Постанова

від 10.05.2012 по справі 2а-3176/12/0170/13

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 травня 2012 р. Справа №2а-3176/12/0170/13

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ольшанської Т.С., при секретарі Ківа А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат "Сонячна Долина"

до Державної податкової інспекції в Чорноморському районі АР Крим

про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000022301 від 01.03.2012,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_2, довіреність №б/н від 07.09.11,

представника відповідача - не з'явився.

Обставини справи: Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Чорноморському районі АР Крим про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000022301 від 01.03.2012.

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.03.2012 відкрито провадження по справі і закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про місце, час та день його проведення був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пансіонат "Сонячна Долина" (ЄДРПОУ 31833727) зареєстровано Чорноморською районною державною адміністрацією АР Крим 05.07.2002, місцезнаходження: 96440, АР Крим, Чорноморський район, с. Оленівка, вул. Єлісєєва, буд. 25.

На підставі статті 20 статті 79, глави 8 розділу II Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 р. № 2755-VI, наказу від 08.02.2012 №91 та повідомлення від 08.02.2012 №318/23-01 посадовою особою ДПІ в Чорноморському районі проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Пансіонат "Сонячна Долина" з питань взаємовідносин з ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" (ЄДРПОУ 35554567) за грудень 2010 року.

Під час перевірки використана інформація комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем АС "Аудит", АРМ "Бест Звіт", АІС "Реєстр платників податків", ЛІС "Облік податків та платежів", пошуково-довідкова система ЦБД ДПА України, "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів" на рівні ДПА України".

За результатами перевірки встановлені порушення підпунктів 7.4.1., 7.5.1., 7.4.5. статті 7 Закону України " Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97-ВР (далі - Закон про ПДВ) в результаті чого занижено податок на додану вартість за грудень 2011 року на суму 6666,67 грн., у зв'язку з здійсненням операцій постачальником через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

За підсумками перевірки відповідачем складений акт №2/23-01/31833727 від 23.02.2012, при підписанні акту директором та головним бухгалтером ТОВ "Пансіонат "Сонячна Долина" була зроблена відмітка про незгоду із висновками контролюючого органу.

На підставі акту перевірки від 23.02.2012 №2/23-01/31833727 винесено податкове повідомлення-рішення № 0000022301 від 01.03.2012, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 8333,34 грн., з них 6666,67 грн. - за основним платежем, 1666,67 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам (пункт 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 6 березня 2008 року N 2).

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Згідно статуту ТОВ «Пансіонат «Сонячна доліна» від 30.09.2011, що зареєстрований 12.10.2011, основними видами діяльності позивача є надання медичних та оздоровчих послуг, надання комплексного лікування, створення та експлуатація рекреаційних зон для відпочинку, надання готельних послуг. Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видами діяльності позивача є медична практика, надання місць для тимчасового проживання, діяльність кафе, інші види рекреаційної діяльності.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 19.04.2012 до складу ТОВ "Пансіонат "Сонячна Долина" входить: головний корпус А (загальна площа 2837,3 кв.м.), спальний корпус Б (загальна площа 3053,0 кв.м.), растворний вузол В-В1 (загальна площа 239,9 кв.м.), більярдна Г (загальна площа 294,2 кв.м.), спортивний комплекс Д (загальна площа 165,2 кв.м.), сховище-погріб Е (загальна площа 24,8 кв.м), кафе Ж (загальна площа 144,8 кв.м.), опріснювач З (загальна площа 39,4 кв.м.), склад з підвалом И (загальна площа 26,3 кв.м.), гуртожиток К,( загальна площа 364,7 кв.м.), гаражи Л (загальна площа 260,1 кв.м.), сауна М (загальна площа 81,8 кв.м.), прачечна, М1 (загальна площа 181,1 кв.м.), склад М2 (загальна площа 53,6 кв.м.), адміністративна будівля МЗ (загальна площа 11,5 кв.м.), котельня Н (загальна площа 161,3 кв.м.), склад О (загальна площа 50,0 кв.м.), танцювальний майданчик П (загальна площа 20,0 кв.м.), будівля насосної станції Р (загальна площа 48,0 кв.м.), відстійник С (загальна площа 5,9 кв.м.), склад-гараж Т (загальна площа 53,1 кв.м.), адміністративно-господарський корпус У (загальна площа 94,7 кв.м.), прохідна Ф (загальна площа 18,1 кв.м.), туалет Уб (загальна площа 30,0 кв.м.), будівля підстанції ЗТП-17 (загальна площа 63,3 кв.м.), піцерія Ч( загальна площа 28,6 кв.м.), шашлична з навісом, Ш1-ш, літній будинок Х (загальна площа 94,8 кв.м.), літній будинок Ц (загальна площа 94,8 кв.м.), літній будинок 1(загальна площа 44,2 кв.м.), літній будинок 2(загальна площа 43,5 кв.м.), літній будинок 4(загальна площа 31,3 кв.м.), літній будинок 7(загальна площа 84,3 кв.м.), літній будинок 8(загальна площа 83,7 кв.м.), літній будинок 9(загальна площа 77,6 кв.м.), літній будинок 10(загальна площа 75,6 кв.м.), літній будинок 11(загальна площа 83,3 кв.м.), літній будинок 12(загальна площа 42,1 кв.м.), літній будинок з верандою 1А-1а (загальна площа 37,8 кв.м.), літній будинок з верандою 1Б-1б (загальна площа 37,7), літній будинок з верандою 1В-1в (загальна площа 37,7 кв.м.), літній будинок з верандою 1Г-1г (загальна площа 36,9 кв.м.), літній будинок з верандою 1Д-1д (загальна площа 36,9 кв.м.), літній будинок з верандою 1Е-1е (загальна площа 36,9 кв.м.), літній будинок з верандою 1Ж-1ж (загальна площа 36,9 кв.м.), літній будинок з верандою 1И-1и (загальна площа 37,0 кв.м.), літній будинок з верандою 1К-1к (загальна площа 37,0 кв.м.), літній будинок з верандою 1Л-1л (загальна площа 18,5 кв.м.), літній будинок з верандою 1М-1м (загальна площа 18,4 кв.м.), літній будинок з верандою 1Н-1н (загальна площа 36,8 кв.м.), навіс №1; навіс №2; навіс №3; альтанка, №1; альтанка, №2; альтанка, №3; альтанка, №4; споруди.

Відповідно до Закону України "Про інвестиційну діяльність" від 18.09.1991 №1560-ХП інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій. Інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.

Згідно до статті 7 Закону всі суб'єкти інвестиційної діяльності незалежно від форм власності та господарювання мають рівні права щодо здійснення інвестиційної діяльності, якщо інше не передбачено законодавчими актами України.

Розміщення інвестицій у будь-яких об'єктах, крім тих, інвестування в які заборонено або обмежено цим Законом, іншими актами законодавства України, визнається невід'ємним правом інвестора і охороняється законом.

Інвестор самостійно визначає цілі, напрями, види й обсяги інвестицій, залучає для їх реалізації на договірній основі будь-яких учасників інвестиційної діяльності, у тому числі шляхом організації конкурсів і торгів.

Для здійснення своєї господарської діяльності Товариство з обмеженою відповідальністю "Пансіонат "Сонячна Долина" 29.10.2010 уклало договір підряду №29/1 з ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж", відповідно до якого підрядчик зобов'язався виконати на свій ризик, зі своїх матеріалів і своїми засобами роботи з будівництва 22-х кімнатного каркасного будиночку на ТОВ "Пансіонат "Сонячна Долина" відповідно до умов Договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Відповідно до п. 3.1., 3.2. підрядчик зобов'язується приступити до виконання робіт на протязі 3 днів з дня підписання договору, та виконати в строк до 30.04.2011.

Згідно п. 6.1. вартість робіт становить 173 333,17 (сто сімдесят три тисячі триста тридцять три грн. 17 коп.) гривень, податок до додану вартість 20% - 34 666,63 гривень, що разом складає 207 999,80 (двісті сім тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять грн. 80 коп.) гривень.

Розрахунок між замовником (позивачем) та підрядчиком (ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж") відповідно до п. 7.1. договору був здійснений в строк до 30.12.2010.

ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" виконав умови договору належним чином, здійснив будівельні роботи з будівництва 22-ти кімнатного каркасного будиночка на ТОВ "Пансіонат "Сонячна Долина" про що було складено акт № 261 приймання виконання підрядних робіт за квітень 2011 року.

Випискою по особовому рахунку підтверджується, що позивачем на поточний рахунок контрагента ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" було перераховано грошові кошти за виконанні роботи (виписка з особового рахунку позивача в ПАТ "Мегабанк" від 21.12.2010).

На виконання умов зазначеного договору при здійсненні оплати на адресу позивача ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" була виписана податкова накладна від 21.12.2010 №30772.

Вказана податкова накладна згідно з реєстру отриманих накладних, доданого до позовної заяви, позивачем була отримана 01.03.2011.

Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2011 указана в податковій накладній сума була включена до податкового кредиту, до декларації з податку на додану вартість за березень 2011, у момент отримання податкової накладної від контрагента.

Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011, суд вважає за необхідне керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року було визначено Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР .

Згідно з підпунктів 3.1.1. пункту 3.1 статті 3 Закону про ПДВ об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю)

Законом про ПДВ передбачалось право платника податку на отримання податкового кредиту, яким, відповідно до п.1.7. Закону є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Виникнення права на податковий кредит, порядок його нарахування передбачені статті 7 Закону № 168.

Згідно з пункту 7.4.1 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Заниження позивачем податку на додану вартість на загальну суму 6666,67 грн. за грудень 2010 ґрунтується відповідачем на тому, як викладено в акті перевірки від 23.02.2012 №2/23-01/31833727, що відповідно до бази даних "Перелік платників ПДВ за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" встановлено, що у ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" з моменту реєстрації по теперішній час відсутні матеріальна база, що робить фактичне виконання умов угод неможливим.

Як зазначено в акті перевірки від 23.02.2012 ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" при проведенні перевірки контрагента, первинних документів не встановлено, що на думку відповідача дає підстави вважати на невідповідність задекларованих обсягів господарських операцій, контрагентом позивача ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж".

На підставі цього відповідачем зроблено висновок, що ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" не здійснювало і не могло здійснювати операції з придбання товарів (робіт, послуг) від постачальників та подальшого їх продажу на адресу покупців.

Тобто, ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" (контрагентом) зайво включено до складу податкового зобов'язання суми ТОВ "Пансіонат "Сонячна Долина" з продажу товарів (робіт, послуг) по безтоварних операціях, в результаті чого, сформовано податковий кредит по відсутніх документах з метою одержання податкової вигоди.

На підставі цього, відповідачем встановлено, що угода укладена позивачем з контрагентом ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" не має реального товарного характеру, що вказує на "нікчемність" правочину, тобто є таким, що суперечить нормативно-правовим актам, а також моральним засадам суспільства.

Перевіряючи реальність виконання угоди, укладеної між позивачем ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж", суд зазначає наступне.

На момент укладення договору підряду позивача з ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" останній діяв згідно свідоцтва про державну реєстрацію від 16.11.2007, був зареєстрований, як суб'єкт господарської діяльності та мав свідоцтво платника податків на додану вартість та надав ці документи позивачу. Основними видами діяльності були - будівництво будівель, монтаж та встановлення збірних конструкцій, інші спеціалізовані будівельні роботи, розбирання та знесення будівель, земляні роботи. Підрядчик мав ліцензію Міністерства регіонального розвитку та будівництва України серія АВ №558208 на проведення господарської діяльності, появзаної із створенням об'єктів архітектури із строком дії до 04.04.2012.

29 жовтня 2010 року між позивачем (ПрАТ "Пансіонат "Сонячна Долина") та ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" було укладено договір підряду № 29/1.

Відповідно до пункту 3.1., 3.2. підрядчик зобов'язується приступити до виконання робіт на протязі 3 днів з дня підписання договору, та виконати в строк до 30.04.2011.

Згідно пункту 6.1. вартість робіт становить 173 333,17 (сто сімдесят три тисячі триста тридцять три грн. 17 коп.) гривень, податок до додану вартість 20% - 34 666,63 гривень, що разом складає 207 999,80 (двісті сім тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять грн. 80 коп.) гривень.

Розрахунок між замовником (позивачем) та підрядчиком (ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж") відповідно до пункту 7.1. договору був здійснений в строк до 30.12.2010.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (стаття 875 ЦК України).

Статтею 882 ЦК України передбачений порядок прийняття робіт, відповідно до якого передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" виконав умови договору належним чином, здійснив будівельні роботи з будівництва 22-ти кімнатного каркасного будиночка на ТОВ "Пансіонат "Сонячна Долина" про що було складено акт № 261 приймання виконання підрядних робіт за квітень 2011 року.

Згідно статті 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Випискою по особовому рахунку підтверджується, що позивачем на поточний рахунок контрагента ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" було перераховано грошові кошти за виконанні роботи (виписка з особового рахунку позивача в ПАТ "Мегабанк" від 21.12.2010).

Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. N 996-XIV (надалі - Закон N 996) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Первинні документи відповідно до пункту 2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704- це документи, які створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Позивач володіє всіма документами первинного обліку господарської діяльності, а саме, договір підряду № 29/1 від 29 жовтня 2010 з додатками до нього (відомість ресурсів, локальний кошторис № 1, розрахунок № 1-2, довідка про ціну виконаних будівельних робіт за квітень 2011), акт № 261 прийому виконаних будівельних робіт, податкова накладна.

У подальшому, 19.04.2012 Оленівською сільською радою було видано свідоцтво на право власності на нерухоме майно, у тому числі на об'єкти, збудовані ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" , право власності зареєстрована в реєстрі прав власності на нерухоме майно 26.04.2012.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно частин 2, 3 статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до частин 1, 5 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Судом з'ясовано, що правочин до теперішнього часу не визнаний недійсним у судовому порядку.

Крім того податковий орган самостійно зазначає, що відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно статті 216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю - не настають.

Посилання відповідача на частину1 статті 203, статтю 215, частину 1 статті 216 є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Інших підстав визнання правочину нікчемним діюче законодавство не передбачає.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як установлено в частині 2 статті 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до частини 1 статті 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Суд зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача та його контрагента.

Невиконання зобов'язань перед бюджетом іншими контрагентами є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких контрагентів, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

Більш того, жодних доказів невиконання обов'язків по сплаті податку ТОВ "Пансіонат "Сонячна Долина" відповідач не наводить.

Відповідачем не було доведено наявність будь-яких умисних дій з боку посадових осіб стосовно ухилення від сплати податків шляхом укладення нікчемного правочину а тому позивач мав достатні і передбачені Законом про ПДВ підстави для віднесення суми сплаченого на користь постачальника ПДВ до складу податкового кредиту, отже відсутні факти, які б свідчили, що зміст укладених договорів не відповідає дійсним намірам сторін, та що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів.

За правовими позиціями Верховного Суду України щодо застосування норм права при розгляді спорів цієї категорії, несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Частиною 2 статті 8 КАС України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції» (пункт 1) України визнала обов'язковою юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Європейський суд з прав людини розкриває принцип верховенства права через формулювання вимог, які він виводить з цього принципу.

Так у справі "БУЛВЕС"АД проти Болгарії"(заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до підпунктів 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно з підпунктів 7.2.3 Закону про ПДВ податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до п.п.7.2.1. пункту 7.2 статті 7 Закону про ПДВ платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Форма податкової накладної та порядок її заповнення на час виникнення спірних правовідносин були затверджені Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за № 233/2037 (далі по тексту - Наказ № 165).

Пунктом 18 Наказу № 165 передбачено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.

Згідно з п.п.7.2.4. п.7.2 статті 7 Закону про ПДВ право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

На виконання умов зазначеного договору при здійсненні оплати на адресу позивача ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" була виписана податкова накладна № 30772 від 21.12.2010.

Вказана податкова накладна згідно з реєстру отриманих накладних, доданого до позовної заяви, позивачем була отримана 01.03.2011.

Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2011 указана в податковій накладній сума була включена до податкового кредиту, до декларації з податку на додану вартість за березень 2011, у момент отримання податкової накладної від контрагента.

Згідно з підпунктів 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону про ПДВ датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Проаналізувавши наведені норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що в даному випадку єдиними та достатніми підставами для формування податкового кредиту є наявність податкової накладної, що засвідчує факт сплати отримувачем товару (робіт, послуг) їх вартості з урахуванням податку на додану вартість.

Судом встановлено, що під час формування позивачем податкового кредиту за грудень 2010 року податкова накладна ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" від 21.12.2010 №30772 не приймала участі, що підтверджується розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за грудень 2010 року (додаток 5 до податкової декларації), реєстром отриманих та виданих податкових накладних ТОВ «Пансіонат «Сонячна долина» за грудень 2010.

Сума сплаченого податку на додану вартість у сумі 6666,67 грн. врахована позивачем у складі податкового кредиту березня 2011 року на підставі реєстру отриманих податкових накладних та додатком 5 до податкової декларації з ПДВ за березень 2011 року від 11.04.2011.

На підставі викладеного суд прийшов до висновку, що у відповідача не було правових підстав для нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 8333,34 грн. за грудень 2010 року.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а податкове повідомлення-рішення від 01.03.2012 №0000022301 підлягає скасуванню.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 КАС України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Під час судового засідання, яке відбулось 10.05.2012, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до статті 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 17.05.2012.

Керуючись ст.статті 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Чорноморському районі АР Крим № 0000022301 від 01.03.2012

3.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат "Сонячна Долина" судовий збір у розмірі 107,30 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ольшанська Т.С.