існує податкове зобов'язання, узгоджене саме платником податків, статус якого визначається відповідним законом щодо відповідного податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до довідки про суми податкового боргу платника, що була надана позивачем до позову, за ТОВ «Сантехсервіс Стар плюс і К» рахується податковий борг в сумі 25653,97 грн.

Алчевською ОДПІ Луганської області Державної податкової служби з метою погашення податкового боргу платника податків вживалися заходи з погашення податкового боргу, а саме: на юридичну адресу відповідача була направлена податкова вимога від 04.10.2011 № 160.

Зазначена вимога не була виконана, у встановленому законом порядку не оскаржувалась. З вищевикладеного впливає, що сума податкового боргу є узгодженою.

Зазначені заходи не призвели до позитивних результатів, сума боргу в добровільному порядку відповідачем до теперішнього часу не сплачена.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. п. 20.1.18 Податкового кодексу України, органи Державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПКУ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового Кодексу України, у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до зазначених вище матеріалів справи, якими підтверджується наявність податкового боргу з податку на додану вартість, відповідач до теперішнього часу не сплатив зазначений податок у розмірі 25653,97 грн.

Статтею 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд дійшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається та їх обґрунтування.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись Податковим Кодексом України, статтями 2, 6, 7, 17, 18, 94, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантехсервіс Стар плюс і К» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість сумі 25653,97 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантехсервіс Стар плюс і К» (юридична адреса: 94220, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Волгоградська, 141/43, і. к. 37156583) з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 25653,97 грн. (двадцять п'ять тисяч шістсот п'ятдесят три гривні дев'яносто сім копійок); стягнені кошти перерахувати на р/р 31118029700027, код платежу 14010100, одержувач Відділення держказначейства в м. Алчевськ в установі банку ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, код 37907097.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 14 травня 2012 року.

СуддяВ.В. Матвєєва