Постанова

від 20.04.2012 по справі 2а-4618/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 квітня 2012 року № 2а-4618/12/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Винокуров К.С. розглянув у порядку скороченого провадження адміністративну справу

За позовом Першого заступника прокурора Шевченківського району м.Києва в

інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у

Шевченківському районі м.Києва ДПС

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гєрмєс»

про стягнення заборгованості

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Перший заступник прокурора Шевченківського району м.Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва (надалі ДПІ у Шевченківському районі міста Києва, позивач) звернулась до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гєрмєс»(надалі ТОВ «Гєрмєс», відповідач) заборгованість із податку на додану вартість у розмірі 332 709,90 грн.

Ухвалою суду від 06.04.2012р. відкрито скорочене провадження у адміністративній справі, встановлено строк подання заперечення проти позову для відповідача до 20 квітня 2012 року.

Відповідач у визначений судом строк заперечення на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову також суду не надіслав. Відповідачу була надіслана ухвала про відкриття скороченого провадження за адресою, зазначеною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У зв'язку з неподанням відповідачем відзиву на позов, справа вирішується у порядку передбаченому статтею 183-2 Кодексу адміністративного судочинства.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши повідомлені позивачем обставини, адміністративний суд, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Гєрмєс»зареєстроване Шевченківською районною у м.Києві державною адміністрацією в м. Києві від 28.02.2008 р., код ЄДРПОУ 35744814 та взятий на облік в органах державної податкової служби.

З матеріалів справи вбачається, що станом на момент розгляду спору судом у ТОВ «Гєрмєс»існує заборгованість перед бюджетом у сумі 332 709,90 грн.

Зокрема заборгованість з податку на прибуток у позивача виникла з наступних підстав.

Заборгованість з податку на додану вартість виникла на підставі податкових декларацій, в яких платник податків самостійно визначив суму податкового зобов'язання, а саме:

декларація з ПДВ № 749730 від 31.03.2011 р., дата виникнення недоїмки 31.03.2011 р., сума недоїмки 148 518 грн., нарахована пеня за період з 01.04.2011 р. по 18.05.2011 р. у розмірі 1 017,90 грн.;

декларація з ПДВ № 127474 від 31.03.2011 р., дата виникнення недоїмки 31.03.2011 р., сума недоїмки 27062 грн.;

декларація з ПДВ № 199031 від 22.04.2011 р., дата виникнення недоїмки 22.04.2011 р., сума недоїмки 40 255 грн.;

декларація з ПДВ № 192354 від 20.04.2011 р., дата виникнення недоїмки 30.04.2011 р., сума недоїмки 16 863 грн.;

декларація з ПДВ № 323236 від 20.07.2011 р., дата виникнення недоїмки 20.07.2011 р., сума недоїмки 15 426 грн.;

декларація з ПДВ № 323159 від 20.07.2011 р., дата виникнення недоїмки 20.07.2011 р., сума недоїмки 42 778 грн.;

декларація з ПДВ № 328514 від 20.07.2011 р., дата виникнення недоїмки 20.07.2011 р., сума недоїмки 40 790 грн.

Таким чином заборгованість з податку на додану вартість перед бюджетом становить 332 709,90 грн. (сума недоїмки 331 692 грн. + сума пені 1017,90 грн.).

Відповідно до Податкового Кодексу України, податковий борг -це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.95.1 ст. 95 ПКУ -орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власність, а в разі їх недостатності -шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 ст.95 ПКУ стягнення коштів з рахунку платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органами державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.20.1.18 ПКУ органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Керуючись п.п.59.4 та п.п.59.1, п.п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2756-VI, де зазначено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

На підставі зазначених норм Податкового кодексу позивачем було винесено податкову вимогу № 4153 від 05.04.2011 р. на загальну суму заборгованості 260 580 грн.

Відповідно до п.п.89.1.1 п.п.89.1 та п.п.89.2 ст.89 Податкового кодексу, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до ст. 89 розділу ІІ ПКУ ДПІ у Шевченківському районі м.Києва винесено рішення про опис майна у податкову заставу № 4153/24-128 від 05.04.2011 р.

Відповідно до п.20.1.18 ПКУ органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Підпункт 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дає визначення, що податковий борг -це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Враховуючи те, що грошове зобов'язання, яке самостійно узгоджене відповідачем, не було погашено протягом граничного строку, воно відповідно до вказаного визначення, визнається податковим боргом.

Податкова вимога не оскаржувалась відповідачем в адміністративному та в судовому порядку.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Кодексу, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Підпунктом 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Як вбачається з матеріалів справи та картки особового рахунку відповідача, заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість та податку на прибуток на момент розгляду справи становить 332 709,90 грн.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПКУ джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Відповідно до п. 93.5 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Підпунктом 20.1.8 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, ч. 4 ст. 94, 160-162, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гєрмєс»(04053, м.Київ, вул. Обсерваторна,23, кв.17, код ЄДРПОУ 35744814) на користь Державного бюджету України суму податкового боргу в розмірі 332 709,90 (триста тридцять дві тисячі сімсот дев'ять грн. 90 коп.).

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами до суду апеляційної інстанції в порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.С. Винокуров